Тарас Шевченко та «Вечірній Київ»: образ Кобзаря у архівних газетах

Джерело

Вплив Шевченка на українську свідомість, ідентичність та культуру важко переоцінити. Його спадок був надзвичайно потужним, тому зовсім не дивно, що радянська влада активно використовувала Кобзаря під як під час так званої «Українізації» у 20-30-х роках.

У архівних газетах «Вечірнього Києва», як і в переважній більшості радянської преси, Тарас Шевченко подавався, в першу чергу, як борець проти панщини та поневолення простого народу, однак цей образ був дещо деформованим. Для керівництва СРСР його критика царизму та панщини дозволила побудувати образ такого собі «першого комуніста», сумного та стомленого роками важкої праці «пролетарського поета».

Образ цей, власне як і твори Шевченка, насправді теж піддавались цензурі, а сама постать Кобзаря дуже обережно описувалась у пресі. Якщо у 1920-х роках на хвилі революційного романтизму твори Шевченка без перешкод були в обігу, то вже в період 30-х років твори Шевченка активно очищають від «впливів націоналізму».

Зображається Шевченко неодмінно як мудрий старець, який із сумом споглядає на читачів газети:

У незалежній Україні візуальний образ Шевченка не змінюється, але контекст в якому він подається починає серйозно відрізнятись, до класичних наративів про складну кріпацьку долю додаються і національні мотиви, які раніше були недоступні.

Сам Шевченко набагато частіше починає з’являтись на перших шпальтах, витісняючи 8 березня, яке як правило мало перевагу над річницями з дня народження Кобзаря.

Творчість Тараса Шевченка пройшла випробування часом, він назавжди залишиться національним героям, його пам’ять щороку вшановують по всій Україні, а його спадок його продовжує надихати покоління українців.

Михайло ЗАГОРОДНІЙ, «Вечірній Київ»