Найближчими тижнями Україна стане першою країною у світі, на озброєння якої надійде найновіший зенітно-ракетний комплекс IRIS-T (SLM). Очікується, що він суттєво підвищить можливості щодо знищення літаків, вертольотів, безпілотних літальних апаратів, крилатих та балістичних ракет.
РБК-Україна зібрало все, що відомо про найновіший зенітно-ракетний комплекс.
Характеристики
Розробка системи протиповітряної оборони IRIS-T завершилася лише у 2014 році, і досі про неї порівняно мало достовірної інформації. Достеменно відомо, що це свого роду конструктор, з компонентів якого замовник може скласти саме те, що потрібно. Тому характеристики дітища німецької компанії Diehl Defence краще розглядати відносно окремих елементів.
Ракета
Ракета IRIS-T має керований вектор тяги, який забезпечує більшу маневреність, внаслідок чого ракета витримує навантаження до 60G. Це означає, що мета з навантаженнями вдвічі нижче не зможе ухилитися від неї. Для порівняння, винищувач не може маневрувати з перевантаженнями понад 9G.
Інфрачервона головка наводить її на ціль, яка випромінює тепло. Сама ракета нічого не випромінює і не виявляє своєї присутності. А так звана система пам’яті здатна розпізнати теплові пастки та справжні цілі.
Фото: ракета IRIS-T (twitter.com)
Ракета IRIS-T може пролетіти відстань до мети 40 км, але головка самонаведення захопить ціль тільки з відстані 20 км.
Радар
Особливістю системи IRIS-T (SLM) полягає в тому, що вона працює з різними радарами і може отримувати дані від різних, а не тільки того, яким комплектується. Основним сенсором є система CEAFAR GBMMR з 3D-радаром з активними фазованими антеними гратами. Також може застосовуватись німецька TRML-4D (Hensoldt), яка виявляє цілі на відстані до 250 км.
Крім того, система сумісна з норвезькими радарами Giraffe 1X, AMB або 4A від Ericsson/SAAB, а також французьким Ground Master 200 MM/C (Thales). Який саме радар буде в комплектації IRIS-T для України, поки що невідомо. Але в будь-якому випадку всі вони працюють на 360 градусів, що дозволяє одночасно атакувати кілька повітряних цілей за будь-яких погодних умов.
Фото: система ППО IRIS-T (defence-ua.com)
Імовірно, системи для України будуть комплектуватись саме німецькими радарами TRML-4D. Як заявляє виробник, він здатний у режимі реального часу відстежувати понад 1500 цілей. На відстані 250 км радар вже виявляє літак, а на 120 км вже супроводжує ціль та наводить ракети.
Основні характеристики ППО IRIS-T SLM:
дальність – 40 км;
висота запуску ракети – до 20 км;
8 ракет у пусковій установці;
сумісність з іншими ППО країн НАТО;
вертикальний запуск ракет;
кут огляду радара – 360 градусів.
Хто вже має системи IRIS-T
На сьогодні відомо про виробництво модифікацій середнього та малого радіусу. На відміну від IRIS-T SLM, варіант SLS збиває повітряні цілі на відстані до 25 кілометрів. Єдиним оператором системи малого радіусу є Швеція.
Щодо системи SLM, яку отримає Україна, то Німеччина раніше давала дозвіл на експорт лише до Єгипту, але вони ще не надійшли замовнику. Тобто фактично випробування у бойових умовах новітньої зброї відбуватимуться саме в Україні. На озброєння німецького Бундесверу системи IRIS-T SLM було формально прийнято у 2017 році, але досі армія не отримала жодного зразка.
IRIS-T SLM vs NASAMS
Німецькі комплекси IRIS-T SLM середньої дальності та американські NASAMS дуже схожі. Вони використовують ракети класу “повітря-повітря” як зенітні, ефективні проти літаків та крилатих ракет, а також мають аналогічну дальність та висоту ураження цілей.
Але оскільки NASAMS є більш ранньою розробкою, то є й суттєві відмінності. Зокрема, вони використовують ракети як з інфрачервоним, так і радіолокаційним наведенням. Його ракети летять зі швидкістю до 1000 метрів за секунду і коштують від 700 000 доларів проти 430 000 доларів за ракету для IRIS-T.
При цьому, як правило, у системі NASAMS застосовуються радари, які за дальністю виявлення цілей поступаються німецькою. Тому стандартна батарея має відразу 8 радарів, тоді як батарея IRIS-T – лише один.
За вартістю 30 млн доларів комплекс NASAMS може закрити площу 362 000 квадратних кілометрів і збити одночасно 72 цілі. IRIS-T вартістю 140 млн євро закриває площу 196 квадратних кілометрів і збиває одночасно 24 цілі. Хоча на сьогодні немає достовірної інформації про бойове застосування обох ЗРК, тож порівнюватимуть їх ефективність уже в Україні.
Коли Україна отримає IRIS-T
Речник командування Повітряних сил Юрій Ігнат сьогодні в ефірі одного з телеканалів нагадав, що Україна стане першою країною у світі, яка отримала на озброєння новітні комплекси IRIS-T.
“Фахівці, які їх використовуватимуть, вже набувають певного досвіду, певне навчання проходять. З нетерпінням чекаємо, щоб посилити нашу систему ППО, хоч невеликої кількості цих комплексів, але чекатимемо великих поставок”, – зазначив він.
У вересні міністр оборони Олексій Резніков говорив, що українські військові вже завершують навчання . Це дозволяє сподіватися, що перший комплекс надійде найближчим часом. До цього німецька сторона обіцяла поставити дві батареї до кінця цього року.
Про терміни нещодавно говорила і його німецька колега Крістіна Ламбрехт. Під час несподіваного візиту до Одеси на початку жовтня вона уточнила, що перший ЗРК буде надано найближчими днями, тобто у жовтні.
“Ключовий момент зараз полягає в тому, щоб ці ракетні атаки, які націлені проти цивільного населення і використовуються для залякування та вбивств, щоби з цими повітряними атаками можна було боротися”, – додала вона.
Надії на Німеччину
Оскільки Німеччина має передові розробки в галузі сучасних озброєнь, Україна особливо сподівається на постачання. І завжди гостро реагує, коли Берлін намагається пояснити свою пасивність необхідністю витрачати багато часу на підготовку українських військових.
У вересні канцлер Олаф Шольц вже заявляв, що німецька зброя відіграє велику роль у контрнаступі на півдні та сході. Зокрема установки Gepard, гаубиці PzH 2000 і ракетні системи залпового вогню. Однак, як наголошує Україна, в умовах війни допомоги не може бути достатньо і продовжує також наполягати на постачаннях танків.
І поки це питання все ще залишається в безвиході, міністр оборони Олексій Рєзніков намагається домогтися гарантій хоча б у захисті українського неба. Сьогодні на зустрічі з головою комітету Бундестагу з питань оборони він натякнув, щочекає на конкретні зобов’язання .
“Була тепла і дружня розмова з нашим партнером з Бундестагу Марі-Агнесс Штрак-Циммерманн, головою комітету з питань оборони. Я з нетерпінням чекаю на продуктивну дискусію, яка принесе практичні результати, включаючи зобов’язання щодо зміцнення українського ППО”, – зазначив він.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram .