Експертна думка: чому Міноборони заперечувало інформацію про концентрацію російських військ біля України

30 жовтня американське видання The Washington Post з посиланням на власні джерела повідомило про нову концентрацію російських військ біля українського кордону. Згодом цю інформацію підтвердило видання Politico, опублікувавши відповідні знімки з супутника, на яких видно скупчення російської військової техніки. Водночас Міністерство оборони України спростувало інформацію щодо перекидання збройних сил РФ до нашого кордону.

PRM.UA розпитав експертів про ймовірні причини загострення біля російсько-українського кордону й про те, чому в Міноборони спростовували інформацію про скупчення російських військ біля України.

Чи справді Росія планує загострення на Донбасі, чи це інформаційна операція Кремля для посилення напруги в Україні й на Заході

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко вважає, що Росія прагне як військового, так й інформаційного загострення у світі.

Він також звертає увагу, що, проведення військових навчань у РФ співпали з навчаннями армійських корпусів невизнаних республік.

“Було також залучення російських військових, які переходити неконтрольовані ділянки російсько-українського кордону. І в цей час ми спостерігаємо загострення. Тобто коли РФ здійснює інформаційно-психологічну операцію, то відбувається також і військове загострення”, – вважає Мусієнко.

На думку керівника політико-правових програм ГО “Український центр суспільного розвитку” Ігоря Рейтеровича, сьогодні мова йде більше про інформаційно-психологічну операцію.

“Російські війська, які знаходяться на кордоні з Україною, були там й раніше. Відбувається їхня передислокація, але кардинального збільшення цих військ станом на сьогодні не відбулось. Але те, що вони знаходяться у постійному русі, проводять якісь маневри й навчання – це є серйозним попередженням для України.

Це потребує відповідної реакції як збоку наших збройних сил, так і з боку вищого політичного керівництва. При чому як на рівні заяв, так і певних конкретних дій на посилення обороноздатності України”, – говорить Рейтерович.

Він також підкреслює, що заяви секретаря РНБО Данілова про “дезінформацію” західних ЗМІ щодо російських військ трохи дивно виглядають.

Він також вважає, що РФ може стрімко збільшити кількість своїх військ на кордоні з Україною або на тимчасово окупованих територіях.

“Росія законсервувала ті табори, які вона створила під час останнього масового переміщення військ. У будь-який момент вони можуть повернутися, це питання трьох-п’яти днів, не більше”, – зазначає Рейтерович.

На думку ж політолога Олега Саакяна, у тактичному розрізі скупчення російських військ біля України – це інформаційно-психологічна операція.

“Це підняття ставок для дипломатії й тиск на тлі енергетичних та екологічних загроз, якими переймаються лідери західних країн. Але стратегічно це є така собі “трубка зі зворотним січенням” – тобто будь-яке посилення дій з боку РФ не має заднього ходу. Тому це є збільшенням ризиків військового протистояння. І судячи з того, як Росія контролює війська, мова йде не лише про схід України. У випадку сприятливих умов всередині нашої країни та зовнішньополітичних обставин, якщо ситуація дестабілізується, не можна виключати військових дій з боку РФ”, – говорить політолог.

Водночас політичний експерт Тарас Чорновіл вважає, що концентрація військ РФ направлена не лише на Донбасі, але й на Білорусь.

“Ці дії стосуються не лише Донбасу. Адже перекидання військ та їх велика концентрація, про яку казали наші західні партнери, не межує безпосередньо з ОРДЛО. Це все ж ближче до білоруського кордону, там можуть ставитись дещо інші військово-політичні цілі”, – каже експерт.

“У такому випадку питання “Північного потоку-2″ скасовується на завжди. Також може бути ембарго та ще багато неприємних речей. Путін на це йти не збирається. Іншого способу почати масштабну наступальну операцію в районі Донбасу він не може, тому що це буде пов’язано з дуже великими жертвами. У Путіна й так зараз хиткі рейтинги, а будь-яка погана новина може їх зовсім обвалити.

Але ж скупчення військ відбувається у тій зоні, де в нас немає добре підготовлених ліній оборони й дуже обмежені можливості захисту. У 2014 році ми тримали на півночі велику кількість військ, які прикривали напрямок на Чернігів, Суми, Харків, то зараз прикриття по цій лінії в нас мінімальне. І Росія може створювати провокації на тій ділянці кордону й викликати паніку всередині України й дисбаланс у військовій сфері”, – каже експерт.

На думку Чорновола, театр бойових дій на Донбасі зараз не буде підсилюватись. Натомість слід очікувати відвертих провокацій з боку РФ на північно-східному напрямку.

