Комітет Ради розкритикував звіт БЕБ: депутати вказали на маніпуляції, помилки та відсутність результатів

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики сумнівається в ефективності роботи Бюро економічної безпеки за підсумками 2025 року. У рішенні за результатами заслуховування звіту директора БЕБ Олександра Цивінського депутати вказали на відсутності ключових показників ефективності, статистичних помилках і суперечностях між даними, пише УНН.

Аналітика без результатів

Одне з головних зауважень податкового комітету Ради стосується аналітичної роботи БЕБ. Попри те, що у звіті наведено дані про створення 1529 аналітичних продуктів на суму 141,5 млрд грн, депутати наголосили, що документ не містить інформації про те, скільки кримінальних проваджень було відкрито за результатами цих досліджень і до яких результатів вони призвели. Через це оцінити реальну ефективність роботи аналітичних підрозділів неможливо.

Інформація щодо аналітичної діяльності БЕБ у звіті викладена таким чином, що не дає можливості здійснити повноцінну оцінку ефективності роботи БЕБ за цим напрямом. Наведені результати діяльності аналітичних підрозділів мають фрагментарний характер та не охоплюють усього спектра завдань, покладених на БЕБ

Окрім того, не зрозуміло, як така діяльність вплинула на детінізацію економіки.

У цілому зі Звіту не вбачається можливим встановити, яким чином результати діяльності аналітичних підрозділів БЕБ, зокрема підготовлені аналітичні дослідження та продукти, вплинули на процеси детінізації економіки, зниження рівня економічних правопорушень та зміцнення економічної безпеки держави. Відсутність відповідних показників результативності та оцінки впливу не дозволяє належним чином оцінити ефективність цього напряму діяльності БЕБ

Крім того, нардепи звернули увагу, що частина рекомендацій, які надало БЕБ  державним органам виглядає сумнівною. Як приклад наведено рекомендацію податковій службі анулювати свідоцтва платників ПДВ, хоча таких документів у законодавстві вже давно не існує.

Падіння результативності розслідувань

Окремо депутати розкритикували результати досудового розслідування, яке є головною функцією Бюро економічної безпеки. Із майже 6,9 тисячі кримінальних проваджень, які  БЕБ розслідувало у 2025 році, підозри були оголошені лише у 12,9% випадків, а до суду передано 13,1% справ або 904 кримінальних провадження. 

Тобто, відсоток кримінальних проваджень у яких вручено підозру та відсоток кримінальних проваджень, що передано до суду надто низький відносно загальної кількості розслідуваних проваджень

У січні-квітні 2026 році показники стали ще нижчими – підозри отримали лише 8,1% фігурантів, а до суду передано 8% справ. 

Такі дані є вкрай цікавими, адже наштовхують на думку про те, що правоохоронний орган зловживає своїми можливостями, а кримінальні справи відкриваються не з метою розслідування злочинів і притягнення винних до відповідальності, а з метою тиску на бізнес. Адже як по іншому можна пояснити, що із майже 7 тисяч кримінальних справ, до суду передано менше тисячі?

Помилки та маніпуляції у звіті

Серйозні претензії у нардепів виникли й до висвітлення боротьби з нелегальними автозаправними станціями. Після перевірки даних БЕБ помічниками голови Комітету Данила Гетманцева з’ясувалося, що частина АЗС, які бюро вважало закритими або демонтованими, відновили роботу. Зокрема, такі випадки зафіксовані в Одеській, Львівській, Полтавській та Чернівецькій областях.

Крім того, Комітет виявив помилки у самому звіті. Зокрема, БЕБ видало загальний обсяг виторгів від продажу пального за приріст показника, завищивши його більш ніж у шість разів. Також некоректно були зазначені одиниці виміру обсягів реалізації пального.

Крім того, некоректною у звіті БЕБ була й інформація щодо нелегального ринку сигарет. У звіті Бюро використало середньорічний показник тіньового ринку за 2025 рік, що створює враження про його скорочення. Водночас у податковому комітеті звернули увагу, що наприкінці року частка нелегального ринку вже зросла до 17,8% проти 12,6% у 2024 році.

Втрати бюджету від нелегального ринку на початку 2026 року оцінюються вже у 28,1 млрд грн на рік, збільшились на 1,6 млрд грн. Кожна шоста пачка на ринку тютюну залишається нелегальною

Таким підходом БЕБ намагалося створити маніпулятивне враження про позитивну динаміку, хоча протягом 2025 року значна частина досягнень попереднього року була втрачена. 

Подібні претензії депутати висловили і щодо ринку лікеро-горілчаної продукції. Комітет наголосив, що БЕБ оперує переважно показниками зростання виторгів через РРО, але не аналізує виробництво та податкові надходження від виробників. При цьому рівень сплати ПДВ у галузі продовжує знижуватися. Це, на думку депутатів, свідчить про зупинку процесів детінізації.

Відсутність стратегічного бачення

Комітет дійшов висновку, що документ переважно складається з опису окремих заходів та кейсів замість системної оцінки діяльності органу. Депутати констатували негативну динаміку за низкою ключових напрямів роботи БЕБ, зокрема щодо аналітичної діяльності, результативності розслідувань та відшкодування збитків державі.

У рішенні також зазначається, що у БЕБ відсутній стратегічний підхід до організації роботи, чітке планування та системне бачення пріоритетів. На думку Комітету, бюро не продемонструвало комплексної та ризик-орієнтованої роботи з протидії тіньовій економіці, а реформа органу досі не завершена.

За результатами обговорення під час засідання Комітету народні депутати України – члени Комітету дійшли висновку про необхідність посилення та активізації діяльності ДПС, БЕБ і Держмитслужби у сфері протидії тіньовим процесам в економіці. На думку народних депутатів України – членів Комітету, підвищення ефективності роботи зазначених органів сприятиме забезпеченню рівних та справедливих умов ведення господарської діяльності для всіх учасників ринку, зменшенню масштабів тіньової економіки, а також збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів

За результатами розгляду звіт БЕБ був лише “взятий до відома”, а самому бюро, ДПС та Держмитслужбі Комітет надав масштабний перелік рекомендацій щодо виправлення виявлених недоліків та посилення роботи з детінізації економіки.

Нагадаємо

 Народні депутати, опитані УНН, заявили про необхідність аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ на предмет їх замовності. Вони також вказують на необхідність перезавантаження і очищення правоохоронного органу. 

Показовим кейсом для перевірки законності кримінальних проваджень, які розслідує Бюро економічної безпеки, може стати низка кримінальних проваджень проти авіаперевізників. Як повідомляв УНН, БЕБ розслідує низку справ щодо щонайменше п’яти українських авіакомпаній, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Ці авіаперевізники беруть повітряні судна в лізинг за кордоном у компаній нерезидентів України. В Бюро переконані, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір, який стягується за користування інтелектуальною власністю. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки саме за лізинг і в тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці.

Саме на цій, не підкріпленій законодавством, правовій конструкції базуються кримінальні провадження за ухилення від сплати податків. Однак проблема полягає в тому, що така позиція суперечить як міжнародній практиці, так і судовим рішенням, які вже сформувалися в Україні. 

Українські суди вже неодноразово розглядали аналогічні спори щодо оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів і ставали на бік бізнесу, вказуючи, що лізинг транспорту – це не роялті.

Цю позицію поділяють і профільні юристи, податкові експерти та фахівці у сфері міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони наголошують, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті.

Саме тому кримінальні провадження щодо авіакомпаній дедалі більше нагадують не боротьбу зі злочинами в економічній сфері, а спробу створити штучний податковий спір через механізми кримінального переслідування.