Друга річниця отримання Томосу: яким був 2020 рік для Православної церкви України

 Джерело

Два роки тому в Україні з’явилась своя автокефальна православна церква. Це сталося завдяки державницькій позиції тодішньої влади, підтримці Вселенського патріарха і прагненню українського народу мати свою канонічну церкву, визнану у світі. За час свого існування ПЦУ зміцніла і довела, що вона є духовним фундаментом Української держави.

З нагоди другої річниці отримання Томосу про автокефалію Української православної церкви “Прямий” пропонує читачам згадати, яким був 2020 рік для ПЦУ.

Як все починалося

9 квітня 2018 року президент Петро Порошенко здійснив офіційний візит до Стамбулу, під час якого відвідав Вселенського патріарха Варфоломія у його резиденції на Фанарі. Ніхто не чекав чогось особливого від цієї поїздки, адже зустріч з лідером світового православ’я завжди була правилом хорошого тону для українських президентів.

Однак того разу Порошенко заявив у парламенті, що збирається звернутися до Вселенського патріарха з проханням про надання українській церкві автокефалії. Президент закликав депутатів підтримати це звернення і додав, що вже має підписи усіх владик українських церков. Так, більшістю  голосів Рада підтримала депутатське звернення про надання українській церкві Томосу про автокефалію.

Після цього події розвивалися дуже стрімко, а слово “Томос” увійшло до українського медіажиття.

Згадуючи розмову зі Вселенським патріархом Варфоломієм Порошенко сказав в одному з інтерв’ю: “Коли він мене запитав під час спілкування з усіма членами Синоду Вселенського патріархату: скільки років вам буде потрібно для того, щоб зібрати підписи всіх церковних ієрархів церков, які об’єднуються? Я відповів – тиждень. Через тиждень вони будуть у вас. А скільки місяців вам буде потрібно, щоб проголосувати рішення парламенту, який підтримає ваше президентське звернення від світських осіб. Я сказав – добу. Звідки такий оптимізм? Я кажу – тому, що наш український народ 300 років чекав цього кроку від вас, Ваша Всесвятосте”.

Православна церква України утворилася 15 грудня 2018 року на визнаному Вселенським патріархатом помісному соборі. Українські православні церкви об’єднались, утворивши нову релігійну структуру.

Українська православна церква Київського Патріархату та Українська автокефальна православна церква ухвалили участь в Об’єднавчому соборі на рівні архієрейських соборів. Також в Соборі взяли два митрополити УПЦ Московського патріархату – Олександр (Драбинко) та Симеон (Шостацький).

14 грудня, за день до проведення Об’єднавчого Собору, Вселенський патріарх Варфоломій грамотою висловив свою підтримку і підтвердив, що санкції з боку УПЦ (МП) щодо цього заходу не матимуть жодної канонічної сили.

На Соборі обрали  предстоятеля ПЦУ, яким став митрополит Епіфаній, ректор та професор Київської православної богословської академії, колишній митрополит Переяславський і Білоцерківський.

Ввечері того ж дня Вселенський патріарх офіційно визнав результати Об’єднавчого собору і привітав новообраного митрополита Київського і всієї України, запросивши його на літургію та вручення Томосу.

16 грудня 2018 року диякон Вселенського Патріархату вперше в історії пом’янув предстоятеля ПЦУ Епіфанія разом з очільниками інших церков, які входять до диптиха (переліку помісних автокефальних православних церков).

5 січня 2019 року після спільного служіння літургії з митрополитом Епіфанієм Вселенський патріарх підписав Томос про автокефалію ПЦУ.

Нарешті, 6 січня 2019 року, під час спільного богослужіння Вселенський патріарх вручив предстоятелю ПЦУ сувій з текстом Томосу і жезл митрополита.

У Святвечір, 6 січня, відбулася церемонія підписання Томосу про автокефалію Православної церкви України за участі президента України Петра Порошенка, митрополита Київського і всієї України Епіфанія та Вселенського патріарха Варфоломія.

Так завершився процес надання автокефалії Православній церкві України. Настав етап становлення ПЦУ та її визнання іншими православними церквами. Розпочався тривалий процес переходу до ПЦУ численних православних громад і парафій України, які раніше декларували єдність із Московським патріархатом.

