Позначка: Життя столицi

Джерело

Джерело

Як повідомили у Центр організації дорожнього руху, комунальники наразі намагаються полагодити світлофори.

Світлофори не працюють на наступних вулицях:

• перехрестя вулиць Казимира Малевича/Ділової
• перехрестя вулиці Березняківської/Дніпровської набережної
• перехрестя Дніпровської набережної/вулиці Причальної
• Дніпровська набережна 18
• проспект Героїв Сталінграда, 58
• вулиця Кубанської України 29-31.

Нагадаємо, згідно з проєктом Генплану у Києві планують побудувати нові дороги та розв’язки.

Михайло ЗАГОРОДНІЙ, «Вечірній Київ»

Джерело

— У столиці залишаються близько 1000 незаконно встановлених тимчасових споруд, які ще маємо демонтувати, — говорить Олексій Кулеба. — Сміття, понівечені МАФами зелені зони, продукція сумнівної якості дратують усіх. Щоб розв’язувати проблему остаточно, Департамент підготував нову редакцію Правил регулювання торгівлі у столиці. Її мають розглянути депутати Київради нового скликання і, наприкінці березня, сподіваюсь, вона буде винесена на сесію Київради. Нові, прозорі правила торгівлі – вуличної, сезонної, пересувної, та у тимчасових спорудах (кіосках) мають бути зрозумілими містянам. Кожен зможе зайти на сайт, вибрати вид торгівлі, побачити місця, де ця діяльність можлива, дати торгів з продажу вільних місць. Усі торговельні місця мають бути обладнані так, щоб кияни бачили, чи законно тут працює МАФ, чи кав’ярня на колесах. У Києві є комплексна схема розміщення тимчасових споруд у 10 районах міста, 3 райони – Оболонський, Дніпровський та Святошинський і дотепер не подали дані. Але в новому році вони мають увійти у спільну комплексну систему. І за цією системою і фахівці, і кияни бачитимуть кожен «законний» МАФ окремо. Усе інше – буде демонтоване.

— А які зміни запрацюють з нового року у правилах благоустрою міста?

–Ці правила не змінювалися з 2008 року, а тим часом законодавство значно змінилося. Департамент підготував нову редакцію. Вона повністю відповідає законам і логіці сучасного життя і включає нові правила, що затвердив Мінрегіонбуд. Кияни цих правил не знають і не виконують, хоча це основна складова нормального проживання у мегаполісі. Тож попереду – велика роз’яснювальна робота. З нового: у проєкті правил відсутня видача так званої «контрольної картки» — документу про початок робіт з розриття, встановлення паркану для утримання території перед будівництвом. Замість неї буде дозвіл, звужується спектр дозвільних можливостей Департаменту благоустрою. З правил благоустрою виводиться в окремий документ правила паркування транспортних засобів. До правил благоустрою доданий й такий аспект, як розвиток велоінфраструктури (велодоріжок, велопарковок) й порядок утримання та прибирання автостоянок, паркувальних майданчиків. Окремо від Правил благоустрою прийматимуться дуже важливі документи: дозвіл на початок порушення благоустрою, правила щодо регулювання шуму в місті, інші.

— Що, на вашу думку, можна зробити, аби в мегаполісі поменшало стихійних звалищ та неприбраного сміття?

— Основна проблема полягає в стягненні штрафів. Міський інспектор благоустрою, до речі, їх всього 65, виписує штраф порушнику, спійманому на місці, за статтею 152 Адмінкодексу (для фізосіб це від 340 до 1360 гривень, для юридичних осіб – 850 – 1700 гривень), і людина має сама добровільно надати паспортні дані. Далі протокол направляється в адмінкомісію, що виносить рішення про штраф. Цей документ відправляють порушнику за місцем його реєстрації. І це дуже часто не місто Київ! Торговці зі стихійних базарів, з машин, нелегальні перевізники сміття – це здебільшого приїжджі громадяни. Знаємо, що в багатьох накопичується по 8 -10 несплачених штрафів, і після цього за справу береться місцева виконавча служба. Це дуже громіздкий механізм, який, я переконаний, треба змінювати. Хай будуть ті ж 340 гривень штрафу, і якщо людина кинула сміття на дорогу, біля будинку, поруч з баком, нехай одразу на місці сплачує штраф, як це робиться за неправильне паркування чи порушення ПДР. І ми через пів року мали б іншу картину із засміченням міста.

