В Україні дали рекомендації звільненим з полону військовим, їхнім родинам та ЗМІ

В Україні розробили рекомендації для родичів військових, що перебувають у полоні, зниклих безвісти за особливих обставин, звільнених з полону, а також ЗМІ, щоби уникнути можливих ризиків для бійців, які ще у неволі.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими у Telegram.

Рекомендації родичам бійців, які тимчасово перебувають у полоні, та ЗМІ

Варто уникати:

Передачі до ЗМІ персональних даних та персональної інформації військових (наприклад: полонений повідомив, що він парамедик чи водій, а його звільнений побратим в інтерв’ю подає іншу інформацію).
Свідомої чи несвідомої участі у психологічних операціях окупантів (приклад: дзвінки з в’язниць родичам полонених: “Ваш у нас, почему не забираете? Делайте что-то, протестуйте”).
Надмірної медійності полонених, що були публічно не широко відомими до потрапляння в полон, адже це може ускладнити процес повернення.

Як варто діяти:

Звертатися до міжнародних організацій (ПАРЄ, ОБСЄ, Генасамблея ООН, Комісія ООН з прав людини, урядів держав) з вимогами тиснути на РФ з вимогами виконання Женевської Конвенції.
Звертатися до Міжнародного комітету Червоного хреста, Робочої групи ООН з питань насильницьких та недобровільних зникнень.
Підтримувати регулярний контакт з Координаційним штабом.
Повідомляти нові дані про полонених в Національне інформаційне бюро (НІБ) та в матеріали кримінального провадження (через слідчого).
Якщо хтось намагається особисто чи через онлайн-інструменти (форми, чат-боти тощо), розташовані на неофіційних ресурсах, дізнаватися будь-яку інформацію про військових (номер частини, місце розташування, персональні дані) або ж вимагати гроші чи інші цінності як платню за нібито повернення, обмін, включення до списків на обмін – негайно повідомляти Координаційний штаб та правоохоронні органи.

Рекомендації звільненим з полону військовим та їхнім родичам, ЗМІ

Варто уникати:

Повідомлень на кшталт “він швидко відновиться і повернеться на фронт”, адже це може негативно вплинути на подальші процеси переговорів.
Не розкривати у ЗМІ персональні дані та інформацію про побратимів та посестер, які ще перебувають у полоні.
Уникати надмірної конкретики під час публічних висловлювань про порушення прав (тортури, умови утримання), використовувати загальні наративи про подібні випадки. Через детальні публічні поширені дані можуть постраждати побратими, які ще залишаються в полоні. Також росіяни можуть оцінювати ефективність впливу тортур, базуючись на спогадах звільнених з полону.
Не поширювати фото- чи відеоматеріали, на яких зображені побратими та посестри, які ще не у полоні. З них окупанти можуть отримати додаткову інформацію про те, чим займалися полонені.

Як варто діяти:

У розмовах з медіа наголошувати на необхідності дотримання РФ норм Женевських конвенцій.
Підтримувати родичів тих, хто залишився в полоні, над їхнім звільненням Україна працює постійно.
Допомагати родичам полонених напряму подавати дані в НІБ.
Усвідомлювати, що кожне сказане слово може вплинути на умови перебування тих, хто залишився в полоні.

Нагадаємо, сьогодні Україна та Росія провели черговий обмін полоненими. Додому повернулися 52 українські захисники.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.