П’ять будинків Києва внесли у реєстр об’єктів культуної спадщини для захисту від знесення

Джерело

МКІП та Український міжнародний інститут відновлення повідомили про те, що започатковують системну розробку облікових документацій.

До них вносять потенційно цінні пам’ятки, а також вписують їх до реєстру об’єктів культурної спадщини для захисту від знесення та радикальної перебудови.

Сьогодні Експертна комісія з питань обліку об’єктів культурної спадщини МКІП прийняла рішення про внесення до реєстру наступних будівель:

1. «Житловий будинок, 1899, в якому жили М.Анцифєров, О.Давидов, М.Пасiчник, С.Пекар, Перебував Г.Мачтет» за адресою: Десятинний провулок, 7 у Шевченківському районі м. Києва

2. «Будинок-пам’ятка історії» за адресою: Музейний провулок, 8(8-А) у Печерському районі м. Києва.

3. «Житловий будинок, в якому містилися правління Київського товариства фотографів-аматорів „Дагер“, управління Київської залоги Української Держави, штаби Збірного корпусу та Київської добровольчої дружини» за адресою: вулиця Прорізна, 23-А у Шевченківському районі м. Києва

4. «Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського» за адресою: Голосіївський проспект, 3 у Голосіївському районі м. Києва.

5. «Будинок меблів» за адресою: бульвар М. Міхновського (Дружби народів), 23 у Печерському районі м. Києва

Віталій Молочко, президент Українського міжнародного інституту відновлення, розповів про мотивацію сьогоднішнього рішення.

«Ми бачимо як бодай кожного місяця у процесі реконструкції зносяться історичні будівлі, яким не присвоєно статус пам’яток архітектури й це дійсно цінні приклади нашої культури, не надумані. Проблема полягає в тому, що громадськість дізнається про це тоді коли вже почалися якісь руйнування, а органи охорони потім розводять руками.», — написав він.

Відтак, внесення до реєстру об’єктів культурної спадщини, як пам’яток архітектури та історії певних будівель — приклад для всіх тих організацій, які кваліфікаційно спроможні розробляти таку документацію.

Це необхідно, щоб вирішити не тільки питання збереження цінних будівель, а й спірних.

«Приєднуйтесь до роботи, інакше більшість цінної наявної архітектурної спадщини буде втрачена», — закликав архітектор та правник Віталій Молочко.

Читайте також за темою:

«Громадські активісти та комунальники провели толоку в старовинній садибі на Лук’янівці». Садиба Баккалинського була збудована ще у 1901 році та вважається цінним зразком житлової забудови початку минулого століття.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»