На станції “Академік Вернадський” та криголамі “Ноосфера” стартують два нові міжнародні дослідження

На станції “Академік Вернадський” та криголамі “Ноосфера” стартують 2 нові міжнародні дослідження. Як повідомили в Національному антарктичному науковому центрі, це стало можливим завдяки участі України в проєкті POLARIN програми “Горизонт Європа”, який спонсорує надання вченим доступу до полярної інфраструктури, передає УНН.

Деталі

Як повідомили у НАНЦ, на “Вернадському” триватиме дослідження аерозольного розповсюдження мікробних спільнот у полярних регіонах. Це перший проєкт MICROAIRPOLAR.

Він передбачає встановлення на трьох станціях в Арктиці та трьох — в Антарктиці спеціального обладнання MicroAirCollector для відбору зразків мікроорганізмів із повітря. Далі вчені проведуть їхній генетичний аналіз, щоб встановити, кого саме вітер заносить у полярні регіони. За допомогою обчислювальних моделей також відстежать траєкторії повітряних мас і рух бактерій в Арктиці й Антарктиці та між ними.

Це важливо, бо мікроорганізми одними з перших колонізують щойно вивільнені від льоду поверхні. Тож в полярних регіонах, де спостерігають стрімкі процеси танення, вони впливатимуть на формування біорізноманіття.

Дослідження проводять вчені Автономного університету Мадрида (Іспанія) та Університету Нортумбрії (Великобританія).

Другий проєкт — TRICUSO-FLOATS, присвячений моніторингу вуглецю в Південному океані.

Біля острова Південної Джорджії з борту криголама “Ноосфера” запустять 6 аргобуїв із низкою сенсорів. Вони вимірюватимуть загальну лужність та вміст розчиненого неорганічного вуглецю. Також буї будуть обладнані високоточними датчиками pH, O₂ та акустичними сенсорами вітру. Це допоможе кількісно оцінити, скільки вуглецю поглинає Південний океан.

За попередніми даними, цей океан поглинає близько 40% усього CO₂, який утримують усі океани разом, хоча він займає лише 1/5 їхньої загальної площі. Нині існують суттєві розбіжності між даними спостережень і моделями цього поглинання. Тож розширення просторового та часового покриття автономних вимірювань у Південному океані допоможе зменшити цю невизначеність.

Проєкт реалізують вчені Національного океанографічного центру (Велика Британія), Норвезького дослідницького центру та Університету Сорбонна (Франція).Обидва дослідження почнуться в наступному антарктичному сезоні, який стартує наприкінці 2026 року.

Нагадуємо, що POLARIN об’єднує 64 полярні дослідницькі інфраструктури, які належать організаціям з усього світу. Учасники консорціуму мають вільний доступ до об’єктів, який надається за підсумками конкурсів. MICROAIRPOLAR та TRICUSO-FLOATS — перші проєкти-переможці, що отримають доступ до “Вернадського” та “Ноосфери” в межах POLARIN.Для України такі ініціативи — це можливість долучитися до новітніх наукових досліджень та бути активним членом глобальної полярної спільноти.