Позначка: Агроновини

 Джерело

КИЇВ. 5 серпня. УНН. Польща представила ЄС розрахунки інвестицій, необхідних для збільшення експорту агропродукції з України через польсько-український кордон на світові ринки, передає УНН із посиланням на PAP.

Деталі

За інформацією агентства, яке ознайомилося із документами, загальний обсяг необхідних для інфраструктури інвестицій оцінюється приблизно в один мільярд євро.

Згідно з документами, на розширення прикордонних терміналів для великих вантажівок (Дорогуськ-Ягодин, Гребенне-Рава-Руська, Корчова-Краківець) та залізничної інфраструктури в Перемишлі необхідно близько 500 млн євро, і Польща розглядає ці інвестиції як пріоритетні.

Зазначають, що інші 500 млн євро мають піти, серед іншого, на модернізацію залізничних пунктів перетину кордону Польщі з Україною, будівництво вантажних терміналів та розбудову інфраструктури для контролю вантажних перевезень на кордоні.

За словами постійного представника Польщі при ЄС Анджея Садося, “за 1,5 року Польща хоче збільшити транзит українського зерна до третіх країн, особливо до Африки”.

“Але для цього потрібні інвестиції, і ми повторюємо наші конкретні прохання до Єврокомісії щодо збільшення пропускної спроможності інфраструктури”, – наголосив він.

Польща, поінформував він, продовжує підтримувати всі заходи, спрямовані на покращення функціонування так званих “коридорів солідарності” для вивозу української агропродукції.

Нагадаємо

Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс наголосив, що якщо Європейська комісія відмовиться продовжити ембаго на імпорт українських зернових до ЄС після 15 вересня, Польща закриє кордон самостійно. На його думку, рішення про закриття кордону для українських сільськогосподарських товарів ухвалять й інші прифронтові країни.

“Навіть якщо Європейська комісія не прийме такого рішення, ми закриємо кордон для українських продуктів після 15 вересня. Я думаю, що деякі з 5 прифронтових країн зроблять те саме. Це не проти когось, а в інтересах добробуту польських фермерів”, — цитує Роберта Телюса твітер Міністерства сільського господарства та розвитку Польші.

На думку українських експертів та представників агрокомплексу, у заявах Польщі щодо блокування українського агроекспорту мало економіки, адже вони спричинені передвиборним процесом в країні. А через важливу роль фермерів в економіці жоден польський політик не ігноруватиме їх напередодні виборів.

У свою чергу Українська зернова асоціація офіційно звернулась до виконавчого віце-президента, комісара з питань торгівлі Європейської Комісії Валдіса Домбровскіса щодо оптимізації альтернативних маршрутів експорту зерна з України до європейських портів з подальшим відвантаженням до третіх країн. Крім того, у листі міститься пропозиція щодо запровадження субсидій від Комісії для європейських перевізників – їм пропонується компенсувати додаткові витрати на транзитні перевезення, а для портів пропонується запровадити часткову компенсацію так званих “портових витрат на українське зерно”.

 Джерело

КИЇВ. 4 серпня. УНН. У заявах Польщі щодо блокування українського агроекспорту мало економіки – вони спричинені передвиборним процесом в країні. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Роман Сластьон.

Цитата

“Щодо того, чи це дійсно економічно або політично обгрунтовано — економіки в такому рішенні мало. Це дійсно, в першу чергу, спричинено політичними явищами, зокрема передвиборним процесом в Польщі. Тому маємо надію, що все ж таке раціональне з певним часом переможе й будемо мати нормальні ринкові відносини без отаких односторонніх дій”, — наголосив він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польща бачить Україну конкурентом на ринках ЄС та готується до цього — експерт про блокування українського агроекспорту

Деталі

Коментуючи ситуацію навколо дій Польщі та, зокрема, заяву міністра сільського господарства Польщі Роберта Телюса про те, що Польща закриє кордон з Україною самостійно у разі, якщо Європейська комісія відмовиться продовжити ембарго на імпорт українських зернових після 15 вересня, він підкреслив, що таким чином відбувається одностороннє обмеження доступу, а з боку України жодних таких заходів у відповідь не було застосовано.

