Українсько-данський молодіжний дім переобладнав чудовий будинок в одному зі столичних дворів на вулиці Володимирській поблизу Андріївської церкви. У ньому є кілька чималих просторів для учасників різноманітних програм.
«Ми прагнемо активізувати залучення у демократичні процеси в обох країнах через діалог, креативні ідеї та нові можливості», — пишуть автори платформи.
Кореспондентка «Вечірнього Києва» переконалась у тому, що ініціатива, яка створена двома країнами, має і фізичний дуже затишний дім та дім ідей, який дає поштовх для розвитку і наповнює новими знаннями сотні молодих людей.
Якщо висловити мету установи афористично, то вона могла б бути такою: «Роздаємо насіння демократії, яке сходить на будь-якому ґрунті».
Подробиці про проєкти Українсько-Данського молодіжного дому та тих, хто їх втілює, про зміни у ставленні до України у Данії, а також про враження від життя в українській столиці «Вечірньому Києву» розповіла Юлі Арнфред Бойєсен, директорка Українсько-данського молодіжного дому.
— Юлі, Київ та Україна сьогодні не є безпечними місцями. А я бачу, що серед програм Українсько-данського молодіжного дому такі міста, як Харків і Одеса, так само небезпечні через російські атаки. Але ви все ж сповнені рішучості працювати тут. Чому це для вас важливо?
— Дякую за ці слова. Я почала працювати в Україні та Києві у 2021 році, якраз перед пандемією, а потім, у лютому 2022 року, відбулось російське вторгнення. Було непросто, а зараз стало ще складніше. На деякий час покидала Україну, як того вимагали установи, відповідальні за безпеку у Данії. Але повернулась і зараз тут.
З перших днів я сповнена рішучості та натхнення. Я завжди працюю заради того, у що вірю. Демократія для України дуже важлива, а у час війни — ще більше. І наші програми для мене — шанс зробити щось дуже потрібне.
— На яких принципах базуються ваші проєкти? Якщо прочитати навіть самі назви — вони чудові. Наприклад — «Харківмрії», або Одесамрії». Мрії рухають людьми, що ви хочете змінити в людях?
— Сам простір Українсько-данського молодіжного дому, фізичний і те, що ми робимо — це все для того, щоб українська молодь залучалась до демократії та брала участь у розвитку України. Ми тут для того, щоб допомогти виховувати креативний підхід, щоб був обмін ідеями між Україною, Данією та Європою. Ми націлені на те, щоб молодь ставала сильнішою. Це — простір для єднання і різномаїття. З початку повномасштабного вторгнення ми хочемо продовжити життя мрій молоді.
Попри такий складний та драматичний час, ми хочемо дати шанс молодим, які будуть керувати Україною у майбутньому. Саме тому ми підсилюємо молодь такими програмами, як «Харківмрій», «Одесамрій».
— Для яких верств населення ці програми? Вони беруть до уваги професійну складову, наприклад? Вони для політиків майбутніх, лікарів, вчителів?
— По факту це — відкрита платформа для всіх, хто хоче запускати зміни у своєму місті чи молодіжній спільноті, а може і на рівні країни. Ми відкриті для молоді з різними поглядами та освітою. Важливо, щоб це був взаємообмін між різними людьми. І ще для нас важливо дати такі можливості для розвитку тим, у кого їх менше, для людей, які живуть не в такому місті великих можливостей, як Київ. Ми підтримуємо надію молоді. Хочемо дати їм підтримку знаннями та навичками.
— Як ці програми діють? Це варіанти коучинга, лекцій чи якісь інші варіанти? Хто є менторами у цих програмах?
— У нас багато проєктів. Вони мають різні принципи. Один з найбільших — це сам молодіжний дім. Буквально щойно ми прописували правила для молоді, яка буде брати відповідальність за цей простір. Сам цей дім ми позиціюємо як співвласність з молоддю — для тих, хто хоче будувати сильну демократичну країну, ати обмін між з Данією і Європою, щоб молодь на прикладі цього дому вчилась демократичним навичкам та принципам. Це простір для дій, для розвитку.
— Пандемія і війна зробили актуальним онлайн формат. Як у вас проходять спілкування й навчання?
— У комбінованій формі. Наші найбільші проєкти «Харківмрії»» та Одесамрії», а також «Майстерня твого розвитку». Вони трішки різні. «Одесамрії» та «Харківмрії» — починаються онлайн, потім частина учасників поїде до Києва на прожект менеджмент, а далі — учасники поїдуть до Данії.
А, наприклад, «Школа діалогу», це проєкт, де ми тренуємо молодь бути фасилітаторами (людьми, які забезпечують успішну суспільну комунікацію, — ред.”ВК»). Він потрібен, щоб молодь могла вирішувати конфліктні ситуації, у своїх спільнотах, запобігати їм, вибудовувати діалог з різними людьми й так ці знання потім розповсюджувати у суспільстві.
— Скільки людей залучені у ваші програми?
— Дуже багато. З 21 до 22 року ми залучили понад 20 тисяч людей.
— Чи дізнались ви за час війни нове щось про українців?
— Я щаслива, що була тут і до війни. Моє враження від України — це країна, яка знаходиться у швидкому і досить позитивному розвитку. Українська спільнота має багато драйву у європейському напрямку, тут багато відбувається, особливо у галузі культури.
Відверто кажучи, мої особисті враження не надто змінилось. Я знала про бажання українців бути вільними. Це дуже ясно видно, я не зустрічала нікого, хто думав би інакше. Українці креативні, і світ зрозумів саме у час війни, що українці переконані — демократія це їх шлях. Це стало ясно і чітко. Це країна з великим потенціалом.
— Мелінда Сімонс, посол Британії в Україні, якось сказала, що попри рік війни працювати та жити у Києві — для неї це привілей. А що це означає для вас?
— Київ — найкраще місто у світі, яке я знаю! (Сміється). Я його дуже люблю. Постійно бути не можу тут через заходи безпеки, які маю виконувати з данської сторони. Це місто, де відбувається завжди багато цікавого і ти ніколи від цього не втомлюєшся. Зауважте, що Київ більший за будь-яке місто Скандинавії.
Люди мало знали про Україну. Коли я сюди їхала два роки тому, мене запитували: «Куди, куди?» А я казала, що це ж найбільша країна Європи! Тепер вже всі знають де ця країна і яка вона. Хоч Україна переживає зараз і трагічні події. Але я сподіваюсь на збільшення інтересу після перемоги.
— Ваші улюблені місця у Києві?
— Улюблена моя історія у Києві — зранку навесні бігти на пробіжці на Володимирській гірці. Там зелено, квіти, звідти видно велику ріку Дніпро!
Знаєте, живучи у Києві, ти ніби виходиш на полювання за скарбами! Тут у дворах, поза центральними вулицями, завжди відкриваються якісь неймовірно красиві локації, або художні галереї, музеї, якісь кафе чи студії. Я люблю у вільний час шукати ці київські скарби.
До слова, видання «Вечірній Київ» інформує про можливості для молоді, яка надає Українсько-данський молодіжний дім. Наприклад — проводить у столиці тренінги для молоді.
Ольга СКОТНІКОВА, Борис КОРПУСЕНКО, «Вечірній Київ»
рф атакувала енергетику у Києві, досі 30 тисяч знеструмлених
У Києві затримали чоловіка, який намагався зґвалтувати жінку
Водій, який в’їхав у перехід і спричинив загибель чотирьох людей, прибув до зали суду в інвалідному візку
Стрибнули з пірса та не випливли - на столичному Гідропарку загинули двоє іноземців