А от через дуже значне підвищення штрафів за спалювання листя і старт роботи Окружної державної екологічної інспекції, цієї осені столиця вже не мала такого диму і смороду, як раніше. Лише на лівобережжі, де величезний приватний сектор, ще палили листя. За рік ми внесли через листя 1800 приписів, здебільшого за неприбране з тротуарів та за невивезені купи.

— Розриті траншеї після ремонту комунікацій особливо помітні взимку…

— Частина розриттів – через аварійне пошкодження трубопроводів. Переважно вони належать КП «Київтеплоенерго». Енергетики мають оперативно повідомляти нашу диспетчерську службу про порушення благоустрою. І у них є 10 днів після ліквідації аварії на повне відновлення території. Є багато планових розриттів, тоді Київтеплоенерго (КТЕ) оформлює документ заздалегідь і має у встановлені терміни відновити зелену зону чи асфальт. На сьогодні 1900 локацій по всьому місту – це розкопані саме Київтеплоенерго території. Частина з них – це спадок від ремонтів, яке проводило ще кілька років тому «Київенерго», і передало своєму наступнику локації у такому стані. Є графік, за яким КТЕ має ці ділянки відновити. Ми весь рік за ними уважно спостерігали: темпи відновлення – до 30 в місяць, а роботи ще багато.

— Які порушення благоустрою, за даними ваших інспекторів, є у столиці?

— Незалежно від сезону – це неприбрані прибудинкові території та невивезене з баків сміття, засмічені зупинки громадського транспорту і пересадкові вузли, стихійна торгівля. А також – незаконно встановлені МАФи. За порами року – опале листя та не вчасно прибраний сніг. Дні, коли ожеледиця в середині грудня накрила Київ, були, мабуть, найважчі для нас за весь рік. Ми завчасно отримали повідомлення Укргідрометцентру, що наближається крижана злива, і підняли всіх комунальників та райдержадміністрації, адже ми маємо контролювати їх роботу з прибирання. Фактично ми і вони працювали з п’ятниці до вівторка без перерви, виходячи о 5 годині ранку на вулиці. Дороги та тротуари, які тільки-но обробили протиожеледними засобами, швидко знову перетворювалися на ковзанку. І так з вечора п’ятниці до вечора суботи – посипали – дощ змив все і знову замерз на асфальті. У неділю вже стало трохи легше. Тоді в п’ятницю було майже 1000 звернень киян до лікарів через травми. Прикро, коли влада звертається до містян з проханням без потреби не виходити на вулицю, до неї не дослухаються з різних причин, і не всі балансоутримувачі належно слідкують за своїми територіями. За грудень інспектори склали 600 протоколів і внесли 3 тисячі приписів.

Взагалі, я вважаю, що люди, які працюють у Департаменті та КП «Київблагоустрій» — особливі. 65 інспекторів навесні під час суворого локдауну «перекривали» все місто, щодня інспектуючи місця торгівлі, ринки разом з поліцією та Держпродспоживслужбою. За декілька місяців склали 80 протоколів через порушення, які направили в суд. Хвиля захворюваності на коронавірус накрила наших співробітників вже восени. Найбільше перехворіло саме інспекторів, адже вони постійно на вулицях міста, і майже дві третини співробітників Департаменту. Але і тепер у вихідні дні інспектори в рейдах разом з поліцією через стихійну торгівлю, що порушує всі можливі правила санітарії під час епідемії.

— Є якісь засоби полегшити роботу інспекторів?

— Ми забезпечили їх планшетами з усіма контактними базами контакт-центру 15-51 та АСКОД. Люди отримують завдання онлайн, заповнюють паспорт свого сектору онлайн і вносять до нього все, що відбувається на вулицях: від нових вивісок і графіті на стінах, до розриттів та будівельних парканів. Проблематика ділитиметься на категорії – те, що можна вирішити швидко й те, де треба залучати РДА та КМДА. Інспектори, наприклад, бачитимуть одразу всі скарги, що надходять з проблематики на 15-51. Паперовий документообіг переноситься в електронний вигляд, і це значно пришвидшує процес. А до цього, щодня на «планірці» ми нарізали папірці із завданнями для кожного.