“І, мабуть, наразі це не є правильним. Правильним є добиватися відмінити таких заборон”, — вважає Роман Сластьон.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Блокування українського агроекспорту є неприпустимим та необґрунтованим — офіс Віце-прем’єрки з питань євроінтеграції

Наразі, за його словами, питання транзиту українського аграрного експорту є більш важливим, адже його обсяги не відновлені через ряд певних обмежень.

“Транзит по такому формату не відновлений, як то попередньо обговорювалося, й сусіди не забезпечили вільний рух транзиту. І це дійсно те, над чим в першу чергу треба працювати вже зараз”, — зазначив експерт, підкресливши важливість повноцінного відновлення транзиту агропродукції в умовах блокування водних шляхів.

Нагадаємо

Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс наголосив, що якщо Європейська комісія відмовиться продовжити ембаго на імпорт українських зернових до ЄС після 15 вересня, Польща закриє кордон самостійно. На його думку, рішення про закриття кордону для українських сільськогосподарських товарів ухвалять й інші прифронтові країни.

“Навіть якщо Європейська комісія не прийме такого рішення, ми закриємо кордон для українських продуктів після 15 вересня. Я думаю, що деякі з 5 прифронтових країн зроблять те саме. Це не проти когось, а в інтересах добробуту польських фермерів”, — цитує Роберта Телюса твітер Міністерства сільського господарства та розвитку Польші.

 Джерело

КИЇВ. 4 серпня. УНН. Через важливу роль фермерів в економіці жоден польський політик не ігноруватиме їх напередодні виборів. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН озвучив політолог Андрій Золотарьов.

Цитата

«Східна Європа в значній мірі деіндустріалізована, за виключенням Чехії. Саме тому фермери дуже помітні в економіці. Й ігнорувати їх жоден політик у Польщі не буде. Тим паче – напередодні виборів», – наголосив він.

Відповідаючи на запитання, як слід трактувати заяви та дії польської сторони – як турботу про власний АПК чи як спробу політиків схилити до себе виборців, Андрій Золотарьов насамперед зазначив, що «економічний націоналізм ніхто не відміняв, і фермерів захищають дуже активно не тільки в Польщі, а й в Угорщині, Румунії, Словаччині».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польща бачить Україну конкурентом на ринках ЄС та готується до цього – експерт про блокування українського агроекспорту

«Саме тому економічні інтереси держави – понад усе. А те, що добре для фермерів – те добре для держави. Ми пам’ятаємо, як фермери дуже активно протестують. Іноді тракторами перекривають дороги, і політики цього бояться», – вважає експерт.

«Досить багато дій зовнішніх фактично вимушені політичними обставинами всередині країни. Ліберали у Польщі звинувачують «Право і справедливість» у тому, що вона розкручує загрозу “вагнерівців”, щоб досягти якихось політичних результатів. Те саме – із фермерами. Тому що грати в захисника національних інтересів політично вигідно. А враховуючи суспільні настрої в Польщі – це якщо не джекпот, то дуже добрий передвиборчий бонус», – резюмував політолог.

Контекст

Восени поточного року в Польщі мають відбутися чергові парламентські вибори для обрання усього складу Сейму та Сенату. Останні чергові вибори у 2019 році призвели до переобрання більшості на чолі з правлячою партією «Право і справедливість», але з перебуванням у меншості в Сенаті. Процес виборів до Сейму відбувається за системою пропорційного представництва за партійними списками.

Дату парламентських виборів відповідно до положення Конституції призначає президент Польщі. У відповідності до процедури обрахування дати виборів серед можливих дат майбутнього дня голосування – 15 жовтня, 22 жовтня, 29 жовтня або 5 листопада. Рішення про дату виборів президент Анджей Дуда має ухвалити не пізніше 14 серпня 2023 року.
Основними силами, на передодні виборів, експерти розглядають правлячу партію «Право і справедливість» та платформу “Громадянська коаліція”. Окрім того, останнім часом точаться розмови про те, що популярності набуває партія «Конфедерація», яку називають відверто антиукраїнською. Окрім того, у виборах планує брати участь спілка фермерів “АГРОунія”.

