Везла їжу собакам у притулок: історія про розстріляну київську волонтерку Анастасію Яланську

Джерело

Анастасії Яланській було 26. Вона любила музику та книги. А ще багато писала й казала, що вчиться це робити так, щоб хотілося читати.

Анастасія Яланська. Фото: yalanska_a
Анастасія Яланська. Фото: yalanska_a

Життя Насті обірвалося на 10 день війни — 4 березня у Бучі. Тоді дівчина разом з двома друзями Сергієм Устименко та Максимом Кузьменко поверталися з собачого притулку, куди завозили корм.

Анастасія Яланська (ліворуч), Сергій Устименко (другий праворуч) та Максим Кузьменко (праворуч) позують фотографу незадовго до загибелі у Бучі 4 березня 2022 року. Їх четвертий друг не приєднався до групи того дня, і живий

Волонтери майже дісталися до будинку батьків одного з хлопців, як пролунав оглушливий звук. Цей звук був ніщо інший як автоматна черга. За секунди машину обстріляли. За секунди життя молодих людей обірвались…

Коли постріли вщухли, до машини підбіг Валерій Устименко, батько Сергія. В надії врятувати усіх, він поспіхом витяг три тіла і відніс їх до свого підвалу. Саме там родина Устименко ховалася від обстрілів. І саме там вони не нащупали пульс в Анастасії, Сергія та Максима.

За словами друзів жертв, росіяни не могли не знати, що стріляють у мирних жителів. Це вкотре показує терористичні наміри окупантів, їх нелюдяність та бажання знищити українців як націю.

«Машина була цивільною, Максим був у шапці з помпоном. Вони зовсім не були схожі на військових», — каже Дмитро Зубков, друг Максима Кузьменка.

Андрій Піддубний, колишній колега Анастасії Яланської, у день смерті дівчини написав, що вона не хотіла виїжджати з Києва, оскільки вирішила допомагати людям у столиці.

«Вона була дуже світла, смілива, чуйна та заряджала навколо усіх своєю енергію. Була впевнена у своїх рішеннях та пріоритетах. З нею поруч було добре, працювати і спілкуватись, навіть, коли вона пішла з компанії (а це було двічі), ми завжди були раді її бачити в офісі: якось чітко так відчували її частиною нашої корпоративної сім’ї. Вона не хотіла виїжджати з Києва та вирішила допомагати людям…», — пише Андрій Піддубний.

Волонтерка зі своєю собакою. Фото: фейсбук Анастасії Яланської

Він також не вірить у випадковість обстрілу їх машини. Каже: автівку цивільних розстрілювали прицільно.

Раніше редакція «Вечірнього Києва» спілкувалася з мешканкою Бучі. Тоді жінка запевняла, що була «впевнена, що її з родиною розстріляють».

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»

Схожі повідомлення