Саміт НАТО мав бути зосереджений на витратах на оборону, удари Трампа по Ірану змінили це – AP

Президент США Дональд Трамп здивував лідерів НАТО, з якими він зустрічається в Туреччині, завдавши серії ударів по Ірану пізно у вівторок та відкликавши ліцензію, яка дозволяла Тегерану продавати свою нафту на світовому ринку, що стало важливим поворотом на саміті, метою якого було продемонструвати, як члени альянсу збільшують витрати на оборону та зосереджуються на підтримці України у розв’язаній росією війні, повідомляє AP, пише УНН.

Деталі

Удари були відповіддю на те, що три торговельні судна були атаковані в Ормузькій протоці, і підкреслили крихкість тимчасової угоди про припинення місяців бойових дій між двома країнами. Трамп розпочав атаки невдовзі після того, як залишив вечерю, організовану президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, де зібралися лідери 32 країн-членів альянсу перед переговорами в середу, які мали зосередитися на прогресі, досягнутому у досягненні цільових показників витрат НАТО.

Трамп безпосередньо не обговорював удари у вівторок увечері. Президенти США рідко розпочинають військові дії, перебуваючи за межами США, хоча у 2011 році колишній президент Барак Обама санкціонував удари в Лівії під час поїздки до Бразилії.

Європейські союзники та Канада побоювалися, що Трамп може висловити нові скарги щодо американо-ізраїльської війни проти Ірану, щодо якої з ними ніколи не консультувалися. Трамп вимагав “лояльності” та назвав НАТО “паперовим тигром” після того, як деякі союзники відмовилися надати американським військам відкритий доступ до своїх баз для атаки на Іран.

У вівторок, під час зустрічі з Ердоганом, Трамп заявив, що він випробовував союзників по НАТО, коли попросив їх про допомогу у війні з Іраном. “Італія відмовила нам, Німеччина відмовила нам, і Франція відмовила нам, – сказав Трамп. – І це нормально. Але, знаєте, чому ми витрачаємо сотні мільярдів доларів, а вони нам не допомагають?”

Саміти НАТО покликані стати демонстрацією єдності, спрямованої на стримування будь-якого потенційного супротивника – рішення, яке важливіше, ніж будь-коли, на тлі того, як росія продовжує вести війну проти України, і зростають побоювання, що інші європейські країни можуть стати мішенню, пише видання.

Минулого місяця, намагаючись заспокоїти лідера США, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вирушив до Вашингтона, щоб привітати “трильйон Трампа” – 1,2 трильйона доларів, які європейські союзники та Канада додали до оборонних витрат з моменту приходу Трампа до влади у 2017 році.

Коли лідери зібралися в Анкарі, Рютте провів “великий захід”, щоб продемонструвати численні угоди, заплановані на ці гроші – значна частина яких буде витрачена на американські компанії, створюючи тисячі робочих місць для американців.

Дипломати та посадовці НАТО сподівалися, що Трамп візьме перемогу, але, судячи з деяких його заяв після прибуття до Туреччини, їх чекає черговий тиск, зауважує видання.

Напередодні зустрічі Трамп знову відкрив старі рани щодо Гренландії, наполягаючи на тому, що Сполучені Штати повинні контролювати напівавтономний острів, а не союзник по НАТО Данія. НАТО засноване на принципі, що його 32 члени захищатимуть територію один одного, а не погрожуватимуть її захопленням.

У середу прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен знову відхилила вимогу, заявивши, що “Гренландія, звичайно, не продається”.

“Ми сподіваємося, що всі, включаючи всіх союзників, поважатимуть право народу Гренландії на самовизначення, – сказала вона. – І ми є суверенними державами, і нам потрібно, щоб усі поважали нашу територіальну цілісність і наш суверенітет”.

Вона сказала, що Данія “готова захищати кожен сантиметр НАТО, включаючи нашу власну територію” у разі нападу і покладатиметься на союзників по НАТО у виконанні їхнього зобов’язання захищати один одного.

Трамп давно стверджує, що США несуть більше, ніж їм належить, оборонного тягаря для НАТО. На минулорічному саміті союзники домовилися інвестувати 5% свого валового внутрішнього продукту на оборону – 3,5% у свої оборонні бюджети та 1,5% у дороги, мости та порти, щоб війська та техніка могли швидше пересуватися під час конфлікту.

Рютте напередодні цьогорічної зустрічі вимагав, щоб члени організації представили “чіткі, конкретні та переконливі плани” для досягнення цільових показників витрат організації на оборону.

Нові дані, опубліковані НАТО у вівторок, показали, що Словенія, Бельгія, Іспанія та Чеська Республіка можуть опинитися в скрутному становищі з адміністрацією Трампа, оскільки вони намагаються досягти старої мети альянсу інвестувати 2% свого ВВП.

Адміністрація Трампа хоче бачити більш економне та смертоносне “НАТО 3.0”, де Європа візьме на себе відповідальність за власну безпеку, включаючи Україну, за допомогою конвенційної зброї, тоді як Америка продовжуватиме забезпечувати ядерну парасольку, зазначає видання.

Однак європейські союзники та Канада все ще шукають ясності щодо того, наскільки глибоко Трамп має намір скоротити чисельність американських військ у Європі.

Пентагон розпочав 6-місячний перегляд цієї присутності, і скорочення може залежати від того, як швидко європейські союзники збільшать витрати на оборону та чи готові вони дозволити більше використання своїх баз.

Президент Володимир Зеленський у вівторок знову звернувся з проханням дозволити Україні приєднатися до альянсу, заявивши, що українські збройні сили мають великий досвід і лише посилять обороноздатність НАТО.

Зеленський, який, як очікується, зустрінеться з Трампом в Анкарі в середу, наголосив на адаптивності України та її здатності завдавати ударів глибоко всередині росії, завдавати ударів по московських нафтопереробних заводах та інших енергетичних цілях. Він сказав, що Збройні сили України щомісяця “ліквідують” в середньому 30 000 російських військовослужбовців.

Серед деяких країн Північної, Центральної та Східної Європи зростає занепокоєння тим, що росія може готувати гібридну атаку – поєднання конвенційної війни з тактикою, такою як кібератаки – на континенті.

Трамп також зустрінеться з президентом Сирії Ахмадом аш-Шараа, колишнім повстанцем, який очолював наступ, що скинув автократа Башара Асада у грудні 2024 року. Попри те, що колись він був бійцем “Аль-Каїди”, Аш-Шараа заручився підтримкою Трампа, на тлі того, як прагне відбудувати Сирію та відновити її давно зруйновані зв’язки із Заходом, пише видання.

Трамп неодноразово натякав, що Аш-Шараа краще впорається з викоріненням “Хезболли” в Лівані, ніж ізраїльська армія, що викликало тривогу як у Лівані, так і в Ізраїлі. Сирійський лідер заявив, що не зацікавлений у цьому.