Фон дер Ляєн і “демократична Вірменія”: коли слова ЄС розходяться з фактами

Після перемоги Нікола Пашиняна президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн привітала його і заявила, що ЄС високо цінує партнерство з “демократичною Вірменією”, яка дедалі більше зближується з Європою. У звичайних умовах така фраза могла б звучати як дипломатичний комплімент. Але після виборів, що супроводжувалися сотнями повідомлень про порушення, кримінальними справами, затриманнями і критичними оцінками спостерігачів, вона набуває зовсім іншого значення. Брюссель не просто підтримав переможця – він фактично надав проблемному виборчому процесу знак європейського схвалення. Про це пише РБК, передає УНН.

Перемога прозахідного Пашиняна зміцнила зовнішньополітичний розворот Вірменії у бік ЄС, проте європейський курс не дорівнює автоматичній появі демократії.

У день виборів Слідком Вірменії повідомив про відкриття 59 кримінальних справ за звинуваченнями у порушеннях, пов’язаних із виборами. А наступного дня МВС країни заявило, що під час голосування було зафіксовано 619 повідомлень про порушення: випадки подвійного голосування, порушення таємниці голосування, перешкоджання здійсненню виборчих прав, підкуп виборців та втручання у виборчий процес. Станом на ранок 8 червня затримали 18 осіб, а ще 322 звіти про порушення перебувають на стадії перевірки. Серед сотень затриманих не було жодного представника провладних сил.

Незалежна спостережна місія The Independent Observer Alliance, спостерігачі якої відвідали 1 906 з 2 005 виборчих дільниць, зафіксувала: проблеми були виявлені на 44% виборчих дільниць, тобто, на кожній другій, що погано узгоджується з образом “демократичного” голосування. Ще одна місцева місія спостереження “Айакве” зафіксувала: у виборчих списках були померлі люди.

Згідно з попередньою заявою Парламентської асамблеї ОБСЄ (OSCE PA) за підсумками спостереження за парламентськими виборами у Вірменії: “Кампанія мала вкрай конфронтаційний характер, супроводжувалася риторикою, що сіє ворожнечу, і відзначена обвинуваченнями у підкупі виборців та інших порушеннях виборчого законодавства, що призвело до численних кримінальних справ проти опозиційних кандидатів та активістів”.

А спеціальний координатор і керівник короткострокової місії спостерігачів ОБСЄ Фарах Карімі заявила: “Концентрація арештів і кримінальних переслідувань щодо опозиційних діячів сприяла формуванню уявлення про вибіркове правосуддя, в той час як поляризований інформаційний простір, підбурювальна риторика, дезінформація, а також постійний зовнішній тиск підірвали демократичну стійкість Вірменії та цілісність суспільних дебатів”.

На тлі перелічених фактів позиція ЄС щодо Вірменії виглядає абсурдно. Так, 8 червня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн привітала Нікола Пашиняна з перемогою і додала: “Ми високо цінуємо наше партнерство з демократичною Вірменією, яка все більше зближується з Європою“. За такої кількості порушень називати ці вибори “демократичними”, звучить як глузування.

У політиці слова мають вагу, особливо коли їх промовляє керівництво Єврокомісії. Назвати Вірменію демократичною в момент, коли є серйозні питання до виборчого процесу, означає змістити акцент із принципів на політичну зручність. ЄС міг говорити про партнерство, не ігноруючи порушень. Але обрана риторика показала інше: для Брюсселя прозахідний курс Єревана виявився важливішим за обережність в оцінці демократії. Це послаблює довіру до самої європейської мови цінностей.