Каховське водосховище заростає вербою і тополею - академік Дідух дав прогноз щодо екосистеми

Головне:

Динамічне відновлення: Через три роки після катастрофи на дні Каховського водосховища сформувалися тополево-вербові ліси, дерева в яких сягають 5 метрів заввишки.

Нова екосистема: Відновлення первинного Великого Лугу неможливе через зміну рельєфу та нові ґрунти; натомість формується складна “мозаїка” з лісів, боліт та відкритих ділянок.

Ризик “чужинців”: Природні процеси потребують людського контролю, оскільки вільні території активно заселяють інвазійні види (клен американський, аморфа, маслинка), що загрожують місцевим екосистемам.

Невідомість: Доля багатьох червонокнижних видів залишається під питанням через неможливість доступу до окупованого лівого берега Дніпра для проведення досліджень.

Перспективи Великого Лугу: чи буде він таким, як колись

“Вперше ми приїхали туди за три тижні після трагедії і побачили “марсіанські” пейзажі. Вже тоді там висіялася верба, а до осені вона виросла до двох метрів”, – згадує Дідух.

Завдяки родючим мулам, що залишилися після сходу води, процес іде надзвичайно швидко: за три роки дерева сягають уже 5 метрів.

Фахівці прогнозують, що у майбутньому ці ділянки можуть стати найбільшими заплавними лісами в Європі. Водночас формується складна “мозаїка” з лісів, боліт та відкритих ділянок. Проте повне повернення до стану історичного Великого Лугу неможливе.

“Відновлення до початкового стану в природі неможливе. Того первинного Великого Лугу не буде – рельєф там уже зовсім інший, сформувалися нові ґрунти”, – зазначає академік.

На думку Якова Дідуха тополево-вербовий ліс сформується уже за 20 років (інфографіка РБК-Україна)

Загроза “чужинців” та невідомість для червонокнижних видів

Попри самовідновлення природи, втручання людини необхідне через загрозу з боку чужорідних видів.

“Активно поширюються клен американський, аморфа та маслинка вузьколиста. Вони будуть проникати далі, а для наших природних екосистем це згубно. Потрібно розумно втручатися, щоб регулювати ці процеси”, – наголошують науковці.

Доля деяких ендемічних видів, зокрема червонокнижних, залишається невідомою. Значна частина ареалів їхнього зростання опинилася на лівому березі Дніпра, який досі залишається окупованим, що унеможливлює проведення фахових пошукових робіт.

“Могли зникнути волошки перлинні, які ростуть на південних піщаних дюнах. Але щоб це довести, нам треба приїхати безпосередньо в ареал їхнього зростання і провести пошуки. Зараз це неможливо”, – додав Дідух.