Літаки – це транспорт, а не обладнання: Тетяна Шевцова пояснила, чому лізинг не можна трактувати як роялті

Трактування Державною податковою службою лізингу повітряних суден як роялті потребує офіційного роз’яснення Міністерства фінансів, адже без єдиного підходу до застосування міжнародних конвенцій податковий спір навколо авіагалузі лише поглиблюватиметься. Про це під час круглого столу “Нова податкова практика щодо лізингу повітряних суден” заявила член Громадської ради при Міністерстві фінансів, сертифікована аудиторка та податкова консультантка Тетяна Шевцова, пише УНН.

Проблема виникла після того, як у 2024 році ДПС почала трактувати лізингові платежі за користування повітряними суднами як роялті. Саме це стало підставою для відкриття Бюро економічної безпеки кримінальних проваджень щодо українських авіакомпаній. Слідство вважає, що авіакомпанії нібито неправомірно застосували положення міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування і не утримали податок при виплаті доходів нерезидентам.

На думку Шевцової, така позиція податкової ґрунтується на надто широкому тлумаченні поняття “роялті”. Вона наголосила, що коментарі до Модельної конвенції ОЕСР, на які посилається ДПС, визначають оренду обладнання як роялті лише у вузькому контексті – коли воно використовується з передачею прав інтелектуальної власності.

“Чому в цьому випадку ви не звертаєте увагу на те, що і модельна конвенція трактує такі платежі як роялті лише у випадку оренди обладнання, яке пов’язане з передачею технічних креслень чи виробничого процесу? Саме про такі випадки йдеться у коментарях до модельної конвенції”, – звернула увагу Шевцова.

Відповідно, такий підхід не може застосовуватися до повітряних суден.  

“Термінологія “обладнання” і “транспортні засоби” за всіма нормами бухгалтерського законодавства та міжнародних стандартів чітко розмежована. Літаки, контейнери, вагони – це не обладнання, це транспортні засоби. Тому тут настільки натягнута ця історія, яку все-таки потрібно вирішувати правильно”, – підкреслила членкиня Громадської ради при Мінфіні.

Саме тому питання потребує офіційного врегулювання на рівні Міністерства фінансів. Узагальнююча податкова консультація дозволила б сформувати єдиний підхід до застосування норм Податкового кодексу та міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, усунувши правову невизначеність як для бізнесу, так і для контролюючих органів.

Та часу для такого рішення залишається дедалі менше. Як раніше повідомляв УНН, українським авіакомпаніям уже намагаються донарахувати 15% податку з лізингових платежів не лише на майбутнє, а й ретроспективно – за операції, здійснені протягом останніх семи років. При цьому середня рентабельність авіаперевізників становить близько 7-10%, тому таке додаткове податкове навантаження може стати критичним для галузі.

При цьому ані Податковий кодекс України, ані міжнародні конвенції, на підставі яких здійснювалися ці виплати, за цей час не змінювалися. Фактично нове трактування застосовується до правовідносин, які протягом десятиліть не викликали претензій з боку держави.

Нагадаємо

Бюро економічної безпеки розслідує кримінальні провадження щодо щонайменше п’яти українських авіаперевізників: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн Експрес”. У матеріалах цих проваджень БЕБ ставить під сумнів застосування авіакомпаніями положень міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, а суми нібито несплачених податків в окремих справах сягають десятків мільйонів гривень.

Кримінальне переслідування відбувається в надзвичайно складних для галузі умовах. Адже після закриття повітряного простору українська цивільна авіація вже понад чотири роки фактично працює за межами країни. Щоб зберегти бізнес, авіакомпанії були змушені релокувати флот та персонал за кордон, переорієнтувати діяльність на міжнародні ринки, в очікуванні відновлення польотів в Україні.