Україні – 30. Отруєння Ющенка, “замах” на Януковича і перемога Помаранчевої революції: хроніка 2004 року

24 серпня 2021 року Україна святкує свій тридцятий День Незалежності. Як відбувалось становлення української держави з 1991 року по сьогоднішній день, читайте у хроніці на сайті телеканалу “Прямий” PRM.UA.

Нагадуємо віхи української історії від 1991 по 2021 рік.

2004 рік: перемога Руслани на “Євробаченні”, президентські вибори, отруєння Віктора Ющенка, “яєчний замах” на Віктора Януковича, фальсифікація виборів, Помаранчева революція, проголошення ПіСУАРу у Северодонецьку, “третій тур” виборів, перемога Ющенка, самогубство Георгія Кирпи і “Золотий м’яч” Андрія Шевченка.

30 січня створено першу статтю української Вікіпедії — “Атом”.

29 лютого у результаті автомобільної катастрофи загинув Олександр Береш, 27-річний український гімнаст, призер Олімпійських ігор у Сіднеї.

18 квітня 2004 року відбулись вибори міського голови Мукачево. Згідно з даними екзит-полу, проведеного в день виборів, 62,4 % опитаних проголосували за Віктора Балогу, якого підтримував блок партій “Наша Україна”, 29,99 % — за заступника голови Закарпатської облради Ернеста Нусера, якого неофіційно підтримувала Соціал-демократична партія України (об’єднана).

19 квітня голова територіальної виборчої комісії Юрій Переста заявив про перемогу Ернеста Нусера на виборах мера та вручив йому відповідне посвідчення. Блок партій “Наша Україна” заявив про фальсифікацію виборів., СДПУ(о) заявила, що під час виборів мера Мукачева порушень не було. 23 грудня Мукачівський міськрайсуд поновив Василя Петьовку на посаді мера. Суд також прийняв рішення визнати недійсними вибори мера, що відбулися 18 квітня.

20 квітня 2004 року Верховна Рада України ратифікувала Угоду про Єдиний економічний простір з Росією, Білоруссю і Казахстаном.

28 червня у Сумах у сквері Шевченка студентські активісти розбили наметове містечко на знак протесту проти рішення президента України Леоніда Кучми об’єднати три сумських ВНЗ – Сумський державний університет, Педагогічний та Аграрний університети в Сумський національний університет.

31 липня група студентів вирішила йти на Київ. Інші продовжували мітингувати в Сумах. У ніч з 31 липня на 1 серпня міліція знесла наметове містечко, а всіх, хто там перебував, затримала. На наступний день тисячі сумчан приєдналися до студентського маршу непокори. Пройшовши через все місто, колона прийшла під стіни райвідділу міліції з вимогами відпустити затриманих. До походу сумчан вирішили приєднатися студенти з інших міст України.

Нарешті 10 серпня Кучма скасував свій же указ про ліквідацію сумських ВНЗ.

2 липня Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко підписали угоду про створення коаліції “Сила народу”, учасники якої схвалили програму спільних дій під назвою “Маніфест народної перемоги”, де зазначалося, що в разі перемоги на виборах президента, учасники коаліції будуть виходити з принципу квот результатів політсил на виборах Верховної Ради-2002.

23 серпня указом президента Леоніда Кучми “на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України” встановлено офіційне свято — День Державного Прапора України, яке святкується щороку 23 серпня.

6 вересня 2004 року, на наступний день після низки приватних зустрічей, Віктор Ющенко став скаржитись на нудоту, нестерпні головні та шлункові болі. Невдовзі він зупинив президентську кампанію та 10 вересня потрапив до австрійської клініки “Рудольфіннергаус”, фахівці якої заявили, що Ющенка отруїли діоксином, причому, за їхніми висновками, отрута потрапила в організм пацієнта приблизно за п’ять днів до госпіталізації.

Згодом після декількох експертиз Генпрокуратура не змогла ані підтвердити, ані спростувати те, що Ющенко був отруєний саме діоксином. Розслідування кримінальної справи й досі не завершене.

24 вересня під час президентської виборчої кампанії в Івано-Франківську було вчинено “яєчний замах” на прем’єрміністра України, кандидата у президенти Віктора Януковича. Постраждалий знепритомнів на місці події, був доставлений у лікарню, а після одужання заявив про отримання “черепно-мозкової травми”. Соратники Януковича заявляли про влучення “тяжких та важких предметів”, “акумуляторів” тощо, однак на відеозйомках було чітко зафіксоване саме яйце, яке влучило в груди постраждалому.

На противагу замаху на Ющенка, цей “замах” виглядав радше комічно і започаткував цілий сатиричний напрям у вітчизняній інтернет-творчості.

