Скільки в Україні послідовників різних церков: соціологи пояснили, від чого це залежить

Наприкінці 2023 року більшість опитаних в Україні ідентифікують себе з православ’ям (61%); значним є число послідовників греко-католицизму (11%), а також тих, хто назвав себе “просто християнами” (11%).

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування Центру Разумкова.

Інші конфесії та релігійні напрями (протестантизм, римо-католицизм, іслам, іудаїзм та ін.) представлені меншим числом прихильників.

Декларування респондентами належності до певної релігійної організації, церкви не завжди пов’язано з ідентифікацією себе як віруючого і може бути зумовлено, зокрема, соціокультурною чи етнічною ідентичністю.

Серед “просто православних” віруючими себе назвали 70%, тоді як 21% – тими, хто коливається між вірою і невір’ям, 3% – невіруючими або атеїстами, 4% – байдужими до питань релігії.

“Це дозволяє припускати, що віднесення себе частиною громадян до православних пов’язане більшою мірою з соціокультурною чи етнічною ідентичністю, ніж з власне релігійною”, – вважають автори дослідження.

Православ’я в Україні

Як зазначають соціологи, на відміну від досить сталих конфесійних прихильностей, відчутні зміни відбуваються в частині церковного самовизначення православних вірян, що зумовлене як зміною організаційного оформлення православ’я в Україні, так і впливом повномасштабної агресії Росії на громадську свідомість.

У 2021 році частка тих, хто відніс себе до вірних Православної церкви України (ПЦУ, зросла до 24%, у 2022 році – до 36%, у 2023 році – до 42% серед усіх опитаних.

Після початку повномасштабної війни Росії про України істотно менше стало тих, хто відносить себе до вірних УПЦ Московського патріархату (з 13% у 2021 році до 6% у 2023 році).

Протягом останніх років істотно зменшилася частка тих, хто відносить себе до “просто православних” – від 27% у 2020 році до 22% у 2021 році, 19% у 2022 році і 13% у 2023 році.

Серед православних до вірних ПЦУ відносять себе 69%, до УПЦ МП – 9%.

Релігійні громади

Спостерігається істотна різниця між рівнем декларованої релігійності (70,5% опитаних називають себе віруючими, 61% – православними) і рівнем віднесення себе до конкретної релігійної громади. Членство у громаді визнали лише 24%.

Члени релігійних громад, які віднесли себе до ПЦУ, становлять 10,5% усіх опитаних (у 2021 році – 6%), члени греко-католицьких громад 6% (стільки ж, скільки і у 2021 році). Членами громад УПЦ (МП) назвали себе 3% усіх опитаних (у 2021 році – 4%).

Опитування проводилося методом face-to-face з 9 по 15 листопада 2023 року серед 2022 респондентів лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Нагадаємо, за даними опитування Центру Разумкова, наприкінці 2023 року 24% опитаних заявили, що після початку повномасштабної війни Росії проти України (у лютому 2022 року), за їхньою самооцінкою, стали більш релігійними і віруючими людьми, ніж були раніше, 5% стали менш релігійними і віруючими людьми, ніж до війни. Водночас 67% заявили, що жодних змін у їхньому ставленні до релігії та віри не сталося.

Більшість українців (55,5%) дотримуються думки, що потрібно заборонити діяльність Української православної церкви (Московського патріархату) в Україні. Це зумовлене переконанням у пов’язаності УПЦ МП з Російською православною церквою, роль якої під час російсько-української війни більшістю громадян України оцінюється вкрай негативно. Так, 65% опитаних вважають, що РПЦ та патріарх московський Кирило заохочують та підтримують агресію Росії проти України.