Протягом 2019 року ПЦУ визнали Елладська, Александрійська та Константинопольська церкви. Колишні парафії Московського патріархату почали добровільно переходити під юрисдикцію УПЦ. Капелани Православної церкви України  стали активно їздити на фронт і надавати духовну підтримку військовим на Донбасі. Протягом першого року свого існування ПЦУ показала свою державницьку, патріотичну позицію та єдність з українським народом.

Другий рік становлення ПЦУ

Початок 2020 року почався для ПЦУ з приємної звістки. 23 січня у щорічному виданні Константинопольської церкви Українська православна церква названа 15-ю церквою у списку автокефальних церков.

Водночас титули єпископів московського патріархату в Україні перестали визнаватися Вселенським православ’ям.

Так, колишній митрополит Київський і всієї України Онуфрій (Березовський) вже не згаданий з таким титулом у цьогорічному виданні. Натомість весь єпископат названий із прив’язкою до місцеперебування того чи іншого ієрарха РПЦвУ. Відповідно, “Онуфрій митрополит у Києві”.

Усі єпископи так званої УПЦ Московського патріархату поміщені у списках єпископів Російської православної церкви.

Водночас продовжився процес розбудови церковної структури та збільшення кількості парафіян. Так, у лютому 2020 року приналежними до Православної церкви України вважали себе 38,6% українців. Це підтвердив митрополит Епіфаній  у своїй доповіді, зазначивши, що до православного віросповідання в Україні належать за різними оцінками від 65% до понад 75% опитаних. І більшість з тих, хто визначився зі своєю конфесійною приналежністю, декларують свій зв’язок з Православною церквою України.

Предстоятель ПЦУ заявив, що з УПЦ МП до складу Православної церкви України за рік перейшли сотні парафій.

“Де-факто перейшло близько 600 парафій. Де-юре, можливо, поки ще не всі оформили відповідні документи… Є дуже багато парафій, які вже готові до переходів. Вони зверталися до мене, але говорять, що хочуть ще почекати, доки все владнається… Бо це стосується і майна”, – зазначив предстоятель ПЦУ.

Крім того, Православна церква України почала працювати над власним мобільний додатком “Моя церква”.

“Це додаток “Моя церква”, де можна буде знайти найбільш затребувану інформацію. Наприклад, щодо календаря, чи найближчої парафії, храму ПЦУ. Чи інші питання, які виникають у зв’язку із церковним життям, і які можна розв’язати через засоби сучасної комунікації”, – заявив Речник Київської митрополії ПЦУ архієпископ Євстратій.

Ще однією приємною подією стало визнання Румунською православною церквою законності надання Томосу Православній церкві України. Втім, Румунська церква не поспішає встановлювати канонічне спілкування з ПЦУ, оскільки вважає, що між Вселенським і Московським патріархатами повинен бути досягнутий консенсус щодо “українського питання”.

Однак, уже в жовтні 2020 року до числа церков, які встановили повне канонічне та євхаристійне спілкування з ПЦУ, долучилася Церква Кіпру. Священний Синод Кіпрської церкви підтримав рішення свого предстоятеля Блаженнішого Архієпископа Хризостома II про визнання автокефалії Православної церкви України.

“Предстоятель однієї з найдавніших та авторитетних церков, автокефалія якої була визнана III Вселенським собором, пом‘янув ім‘я митрополита Епіфанія у Диптиху під час спільної з членами Синоду Кіпрської церкви літургії. Це, як відомо, є актом визнання автокефалії ПЦУ та знаком встановлення повного євхаристійного спілкування”, – написав з цього приводу п’ятий президент України Петро Порошенко.

Ще одним підтвердженням визнання Православної церкви України стала заява Вселенського патріарха Варфоломія про те, що ПЦУ є єдиною канонічною православною церквою в Україні.

У відповіді на лист редакторів видання Сerkvarium Вселенський патріарх наголосив, що  Об’єднавчий Собор українських церков у грудні 2019 року обрав митрополита Епіфанія канонічним митрополитом Київським і всієї України та прийняв Статут Церкви України.

