Київський лікар-реаніматолог та медсестра розписалися після зміни у кардіологічній реанімації

Джерело

Спланувати весілля вони не встигли — через два дні росія напала на Україну.

Молода пара разом з початку ковідної інфекції, з весни 2020 року. Вони працюють у кардіологічній реанімації. Він — лікар-реаніматолог, вона — медсестра блоку кардіореанімації (разом із тим дівчина навчається у медінституті, зараз на 6-му курсі).

З початку російської агресії лікарня, у якій вони працюють, потрапила у переліку тих, які приймають поранених. Тож з перших днів війни медики перейшли на особливий режим — фактично, мало не живуть на роботі.

Дмитро та Катерина вирішили не відкладати одруження. Молодий чоловік рветься у ЗСУ. Родом він із Сумської області, там його батьки. Про звірства окупантів знає і від рідних, і бачить постраждалих від обстрілів киян у палатах.

Урочисту церемонію для молодят після скромного розпису влаштували просто у лікарні. Свідками були друзі. Батько Каті теж не зміг приїхати, він живе у Миколаєві, дівчина за нього дуже переживає.

Тож замість батьків були колеги з лікарні, що люблять і поважають молодят. Вони подбали про коровай, ікони, і навіть вишитий рушник, на якому Дмитра і Катерину благословляли усім колективом у приміщенні рідної лікарні.

Замість білої сукні наречена була у робочому халаті, замість елегантних туфельок — зручні для роботи крокси. Проте це аж ніяк не позначилося на настрої церемонії — у час війни відпадає усе зайве.

«Батьки наших молодят не змогли приїхати на церемонію — війна, тож ми виконували їхню роль. Бажаю Катерині і Дмитру щасливої долі, а нам усім — мирного неба», — розповів «Вечірці» завідувач кардіологічного відділення лікарні, професор Валерій Батушкін.

Вінчання на блок-постах та поміж бойовими чергуваннями є особливість нашого часу. Так одружуються бійці тероборони, рятувальники, поліцейські та журналісти.

До слова, за даними Мінюсту 15 443 пари одружилися за місяць, поки в Україні йде війна. Закохані розписуються, адже попри усю небезпеку й важку боротьбу вони вірять у нашу перемогу та світле майбутнє.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»