Нагадаємо

Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс наголосив, що якщо Європейська комісія відмовиться продовжити ембаhго на імпорт українських зернових до ЄС після 15 вересня, Польща закриє кордон самостійно. На його думку, рішення про закриття кордону для українських сільськогосподарських товарів ухвалять й інші прифронтові країни.

«Навіть якщо Європейська комісія не ухвалить такого рішення, ми закриємо кордон для українських продуктів після 15 вересня. Я думаю, що деякі з 5 прифронтових країн зроблять те саме. Це не проти когось, а в інтересах добробуту польських фермерів», – цитує Роберта Телюса Міністерства сільського господарства та розвитку Польщі у соцмережі X.

 Джерело

КИЇВ. 4 серпня. УНН. Українська зернова асоціація (УЗА) покращила прогноз врожаю 2023 року на 7,8 млн тонн – до 76,8 млн тонн зернових та олійних, свідчасть оприлюднені у четвер дані УЗА, пише УНН.

Деталі

“Українська зернова асоціація оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її на 7,8 млн т – до 76,8 млн т зернових та олійних. У 2022 році врожай, за оцінкою УЗА, сягнув 73,8 млн т зернових та олійних”, – вказано у повідомленні.

Покращення прогнозу цьогорічного врожаю в асоціації пояснили “сприятливими погодними умовами і кращою врожайністю культур, аніж очікувалося, хоча засіяні площі менші у порівнянні з минулим роком на 2,2 млн га”.

Експорт з України за цих умов в новому сезоні 2023/2024, оцінюють в УЗА, потенційно може становити майже 48 млн т. В минулому сезоні, за оцінкою УЗА, експорт сягнув 58 млн т. Виручка України від експорту зернових, олійних та олії сягнула за минулий маркетинговий рік сягнула близько 20 млрд дол., вказали в асоціації.

“Загалом експорт зернових та олійних в новому 2023/2024 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови покращення і здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху”, – вказують в УЗА.

Утім, зазначають в асоціації, в умовах блокування росією судноплавства в Чорному морі та її атаки на портову інфраструктуру, вкрай важливо зробити альтернативні маршрути експорту близькими до вартості логістики морем. 

Нагадаємо

Українська зернова асоціація офіційно звернулась до виконавчого віце-президента, комісара з питань торгівлі Європейської комісії Валдіса Домбровскіса щодо оптимізації альтернативних маршрутів експорту зерна з України до європейських портів з подальшим відвантаженням до третіх країн. Оскільки через зрив російською федерацією Чорноморської зернової ініціативи Україна зіткнулися з потребою додатково збільшити пропускну спроможність “Шляхів солідарності” приблизно на 1-1,5 млн тонн зерна на місяць.

Це можна зробити за рахунок експорту зерна через порти країн Балтії, Німеччини, Нідерландів, Хорватії, Італії та Словенії. Наразі ці маршрути мало задіяні через складність і вартість логістики порівняно з іншими маршрутами. Тому УЗА запропонувала запровадити “зелені коридори” для української сільськогосподарської продукції до згаданих портів. Для реалізації цього проекту санітарний, фітосанітарний та ветеринарний контроль пропонується проводити вже на території країни призначення. Також Асоціація пропонує для європейських перевізників запровадити субсидії, аби компенсувати додаткові витрати на транзитні перевезення. Окрім того, для портів пропонується запровадити часткову компенсацію так званих “портових витрат на українське зерно”.

 Джерело

КИЇВ. 4 серпня. УНН. Європейські партнери мають дотримуватись умов статуту Євросоюзу відносно для кандидатів на євроінтеграцію, адже якщо вони в угоду власним виборчим інтересам порушують нормативні акти ЄС, то це дещо не той Євросоюз, долучитися до якого прагне Україна. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН озвучив голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков.