“Кремль може залякувати нас та інші держави, як він робив це минулого разу для зустрічі з Джозефом Байденом. Крім того, зараз відбувається повільна анексія Росією Білорусі. Планувалося, що Мінськ втратить свій військовий суверенітет до кінця наступного року, але зараз події прискорились.

Не виключаю, що РФ підтягує війська ближче до Білорусі, щоб потім їх швидко перемістити їх за білоруський кордон. Вочевидь Лукашенко буде не задоволений, але врешті-решт його зламають і російські війська в Білорусі будуть розміщуватись вздовж українсько-білоруського кордону”, – резюмує експерт.

Чому Росія саме зараз почала нову концентрацію військ біля наших кордонів

Олександр Мусієнко вважає, що Росія очікує на поступки з боку України в обмін на зустріч лідерів “Нормандського формату”, про необхідність якої неодноразово заявляв президент Володимир Зеленський.

Він також нагадує, під кінець року традиційно треба вирішувати подальшу долю закону про порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО, продовжувати дію закону чи ні. Мусієнко впевнений, що РФ хоче домогтися, щоб у цьому законі була відображена “формула Штайнмаєра”.

“Ще одна причина полягає у газовому питанні. Були заяви про те, що Україна готова знизити ставку на транзит через свою територію в Європу. Схожа ситуація була і з Молдовою. Такий заклик дуже дратує Росію, яка почала скупчувати свої війська біля наших кордонів”, – вважає Мусієнко.

Своєю чергою Ігор Рейтерович переконаний, що у першу чергу тут грають роль зовнішньополітичні фактори, зокрема й газове питання.

“Війська РФ перебувають у постійному русі, що може бути прямо чи опосередковано пов’язано з Україною. Наприклад, історія з “Північним потоком-2″, зміна цін на газових ринках і заяви представників західних країн про використання РФ газу як політичного важеля. Щоб відволікти увагу від газового питання РФ знову посилює військову напругу”, – каже експерт.

Він також нагадує про останні заяви Путіна на тлі страшної коронакризи, яка склалася в Росії.

Він також підтримує тезу Чорновола про ймовірну роль Білорусі, на територію якої Путін може ввести свої війська.

“Ми знаємо, який режим діє в Білорусі. Крім того, ми маємо величезну дірку на українсько-білоруському кордоні. Ця ділянка нічим не прикрита. Хоч ми й не маємо даних про ймовірне вторгнення з того боку, але в будь-який момент ситуація може змінитися. До речі, російські військові бази, що знаходяться неподалік українсько-білоруського кордону, вони зараз поновлюються, росіяни їх розконсервовують. Виникає логічне питання: навіщо це робиться? Щоб у разі ескалації конфлікту напасти на Україну, чи зайти в Білорусь і вже звідти напасти на нас? Поки що наші органи не дали відповіді на це питання”, – констатує експерт.

Його доповнює Олег Саакян, який вважає, що Росія побачила можливість досягнути кумулятивного ефекту, оскільки зараз Європа залежна від Росії у багатьох питаннях.

Тарас Чорновіл зауважує, що перекидання російських військ у Білорусь дуже швидко зламає Лукашенка. Він зараз вирішив “погратись у незалежну енергетичну політику” й заявив про допомогу Україні. Це, суперечить планам Путіна. Також експерт переконаний, що у Європі, попри всі спроби РФ зробити газовий шантаж, все одно йдуть за протоколом сертифікації “Північного потоку-2”. А для Росії це має відбутись якнайшвидше, тому вона шантажує Європу не лише енергетично, але й військово.

“Те, як на Заході відреагували на перекидання російських військ, свідчить про те, що вони зловили сигнал Кремля. І для них ці загрози можуть бути не лише показовими, а цілком реальними. Адже немає жодної гарантії, що підтягування військ є просто путінським шантажем, який направлений на енергетичну сферу”, – вважає Чорновіл.

Він також звертає увагу на фактор США. Адже минулого разу Путін шантажував Байдена тиском на Україну.

Чорновіл нагадує, що Росія звикла реагувати своїми збройними силами на будь-який тиск з боку Заходу.

“Більше вони нічого не можуть. Тому вони й погрожують новими жертвами в Україні, мільйонами біженців тощо. Зрозуміло, що це у першу чергу шантаж. Але коли біля кордонів збирається велика кількість ворожих військ, то ніхто не гарантує, що у Путіна раптом не визріє план зробити щось більше, ніж просто шантаж”, – застерігає Чорновіл.

