“Озеленення” ЗМІ: чи дійсно влада хоче взяти під контроль український медіаринок

Після прийняття так званого закону “про олігархів” на українському медіаринку сталося кілька подій. Спочатку стало відомо про закриття англомовного видання Kyiv Post, співробітники якого заявили про тиск з боку влади. Згодом працівники телеканалів “Прямий” і “5 канал” об’єднались у холдинг “Вільні медіа”. Причиною такого рішення журналісти назвали переслідування владою опозиційних медіа. Через деякий час з’явилась інформація про “велике медіабудівництво” Володимира Зеленського. Йдеться про відкриття понад 10 провладних інформаційних ЗМІ, які б просували вигідний для президента порядок денний.

Чи дійсно Зеленський та його оточення прагнуть взяти під контроль український медіаринок влади – розбирався PRM.UA.

Закриття Kyiv Post: як у Зеленського борються зі свободою слова

Після підписання президентом “антиолігархічного” закону у медійному середовищі заговорили про те, що власне олігархам боятись нема чого, на відміну від ЗМІ. Саме проти останніх, на думку деяких журналістів і політиків, спрямований цей закон. Згодом відбулась подія, яка підтвердила цю точку зору.

8 листопада стало відомо про закриття найстарішої англомовної газети Kyiv Post. За словами співробітників видання, ця новина була для них несподіванкою. Як зазначається у колективній заяві, журналісти вважають закриття видання “розплатою її власника – Аднана Ківана”, який “не захотів зберегти незалежність KyivPost”. Ківан відхилив пропозиції колективу передати торгівельну марку видання у власність редакції.

“Ми запропонували йому (Ківану) продати газету або передати торговельну марку Kyiv Post до рук редакції. Він не погодився. Ми закликаємо наших читачів, рекламодавців, бізнесменів, дипломатів, міжнародні організації та всіх, хто обстоює принципи незалежної журналістики, підтримати нас”, – написали журналісти.

Позафракційний народний депутат Гео Лерос повідомив, що Аднан Ківан закрив видання Kyiv Post через вплив на його бізнес-інтереси з боку Офісу президента.

За його словами, Ківану погрожували кримінальними справами й санкційним списком.

“Так, цю інформацію мені підтвердили з Офісу президента, що було дві стадії. Перша – Офіс Генерального прокурора відкрив низку кримінальних справ, пов’язаних з будівельною компанією Аднана. Друге – це санкційний список. Йому пригрозили саме санкційним списком. Кажуть, що гроші, які інвестують у його будівельну компанію, це гроші сирійських інвесторів”, – розповів депутат.

Водночас головна редакторка видання “Українська правда” Севгіль Мусаєва на своїй сторінці у Facebook наголосила, що проблеми у редакції почалися кілька тижнів тому і пов’язані вони із тиском на власника видання Аднана Ківана з боку Офісу президента України.

Зважаючи на те, що опозиційних депутатів тепер намагаються не пускати у закордонні відрядження, а Офіс розробив власний тижневий дайджест, в якому збирається розповідати про “перемоги”, крок більш ніж логічний. І у стилі раннього Януковича.

Вона підкреслила, що роки Януковича минули й у 2021 році вже нічого не можна приховати.

“І дипломати, і європейські політики розуміють, що відбувається. Тільки за останні два дні я отримала кілька запитів від європарламентарів та послів щодо утисків журналістів в Україні. Тепер до прикладів додався ще кейс Kyiv Post, на жаль”, – заявила Мусаєва.

Дійсно, міжнародна спільнота невдовзі відреагувала на закриття українського англомовного видання. Так, французька газета Liberation опублікувала матеріал під заголовком “Україна: коли влада змушує незалежну пресу мовчати”.

Новина про те, що власник Kyiv Post раптово звільнив усю редакцію “викликала справжній шок” серед української медіаспільноти, пише газета. Вона зауважує, що протягом останніх тижнів “тиск з боку влади ослаблював багато ЗМІ, які критично налаштовані до неї”.

Коментуючи випадок із Kyiv Post, Liberation пише: “У Києві багато хто вважає, що дим від пострілу пістолета йде з боку оточення Володимира Зеленського”.

Ще одне французьке видання La Croix написало, що “раптове” оголошення про Kyiv Post “сколихнуло українську медіаспільноту”.

Плани одеського бізнесмена Аднана Ківана перезапустити тижневик у новому форматі обговорює французька газета La Croix. У статті йдеться, що “раптове” оголошення “сколихнуло українську медіаспільноту”.

