Підтримка під час війни: як держава видає гранти та реструктуризує борги бізнесу

 Джерело

Український бізнес вже більше ніж три роки існує в складних економічних умовах: руйнування інфраструктури, втрата майна, обмеження логістики, економічна невизначеність, спустошений ринок праці та зменшення попиту. Адже війна ведеться не тільки на полі бою. Вона стала справжнім випробуванням і для бізнесу, і для української економіки в цілому. Попри складні умови підприємці продовжують працювати, та своїми щоденними діями, підтримують українську економіку на плаву, повідомляє УНН. 

Все це було б неможливим без системної підтримки бізнесу, зокрема через фінансові інструменти, які реалізують державні банки. Саме такі структури, як, наприклад, “Приватбанк”, “Ощадбанк”, Укрексімбанк та Укргазбанк, стали одним із ключових каналів підтримки бізнесу у воєнний час. 

Одним із запроваджених інструментів підтримки українського бізнесу стала “превентивна реструктуризація боргу”. Так, компанії, які взяли кредити для розвитку бізнесу, ще до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, завдяки цьому економічному інструменту можуть перерозподілити фінансове навантаження та не збанкрутувати – втриматися на плаву та продовжити господарську діяльність, а як наслідок і сплату податків. 

Превентивна реструктуризація боргу передбачає: 

• продовження термінів погашення кредиту;
• зниження відсоткових ставок;
• кредитні канікули;
• нові графіки платежів.

Саме завдяки превентивній реструктуризації, бізнес, який постраждав через війну та частково втратив фінансові потоки отримує другий шанс: зберегти команду, втриматися на ринку, адаптуватися до нових умов і підготуватися до розвитку після перемоги.

Державні банки, які впроваджують реструктуризацію боргу, виконують важливу функцію не лише як кредитори, а як партнери у збереженні української економіки. А те що така практика стає системною – є знаком для українських бізнесменів, що Україна не покине підприємців зі своїми проблемами сам на сам. 

Поряд із цим в Україні діє програма пільгового кредитування “5-7-9%”, яка дозволяє малому та середньому бізнесу залучати необхідне фінансування на вигідних умовах. Крім того, держава надає гарантії за кредитами, що зменшує ризики для банків. 

Якісний аудит триває: Генпрокурор Кравченко повідомив про закриття понад 30% проваджень щодо бізнесу19.07.25, 10:35 • 5863 перегляди

Та не кредитами єдиними. Попри війну українська влада ще й розширила програми державної підтримки малого й середнього бізнесу, зокрема у сферах переробки та агровиробництва. 

Так, грантова програма для бізнесу в переробній промисловості дозволяє підприємствам отримати до 8 млн грн державної підтримки за умови створення від 5 до 25 нових робочих місць. При цьому обов’язковою умовою для програми є співфінансування з боку бізнесу: 50 % — для підприємств, розташованих у більш безпечних регіонах; 20 % (тобто 80 % покриває держава) — для підприємств у деокупованих чи бойових зонах.

Важливо зазначити, що грантова підтримка охоплює широкий спектр галузей: від харчової переробки до деревообробки, текстилю, побутової хімії та косметики. При цьому в пріоритеті компанії, які виробляють продукцію, яка б могла замінити імпортну.

Не забула держава і про грантові програми для агровиробників. Так за програмою “Свій сад” – держава компенсує садівництву, ягідництву та виноградарству до 70% вартості проєкту. Фінансування охоплює закупівлю саджанців, систем зрошення, техніки, огорож тощо.

Ще одна грантова програма “Своя теплиця” — концентрується на будівництві тепличних комплексів площею до 2,4 га. Сума фінансування — до 7 мільйонів гривень “в одні руки”. Серед умов для отримання гранту: створення щонайменше 4 постійних і 10 сезонних робочих місць, а також ведення діяльності протягом щонайменше трьох років після отримання фінансування.

Що стосується інших фермерських напрямів – держава запровадила дотації у сумі 4 000 грн на 1 гектар оброблюваної землі. Для фермерів з земельним банком від 1 до 120 гектарів. Аби підсилити та підтримати фермерів, яким вдалося зберегти підприємства після початку повномасштабного вторгнення. 

Така підтримка українського бізнесу – це не поблажка і не “подарунок”, це інвестиція в економічну стійкість країни. Адже, коли підприємство отримує можливість легше пережити кризу, воно зберігає робочі місця, наповнює бюджет рахунком податків та розвиває Україну в різних напрямках. Якби цієї підтримки не було – Україна отримала б масові банкрутства, зростання безробіття, падіння доходів бюджету та загальну соціальну напругу.

Натомість ці інструменти сприяють виживанню бізнесу в умовах воєнної нестабільності, а також стимулюють реінвестиції, технологічне оновлення та відновлення ланцюгів виробництва і постачання. Важливим є ще й те, що програми охоплюють бізнес не тільки у відносно-безпечних регіонах, а й той що найбільше постраждав від бойових дій. 

Під час війни Україна не має права втрачати підприємців – навпаки, вона має зробити все, аби бізнес вистояв, працював і після перемоги став драйвером економічного відновлення. Держава в цій ситуації – не лише регулятор, а ще й партнер. 

Додамо

Ще одним інструментом підтримки бізнесу стане річний мораторій на перевірки, який вже підписав Президент України Володимир Зеленський.