У нас є задача зробити мобільний сервіс для киян, які б могли, побачивши порушення (сміття, розриття, МАФ на газоні, та інші), зробити фотографію телефоном і занести її в базу звернень 15-51, де її одразу побачить інспектор і відреагує. Така система вже працює в тестовому режимі, але він має бути допрацьований і набрати популярності. Тоді ми разом з містянами швидше наведемо лад у Києві.

Раніше Олексій Кулеба розповів «Вечірньому Києву» про те, що у столиці відмовляться від «блошиних» ринків та звільнять площі біля метро

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»

Джерело

Цього тижня в Києві будуть проводити ремонтні роботи мереж та підстанцій, у зв’язку з чим очікуються відключення електроенергії.

Повний графік на січень можна переглянути тут.

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»

Джерело

У Шевченківському районі заплановано:

• Нові розв’язки по вулиці Чорновола в місцях перетину з вулицями Січових Стрільців і Маршала Рибалка, а також з проспектом Перемоги;
• Розширення вулиць Іллєнка, Глибочицької, Щербаківського та Стеценка;
• Розширення проїжджої частини вулиці Дегтярівська.

У Печерському районі заплановано:

• Реконструкція Залізничного шосе та Дніпровського узвозу;
• Будівництво розв’язки на перетині вулиці Бойчука з Залізничним шосе;
• Будівництво розв’язки на перетині бульвару Дружби Народів з вулицями Старонаводницька та Лаврська;
• Реконструкція та розширенням вулиці Іоанна Павла II;
• Реконструкція моста Патона.

У Подільському районі заплановано:

• Реконструювати та розширення вулиці Глибочицька, Стеценка, Кирилівська;
• Закінчення будівництва Подільського мостового переходу, що трохи розвантажить Набережно-Рибальську вулицю, але може остаточно «запакувати» Набережно-Лугову;
• Будівництво правобережного підходу до Подільського мостового переходу від вулиці Січових Стрільців до Межигірської;
• Будівництво багаторівневих транспортних розв’язок на вулиці Межигірській – в перетині з вулицями Набережно-Лугова і Заводська;
• Будівництво багаторівневих транспортних розв’язок на вулиці Стеценка – в перетині з проспектом Палладіна та в районі площі Валерія Марченка;
• Реконструкція та розширення Подільського спуску.

У Голосіївському районі заплановано:

• Реконструкція та розширення: Голосіївського проспекту, проспекту Науки, вулиці Заболотного;
• Будівництво дублера Голосіївського проспекту (шляхом продовження вул. Луценка);
• Будівництво дублера Кільцевої дороги (від автодороги Київ-Чоп до автодороги Київ-Одеса);
• Продовження проспекту Заболотного до нового мостового переходу;
• Будівництво багаторівневих розв’язок з’являться на перетинах Залізничного шосе з вулицями Толстого і Федорова, на перетині Кільцевої та Луценка, на приляганні проспекту Науки до Столичного шосе;
• Будівництво багаторівневих паркінгів біля станцій метро «Іподром», «Деміївська», «Либідська» і «Васильківська», «Теремки».

У Солом’янському районі заплановано:

• Будівництво шляхопроводу через залізницю – продовження вулиці Суздальської до Повітрофлотського проспекту;
• Продовження бульвару Вацлава Гавела до вулиці Щербаківського з будівництвом нового шляхопроводу через з/д;
• Реконструкція з продовженням Відрадного проспекту до Кільцевої дороги (через вул. Симиренка і Трублаїні);
• Будівництво дублера Голосіївського проспекту шляхом продовження вулиці Луценка;
• Будівництво нових магістралей вздовж залізничної гілки;
• Будівництво багаторівневих паркінгів біля станцій метро «Вокзальна» і «Шулявка».

У Голосіївському районі заплановано:

• Реконструкція та розширення Голосіївського проспекту, проспекту Науки та вулиці Заболотного;
• Будівництво дублера Голосіївського проспекту;
• Будівництво дублера Кільцевої дороги (від автодороги Київ-Чоп до автодороги Київ-Одеса);
• Продовження проспекту Заболотного до нового мостового переходу;
• Будівництво багаторівневих розв’язок на перетинах Залізничного шосе з вулицями Толстого і Федорова, на перетині Кільцевої та Луценка, на приляганні проспекту Науки до Столичного шосе;
• Будівництво багаторівневих паркінгів біля станцій метро «Іподром», «Деміївська», «Либідська» і «Васильківська», «Теремки».

