Чи відкупиться Дудник – рейдер-невдаха?

Ми всі пам’ятаємо чудовий дитячий мультфільм за мотивами твору Стівенсона «Острів Скарбів», де такі собі пірати виконували пісеньку про хлопчика Боббі, який дуже любив гроші. Так от і ми хочемо розповісти вам коротеньку і повчальну історію про хлопчика Дудника, який теж любив гроші, аж занадто. Однак, як і в казці, він забув, що окрім нього є ще любителі грошей.

Жив-був на світі дехто Андрій Дудник, який, якщо вірити посиланням з інтернету, навіть гадки не мав зайнятися злочинною діяльністю. Споглядаючи поважну персону Дудника вам ніколи на думку не спаде, що перед вами затятий рейдер і закінчений шахрай. Інтернет нам продовжує розповідати, що це інвестиційний банкір. Але давайте розбиратися.

В 2018 році  Дудник, використовуючи свої зв’язки в банківській сфері, збирає групу осіб, які раніше працювали в ліквідованих банках України, та мали доступ до внутрішньої банківської службової інформації про депозитні і кредитні портфелі як приватних, так і юридичних осіб. Після чого об’єднує їх під крилом щойно створеної компанії ТОВ «ФК «Геліос». Вищезгадані громадяни вступили в злочинну групу не з порожніми руками, кожен з них приніс з собою пакет документів, вкрадених на попередній роботі. Гадаємо, читачам не важко буде здогадатися, чим стало промишляти це організоване злочинне угрупування. Але ми зупинимося на деяких подробицях.

Майно збанкрутілих і ліквідованих банків згідно закону передається в розпорядження Фонду гарантування внесків. Андрій Петрович, володіючи фінансами та особистою привабливістю, без особливих труднощів зміг встановити корупційні зв’язки в цій організації. До  Фонду гарантування внесків ми ще повернемося в наступних публікаціях, а зараз зупинимосяь на схемі «віджиму» майна підприємств та громадян групою Дудника. Не будемо перевантажувати читача непотрібними подробицями, але коротко  скажемо про те, що Фонд гарантування внесків почав продавати ТОВ «ФК «Геліос» через маловідомі закордонні торгівельні майданчики кредити юридичних та фізичних осіб. Причому, пули торгів складалися за списками документів, ліквідних і працюючих підприємств, які вже малися в Дудника. І це було б лише півбіди, біда в тому, що ці торги проводилися за символічні копійки. Так, для прикладу, хто в Україні чи за її межами окрім Дудника зможе придбати декілька успішно працюючих підприємств за пару мільйонів гривень у Фонду гарантування внесків? Причому,  без врахування інтересів самих вкладників, які, власне, і має гарантувати цей Фонд.

До слова, злочинці наче насміхаючись над законом, не випадково назвали свою групу компанія «Геліос», що в перекладі з грецької означає «сонячне божество»,  що не заважає нам зробити припущення, що вони вважають себе бандою «чорна кішка» з відомого фільму, яка залишала на місці злочину малюнок кота. Відчуваючи свою безкарність, справи у Дудника і його компанії швидко пішли вгору. Хлопчики нічим не цуралися. В липкі руки рейдерів стали потрапляти не тільки пересічні громадяни, крупні бізнесмени, але і державні підприємства. Наведемо декілька прикладів.

Так, державне підприємство  «Укрспирт», яке свого часу повернуло кредит збанкрутілому «Дельта – банку», згідно сфальсифікованих документів знову стало винним, але вже тепер Дуднику та його компанії «Геліос» ту ж саму  суму. І це державне підприємство! Як кажуть, оцініть  красоту гри! Але що тоді казати про звичайних бізнесменів, які від рейдерства взагалі нічим не захищені? Хочемо зазначити, що «Укрспирт» потужна державна організація, яка зможе відстояти свої інтереси в судах. Але що робити пересічним громадянам, до яких можуть прийти такі, як  Дудник, з пакетом зфальсифікованих документів, під прикриттям незаконних судових рішень і заявити свої права на їх власність?

Три роки тому, «Дудник і Ко» непомітно підкралися до майна Українського товариства сліпих (УТОС), можливо, скориставшись фізіологічними особливостями останніх, і спробували «віджати» земельну ділянку на київському Подолі, яка була виділена для побудови житла для інвалідів. Як заявив Дудник, на цьому місці має бути побудована елітна приватна школа для «обраних», а сліпі тут ні до чого, тому що до «обраних», на думку Дудника, вони не мають жодного стосунку.

До честі столичних правоохоронців, дане злодійство не залишился без їх уваги. Було порушено кримінальну справу за ч. 3 ст. 206 КК України щодо організованої злочинної групи у кількості 8 осіб на чолі з  Дудником. У всіх учасників злочинного угрупування за місцем проживання було проведено обшуки, в ході яких були вилучені злочинні кошти і документи. Здавалося б, правосуддя, нарешті, мало би восторжествувати. Тим більше, що за ходатайством прокуратури міста Києва справа набула гучного резонансу і на нозі у Дудника з’явилася модна обнова – браслет. В світлі оголошеної президентом судової реформи сліпі і зрячі громадяни України очікували на справедливий і законний вердикт суду. Однак, по незрозумілим  для реформи і дуже зрозумілим для громадян причинам, а також з Божою та фінансовою допомогою  від Дудника в розмірі 150 тисяч доларів США, Голосіївським судом міста Києва з очільника рейдерської групи Дудника були зняті всі підозри. Причому, всі інші учасники злочинної групи, не такі заможні , як Дудник, продовжили свою «боротьбу» з «непідкупним» українським правосуддям. Нічого не вдієш, тому перефразуємо відомий вислів, що належить перу ОʼГенрі: «Болівар всіх не винесе».

На завершення короткого екскурсу щодо буремного, з елементами детективу, життя українського рейдерства, хочемо пообіцяти, що зовсім незабаром на Дудника і всіх інших учасників злочинного угрупування чекає  апеляційний розгляд справи в Київському апеляційному суді. В зв’язку з тим що не всі постраждалі від дій рейдерської банди Дудника зможуть побачити законний вирок апеляційного суду, ми постараємось і готові будемо зачитати справедливе рішення апеляційного суду вслух. Обіцяна президентом судова реформа і очищення судів у розпалі, чи ще поки ні? От і подивимося.

Валерій Гошовський