Музей грошей Національного банку України відкрив свої двері для безкоштовних групових екскурсій, на яких розповідають про історію грошового обігу в нашій країні та світі.
Запланована зустріч традиційно відбувається біля блакитної будівлі музею на вулиці Інститутській, 9. У чітко визначений час до учасників, які попередньо записалися на екскурсію, підходить охоронець і проводить їх до музею. Тут звіряють документи, просять пройти крізь рамку-металошукач, після чого проводять у головну залу, де й стартує екскурсія, яку проводить гід Роман.
Роман починає розповідь від початків зародження грошей — бартеру або обміну товарами.
«Товарогроші утворилися, коли з’явилися перші міста-держави і міжнародна торгівля, коли треба було об’єктивно вимірювати розмір податків і транзакцій. Виміром цього були продукти, потрібні всім — зерно, сіль, або ж прикраси, наприклад, мушлі каурі — поширений спосіб оплати у багатьох країнах аж до Середньовіччя, до XII-XIII cторіччя», — пояснює Роман.
З часом засобом платежу стають прикраси із золота і срібла, а точніше — заготовки-злитки із благородних металів, які перетворилися на монети.
На території України монети з’явилися завдяки грекам, які засновували міста-колонії у Північному Причорномор’ї. Вони відливали їх як класичної форми, овальними і округлими, так і оригінальних видів.
«У місті Ольвія, що на території нинішньої Миколаївської області, досі знаходять монети-дельфіни — це була данина богу Аполлону і культу „Дельфінія“. І загалом релігійна тематика на монетах греків була основною: сова, як символ Афіни Паллади, бик — Зевса, » — веде далі екскурсовод.
У VIII-IX столітті постає держава Київська Русь, де спочатку циркулює валюта її головних торгівельних партнерів — арабський дирхем та візантійські монети. Згодом у Києві і Тмутаракані почали карбувати власні.
«Сумарно до наших днів дійшло близько 400 срібників і златників. Саме на цих монетах вперше з’явився тризуб — герб родової династії Рюриковичів. Також на них зображалися Архістратиг Михаїл та Святий Георгій, як покровителі київського князівства, та сам князь Володимир», — розповідає Роман.
Гривнями ж називалися шестикутні злитки із срібла. Їхня назва походила від прикраси, яку носили на шиї — «загривку». Гривня була дорогою, тому її використовували переважно для виплати данини та для міжнародних торгових угод.
Пізніше на території України почали карбувати монети Королівства Польського (грошики), Великого Князівства Литовського (динарії) та Османської імперії. У XVI-XVII столітті, у період Гетьманщини і Речі Посполитої, наша держава мала тісні зв’язки із країнами Європи. Тоді популярними були монети «талери», які вважалися універсальною валютою і майже аналогом «євро».
Роман показує монети періоду Московського царства та Австро-Угорської імперії, а також Російської імперії — золоті, срібні та навіть платинові. Тоді ж з’являються перші банкноти — великого розміру, адже вони призначалися для значних платежів. З їх появою одразу почали шукати спосіб захисту від фальшування: для цього використовували водяний знак, серію та номер і підписи посадових осіб.
«Відхід від підкріплення золотом і сріблом банкнот відбувся у ХХ столітті, у період світових воєн. Це так чи інакше підкосило економіку, бо золото і срібло йшло на закупівлю військового обладнання, а для внутрішнього споживача почали випускати паперові гроші», — пояснює екскурсовод.
Перші власне українські банкноти з’явилися 100 років тому, за часів Української Народної Республіки. Дизайн «найдорожчих» банкнот, а саме 100, 500 гривень і 100 карбованців, належав художнику-графіку Георгію Нарбуту.
«Нарбут спромігся перенести стиль козацького бароко на мистецтво графіки. Потім його роботи німецькі художники виставляли на банкнотній фабриці у приклад, як можна вишукано можна оздобити купюри», — зауважує Роман.
Банкнота у 100 карбованців довго була найбільшим номіналом. Саме на ній вперше з’явився тризуб — при цьому Нарбут зобразив його ще до прийняття закону про державний герб. Також на цій банкноті зазначалася інформація про обіг і назву валюти чотирма мовами — українською, а також російською, польською і ідишем — мовами трьох найбільших нацменшин України.
Після цього екскурсовод розповідає про систему регіональних грошей і дефіцит дрібних банкнот; показує банкноти білогвардійців і Української повстанської армії, які епізодично використовувались на певних територіях України; про павлівську грошову реформу, карбованці, інфляцію і нарешті демонструє добре знайомі нам сучасні гривні незалежної України і пам’ятні монети.
«З часом гривні зношуються — вони надриваються, стираються і втрачають частину захисних елементів. Тоді їх відправляють в банкнотно-монетний двір НБУ на переробку і роблять з них брикети. Такі брикети зберігають на сміттєвих полігонах, частково утилізують і роблять новий папір або роблять з них сувеніри», — додає на завершення Роман.
Для відвідування Музею грошей діють кілька правил правил:
- для безпеки своєї та інших потрібно одягати захисну маску;
- максимальна кількість відвідувачів для оглядових екскурсій — 10 осіб, для пішохідних екскурсій — 15 осіб;
- обов’язково мати з собою документ, що посвідчує особу.
Зареєструватися можна на сайті музею. Дату та час екскурсій визначаються та погоджуються індивідуально.
Нагадаємо, що у столиці планують відкрити виставку вражаючих світлин, зроблених під час німецької окупації.
Ольга КОСОВА, «Вечірній Київ»
У Дарницькому районі Києва через ворожу атаку постраждала людина та виникли пожежі
10-й КиївПрайд Марш відбувся в центрі столиці - противники зібрались без сутичок
Відключення світла на лівому березі Києва 25 червня скасовані - ДТЕК
Кияни отримали січневі платіжки за тепло - Лубінець вимагає перевірки нарахувань