Саму подію La Croix описує так: “На сайті видання 8 листопада була опублікована стисла заява: Kyiv Post зачиняє двері “на короткий термін”. Одного дня ми сподіваємося знову відкрити більшу та кращу газету”, – каже власник Аднан Ківан, не згадуючи про звільнення усієї редакції”.

Видання нагадує, що це близько півсотні журналістів, яким вказали на двері і які не вірять у те, що відбудеться обіцяний перезапуск. У статті наведено цитату заступниці головного редактора Ольги Руденко, яка вбачає у рішенні власника “помсту” і намагання позбавитись “незручних” і “чесних” журналістів.

Розмірковуючи про можливі причини рішення власника, газета пише, що дехто з журналістів вважає, що закриття Kyiv Post є “результатом тиску на власника з боку президента Володимира Зеленського, якого Kyiv Post дуже сильно критикує і який приділяє чимало уваги власному іміджу за кордоном”.

З приводу раптового закриття Kyiv Post висловились західні дипломати й політики. Так, посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс назвала новину про закриття англомовної газети Kyiv Post недоброю для незалежних медіа.

“Здивована раптовим рішенням закрити газету Kyiv Post, що була прикладом незалежної журналістики впродовж 25 років і відігравала важливу роль у підтримці реформ і демократії в Україні. Не добрий день для незалежних медіа. Сподіваюся, видання скоро повернеться”, – написала Сіммонс у Твіттері.

Закриття KyivPost і масові звільнення після 25 років служби – це катастрофа для українських вільних медіа, які вже перебувають під сильним тиском, написала у Твіттері пише впливова євродепутатка від Німеччини Віола фон Крамон-Таубадель.

“KyivPost був надійним джерелом для людей всередині України та за її межами”, – наголошує євродепутатка. “Євросоюз уважно стежить за кроками Аднана Ківана, щоб газета відновила неупереджену роботу”, – резюмує Віола фон Крамон-Таубадель.

Посол ЄС в Україні Матті Маасікас відзначив, що втрата газети Kyiv Post матиме наслідки.

“Сумно чути про закриття Kyiv Post. Це було перше англомовне джерело для більшості іноземців – сьогодні Україна ризикує втратити це, з наслідками”, – написав він у Twitter у вівторок.

Посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен відзначила, що Kyiv Post була з нею всі її роки в Україні.

“Мене турбує, що газету закрили, а всю редакцію прибрали”, – зазначила Фельдгузен.

Занепокоєння західних партнерів підтвердила журналістка вже колишнього видання Kyiv Post Анна Миронюк. 15 листопада вона повідомила про тиск на видання з боку генеральної прокурорки України Ірини Венедіктової та нардепів від “Слуги народу”. Причиною утисків, говорить Миронюк, стала критика генпрокуратури.

“В газеті від 6 листопада минулого року був критичний матеріал про пані Ірину Венедіктову. Цей матеріал викликав невдоволення Генеральної прокурорки. І після виходу цього матеріалу вона викликала до себе головного редактора видання Браяна Боннера”, – розповідає журналістка.

“Вона критикувала матеріал, критикувала газету за таку позицію. Вона засуджувала критику на свою адресу і погрожувала піти до суду”, – додала Миронюк.

За її словами тоді цю  ситуацію вдалося залагодити, проте цьогоріч у видання знову з’явився критичний матеріал щодо реформи правоохоронних органах і діяльність Ірини Венедіктової.

“Минув рік. Журналісти Kyiv Post знову опублікували критичний матеріал про перебіг реформ та про роботу Генеральної прокурорки, де вони ставили під питання її ефективність. Після цього пройшов певний час і, за словами Браяна, пані Венедіктова відкрила розслідування проти Аднана Ківана, які вона потім закрила. Це я кажу зі слів Браяна Боннера” – сказала журналістка.

Вона підкреслила, що Генпрокурорка мала можливість висловитися, вона публікувала колонки в Kyiv Post. Крім того, журналісти намагалися домовитися про інтерв’ю з Венедіктовою.

“Мало того, після першого матеріалу та її тиску на газету, ми увесь час намагались переконати Офіс генпрокурора вийти з великим інтерв’ю та надати можливість журналістам Kyiv Post поставити всі запитання. Дати їй можливість висловитися та відповісти на нашу критику. Вона цією можливістю не скористалася”, – додала Анна Миронюк.

Вона зауважила, що останнім часом на видання вчинили тиск на різних рівнях, зокрема, представники монобільшості гостро реагували на певні матеріали.

“Були певні депутати від “Слуги народу”, які погрожували піти до суду після певних матеріалів. Цей тиск був, і я можу лише констатувати ситуацію”, – наголосила журналістка.

Варто зауважити, що ймовірний тиск з боку чинної влади на власника Kyiv Post не є прецедентом.