В організації наголосили, що документ містить положення, які можуть негативно вплинути на діяльність медіа, захист викривачів, роботу з відкритими даними та поширення цифрового контенту. ІРІ закликала парламент вилучити або суттєво доопрацювати ці норми до другого читання.
Зокрема, занепокоєння викликає відсутність у проєкті гарантій захисту викривачів корупції від позовів про відшкодування збитків. Крім того, IPI звертає увагу на положення про так зване “право на забуття”, яке, на думку організації, може використовуватися для вимог видалення архівних журналістських матеріалів під приводом втрати ними суспільного інтересу.
Також в інституті критикують запропоноване поняття “конфіденційності листування”, яке поширюється не лише на фізичних осіб, а й на приватні та державні компанії.
На думку IPI, це може обмежити можливості журналістів публікувати документи або іншу інформацію, що має суспільний інтерес, зокрема матеріали про корупцію чи діяльність органів влади.
Окремо організація підтримала застереження Ради Європи щодо норм, які можуть вимагати отримання згоди на використання імені чи зображення особи. В IPI вважають, що такі положення здатні ускладнити використання відкритих державних даних, які часто є джерелом інформації для журналістських розслідувань.
Що відомо про проєкт
Нову редакцію Цивільного кодексу Верховна Рада підтримала у першому читанні 28 квітня. Законопроєкт №15150 наразі готують до другого читання. Після його реєстрації документ неодноразово критикували медійні та правозахисні організації через норми, які, на їхню думку, можуть створити ризики для свободи слова та доступу до публічної інформації.
Середня зарплата в Україні: як змінилися доходи у 2026 році
Окупанти скинули авіабомби на околиці Сум, загорілись склади із залишками сірковмісних речовин
Погода в Україні і Києві 1 липня - де сильна спека і грози, коли похолодає
ДБР розслідує можливі порушення прав військових штурмового полку "Скеля"