31 жовтня – перший тур президентських виборів. За підсумками першого туру, які 10 листопада оголосила Центральна виборча комісія, Ющенко набрав 39,26 % голосів, Янукович – 39,11%, Мороз – 5,82, Симоненко – 4,97%, Вітренко – 1,53%, Кінах – 0,93 %. Решта кандидатів набрали менше 1% голосів.

Влада не хотіла визнавати хоч мінімальну, але перевагу Ющенка в першому турі, тож остаточний підрахунок голосів затягувався. Прихильники опозиції, які перебували під ЦВК, запідозрили голову Центрвиборчкому Сергія Ківалова в фальсифікаціях і почали скандувати: “Ківалов, підрахуй!”. Ця фраза стала справжнім мемом української політики і надовго закріпилась за Сергієм Ківаловим.

21 листопада пройшов другий тур виборів Президента України — Віктор Ющенко набрав 46,69% голосів, Віктор Янукович 49,42% голосів.

У зв’язку з численними системними порушеннями на користь Віктора Януковича 22 листопада в Україні почались масові акції протесту проти фальсифікації виборів. Лідери опозиції Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко заявили про повну недовіру підрахунку голосів, який здійснював Центрвиборчком, і оголосили про мобілізацію своїх прихильників.

Головним осередком підтримки об’єднаної опозиції став Київ, а також західні і центральні регіони країни. . Основною ареною народного невдоволення став Майдан Незалежності, де зібралося, за різними оцінками, від 100 до 500 тисяч протестувальників з усієї країни, що стало початком Помаранчевої революції.

У той же час “прихильників” Віктора Януковича зі сходу та півдня України почали звозити до Києва у наметове містечко навпроти будинку Кабінету Міністрів України.

25 листопада Верховний Суд України забороняє друкувати офіційні результати виборів. Але Януковича вже встигли привітати президент РФ Володимир Путін, керівники Китаю, Вірменії та Казахстану.

Цього ж дня, 25 листопада, на Майдані створено “Комітет національного порятунку”, куди увійшли провідні політики опозиції, головою Комітету обрано Ющенка. Мітингувальники зайняли Український Дім, Київську мерію та Будинок профспілок. На Майдані було побудовано наметове містечко, пізніше тисячі прихильників Ющенка зайняли Банкову. Для протидії мітингувальникам під будівлю Адміністрації Президента було стягнуто велику кількість спецназу.

На Майдані вперше звучить “гімн Помаранчевої революції” – пісня “Разом нас багато” у виконанні нікому доти не відомого гурту з Івано-Франківська “Гринджоли”.

26 листопада у Київ залізницею продовжують масово звозити прихильників Януковича з півдня та сходу України. Виступаючи того дня на мітингу біля Залізничного вокзалу, Янукович повідомив, що їде на переговори “міжнародної групи”, а також що “викликає на дебати цього шкодливого кота Леопольда-Ющенка”.

26 листопада у Київ для врегулювання політичної кризи прибули президенти Польщі та Литви Александер Кваснєвський та Валдас Адамкус, Верховний представник ЄС Хав’єр Солана, Генсек ОБСЄ Ян Кубіш та глава Держдуми РФ Борис Гризлов.

Разом з українською політичною верхівкою та кандидатами на пост президента України вони провели три круглих столи – 26 листопада, 1 та 6 грудня, в результаті яких було досягнуто ряд домовленостей, зокрема, про виключення можливості застосування сили, розблокування роботи органів державної влади, винайдення юридичного рішення щодо завершення виборів президента України та голосування пакетом змін до Конституції в частині місцевого самоврядування, а також закон “Про особливості застосування закону України “Про вибори Президента України” при переголосуванні повторного голосування у грудні 2004 року”.

27 листопада Верховна Рада України на позачерговому засіданні визнала результати другого туру такими, що не відображають повною мірою волевиявлення народу і є недійсними. “За” проголосувало 323 депутати.

28 листопада у Сєверодонецьку Луганської області у відповідь на київські акції протесту зібрався з’їзд представників півдня та сходу України на підтримку Віктора Януковича, учасниками якого стали понад 3,5 тисяч делегатів з 17 регіонів України.

За кілька днів до того Луганська облрада заявила про непокору центральним органам влади, припинила відрахування до державного бюджету, створила власний виконавчий комітет та звернулася за підтримкою до президента Росії Володимира Путіна. Аналогічне рішення ухвалила Харківська обласна рада. Серед делегатів з’їзду були присутні представники державної влади та органів місцевого самоврядування України: тодішні прем’єр Віктор Янукович, голова Донецької облради Борис Колесніков, голова Луганської облради Віктор Тихонов, голова Харківської облдержадміністрації Євген Кушнарьов. За дорученням президента РФ приїхав Юрій Лужков.

Делегати з’їзду вимагали визнати Віктора Януковича президентом, а в разі відмови погрожували створити “південно-східну українську автономну республіку” (так званий ПіСУАР).