В Оболонському районі заплановано:

• Продовження траси Великої Кільцевої дороги до Оболонського проспекту;
• Будівництво багаторівневих транспортних розв’язок на вулиці Богатирській – в районі її перетину з Полярною, Луговою і Великою Кільцевою;
• Розширення Богатирської та Вишгородської вулиць;
• Будівництво розв’язок на перетині Великої Кільцевої з вулицею Сім’ї Кульженко і Мінським проспектом;
• Реконструкція проспекту Бандери в районі платформи «Зеніт» і його перетину з Оболонським проспектом;
• Будівництво нового північного мостового переходу, який забезпечить виїзд з Лівого берега на Велику Кільцеву дорогу;
• Продовження Оболонського проспекту до Новокостянтинівської;
• Будівництво нової магістралі, яка буде проходити від Богатирської вулиці до проспекту Перемоги та Великої Кільцево;
• Будівництво паркінгів біля всіх станцій метро цього району.

У Дніпровському районі заплановано:

Планується лівобережна сторона нового мостового переходу через Дніпро, через який буде організований виїзд на проспект Шухевича;

Продовження вулиці Стальського до вулиці Волкова й далі до Броварського проспекту;

З’єднання вулиць Празька та Ялтинська, що об’єднає розділені Дарницьким вокзалом мікрорайони Стара і Нова Дарниця;

Створення паркінгів, які з’являться біля станцій метро.

У Дарницькому районі заплановано:

• Розширення вулиці Бориспільська;
• Реконструкція проспекту Григоренка;
• Продовження вулиці Тростянецької до вулиці Старобориспільської, що дозволить створити додатковий транспортний зв’язок між Харківським шосе й Бориспільською вулицею;
• Реконструкція з продовженням вулиці Колекторної, створення зв’язку між вулицями Празька й Ялтинська;
• Будівництво в районі двох паркінгів, які будуть розташовані біля станцій метро «Бориспільська» та «Харківська;
• Будівництво багаторівневих розв’язок на Харківській площі та на перетині Бориспільської вулиці з Харківської траси.

У Деснянському районі заплановано:

• Будівництво нового мостового переходу між житловими масивами та правим берегом столиці;
• Реконструкція вулиць: Гната Хоткевича (від проспекту Гагаріна до вулиці Братиславська);
• Реконструкція вулиці Електротехнічна, яка вийде за межі міста та увіллється в трасу М01 (Київ-Чернігів;
• Будівництво багаторівневих транспортних розв’язок на перетині вулиці Бальзака та проспекту Шухевича, вулиці Хоткевича та проспекті Гагаріна, а також біля станції метро «Чернігівська, на Керченській площі;

У Святошинському районі заплановано:

• Реконструкція з розширенням вулиці Стеценка (в районі між проспектом Палладіна і вулицею Туполєва);
• Реконструкція з продовженням вулиці Чорнобильської (до вулиці Академіка Булаховського);
• Реконструкція з розширенням вулиць Святошинська та Жмеринська;
• Будівництво розв’язки на перетині проспекту Палладіна з бульваром Вернадського й вулиці Академіка Єфремова;
• Будівництво з’їзду вправо зі Святошинської вулиці на проспект Перемог;
• Будівництво магістралі Великої Кільцевої шляхом продовження вулиці Луценко до Житомирської траси;
• Будівництво багаторівневих розв’язок на перетині проспекту Палладіна й вулиці Стеценка, Брест-Литовського шосе й вулиці Зв’язківців, проспекту Леся Курбаса та вулиці Сім’ї Сосніних;
• Будівництво паркінгу в районі станції метро «Академмістечко».

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»

Джерело

Серед них виявися безжурний чоловік на «Жигулях» без водійських прав, зате з баяном. Його зупинили за проїзд на червоний сигнал світлофора на вулиці Михайла Бойчука, що в Печерському районі.

43-річний водій відмовився пройти освідування на стан сп’яніння, тож інспектори з легким серцем одразу склали на чоловіка два протоколи: за керування авто напідпитку та без відповідних документів.

Попри 17 тисяч гривень штрафу, який доведеться сплатити любителю «п’яної» їзди, гармоніст не засмутився, а навпаки, запально зіграв патрульним на баяні кілька композицій, зокрема «Катюшу».

