Стів МакКаррі по праву вважається одним з найкращих фотомитців світу. Його роботи багато років були на перших шпальтах «National Geographic», а афганська дівчинка, яку митець сфотографував у 1984 році в таборі для біженців Насир-Баг, стала його візитівкою. В доробку МакКаррі фото з усього світу, тисячі облич й країн, але в зоні відчуження він вперше.
У Чорнобильській зоні художник спочатку шукав «свої» незвичайні, автентичні обличчя — серед самопоселенців, що є символом Чорнобильського Полісся. Про це розповіли у Державному агенстві України з управління зоною відчуження.
У Куповатому фотомитець завітав до Марії Загорної, Софії Безверхої. У Чорнобилі — до Михайла Шилана та родини Маркевичів. Його дивувало те, що всі вони поважного віку, гарно виглядають, сповненні життям, а при спілкуванні передається багато позитивної енергії не дивлячись на те, що перенесли російську окупацію.
«Маккарі — людина-емпат, здавалось, що він проживав історії разом із своїми героями, бо вони теж частина фото — живі емоції при спілкуванні те, що приваблює фотожурналіста», — зазначили у ДАЗВ.
В Чорнобилі іменитого митця неабияк зацікавив Меморіал «Тим, хто врятував світ» — він довго й детально фотографував обличчя ліквідаторів. Вразив пана МакКаррі й «Янгол-сурмач», якому він теж присвятив час, а також баржам на Чорнобильському затоні, Свято-Іллінському храму, школі по вулиці Червоноармійській, поруч з якою знаходяться огелі чорнобильських цадиків, звернув він свою увагу й на місцеві магазини.
Група побувала й на території Чорнобильської атомної станції, правда, недовго — пана МакКаррі привабила скульптура «Прометея».
Вау-ефект на митця справило місто Прип’ять. Історія цього колись надзвичайно красивого міста, що прикрашали тисячі троянд, вразила фотожурналіста. Він вдивлявся в альбом із старими фотографіями, порівнював, «прицілювався» фотокамерою в об’єкти. Фотографував колесо огляду, центр міста. В парку розваг Стів МакКаррі особливу увагу приділив графіті з оленями, що на міському тирі.
Річпорт та кафе «Прип’ять». Фотожурналіст був у захваті від кольорової гами та сюжету вітражів, що прикрашають колись популярний у містян заклад. Те, що звичайні люди бачать поверхнево, художник бачить глибинно. Він стояв й і певний час роздивлявся витвір мистецтва, потім ходив туди-сюди — і знову дивився. Хвилин п’ять фотографував з різних ракурсів, а наприкінці попросив пройтися повз вітражі супроводжуючу особу — вона ходила, а він знімав.
У фіналі важливої як для митця, так і для зони відчуження подорожі, Стів МакКаррі пожалкував про те, що вперше в зоні й обмежений у часі.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Екссудді оголосили підозру за хуліганство: дістав пістолет через зауваження про російську музику
Владислав Реут, підозрюваний у вбивстві Березовської, заявив, що Жикович зробив чотири постріли
Суд обирає запобіжні заходи керівникам оборонного підприємства через вибухи у Вишневому
Суд засудив екс-командира "Беркута" та "тітушок" до 7-10 років за злочини під час Майдану