Стефанішина підтримала законопроєкт щодо посилення відповідальності за розповсюдження даних з е-реєстрів

 Джерело

Міністерка юстиції Ольга Стефанішина коментуючи законопроєкт про посилення відповідальності за розповсюдження даних з е-реєстрів, що, як заявляють медійники, ставить під загрозу свободу слова, висловила сподівання, що вдасться знайти необхідний баланс й все ж таки забезпечити посилення відповідальності за доступ до реєстрів. Про це вона сказала під час години запитань до уряду у ВР, передає УНН.

Стефанішину попросили прокоментувати обурення та несприйняття журналістів щодо законопроєкту №10242, який передбачає відповідальність за публікування даних із реєстрів. 

Дійсно, питання складне, можливо, воно було недостатньо прокомуніковане, є певна конспірологія. Якщо читати безпосередньо законопроект, з нього не можна побачити якихось таких ризиків, які були публічно прокомуніковані. Але я сподіваюсь, що нам вдасться знайти необхідний баланс і все ж таки забезпечити посилення відповідальності за доступ до реєстрів

Стефанішина стверджує, що період повномасштабної війни та після її закінчення вимагає сильнішої відповідальності і більш серйозного відношення до безпеки даних.

“Я це кажу як міністр юстиції й в першу чергу як людина, яка безпосередньо розглядає скарги громадян на неправомірну роботу і втручання в реєстри. Це сотні звернень, і повірте, мені дуже важко, навіть будь-яким колегіям, або міністру юстиції, який затверджує накази, врегульовувати кожне з питань. А несанкціонованих доступів багато, до початку повномасштабної війни ми достатньо широко за участю депутатів відкрили ринок для реєстраторів. Але повномасштабна війна і зараз, і після війни вимагає сильнішої відповідальності і більш такого серйозного відношення до безпеки даних”, – сказала Стефанішина.

Стефанішина наголосила, що має бути знайдений баланс.

“Має бути сприйняття в суспільстві, має бути додаткова комунікація. Наскільки мені відомо, Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності все ж таки переглянув оригінальну редакцію закону і, можливо, ще до другого повторного читання вдасться знайти якісь рішення”, – сказала Стефанішина.

Контекст

Верховна Рада не змогла ухвалити у другому читанні законопроєкт, який передбачав би покарання у вигляді 8 років за гратами за злив інформації з держреєстрів покарання.

Вказаний законопроєкт було зареєстровано ще у листопаді минулого року. У січні 2024 року його було ухвалено за основу. У липні цього року Рада намагалася ухвалити його у другому читанні, однак не вистачило голосів і його було відправлено на повторне друге читання.

27 листопада профільний комітет з з питань правоохоронної діяльності підготував законопроєкт до повторного другого читання та рекомендував парламенту ухвалити його у повторному другому читанні та в цілому як закон, у редакції, запропонованій комітетом, з необхідними техніко-юридичними правками.

Медіарух заявив, що по суті, законопроєкт пропонує посилення кримінальної відповідальності за “несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації” з різних реєстрів. І автори законопроєкту в пояснювальній записці пишуть, що цю відповідальність треба посилити саме з огляду на воєнний стан. Але правозахисники, антикорупційні активісти, медійні організації та журналісти вважають, що законопроєкт створює загрози для боротьби з корупцією та свободи слова.