Антарктика і станція Вернадський - де українці створили нову заповідну зону, фото

Головне:

Міжнародний успіх України: держави-учасниці Договору про Антарктику одноголосно підтримали ініціативу наших науковців (така ідея виникла ще сім років тому).

Новий статус території: “Затоку Колінз”, розташовану неподалік станції “Академік Вернадський”, оголошено антарктичним районом особливої охорони.

Мета змін: особливий заповідний режим допоможе захистити вразливу місцеву флору (зокрема, унікальні мохи) та полярну фауну від напливу туристів.

Чому це важливо: тепер ця територія захищена від антропогенного впливу, а українські полярники зможуть проводити там довгострокові дослідження.

Де розташована нова заповідна зона

За даними НАНЦ, українську ініціативу щодо створення нового спеціально охоронюваного району – “Затока Колінз” – держави‑учасниці Договору про Антарктику підтримали одноголосно (ще у травні).

Уточнюється, що цей район розташований:

у географічній зоні Антарктичного півострова “Київ”;

неподалік української антарктичної станції “Академік Вернадський”.

Його площа становить 1,65 км².

Затока Колінз біля станції “Академік Вернадський” (карта: facebook.com/AntarcticCenter)

Які унікальні об’єкти об’єднує ця територія

Українцям розповіли, що новий спеціально охоронюваний район об’єднує низку островів і мисів з унікальною:

флорою;

фауною.

Різні ділянки у складі нової заповідної зони (карта: facebook.com/AntarcticCenter)

Повідомляється, що там:

на скелях ростуть обидва антарктичні квіткові види рослин – щучник і перлинниця;

є рідкісні комплекси лишайників і мохів (наприклад, дідимодон – мох, що росте “головою вниз”).

Представники флори в межах заповідної зони (фото: facebook.com/AntarcticCenter)

На одному з островів гніздують пінгвіни Аделі.

“Їхня популяція, на відміну від субантарктичних, скорочується в умовах потепління”, – зауважили у НАНЦ.

Пінгвіни Аделі (фото: facebook.com/AntarcticCenter/Oksana Savenko)

Крім того, в межах спеціально охоронюваного району “Затока Колінз” розташовані єдині відомі гнізда сніжних буревісників у цьому регіоні.

Гніздо сніжного буревісника (фото: facebook.com/AntarcticCenter)

Чим важлива така українська ініціатива

У НАНЦ розповіли, що в цілому ідея зробити цю територію заповідною виникла у наших науковців ще сім років тому.

Адже нині на вразливі екосистеми Антарктики значно тиснуть:

туризм;

пов’язана з ним логістика.

“За даними Секретаріату Антарктичного договору, в 2020-х кількість туристів, які відвідують регіон, перевищила 100 000 осіб на рік”, – уточнили в НАНЦ.

При цьому близько 98% туристичних рейсів спрямовані в район Антарктичного півострова під час короткого літнього сезону.

Туристи можуть загрожувати екосистемам Антарктики (фото: facebook.com/AntarcticCenter)

Спеціалісти повідомили, що зростання судноплавства та візитерів підвищує ризики:

порушення місць гніздування птахів;

деградації наземної рослинності;

поширення чужорідних видів.

“Саме тому важливо створювати зони особливої охорони, куди доступ туристів буде обмежений“, – пояснили у НАНЦ.

Нова заповідна територія Антарктики потребує захисту (інфографіка: facebook.com/AntarcticCenter)

Окрім охорони природи, створення нового антарктичного району особливої охорони має важливу наукову мету.

“Наші дослідники заклали на території контрольні полігони для довгострокового моніторингу реакції флори та фауни на кліматичні зміни”, – поділились у НАНЦ.

Уточнюється, що надійний, недоторканий дослідницький простір дозволить “отримувати порівняльні дані”, необхідні для “розуміння темпів і механізмів трансформації екосистем у полярному регіоні”.

“Тож Україна зробила значний внесок у вивчення та, найголовніше, збереження вразливих екосистем Антарктики”, – констатували у НАНЦ.

Українські дослідники пильно стежать за ситуацією в Антарктиці (фото: facebook.com/AntarcticCenter)

Як створювався новий район особливої охорони

Початкова ініціатива щодо створення нового антарктичного району особливої охорони – АРОО – була:

більш масштабною;

мала охопити різні цінні ділянки узбережжя та островів району півострова “Київ”.

“Проєкт комплексного АРОО та необхідні для його прийняття документи підготували завідувач відділу біології та екології НАНЦ Іван Парнікоза та співробітниця цього відділу Анна Євчун”, – розповіли громадянам.

При цьому завідувач відділу міжнародного співробітництва Андрій Федчук займався поданням документів та лобіюванням їхнього розгляду під час зустрічей сторін Антарктичного договору.

“На жаль, деякі сторони заблокували створення розширеного району, тож довелося піти шляхом поступового створення менших АРОО“, – констатували в НАНЦ.

Отже, “Затока Колінз” (затверджена цього року), стала першим із них.