У 2009-му році Україна ратифікувала Міжнародну конвенцію ООН про права людей з інвалідністю взявши на себе зобов’язання зробити такі зміни щодо безбар’єрності. Про це нагадали під час форуму в Укрінформі «Безбар’єрний простір як невід’ємна складова цивілізованої держави: змістове наповнення Національної стратегії безбар’єрності України», приуроченого до Міжнародного дня осіб з інвалідністю.
Так голова ГО «Київський міський парламент працездатних осіб з інвалідністю» Володимир Петровський констатував, що ніхто не застрахований від того, що може втратити здоров’я і зіткнутися з тими чи іншими обмеженнями, тож необхідно подбати про те, щоб людям на візках, з білими тростинами чи іншими особливостями було комфортно і зручно у нашому місті.
Так, на сьогодні кожна людина з інвалідністю часто стикається з відсутністю пандусів, тактильних доріжок, відсутністю з’їздів, які не дають змоги пересуватися вулицею людям на візках.
Водночас Петровський хоча і визнав, що щодо безбар’єрності і є непочатий край роботи, проте певні кроки робляться. Приміром, у 2020 році вперше в Україні Департамент суспільних комунікацій у співпраці з видавництвом «Саміт-Книга» видали збірку «Зіркові казки», яка надрукована шрифтом Брайля і має об’ємні малюнки. Це двотомна книга видана за міжнародними стандартами.
«Ми співпрацюємо із громадською організацією не тільки щодо видання книжок, а й проведення різноманітних заходів. Впевнений, що ці та інші пілотні проєкти, будуть продовжуватися. Щодо книговидавництва — то наступного року через видавничу раду, яка діє при Департаменті суспільних комунікацій, надалі буде також будемо розвивати цей напрямок», — зауважив перший заступник директора Департаменту суспільних комунікацій КМДА Дмитро Рубан.
До слова, Дмитро Рубан нагадав, що у столиці розвивають мережу громадських просторів Вцентрі, які є інклюзивними, пристосований для маломобільних людей. І саме за принципом доступності обирають місця для таких центрів.
У місті дбають не тільки про доступні простори, а й те, щоб вони були цікавими для людей із інвалідністю. Так, наприклад в Управлінні туризму та промоцій КМДА планують зробити усі туристичні маршрути адаптивними для інклюзивних туристів.
«Для Управління туризму вже є мета з 2020 року — зробити усі туристичні маршрути, які в нас є, адаптивними до інклюзивних туристів. І це стосується не тільки окремих груп населення. Тому в 2020 році ми створили Координаційну раду з питань туризму та іміджевої політики і виокремили для себе такий напрям, як розвиток інклюзивних маршрутів та інклюзивного туризму. Це є надважливим напрямом для нас сьогодні», — сказала начальниця управління Марина Радова.
За її словами, зараз проводиться аналіз щодо адаптації туристичних маршрутів для людей з інвалідністю. Цього року у столиці відкрито мінімакети туристичних місць, пов’язаних з історією Києва, на яких встановлені рельєфні тактильні таблички для людей із порушеннями зору.
Так цього року створили туристичний маршрут від Софійської площі до Андріївської церкви вздовж якого будуть встановлені мінімакети знакових святинь. Так до кінця року з’явиться ще один, а наступного року такі фігурки із поясненнями шрифтом Брайля маршрутах встановлять і на інших цікавих локаціях. Крім того, зауважила вона, проводиться робота зі створення туристичних путівників, зокрема для незрячих людей. Можливо, це буде пілотний проєкт.
«У Києві затверджений Міський план заходів Національної стратегії безбар’єрності. Ми хочемо зробити Київ зразком доступності, своєрідним майданчиком обміну пропозиціями. До слова, важливо і те, щоб безбар’єрність у місті була і у напрямку освіти та інформації», — зазначила директорка Київського міського центру соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів Оксана Вербовська.
Свої міркування щодо доступного простору розповів Юрій Войтюк — керівник Міжнародного інституту незрячих, тифлопедагог. Він зауважив, що уже 30-ть років у повсякденному житті випробовує безбар’єрність у своєму житті. Як чудовий приклад він привів київську підземку, що ідеально працює для людей зі вадами зору. При вході у метро завжди зустрічає співробітник, який супроводжує на платформу, проводить у вагон, а на потрібній станції (яку оголошують) незрячу людину зустрічає інший працівник. І подібних прикладів доступності у столиці стає все більше. Так почали розвивати «доступне кіно» і «доступний театр», що робить життя людей із інвалідністю цікавішим і різноманітнішим.
До слова, щоб громадянське суспільство могло впливати на розширення доступного простору у місті пропонують створити комітету моніторингу безбар’єрності, який би професійно здійснював консультації та експертизу на етапі проєктування тих чи інших об’єктів для того, аби вони були зручними для усіх.
Цікаво, що в Україні 5 музеїв, що мають найкращі умови для прийому людей з інвалідністю і маломобільних відвідувачів, розташовані у Києві.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Частина Києва опинилася без світла через аварію - ДТЕК
У Подільському районі Києва загорілася адміністративна будівля
Атака на Київ: 10 постраждалих, серед них дитина, пожежі у трьох районах
Кількість постраждалих у Києві через атаку рф зросла до 15 - ДСНС