Сьогодні, 23 травня, в Україні відзначають День морської піхоти України. Це своєрідне нагадування про значущу роль морської піхоти у забезпеченні обороноздатності нашої держави. Також відзначають День Героїв України – людей, які віддали життя за свободу та волю Батьківщини пише УНН.
День морської піхоти України
Щороку 23 травня в Україні відзначають День морської піхоти – професійне свято військовослужбовців одного з найелітніших підрозділів ЗСУ – морської піхоти Військово-Морських Сил.
Це свято було офіційно започатковане у 2014 році. Спочатку Указом Президента дату святкування встановили на 16 листопада. Саме в цей день було складено першу присягу українськими морпіхами у 1992 році.
Проте у 2018 дату святкування перенесли на 23 травня. Це рішення мало на меті глибше інтегрувати історичну традицію морської піхоти у сучасне національне військо. Саме 23 травня 1918 року гетьман Павло Скоропадський підписав наказ Морському відомству Української Держави про створення бригади морської піхоти, яка мала складатися з трьох полків.
У 2018 році під час урочистостей у Миколаєві відбулася символічна подія — Президент України вручив морпіхам нові берети кольору морської хвилі, які стали новою відзнакою українських морських піхотинців, замінивши традиційні чорні.
У 2019 році, в день професійного свята, в Маріуполі відбулася ще одна важлива подія: новостворена 35-та окрема бригада морської піхоти отримала бойове знамено, що стало символом продовження традицій та посилення морської піхоти як ключового елементу оборони на морських напрямках.
День морської піхоти України – це не лише вшанування мужності військовослужбовців, а й нагадування про значущу роль морської піхоти у забезпеченні обороноздатності держави.
Ворог утримує в Середземному морі корабель з “Калібрами” – ВМС22.05.25, 06:39 • 3370 переглядiв
Міжнародний день боротьби з акушерськими свищами
Відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/67/147, щороку 23 травня відзначається Міжнародний день з викорінення акушерських свищів. Метою цього дня є підвищення глобальної обізнаності про проблему, мобілізація політичної волі, підтримка медичних програм та ліквідація цього ганебного явища, яке не повинно існувати у XXI столітті.
Акушерський свищ – одна з найтяжчих форм пологової травми, яка виникає внаслідок тривалих ускладнених пологів. Акушерський свищ – це патологічний отвір, що формується між родовими шляхами й сечовим міхуром або прямою кишкою, через що жінка втрачає контроль над сечовипусканням або дефекацією.
Приблизно у 5% випадків, коли дитина народжується живою, розвивається акушерський свищ. Цей стан відповідальний за близько 8% усіх випадків материнської смертності. Водночас до 90% неускладнених випадків можна повністю вилікувати хірургічним шляхом.
Найчастіше свищі з’являються у жінок, які проживають у бідних регіонах з обмеженим доступом до медичних послуг, відсутністю репродуктивної освіти та можливості планування сім’ї, а також браком кваліфікованого медперсоналу. Дитячі шлюби, ранні вагітності та шкідливі традиційні практики лише поглиблюють проблему.
Щороку від 50 до 100 тисяч жінок у світі стикаються з цією патологією. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад два мільйони жінок, переважно в країнах Африки та Азії, живуть із невилікуваними свищами. Вони потерпають не лише від фізичних страждань, а й від соціального відторгнення, сорому, приниження, а іноді – й смерті.
Приблизно у 5% випадків, коли дитина народжується живою, розвивається акушерський свищ. Цей стан відповідальний за близько 8% усіх випадків материнської смертності.
Щоб зупинити поширення хвороби, важливо зосередити зусилля на профілактиці: відтермінуванні першої вагітності, припиненні шкідливих традицій, підвищенні доступу до якісної медичної допомоги. У 2003 році Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) разом із партнерами ініціював глобальну кампанію проти акушерських свищів, яка сьогодні охоплює понад 50 країн у регіонах Африки, Азії та Близького Сходу.