Як раніше повідомляв «Вечірній Київ», у Солом’янського районі п’яний водій тікав від патрульних під гучну музику.

Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»

Джерело

На семирічний етап передбачається створення канатної дороги, яка з’єднає Хрещатий парк і Труханів острів.

Столичний архітектор Андрій Миргородський розповідає, чому проєкт будівництва канатної дороги в Києві залишається актуальною темою для міста.

«Я займаюся канатною дорогою в Києві вже кілька років. Раніше активно обговорювався проєкт її будівництв від станції метро „Арсенальна“ на лівий берег Києва. Траса цієї канатної дороги мала проходити повз вертолітний майданчик на Парковій дорозі. Було зроблено тільки її концептуальні креслення, які так і залишилися кресленнями», — каже Миргородський.

Про канатну дорогу говорять не просто як про туристичний атракціон, а як про повноцінний елемент міського транспорту столиці.

Вона починатиметься з Поштової площі. Її перша черга передбачає будівництво трьох станцій «Поштова площа», «Арка дружби народів», «Труханів острів». Протяжність першої черги «канатки» складе понад 1000 метрів. Для цього необхідно побудувати три станційних комплекси. Передбачається, що це будуть невеликі приміщення, обладнані ліфтами для маломобільних груп населення.

«За допомогою канатної дороги ми „вбиваємо кількох зайців“: запускаємо туристів і відпочивальників на Труханів і Гідропарк, а з Русанівки і Левобережки забираємо людей в самий центр міста. Така канатна дорога в перспективі може стати новим видом транспорту для Києва», — запевняє архітектор.

За словами фахівців, орієнтовна пропускна здатність канатної дороги – 2400 людей/год. Пасажирів перевозитимуть в зручних і засклених кабінах. У кожну зможе поміститися кілька людей.

Поки точно не відомо, коли стартують роботи з будівництва канатної дороги і скільки коштуватиме разова поїздка в новому транспорті.

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»

Джерело

Ветеринари Київзоо одноголосно забороняють використовувати святкові деревця для підгодовування мешканців звіринця. «На жаль, одним з проявів несправжньої благодійності є намагання окремих городян привезти загиблі ялинки до зоопарку», — зазначили в Київзоо.

Тож фахівці звертають увагу киян на наступні факти:

1. Інтенсивне вирощування ялинок для подальшого продажу призводить до застосування різних небезпечних речовин заради прискорення росту, привабливого вигляду та подовження терміну їх зберігання.
2. Після знімання прикрас на ялинці зазвичай лишається вдосталь фрагментів дощику, конфетті, вати та інших небезпечних для тварин матеріалів.
3. Використання сучасних ароматизаторів, барвників, хлопавок та штучного снігу з балончика залишає на гілках ялинки цілу гамму шкідливих речовин.

У Київзоо нагадали, що їхні тварини отримують найкращі корми за індивідуальними раціонами. «Тож найкращим вашим новорічним подарунком для чотирилапих та пернатих стане просто ваш візит до зоопарку всією сім’єю», — зазначили в Київзоо.

Нагадаємо, що фахівці Київзеленбуду вже відкрили 15 пунктів для утилізації новорічних ялинок. Вони працюватимуть до 1 лютого з понеділка до п’ятниці, із 07:00 до 22:00. З адресами пунктів приймання використаних ялинок можна ознайомитися за посиланням.

Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»

Джерело

Сьогодні у Києві вдень без істотних опадів, температура повітря близько +3 градусів. Вітер буде з південного сходу, помірний, часом поривчастий.

Як розповіла синоптик Наталка Діденко, перший понеділок нового 2021-го року особливих синоптичних змін в Україні не обіцяє. Панівний вплив антициклону зумовить переважно суху погоду.

«Хіба що тумани, серпанки та подекуди красива паморозь розбавлятимуть одноманітну січневу картинку», — зазначила Наталка Діденко.

Морозна погода в Києві очікується вже після Різдва. Тим часом 30 грудня в Києві зафіксували найтеплішу за останні 140 років температуру повітря +5,3 градуса.

Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ», фото Михайла МАРКІВА

Джерело

— Ансамбль традиційної музики «Буття» цього року відсвяткував 20 років. Чи відрізняється гурт формату 2000 та 2020 року?

