Правоохоронці відновили розслідування у провадженні про розкрадання коштів, виділених донорами на реформу прокуратури

Правоохоронні органи відновили слідчі дії у кримінальному провадженні, у якому розслідується розкрадання коштів, виділених американськими донорами на реформу органів прокуратури. Як пише Судово-юридична газета, ідеться про 4,4 млн доларів. Частина коштів могла виводитися через ЦПК на ФОПи, пише УНН.

Видання вказує, що рух у кримінальному провадженні почався після нещодавнього візиту Генерального прокурора України до Сполучених Штатів. Ідеться про кримінальне провадження № 42016000000000688, яке стосується використання коштів міжнародної технічної допомоги на реформу прокуратури. Кримінальне провадження було відкрито ще у березні 2016 року.

“Історія провадження має чіткий політико-правовий злам. Провадження було відкрите ще у березні 2016 року за ознаками можливого заволодіння коштами міжнародної технічної допомоги, яка виділялася на реформу кримінальної юстиції в Україні. Проте у травні того ж року, після призначення Юрія Луценка Генеральним прокурором, слідчі дії раптово припинилися. Прокурор публічно назвав справу такою, що ганьбить ГПУ”, – вказує видання.

Однак, як вказує Судово-юридична газета, у березні 2026 року слідчий суддя Печерського суду розглядав клопотання прокурора про тимчасовий доступ до речей і документів. Ухвалою від 12.03.2026 Печерський районний суд міста Києва задовольнив клопотання прокурора ОГП і надав дозвіл на тимчасовий доступ до документів Державного департаменту США та Бюро INL щодо проєкту міжнародної технічної допомоги № 3313. Слідство шукає звіти про результати реалізації проєкту, акти виконаних робіт, інвойси та платіжні доручення, щоб перевірити правомірність використання $4,4 млн.

Суть кримінального провадження

У період 2014–2016 років в Україні реалізовувався Проєкт № 3313 “Підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні”, загальна вартість якого становила $4,4 млн.

Головними донорами проєкту виступали Уряд США та Бюро з міжнародних питань у сфері боротьби з наркотиками та правоохоронної діяльності Держдепартаменту США (INL).

Офіційним бенефіціаром та отримувачем допомоги з боку держави виступала Генеральна прокуратура України, де відповідальною особою бенефіціара було визначено Давида Сакварелідзе, а контактною особою проєкту — Геннадія Качибаю. До процесу рецензування тестів для прокурорів також залучалася Академія прокуратури України. Водночас важливу роль у реалізації супутніх завдань відігравали неурядові організації, зокрема ГО “Центр протидії корупції” (ЦПК).

Кримінальне провадження було розпочате 16 березня 2016 року за ознаками ч. 5 ст. 191 КК України — привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах. Приводом для відкриття справи стало офіційне депутатське звернення народного депутата Ігоря Суслова.

За версією слідства, кошти проєкту використовувалися через механізм залучення громадських організацій та ФОПів.

У березні 2016 року Печерський суд міста Києва надав слідчим ГПУ доступ до банківських рахунків ГО “Центр протидії корупції”. В обґрунтуванні зазначалося, що ГПУ як бенефіціар не отримувала коштів і не укладала договорів, а допомога нібито могла бути використана не за призначенням.

Загалом у березні та травні 2016 року слідчі отримали понад 27 дозволів на доступ до документів у Казначействі, НБУ та комерційних банках.

Схема руху коштів та позиція слідчих органів

Згідно з матеріалами перевірки, які аналізувалися правоохоронцями, фінансова модель взаємодії між донорами та виконавцями виглядала наступним чином:

Уряд США/INL — Проєкт №3313 — ГО “ЦПК — Фізичні особи-підприємці

В аналітичних довідках правоохоронних органів зазначалося, що:

• приблизно 80% отриманих коштів ГО “ЦПК” перераховувало на рахунки фізичних осіб-підприємців (ФОП) на підставі цивільно-правових угод за виконання різноманітних послуг (експертні дослідження, аналітика, розробка ІТ-рішень тощо);
• окремо в матеріалах фігурує співзасновник ГО “ЦПК” Віталій Шабунін, який, за даними довідки, як ФОП отримав за виконання робіт/послуг орієнтовно 800 тис. грн. Сам факт отримання коштів не свідчить про порушення законодавства та є предметом оцінки правоохоронних органів.

Зі свого боку, залучена експертна група, як вказує видання, спираючись на матеріали слідства, забезпечувала суто науковий та методологічний супровід проєкту, зокрема створення та валідацію інструментів тестування для кадрового оновлення прокуратури.

Позиція сторін та подальший рух у справі

Видання вказує, що офіційний Вашингтон раніше повідомляв, що претензій до використання виділених коштів немає.

“Відтак, виникає серйозне правова колізія: чи можна інкримінувати розтрату або привласнення майна, якщо сам власник (донор) заявляє про відсутність збитків та повне виконання умов договору, та чи впливали міжнародні партнери на хід розслідування справи про гранти на реформу прокуратури?” – ідеться у статті.

Видання вказує, що якщо у слідства є об’єктивні, належні та достатні докази можливих порушень національного законодавства при перерахуванні коштів на ФОП, суспільство та юридична спільнота мають право очікувати на відповідні процесуальні рішення такі як оголошення підозр, або скерування справи до суду. Якщо ж таких доказів недостатньо або позиція Посольства США нівелює склад злочину, суспільство має законне право знати причини, через які це кримінальне провадження залишається відкритим уже понад десять років.

Аналіз кримінального провадження №42016000000000688 демонструє складний баланс між внутрішньою юрисдикцією держави та міжнародними зобов’язаннями у сфері технічної допомоги.

“Джерела припускають, що активізація чи, навпаки, потенційне закриття цієї справи після міжнародних візитів керівництва Офісу Генерального прокурора може свідчити про пошук правового консенсусу. Проте з точки зору закону, фінал у цій справі має поставити виключно суд. Будь-які політичні інтерпретації мають поступитися місцем юридичному аналізу доказів. Саме абсолютна прозорість, дотримання розумних строків та завершеність процесу здатні усунути численні припущення, що накопичилися навколо цієї справи”, – наголошується у статті.

Судово-юридична газета звернула увагу, що на момент публікації у зазначеному кримінальному провадженні жодній особі не вручено повідомлення про підозру, а інформація про обвинувальний вирок суду відсутня. Наведені у матеріалі обставини перебувають на стадії досудового розслідування та потребують остаточної правової оцінки уповноваженими органами.