“З тих пір нова автокефальна церква України є єдиною канонічною Православною церквою на території Української Держави, та Блаженніший Митрополит Київський та всієї України має бути визнаний її канонічним предстоятелем”, – підкреслив патріарх.

Варфоломій також підкреслив, що ієрархи РПЦ в Україні (УПЦ МП) вже не є місцевими правлячими єпископами.

“Тим не менше, в дусі пастирської чуйності, ми тимчасово терпимо існування українських ієрархів під Росією не як місцевих правлячих єпископів, а лише як титулярних або тих, що перебувають (мають резиденцію) в Україні, ієрархів, згідно з каноном 8 І Нікейського собору, сподіваючись, що, волею Божою, вони незабаром об’єднаються з помісною Церквою”, – повідомив патріарх.

Таким чином,  митрополит Онуфрій вже не розглядається Константинополем як канонічний митрополит Київський, а лише як ієрарх, що проживає в Києві.

Православна церква України і пандемія коронавірусу

У 2020 році ПЦУ, як і все українське суспільство та світ, зіткнулися з викликом пандемії коронавірусу. Так, ПЦУ дозволила проведення богослужінь у храмах тільки священниками, церковнослужителями та співаками, а вірян закликала долучатися дистанційно.

Водночас у ПЦУ наголосили, що богослужіння і молитва, діяльність священнослужителів та церковнослужителів не можуть бути повністю зупинені, храми повинні залишатися доступними для особистого відвідування вірянами, з дотриманням норм карантину, підвищеної санітарної безпеки та “соціальної дистанції”.

Разом з тим ПЦУ стала виготовляти антисептики для найвразливіших категорій населення: людей літнього віку, тих, хто опинився у скрутній ситуації або не має наразі житла. Таким чином, окрім духовної підтримки церква робила свій внесок у спільну боротьбу з небезпечною хворобою.

ПЦУ також перебувала в постійному діалозі з державою та підтримувала впровадження карантинних обмежень.

Зокрема Священний Синод просив враховувати та виконувати законні приписи, розпорядження та карантинні обмеження, які впроваджувалися державою, органами місцевого самоврядування та органами охорони здоров’я і не допускати як ігнорування реальної небезпеки, так і проявів паніки.

Таким чином, ПЦУ вдалося знайти компромісні рішення, які забезпечили неперервність богослужбової діяльності та значною мірою зняти напругу навколо теми поширення інфекції в храмах.

Водночас Православна церква Московського патріархату відверто саботувала впровадження карантинних обмежень. Зокрема предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій заявив, що на Великдень служби у храмах відбудуться, попри карантин.

У результаті поліція порушила декілька кримінальних проваджень та виписала низку адміністративних протоколів щодо дій представників УПЦ МП на Великдень.

Так, були розпочаті кримінальні провадження через порушення карантину у Святогірській Свято-Успенській і в Почаївській Свято-Успенській лаврах за статтею 325 (Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням) Кримінального кодексу України.

Крім того, Свято-Успенську Святогірську лавру, яка знаходиться на підконтрольній території Донбасу і належить до УПЦ МП, на православний Великдень відвідав донецький терорист зі складу так званого “козацтва”. Бойовик перебував у формі з “георгіївськими стрічками”, що викликало обурення у соцмережах.

Ігнорування карантинних норм вилилося у спалахи коронавірусу серед священників та монахів Московської церкви.

Так, на Хмельниччині зафіксували спалах COVID-19 у ченців Городищенського чоловічого монастиря УПЦ МП. Хворобу виявили в 11 людей.

Крім того, у Хмельницькій області від коронавірусу померла черниця Головчинецького монастиря.

Голова Хмельницької обласної держадміністрації Дмитро Габінет заявив, що збільшення випадків захворювань в області пов’язане з недотриманням карантинних вимог під час Великодніх свят та поминальних днів.

ПЦУ в окупованому Криму

Протягом 2020 року російська окупаційна влада Криму здійснювала утиски Православної церкви України на території півострова. Так, митрополит Сімферопольський і Кримський ПЦУ Климент отримав постанову від так званої “служби судових приставів Криму” про знесення храму ПЦУ в Євпаторії.