День Героїв України
Щороку 23 травня в Україні відзначають День Героїв — символічне і глибоке свято, присвячене всім борцям за незалежність та свободу української держави. У контексті сучасної війни з росією ця дата набула особливого, болючого змісту: українці згадують загиблих на полі бою та дякують тим, хто сьогодні стоїть на захисті країни.
Історично це свято започатковане у 1941 році Організацією українських націоналістів (ОУН) для вшанування пам’яті Євгена Коновальця — визначного діяча українського національного руху. З часом 23 травня перетворилося на день пошани всіх героїв, що віддали життя за волю України.
Спочатку День Героїв був днем пам’яті тих, хто загинув у боротьбі — воїнів, діячів культури, науковців, які поклали життя за ідею незалежної держави. Проте з роками його сенс змінився і розширився. Сьогодні ми вшановуємо не лише героїв минулого, а й усіх, хто щодня докладає зусиль для захисту країни — військових, медиків, волонтерів, рятувальників, громадських діячів.
У цей день ми згадуємо всіх борців за свободу — від князів і воїнів Київської Русі до козаків, січових стрільців, учасників визвольних змагань УНР, підпільників УПА, воїнів АТО й ООС, а також сучасних захисників, які тримають оборону на фронті в умовах російської агресії.
День Героїв – це не лише про історію, а й про теперішнє. Це день, коли вся країна схиляє голови перед подвигом своїх синів і доньок, дякуючи їм за відвагу, мужність та жертовність.
Зеленський: Ветеранський спорт має бути пріоритетом для держави21.05.25, 03:51 • 4662 перегляди
День щасливої монетки
Щороку 23 травня відзначають незвичне свято — День щасливої монетки. Монета здавна вважається символом удачі, добробуту та здійснення бажань. Її кидають у море чи фонтан, аби повернутися в улюблене місце або вірячи в виконання заповітної мрії. Маленька щаслива монетка, яку носять у гаманці або кишені, часто сприймається як амулет, що притягує фінансову стабільність.
У цей день люди особливо шанують монети, надаючи їм сакрального змісту. Вважається, що якщо підкинути монетку, і випаде “орел” – це добрий знак: день пройде вдало, а намічене здійсниться. Тому 23 травня – гарна нагода загадати бажання, зробити добру справу або просто повірити в силу позитивної енергії.
День святого преподобного сповідника Михаїла та святої преподобної Євфросинії
23 травня у християнському світі відзначають пам’ять кількох видатних духовних постатей.
Преподобний Михаїл, єпископ Синадський, жив у VIII–IX століттях. Він рішуче виступив проти імператора-іконоборця Лева Вірменина, за що зазнав гонінь, ув’язнення та заслання. Помер Михаїл у вигнанні, залишивши після себе образ вірного захисника віри.
Свята Єфросинія Полоцька — княжна з династії Рюриковичів, яка в XII столітті обрала чернече життя замість шлюбного. Освічена, мудра та самовіддана, вона заснувала жіночий монастир у Сільці, активно займалася переписуванням книг, освітою дівчат та розбудовою церковного життя. Вона здійснила паломництво до Святої Землі, де й завершила свій земний шлях 23 травня 1173 року. Її мощі покояться у Полоцьку.
Також цього дня вшановують святителя Леонтія, єпископа Ростовського, який жив у ХІ столітті. Відомий як один із перших християнських проповідників на північних руських землях, він навертав місцеве населення до християнства та постраждав за віру.
ЮНЕСКО підтвердило статус трьох українських пам'яток, що перебувають під загрозою
Рожеві фламінго та перелітні птахи на березі Чорного моря - які катастрофічні наслідки має війна
Обов'язкова евакуація в Дніпропетровській області поширюється на Васильківку та Вищетарасівку
Пенсія може зрости одразу за кілька місяців - кому ПФУ донарахує гроші