Вітамін D і дисбактеріоз. Лікар пояснила, які лабораторні аналізи непотрібні

Коли пацієнти звертаються до лікарів зі скаргами, одним із перших кроків для встановлення діагнозу є лабораторні аналізи. Деякі дослідження призначають часто, хоча вони не несуть важливої інформації.

Які аналізи можуть виявитися непотрібні, РБК-Україна розповіла лікар сімейної медицини “7’Я Clinic” Олександра Дугіна.

Які аналізи не несуть користі для встановлення діагнозу

Сімейний лікар пояснила, що деякі лабораторні аналізи використовуються в Україні, але насправді не несуть жодної користі або є застарілими і цікаві виключно з історичної точки зору.

Вона наводить приклади таких лабораторних досліджень.

• АСЛ-О (антистрептолізин-О) – імунний маркер перенесеної стрептококової інфекції.

Це лабораторний показник того, що пацієнт хворів на інфекцію, спричинену стрептококом групи А, – найчастіше це стрептококові тонзиліт (ангіна), фарингіт та скарлатина, зазначає лікар. Входить в групу так званих класичних “ревмопроб” (це застаріла назва, оскільки специфічних ревматологічних аналізів сотні)  – АСЛ-О, СРБ  і РФ.

“Традиційно призначається при скаргах на болі у суглобах, але єдине ревматологічне захворювання, яке пов’язане із цим маркером, – це гостра ревматична лихоманка, відома серед немедиків як ревматизм. Зараз це захворювання, на щастя, майже не зустрічається в Україні. Інколи лікарі використовують цей показник, щоб підтвердити сам факт стрептококової інфекції ретроспективно (тобто у минулому, після самого захворювання)”, – звертає увагу Олександра Дугіна.

• Вітамін D

“Скільки списів було зламано у дискусіях науковців та лікарів про обов’язковий скринінг на дефіцит вітаміну Д (коли йде мова про скринінг, то мається на увазі пошук певної хвороби  у людей без скарг)”, – каже сімейний лікар.

Вона додає: остання настанова про вітамін Д містить рекомендації про те, що не потрібен скринінг серед усіх людей. Водночас пропонується профілактичний прийом добавок вітаміну Д у дозі 600 Од щодня  усім від 18 до 70 років, а старше 70 років – 800 Од.

“Зауважу, що є хвороби, наприклад, тяжка ниркова недостатність, коли визначення рівня вітаміну Д – життєво необхідне”, – зауважує Олександра Дугіна.

• Індекс інсулінорезистетності (HOMA)

Насправді таких індексів не один, але більшість лабораторій в Україні виконує саме цей аналіз, розповідає лікар. Це розрахунковий показник на основі рівня інсуліну крові.

“Ось тут і виникає проблема: точний рівень гормону підшлункової залози – інсуліну – виміряти можливо, але дуже важко, і в звичайних лабораторіях практично неможливо.  У жодному серйозному гайдлайні (керівництво або настанова з питань діагностики та лікування) для лікарів індекси інсулінорезистентності не згадуються”, – зауважує вона.

Для того, щоб визначити наявність інсулінорезистентності (нечутливості до дії інсуліну) потрібні інші аналізи, наприклад, на глюкозу крові.

Фото: Деякі аналізи не несуть корисної інформації (freepik.com)

• Аналіз калу на дисбіоз/дисбактеріоз

У кишечнику живуть трільйони мікроорганізмів, від 500 до 1000 видів, розповідає медик. Мікрофлора розділяється на  пристінкову (ту, що живе у шарі кишкового слизу), та мікрофлору кишкового просвіту, яка мешкає безпосередньо у просвіті кишечника.

“Остання є транзитною, оскільки її вміст постійно змінюється. Аналіз калу на дисбіоз виявляє саме цю непостійну, транзитну мікрофлору, і до того ж включає дуже невеликий перелік мікрооорганізмів. Цінної інформації, на відміну від посіву на патогенну мікрофлору, дати цей аналіз не може”, – зазначає Олександра Дугіна.

• Антитіла до хелікобактер пілорі у дорослих людей.

Бактерія хелікобактер пілорі живе на слизовій оболонці шлунка та кишечника і здатна викликати виразку та рак шлунка, тому дуже важливо правильно її знайти в організмі, пояснює сімейний лікар.

“Для цього є золотий стандарт – дихальний тест, або, у разі технічної недоступності, визначення антигену бактерії у калі. Антитіла ж використовуються для діагностики інфекції у дітей. Також – науковці в епідеміологічних дослідженнях для виявлення ступеню розповсюдженості хелікобактер”, – зауважує Олександра Дугіна.

Лікар наголошує: найкращі аналізи – ті, що призначені лікарем, який може пояснити логіку цього призначення.

“Вона ж дуже проста: якщо тактика лікування чи подальшого діагностичного пошуку буде відрізнятись залежно від отриманого результату, то аналіз  виконувати необхідно”, – пояснює фахівець.

Нагадаємо, ми писали, чи можуть лабораторії встановлювати “ліміти” на безплатні аналізи. В НСЗУ дали відповідь.

Також ми повідомляли, що НСЗУ уклала договори з чотирма приватними медичними лабораторіями. Там українці можуть безкоштовно здати аналізи.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.