Чому Міноборони спростовувало інформацію американських ЗМІ щодо скупчення російських військ біля України

На думку Олександра Мусієнка, позиція Міноборони є наслідком браку комунікацій, але також може бути й політичним рішенням, продиктованим владою.

“Коли з’явились публікації в американських ЗМІ, їх поширював навіть Майкл Кофман – це людина знана й авторитетна у Вашингтоні, він би не поширював інформацію без додаткових підтверджень з боку розвідувальних органів. Чому не відбулось відповідного повідомлення з боку нашого Міноборони – важко сказати. Або це брак комунікації з американськими колегами, або ж самі вирішили не говорити про загострення на кордоні”, – припускає аналітик.

Водночас Ігор Рейтерович вважає, що позиція Міноборони – це політичне рішення, яке пов’язане як з колишнім очільником відомства Тараном, так і з РНБО. Усі вони узгодили свої заяви з Офісом Зеленського й отримали відповідні вказівки щодо зменшення рівня загрози з боку Росії.

Олег Саакян припускає, що попри занепокоєння Заходу, для українського оборонного відомства активність на російсько-українському кордоні не є форс-мажором. Саме тому в українському оборонному відомстві не сприйняли заяв американських ЗМІ щодо скупчення російських військ біля України.

“По-перше, це брак комунікацій, а по-друге, ми вже звикли до постійних нарощень Росією війсь на прикордонні. Відповідно, те, що західні партнери фіксують як скупчення військ в Україні сприймається як постійний процес. Це, з нашої точки зору, не є чимось екстраординарним. І тому цифри щодо кількості та якості російських військ, які є чутливими для Заходу, для українського штабу є просто рутиною”, – говорить політолог.

На думку Тараса Чорновола, ексміністр оборони Таран добре знав позицію Зеленського, який “дуже не хоче сердити Путіна”. Саме тому Міноборони завжди принижувало рівень загроз і порушень з боку РФ.

“На Заході кажуть про загострення, а в нас кажуть, що ніякого загострення немає. Адже влада не хоче образити Путіна. Тому в нас усе в порядку, бо Зеленський хоче зустрітися з президентом РФ. Ексміністр оборони Таран увесь час перебування на посаді занижував загрози з боку РФ”, – говорить політичний експерт.

Як мала б відповісти Україна на агресивні дії Кремля

Олександр Мусієнко переконаний, варто було б провести повномасштабні військові навчання по всій території України із залученням усіх родів військ, сил і засобів.

Водночас Ігор Рейтерович вважає, що офіційному рівні мають бути спокійні заяви про те, що переміщення військ бачать, фіксують всі деталі.

“В сучасному світі такі подробиці не є таємницею. Також, як відповідь, може бути посилення обороноздатності країни, ініціатива від України щодо проведення чергових або позачергових навчань з країнами НАТО. А також проведення внутрішніх навчань на кордоні. Щоб ворог розумів, що українська армія не на словах, а на ділі готова дати відсіч”, – каже експерт.

Він нагадує, що Путін і його оточення люблять символічні дії, коли вони роблять якийсь крок і нічого не відбувається, вони починають нахабніти. Тому, необхідно оперативно реагувати на дії РФ і демонструвати нашу готовність в будь-який момент дати відсіч ворогу.

Цю тезу продовжує Олег Саакян, який говорить про необхідність проведення комплексу заходів, частина з яких маю таємний характер.

Він додає, що зараз велике поле для дипломатичної роботи, щоби агресивні дії з боку РФ знаходили адекватну оцінку й ставали аргументами для посилення України.

На переконання Тараса Чорновола, наразі українська влада не робить взагалі нічого. Вона лише “перейшла від заперечення проблеми до її обережного визнання”. Експерт переконаний, що Україна має підвищувати рівень боєготовності, ймовірно, оголосити початковий рівень мобілізації. Адже загроза на фронті зросла.

“Також варто підтягнути резерви, які у нас є, до тих напрямків, де концентруються російські війська. Це, у першу чергу, Харківська, Сумська й Чернігівська області. Там у нас слабкий захист кордонів. І якщо раптом росіяни звіти попруть, то мають бути сили достатньо підготовлені й оснащені для надання відсічі ворогу. Можна підтягнути туди ракетні комплекси, а також почати позачергові масштабні військові навчання. Росія має розуміти, що в разі наступу в неї не буде легкої прогулянки по нашій території. І, звісно ж, мають бути дипломатичні зусилля з боку України”,  – зазначає політичний експерт.