У випадку невиконання поставлених вимог відносно архієпископа Климента погрожують відкрити кримінальне провадження за статтею 315 Кримінального кодексу РФ (невиконання вироку суду, рішення суду або іншого судового акта).

Однак згідно з міжнародними законами Росія не має права застосовувати своє законодавство відносно громадян України та їхнього майна у Криму. Женевською конвенцією заборонено застосування законів країни окупанта на окупованій території.

Своєю чергою митрополит Климент звернувся до Ради Безпеки ООН з проханням розглянути питання щодо утисків Православної церкви України з боку окупаційної влади Криму.

Климент розповів, що утиски свободи віросповідання на окупованому півострові набули насильницького характеру. Зокрема, центр Кримської єпархії ПЦУ – кафедральний храм святих Володимира і Ольги в Сімферополі – було розграбовано після “рішення суду”.

Втім, міжнародні суди не виявили бажання розглядати справу щодо варварських дій Росії на території окупованого Криму.

Так, Європейський суд з прав людини вирішив не застосовувати термінових заходів для захисту храмів ПЦУ на окупованому півострові.

“Суд вирішив відхилити запити, які виходять за рамки застосування правила 39 (тимчасові заходи) регламенту суду, оскільки вони не спричиняли ризик серйозної і непоправної шкоди. Суд задовольняє такі запити тільки у виняткових випадках, коли заявники зіткнулися б з реальним ризиком незворотного шкоди”, – заявили в ЄСПЛ у відповідь на вимогу заявників припинити дії російської окупаційної влади в Криму.

У результаті “суд” в окупованому Криму остаточно відібрав кафедральний собор Сімферополя у громади ПЦУ.

Верховний  суд Російської Федерації відмовився переглядати рішення окупаційних судів на території Криму щодо виселення громади Православної церкви України з Кафедрального собору Святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги в Сімферополі.

“По суті це означає повну ліквідацію української православної громади в Криму. Формально це не є геноцидом, але межує з ним”, – відзначив адвокат Сергій Заєць.

Таким чином, Росія продемонструвала бажання повністю позбавити ПЦУ можливості перебування і здійснення богослужінь на окупованому півострові. Водночас відомим фактом є міцні зв’язки між окупаційною владою Криму та Православною церквою Московського патріархату.

Зокрема УПЦ МП звела в єпископи кримського священика-сепаратиста архімандрита Каллініка (Чернишова). Згідно з даними сайту “Миротворець”, клірик брав активну участь в анексії Криму: проводив антиукраїнську агітацію, розмістив склад зброї для “самооборони Криму” на території храму, від окупаційної влади Криму отримав медаль “За захист Криму”.

Що далі?

2020 рік став для Православної церкви України періодом остаточного становлення і водночас важких випробувань. ПЦУ твердо стала на ноги, до неї перейшли сотні парафій, а світове православ’я продовжує встановлювати канонічне спілкування. Водночас Церква разом з українським народом протистоїть пандемії коронавірусу, російській агресії та іншим викликам сьогодення.

“Дуже багато людей розраховували, що за цей рік наша церква не пройде цих випробувань. Але я хочу наголосити, що під дуже мудрим керівництвом Його блаженства церква зміцнилася, церква твердо стала на ноги і сьогодні користується абсолютно заслуженою повагою у всьому світовому православ’ї”, – сказав п’ятий президент України Петро Порошенко, вітаючи митрополита Епіфанія з річницею його інтронізації.

Попереду ще багато роботи. ПЦУ має пройти шлях утвердження єдності православ’я в Україні та досягти визнання Томосу про автокефалію більшістю православних Церков. Тоді будуть усі підстави порушувати перед Вселенським патріархатом питання про надання Православній церкві України статусу патріархату.

На завершення згадаємо слова митрополита Епіфанія: “Не від гучних заяв і гасел, а від копіткої щоденної праці усіх нас, від збереження нами єдності й миру, залежить наближення часу втілення в життя ідеї всеправослано утвердженого Київського патріархату”.

Схожі повідомлення

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *