Брудна гра Трампа проти Зеленського. Які маніпулятивні техніки використав президент США

Джерело

Українська експертка зі стратегічних комунікацій Вікторія Берещак розглянула ситуацію, яка склалася при зустрічі президентів США та України у Білому домі 28 лютого, з погляду маніпулятивних прийомів, використаних Дональдом Трампом.

Які маніпулятивні техніки використав Трамп у розмові з Зеленським

Так, експертка виділяє 6 ключових маніпулятивних технік у спілкуванні Трампа із Зеленським в Овальному кабінеті.

Вся ця «розмова» — унікальний приклад маніпулятивних комунікаційних тактик і брудної гри. Розгляньмо ключові.

Вікторія Берещак

Експертка зі стратегічних комунікацій

Фреймування та підміна понять

Це улюблений хід, другий за популярністю — апеляція до страху (на порозі 3 світової, граємо з вогнем) і сорому (чи будемо дякувати, агітаційні тури, прости Господи)

Але наведу один приклад: коли журналіст запитав про його надмірну близькість до Путіна, Трамп не заперечив прямо, а перевів питання в площину переговорів і необхідності «збереження миру». Він також змінив розмову з «прихильності до Путіна» на «я підтримую Америку», що дозволяє уникати незручної відповіді.

Ефект: Вибудовується фрейм «миротворця» замість потенційної проросійськості, а увага зміщується з критики Трампа на Байдена.

«Контроль контексту» — створення вигідного інформаційного поля

Трамп влаштовує це шоу за участі Венса на очах у преси, американської, в першу чергу, але не дає Зеленському контролювати ситуацію.

Приклад:

Трамп наприкінці каже: «Я думаю, що для американського народу добре бачити, що відбувається. Ось чому я дозволив цьому тривати так довго».
Трамп контролює тональність, бо він господар становища й сам вирішує, коли дискусію закінчити.

Перекручування реальності («Gaslighting»)

Оці всі «українці грають у карти з життями людей», «два тижні без Америки», оцінка втрат зі сторіс і так далі.

Ефект: Виникає враження, що Україна в безвихідному становищі і має приймати умови Трампа.

«Ілюзія альтернативи» — вибір без вибору

Трамп подає свою позицію як єдиний варіант, не залишаючи місця для дискусії.

Приклад:

«Ви або укладете угоду, або ми вийдемо» — ніяких інших варіантів.
«Ви не маєте карт на руках» — без коментарів.

«Мета-коментарі» — контроль над контролем

Трамп не просто говорить — він коментує сам процес розмови, керуючи її сприйняттям.

Приклад:

«Ви не в тій позиції, щоб вказувати нам, що ми будемо відчувати».
«Це буде чудово для телебачення» — прямо визнає, що маніпулює аудиторією, але робить це настільки зухвало, що це сприймається як чесність.

Ефект: це підсилює контроль над дискусією, бо він наче «пише сценарій у реальному часі».

«Гіпноз невизначеності» — ухилення від конкретики

Трамп і Венс постійно змінюють тему і розмивають чіткі формулювання. На конкретні запитання — вкидаються випадкові «що якби».

Приклад:

Журналіст питає: «Що ви робитимете, якщо Росія порушить угоду?» Трамп відповідає: «Що якщо щось? Що якщо бомба впаде вам на голову?»

Ефект: слухач губиться у логіці, і це дає Трампу гнучкість: він нічого конкретного не сказав, а отже, не буде відповідальним за свої слова.

На думку Вікторії Берещак, це була складна багатошарова маніпуляція.

Цю розмову можна за пластами ще розбирати і викопувати срань. В умовах такого пресингу змінювати контекст в середовищі опонента було складно. Тому Президент зробив все, що міг: довів субʼєктність України і змусив проявити на весь світ справжній інтерес нової адміністрації.