Рейтинг Зеленського – як змінилась довіра населення до президента України

За даними КМІС, за підсумками грудня рівень довіри до президента загалом залишився стабільним у порівнянні з ситуацією кількамісячної давності, зокрема до появи повідомлень про корупційні скандали в енергетичній сфері.

Разом із тим довіра до Зеленського є мінливою та значною мірою залежить від суспільного контексту. Вона коливається залежно від того, які теми домінують у публічному просторі: внутрішні проблеми, такі як управління державою чи корупція, або ж зовнішньополітичні питання – співпраця з партнерами та мирні переговори.

Серед опитаних наприкінці листопада довіру Зеленському висловили 49% респондентів, тоді як у першій половині грудня цей показник зріс до 63%. У другій половині грудня рівень довіри знизився до 55%.

Динаміка рейтингу Зеленського

Загалом можна говорити про падіння приблизно на 10 відсоткових пунктів після оприлюднення інформації про корупцію в енергетичному секторі, однак згодом, на тлі міжнародних подій і мирних перемовин, відбулося чергове “об’єднання” та зростання підтримки президента.

Наприкінці грудня ефект цього об’єднання послабився, і з’явилася тенденція до незначного зниження довіри. Водночас станом на кінець 2025 року рівень довіри до президента все ж вищий, ніж наприкінці 2024 року, хоча максимальна підтримка протягом 2025 року фіксувалася на початку травня.

Прогноз на майбутнє

Можна прогнозувати, що надалі, зокрема з урахуванням кадрових рішень, показники довіри до Зеленського й надалі залишатимуться нестабільними та чутливими до поточної ситуації.

Варто також звернути увагу на структуру довіри: серед 59% тих, хто підтримує Зеленського, 26% заявляють про повну довіру, а ще 33% – про радше довіру.

Респонденти, які повністю довіряють президенту, хотіли б бачити його на цій посаді й після завершення війни. Натомість ті, хто лише частково йому довіряє, здебільшого виступають за появу нового лідера – представника нової генерації, а не чинної опозиції.

Серед 35% опитаних, які не довіряють президенту, 23% висловлюють повну недовіру, а 12% – радше недовіру. Ці дві групи також відрізняються між собою поглядами на окремі питання.