Німеччина назвала Україну центральним фактором у суперечці про Північний потік-2

 Джерело

Будівництво російського газогону “Північний потік-2” повинно було завершитися ще наприкінці 2019 року, однак планам Кремля завадили санкції Сполучених Штатів. Станом на кінець лютого 2021 року суперечка щодо завершення енергетичного проєкту все ще триває, Німецький уряд, який весь цей час підтримував будівництво, готується до переговорів з Вашингтоном щодо компромісного рішення. У середу, 24 лютого, офіційний Берлін нагадав, що проєкт може існувати виключно разом з транзитом газу через Україну. Про це повідомляє ONLINE.UA з посиланням на Укрінформ.

“Для федерального уряду було і завжди є центральним (питанням), щоб Україна також за наявності “Північного потоку-2” залишалася країною-транзитером газу”, — наголосив спікер федерального уряду країни Штеффен Зайберт.

За його словами, німецька сторона докладає зусиль для збереження транзитного статусу України одночасно з завершенням будівництва “Потоку”. Для цього було призначено спецуповноваженого з відповідного питання, а за посередництвом Єврокомісії Москва та Київ пролонгували контракт на пропуск палива до країн ЄС наприкінці 2019 року.

Одночасно з тим Зайберт нагадав, що офіційному Берліну відома позиція американського політичного кола. Зокрема, критично до “Північного потоку-2” ставилися не лише на рівні президента країни, але й Конгресу.

Спікер зауважив, що “американським друзям відома позиція федерального уряду” та ставлення офіційного Берліну до екстратериторіальних санкцій, які той відкидає як можливе рішення у цій ситуації.

На рівні Міністерства закордонних справ очікують, що Вашингтон і Берлін проведуть конструктивні переговори та консультації.

Як повідомляв ONLINE.UA раніше, режим президента Володимира Путіна зіткнувся з новою проблемою щодо скандального газопроводу “Північний потік 2”, по якому Росія планує постачати газ в Європу в обхід України. Німецька нафтогазова компанія Wintershall Dea, яка фінансувала проєкт, відмовилась надалі здійснювати виплати через санкції США. Від фінансування СП-2 з цієї ж причини вже відмовилися і багато інших компаній, які раніше готові були надати російському “Газпрому” довгострокове фінансування в розмірі половини від загальної вартості проєкту, який оцінюється в 9,5 млрд євро.