Економіка росії дедалі більше страждає від системних ударів українських далекобійних дронів і ракет по стратегічній інфраструктурі. Якщо протягом перших років повномасштабної війни кремлю вдавалося ізолювати більшість населення від економічних наслідків агресії, то тепер паливна криза, інфляційний тиск та виснаження резервів стають відчутними для росіян по всій країні, пише УНН.
Deepstrike та middlestrike від України
У червні 2026 року Україна суттєво наростила інтенсивність ударів по території росії, перенісши бойові дії далеко в тил противника. За даними Міністерства оборони України, лише протягом одного місяця було уражено 11 російських нафтопереробних заводів, 7 об’єктів паливної логістики, 8 підприємств військово-промислового комплексу, центри космічного зв’язку, а також військові кораблі та пороми.
Географія ударів охопила територію від окупованого Криму та краснодарського краю до західного сибіру. Серед найбільш важливих цілей – антипінський нафтопереробний завод у тюменській області, московський НПЗ, два найбільші заводи “башнефти” в уфі, оренбурзький газопереробний завод, а також нафтопереробні комплекси “ТАНЕКО” та “ТАИФ-НК” у татарстані.
Пожежа на нпз в тюмені
Був також уражений завод “Титан-Барикади” у Волгограді, де виробляють артилерійські системи, пускові установки та компоненти для ракетних комплексів.
Липень не став виключенням. Вже в перші дні місяця СБС уразили нафтопереробний завод “Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез” у кстово (нижньогородська обл.), який є одним із найбільших нафтопереробних підприємств рф.
Уражені підприємства забезпечують паливом російську армію, інші виробляють компоненти, критично необхідні для авіаційної та ракетної промисловості. Більшість ударів українські військові нанесли ударними далекобійними дронами FP-1 та ракетами Flamingo виробництва української компанії Fire Point.
За допомогою ударних БПЛА середньої дальності українським військовим вдалось фактично відрізати окупований Крим від материкової України, чим серйозно пошкодити логістику російських військ на півдні. Були знищені ключові мости, а також регулярних уражень зазнають обʼєкти, які забезпечують окупаційні війська паливом.
У Міністерстві оборони наголошують, що системне руйнування нафтопереробної галузі та військово-промислового комплексу безпосередньо знижує воєнно-економічний потенціал держави-агресора і є одним із найефективніших інструментів тиску на російську військову машину.
Удари спровокували зміни всередині росії
Саме ці удари, як зазначає видання Politico, почали змінювати ситуацію всередині самої росії. Видання пише, що протягом чотирьох років російському президенту володимиру путіну загалом вдавалося захищати населення від економічних наслідків війни проти України. Росіяни були переконані, що СВО йде десь далеко. Однак тепер це стає дедалі складніше.
За оцінкою видання, останні масовані атаки українських ракет і безпілотників по об’єктах енергетичної інфраструктури перетворили війну з віддаленої проблеми, яку більшість росіян могла ігнорувати, на безпосередню паливну кризу, яку відчуває кожен. Перебої з постачанням пального вже фіксуються приблизно у двох третинах регіонів росії, що створює проблеми як для населення, так і для підприємств.
Особливо складною залишається ситуація в окупованому Криму, де дефіцит пального вже серйозно впливає на економіку півострова.
Призначений росією очільник окупаційної адміністрації півострова сергій аксьонов попередив кримчан, що пального найближчим часом не буде.
“Шановні кримчани, ситуація з паливною кризою триває. Прошу набратися терпіння. Великих обсягів пального найближчим часом у продажу не буде. Водночас Міністерство енергетики щодня інформуватиме про ситуацію”, – заявив він.
Окрім серйозних проблем з логістикою через українські middlestrike в окупованому Криму ще й був зірваний туристичний сезон.
Правду більше не приховати
Масштабні наслідки українських атак призвели до того, що кремль більше не може повністю заперечувати проблему. За даними Politico, минулого тижня путін був змушений терміново провести нараду з урядовцями через ситуацію із забезпеченням паливом. Диктатору довелося публічно визнати, що українські удари створюють проблеми для інфраструктури, хоча він продовжив переконувати, що дефіцит начебто не є критичним.
Водночас, як підкреслює видання, російська влада дедалі більше приховує реальні масштаби економічних втрат. Наприклад, дані про внутрішні ціни на пальне більше не публікуються. Але приховати кризу стає дедалі важче, адже росіяни регулярно публікують у соцмережах дописи та відео про довгі черги на АЗС, конфлікти між водіями та дефіцит бензину.
Журналісти припускають, що ключовою причиною нинішніх проблем стали не просто удари по резервуарах із паливом, а цілеспрямоване знищення найбільш технологічно складних елементів нафтопереробних заводів – установок каталітичного крекінгу. Саме вони забезпечують виробництво бензину та інших світлих нафтопродуктів. А через санкції росія не може швидко замінити чи відремонтувати таке обладнання.
Поки єдиним позитивом для кремля залишається те, що в країні досі достатньо дизельного пального, без якого не обійтися ні вантажним перевезенням, ні сільськогосподарській техніці. Втім, російські посадовці вже попередили, що уряд може запровадити заборону на його експорт, щоб гарантувати постачання до початку збору урожаю. Водночас заборона на вивіз авіаційного гасу і бензину вже запроваджена.
Як зазначив аналітик Інституту Карнегі Сергій Вакуленко, сьогодні обсяги доступного бензину в росії визначаються “гонкою між українськими дронами та російськими ремонтними бригадами”.
“Якщо частоту українських атак вдасться підтримати, а збитки від кожного удару – збільшити, то перевага переходить на бік Києва. Саме це ми зараз і спостерігаємо”, – зазначив він.
Не паливом єдиним
Криза в росії вже виходить далеко за межі паливного ринку. Подорожчання пального посилює інфляційний тиск, через що центральний банк рф змушений зберігати жорстку монетарну політику. За даними Politico, така ситуація викликає дедалі гостріші суперечки між керівництвом російського центробанку та найбільшими державними банками щодо необхідності швидшого зниження процентних ставок.
Погіршується й стан державних фінансів росії. Військові та засекречені витрати вже наближаються до половини всіх бюджетних видатків, тоді як ліквідна частина російського фонду національного добробуту за чотири роки війни скоротилася приблизно з 7% до 1,7% ВВП. Це означає, що Кремль дедалі більше фінансує війну за рахунок нових боргів та дефіцитного бюджету, підкреслюють журналісти.
Тож очевидно, що посилення атак по території росії за допомогою далекобійних БПЛА та ракет вже має стратегічний економічний ефект. В росії закінчується не тільки пальне, а й швидко вичерпуються фінансові ресурси, якими втому числі кремль підтримує війну проти України.
Brave International: єдиночасні правила для міжнародних оборонних інновацій від Кабміну
В Україні знову графіки відключень світла у вечірній пік на тлі спеки
Курс валют на 19 червня: долар продовжує дорожчати, євро відчутно впало
Українські дрони зупинили Московський НПЗ до 2027 року — думка експертів