У свої 17-ть презентував нову технологію утилізації шин: історія юного науковця з Києва

Джерело

Андрію Маврину — 17. Він студент першого курсу КПІ факультету «Системний аналіз». За свої юні роки він вже став восьмикратним переможцем топових міжнародних конкурсів науково-технічної творчості молоді, а ще — лауреатом стипендії Президента. Ці регалії зʼявились за роки навчання в Київській Малій академії наук. Але про все по черзі.

У школі хлопець був на «ти» із точними й природничими предметами: математика, фізика, хімія. Ще тоді він зрозумів, що хоче займатись науковою діяльністю, тому після сьомого класу перевівся у Політехнічний ліцей КПІ.

У ті ж роки Андрій почав відвідувати заняття при Київській МАН, яка давала йому можливість проводити експерименти та зробити перші дорослі кроки в науці. А на другий рік у МАНі Андрій підійшов до свого наукового керівника Олега Козленка та заявив, що хоче зосередитись на екологічній технології з переробки шин.

«Памʼятаю, що на той час це була нагальна потреба в Києві. Міська влада активно боролась з шинами, які псували благоустрій. Утім утилізувати їх не було куди. Відтак, я почав працювати над цим», — згадує журналістці «Вечірнього Києва» Андрій Маврин.

Середній термін експлуатації покришок — чотири сезони, після чого їх необхідно міняти. А старі, в ідеалі, віддавати на утилізацію. Однак, у столиці немає заводів, які б екологічно переробляли шини. Це доволі коштовний та складний процес, який й до того ж на виході не прибутковий.

Разом із викладачем Андрій почав працювати над технологією, завдяки якій ультразвук перетворює гуму на порошок.

«Простими словами, ми заморожували шини в рідкому азоті та дрібнили на крихти гуму ультразвуком. Усе. Отримана сировина може використовуватись, до речі, в будівництві дорожнього покриття», — пояснює студент.

Цю технологію вони представили спочатку на міському етапі Київського МАН та Всеукраїнському конкурсі «Майбутнє України». А після Андрій Маврин презентував її на девʼятьох міжнародних конкурсах у Польщі, Тунісі, Хорватії, Румунії, Швейцарії, Америці тощо. За свої здобутки Андрій став лауреатом стипендії Президента, яка щороку призначається найкращим представникам учнівської молоді України.

Андрій зізнається, що в більшості країн, де він презентував нову технологію з переробки шин, така проблема не є актуальною. Оскільки, наприклад, в Європі переробляють 80% шин.

«Іноземці наголошували мені, що це хороша робота, а тема у всі часи актуальна. Однак найцікавішою наразі вона має бути для України», — каже співрозмовник.

У Київській МАН кажуть, що 17-річний Андрій наразі один з найтитулованіших вихованців. А його науковий керівник зізнається, що коли прийшов працювати у Академію, то не вірив, що діти можуть по-дорослому захоплюватись наукою і показувати високі результати.

«Але з кожним роком роботи дедалі більше переконувався, що це не так, і з великої групи учнів знайдеться певна кількість дітей, які цілеспрямовано та вперто займатимуться науковою. І підтвердження цьому — наші «МАНівці», — каже Олег Козленко, керівник секції технологічних процесів та перспективних технологій Київської МАН, завідувач наукової лабораторії кріогенної техніки Фізико-математичного факультету КПІ імені Ігоря Сікорського, заслужений вчитель України.

Він також зауважив, що окрім наукової практики й права вибору галузі, у Київській МАН підлітків вчать викладачі топових київських ВНЗ. І як висновок, абітурієнт-виходець Академії матиме сильну базу для навчання у технологічних спеціальностей.

До слова, нині Київська МАН надає широкі можливості для розвитку дитини. Тут кожен учень може спробувати свої сили в різних напрямках — від фізики та хімії до історії та поезії. Тут вчать відстоювати свої думки та допомагають реалізувати ідеї в реальні проєкти.

Через повномасштабну війну багато маленьких українців, серед яких чимало обдарованих дітей з високим творчим потенціалом, виїхали за кордон. У Київській МАН наголошують, що завдання всієї держави зробити так, щоб після закінчення війни вони повернулися. Адже з припиненням бойових дій нагальним завданням стане відбудова національної економіки. І саме ця талановита молодь має побудувати таку країну, в якій вони хочуть жити.

Нині в Київській МАН для обдарованої молоді працюють 15 наукових відділень, у яких 75 секцій. Є матеріально-технічна база для досліджень. Для дітей організовують безліч цікавих проєктів і конкурсів. А ще допомагають молоді визначити свій майбутній фах та обрати заклад вищої освіти для вступу. Й все це на безоплатній основі за підтримки громади столиці, яка опікується своїм майбутнім, інвестуючи в розвиток молодого покоління

А партнерами Київської МАН є 17 найпрестижніших вишів столиці, на базі яких діти проводять дослідження, створюють свої розробки під керівництвом фахових науковців та провідних викладачів університетів і інститутів. Як висловилася одна з випускниць Академії, хто хоче знати більше за Google, ласкаво просимо до Київської МАН.

Раніше журналісти «Вечірнього Києва» вже розповідали про обдарованих молодих науковців. Наприклад, про 16-річного Романа Здоровилова, який розробив «чоботи-павуки», що захищають ноги при розмінуванні.

Також розповідали історію 17-річної Ангеліни Дрьомової, яка марить космосом, та 15-річної Анастасії Костенко, яка досліджує вплив енергетичних напоїв на людський організм.

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»