«Буття» створили у 2000 році четверо засновників, як співочий гурт, який виконував пісні центральної України. «Буття» 2020 року – це четвірка професійних музик, що грають і співають мелодії з різних регіонів України. Гурт обʼєднує в собі Україну. В цьому його унікальність.

— Розкажіть про ваш сьогоднішній репертуар?

— Нині це переважно віртуозна інструментальна народна музика. Репертуар постійно доповнюється і уточнюється в плані автентичності. Це – незмінне. Наша дискографія – це 14 альбомів із записами пісень та танців. Зараз, на жаль, не буде громадських концертів. Моя улюблена коляда, у нашому виконанні, — «Вишня». Це давня, дохристиянська обрядова пісня. Індивідуальні майстер-класи з колядування проводить Олег Бут. Проте гурт підготував привітання киянам.

— «Буття» є постійними учасниками багатьох фольклорно-етнографічних фестивалів. Що зараз найбільше цікавить слухачів?

— Так, гурт постійний учасник фольклорно-етнографічних фестивалів (понад 30 українських та більше 10-ти закордонних). Навіть нині в умовах карантину брали участь у фесті «Древо роду кобзарського», що традиційно відбувається на Полтавщині у липні. Стали лауреатами Міжнародного фесту Cossack Art festival Athens (Греція). Слухачів дуже цікавить наша культурна спадщина.

— У нашому глобалізованому світі чи можна зберегти традиції, як частину повсякденного життя?

— Можна, як показав 20-літній досвід Буття. Для передачі нематеріальної культурної спадщини молоді ми створили ГО «Коло лицарів Українського Буття». Вже маємо 14 філій в 13 областях України. Приєднуйтеся!

– Карантин змінив життя мешканців усього світу, вимушено «повернув до джерел», закрив у своїх країнах та містах. На Вашу думку, чи вплине це на популярність автентичної культури?

— Звичайно! Заважає неможливість публічних виступів, неможливість проводити танці. На 20-ліття проводили онлайн-концерти. Стосовно популярності автентики, то вона зростає, особливо серед молоді, коли є активісти.

— Ви навчаєте киян традиційним народним танцям. Ви для себе складали «портрет» тих, хто приходить на майстер-класи?

— Люди від 6 до 80, різних уподобань. Людина знаходить в танці гармонію й порядок, єдність духовного й тілесного. Тіло – це сутнісна умова існування людини, через яку людина найбільш адекватно може виразити себе. З «таночків» (танців Із піснями) шляхом «розгортання» їхнього змісту у сцени з діалогами виникли й античний театр, і музика, пісня, танець, навіть поезія. Трійка кращих наших танців: «Бабуся пече млинчики», «Карапет», «Картопля». Постійно діючі майстер-класи з танців тимчасово скасовані через карантин, а раніше щовівторка проводили у музеї Івана Гончара.

-Ви уже 20 років очолюєте гурт. Як горіти і не вигорати, займаючись улюбленою справою?

Я – засновник гурту, а керівники – мої діти, Олег і Оксана. Наш секрет – сімейна традиція. Мій батько і мій брат – музики. Діти під час навчання у мистецьких вузах захопились фольклором і цим живуть.

Київський гурт традиційної музики «Буття». Керівники: Бут Олег Васильович – магістр мистецтвознавства, композитор; Бут Оксана Василівна – кандидат мистецтвознавства, доктор філософії, доцент інституту екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Склад колективу: 15 чоловік (інструменталісти, співаки, танцюристи, майстри, організатори дійств. Репертуар: автентичний фольклор: троїста музика (дві скрипки, фідель, бас, цимбали, сопілка, зозулиця, окарина, бухало, бубен, ріг); акапельний багатоголосий спів (чоловіча і жіноча група); танці, танки, ігри, забави; обряди різдвяно-новорічні, великодні, купальські, весільні тощо; майстер-класи: танцю, співу, гри на інструментах, плетіння віночків, вив’язування хусток, обрядового печива (караваї, дивні, шишки, жайворонки, покровки, вергуни, книші, пироги, корочуни, калачі, миколайчики тощо), обрядових страв (куті, колива, вареників, тощо), ткацтво (крайок, шнурів тощо), бісероплетіння, виготовлення ляльок-мотанок, плетіння Дідуха тощо.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»