Вже понад три місяці фармацевтичний ринок в Україні працює за новими правилами, серед іншого – заборонено укладення маркетингових договорів між виробниками лікарських засобів і аптеками. Зміни впроваджувалися задля того, щоб знизити ціни на ліки, однак реальність виявилась протилежною – вартість препаратів не змінилася, а подекуди й зросла. УНН провів моніторинг цін на популярні препарати для діабетиків, пацієнтів з артеріальною гіпертонією та іншими хронічними діагнозами.
Редакція порівнювала ціни станом на лютий 2025 року – до запровадження заборони на маркетингові угоди – та у червні 2025 року. У підсумку ліки, які не увійшли до списків МОЗ на здешевлення, в середньому подорожчали на 10-20 гривень за упаковку. Найбільш відчутно зміна вартості торкнулася препаратів іноземного виробництва.
Наприклад, популярний препарат для хворих з артеріальною гіпертонією – Беталок (таблетки по 50 мг у упаковці по 30 штук, виробник – AstraZeneca AB, Швеція) – виріс у ціні в середньому на 26 гривень. Інший препарат – Глюкофаж XR (таблетки з пролонгованою дією по 1000 мг, 30 штук у упаковці – 3 блістери по 10 таблеток, виробник – Merck Santé, Франція) – подорожчав приблизно на 43 гривні.
Є й інші препарати, ціна яких зросла більш ніж на 100 гривень. Серед них – Корвітин (ліофілізат для розчину для ін’єкцій по 0,5 г, упаковка містить 5 флаконів, виробник – ПАТ НВЦ “Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод”, Україна) та Сінджарді (таблетки, вкриті плівковою оболонкою, дозуванням 12,5 мг/1000 мг, упаковка – 6 блістерів по 10 штук, виробник – Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co. KG, Німеччина).
Інфографіка
Позицію про те, що заборона маркетингу не принесла обіцяного ефекту, визнали навіть у Міністерстві охорони здоровʼя.
Днями МОЗ представив на обговорення новий проєкт постанови про маркетинг. Замість повної заборони пропонується встановити обмеження на витрати виробників лікарських засобів на маркетингові послуги. Згідно з оновленим документом, такі витрати не можуть перевищувати 20% від загального обсягу реалізації безрецептурних препаратів (без ПДВ) за попередній рік. Однак, цифра у 20% є лише “красивою обгорткою”, за якою криються зовсім інші розрахунки – у реальності аптеки отримають лише 3,5% маркетингу.
Замість очікуваного ефекту від нововведень – пацієнти стикаються з неприємною реальністю: чимало популярних препаратів, які не потрапили до списку МОЗ, за останні місяці подорожчали. Це особливо болісно для тих, хто регулярно купує кілька найменувань ліків – щомісячні витрати зростають, а обіцяного полегшення гаманця так і не відбулося.
Нова спроба врегулювати ситуацію – постановою з обмеженням маркетингу до 20% – виглядає, як спроба “зберегти обличчя”, але не вирішити проблему. У реальності аптеки отримають не 20%, а всього 3,5% – і це не дозволить їм відновити програми знижок, соціальні проєкти та покриття логістичних витрат. А отже, питання ціни для пацієнта, як і раніше, залишається відкритим.
Україна та росія атакували порти одне одного, ціни на пшеницю зросли - Bloomberg
Експерименти щодо оподаткування лізингу літаків можуть знищити українську цивільну авіацію - Катамадзе
Нафта подорожчала більш ніж на 3% після нових ударів США по Ірану
Акції SpaceX Маска впали нижче ціни IPO