За кілька днів СБУ порушила карну справу щодо посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. Того ж дня Генеральна прокуратура України порушила кримінальне провадження за фактом спроби захоплення державної влади. Проте з часом усі справи були закриті, і сепаратизм учасників з’їзду зійшов їм із рук.

30 листопада під час мітингу в Донецьку на підтримку Януковича його дружина Людмила виступає з легендарною промовою, де, зокрема, говорить про “наколоті апельсини” та “американські валянки” на Майдані. Обидва ці вирази надовго стали популярними мемами української історії.

3 грудня Верховний Суд України ухвалив рішення, згідно з яким визнав результати виборів Президента України 21 листопада 2004 року визнано сфальсифікованими (дії Центральної виборчої комісії визнано незаконними, а протокол ЦВК — недійсним).

8 грудня Верховна Рада України проголосувала за “Великий пакет” — внесення змін до Конституції в частині місцевого самоврядування та закон “Про особливості застосування закону України “Про вибори Президента України” при переголосуванні повторного голосування у грудні 2004 року”, які були спрямовані на перетворення політичної системи України з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську. Вони відкрили шлях для мирного виходу з тривалої політичної кризи, у 2010 вони були скасовані і знову відновлені у 2014.

9 грудня з посади генпрокурора рішенням ВР було відправлено у відставку ставленика донецького клану Геннадія Васильєва, а наступного дня генпрокурором став Святослав Піскун.

26 грудня в Україні відбулося призначене рішенням Верховного Суду переголосування другого туру виборів президента України – так званий “третій тур”. За його результатами перемогу здобув Віктор Ющенко — 51,99 %. Віктор Янукович набрав — 44,20 % голосів.

27 грудня у Києві, в своєму будинку в Бортничах, у сауні, знайшли застреленим ексміністра транспорту Георгія Кирпу. Поруч з нимбуло знайдено пістолет ПСМ калібру 5,45 мм, який він завжди носив з собою. Постріл був один, куля пройшла навиліт.

ЕКОНОМІКА

Середня зарплата у січні – 444,70 гривень, у грудні – 607,11 гривень.

У 2004 році в Україні інфляція склала 12,3%.

Зростання ВВП до 2003 року склало 12,1%.

МУЗИКА І ШОУ БІЗНЕС

16 травня українська співачка Руслана Лижичко з піснею “Дикі танці” виграла 49-й пісенний конкурс “Євробачення” у Стамбулі, здобувши тим самим право вперше провести конкурс в Україні. Максимальні 12 балів їй віддали глядачі Естонії, Ізраїлю, Ісландії, Латвії, Литви, Польщі, Росії та Туреччини.

19 листопада у “Будинку з химерами” архітектора Владислава Городецького, що на вулиці Банковій у Києві, урочисто відкрили музейно-культурний центр “Шедеври мистецтва України”.

2004 року в Україні став проєкт “Веселі яйця”. Поштовхом, що призвів до створення “Веселих яєць”, став “замах” на Віктора Януковича в Івано-Франківську, де студент поцілив у кандидату у президенти яйцем. Автором серії комедійних політичних мультфільмів “Веселі яйця”, присвячених яєчному інциденту, був український шоумен Дмитро Чекалкін.

Головним героєм відеороликів став Віктор Янукович, який постав у образі кримінального авторитету та виступав у якості об’єкту жартів та висміювання. Відео мали опозицiйний та антиросійський характер. Розповсюджувалися відеоролики в інтернеті у форматі Flash (*.swf), а також на YouTube.

СПОРТ

13 грудня у Парижі форварду італійського “Мілана” Андрію Шевченку вручено “Золотий м’яч” як найкращому футболістові року в Європі. Він став третім українцем, удостоєним найпрестижнішої європейської футбольної нагороди французького журналу “France Football”, яку він вручає за результатами опитування провідних спортивних журналістів.

ПОМЕРЛИ

22 березня – Наталія Наум, українська актриса (“Ати-бати, йшли солдати”, “Тихі береги”, “Білий птах з чорною відзнакою”, “За двома зайцями”, “Поема про море”).

1 квітня – Микола Руденко, український письменник, філософ, громадський діяч, засновник Української Гельсінської групи, Герой України (2000).

3 травня – Джеймс Ернест Мейс, американський історик, політолог, дослідник Голодомору в Україні.

21 травня – Штепсель (Юхим Березін), український естрадний артист, Народний артист УРСР (1961).

22 липня – Костянтин Степанков, український актор театру і кіно (“Два місяці, три сонця”, “З неба на землю”, “Легенда про княгиню Ольгу”, “Ярослав Мудрий”, “Вавілон ХХ”, “Гадюка”); чоловік Ади Роговцевої.