Цитата

“ЄС повинен прийняти рішення, щоб як мінімум з 15 вересня закінчилося блокування українського агроекспорту. Якщо ми говоримо про правовий статус ЄС, то тоді, будь ласка, наповніть реальним змістом наш статус кандидата в члени ЄС. Забезпечте нам рівні умови з іншими — вони не мають право перешкоджати експорту. Ми дуже вдячні всім, хто нам допомагає, але є правила й ми якраз боремося, аби ці цивілізовані правила діяли однаково для всіх країн, а не вибірково. А якщо у Європі політики в угоду власним інтересам порушують статут ЄС, то, вибачте, це трохи не те, куди ми хотіли”, — наголосив експерт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польща закриє кордон для українських с/г товарів після 15 вересня: до неї можуть приєднатися ще декілька країн

За його словами, правова база Євросоюзу прямо говорить про те, що жодна країна по відношенню до кандидата в члени ЄС не може приймати рішення на кшталт польських. У той час, коли польські аграрії продають зерно за ціною вдвічі більшою, аніж вартість українського, Польща отримує від ЄС найбільшу дотацію для підтримки свого сільського господарства. Хоча, зазначив експерт, до “цього нам розповідали, що у Польщі саме ефективне сільське господарство, бо мовляв там є такі фермери тощо”.

“Тут є проблема. З одного боку, бездотаційно польські фермери не виживають. Ми повинні це для себе зрозуміти й зробити висновки, не критикуючи поляків. Вони такі, які вони є. Вони багато чого зробили для нас й наразі роблять. Але з точки зору напрямків розвитку нашого сільського господарства ми повинні це врахувати. Просто врахувати”, — підкреслив Геннадій Новіков.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експерт про оптимальний напрямок українського агроекспорту: в ЄС 27 країн, а у світі — майже 200

Він додав, що однією з причин наявної ситуації є те, що польські виробництва, які займалися переробкою продукції АПК — “борошняні підприємства, й олійні, альтернативне паливо” — почали скуповувати більш дешеве українське транзитне зерно.

“Це для Польщі вигідно — чим більше буде переробки, тим більше зростає переробна галузь. Але рахувати це ані Польща, ані ЄС не хочуть. Наші представники повинні це під час перемовин звертати увагу на позитивний вплив українського зерна на економіку Польщі”, — зазначив Геннадій Новіков.

Нагадаємо

Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс наголосив, що якщо Європейська комісія відмовиться продовжити ембаго на імпорт українських зернових до ЄС після 15 вересня, Польща закриє кордон самостійно. На його думку, рішення про закриття кордону для українських сільськогосподарських товарів ухвалять й інші прифронтові країни.

“Навіть якщо Європейська комісія не прийме такого рішення, ми закриємо кордон для українських продуктів після 15 вересня. Я думаю, що деякі з 5 прифронтових країн зроблять те саме. Це не проти когось, а в інтересах добробуту польських фермерів”, — цитує Роберта Телюса твітер Міністерства сільського господарства та розвитку Польші.

 Джерело

КИЇВ. 4 серпня. УНН. В Україні у поточній жнивній кампанії намолочено 16,6 млн тонн зерна, 75,5% з якого – пшениця, повідомили в п’ятницю в Мінагрополітики, пише УНН.

Деталі

Як повідомляється, 16 млн 574 тис. тонн зерна нового врожаю намолотили аграрії всіх областей України. Збір ранніх зернових та зернобобових культур станом на початок серпня проведено на площі 3 782 тис. га при врожайності 44,0 ц/га, зокрема:

• пшениці обмолочено 2698 тис. га (врожайність – 46,4 ц/га), намолочено 12 млн 513 тис. тонн;
• ячменю обмолочено 939 тис. га (врожайність – 40 ц/га), намолочено 3 млн 755 тис. тонн;
• гороху обмолочено 125,3 тис. га (врожайність – 24,5 ц/га), намолочено 306,4 тис. тонн.

Лідерами зі збору зернових культур, як вказано, залишаються сільгосптоваровиробники Миколаївщини, вони обмолотили 82% площ, найбільший намолот на Одещині – понад 2 млн тонн.

Аграрії 9 областей закінчили збирання гороху.

Сільгосптоваровиробники Дніпропетровщини приступили до збирання гречки.

Продовжується збір озимого ріпаку, який обмолочено на площі 1182,3 тис. га, намолочено 3319,8 тис. тонн насіння при урожайності 28,1 ц/га.

Нагадаємо 

Українські аграрії намолотили перший мільйон тонн зерна на початку липня.

 Джерело

КИЇВ. 4 серпня. УНН. Найважливішими внутрішніми проблемами, з якими стикається наразі український агропромисловий комплекс, є питання логістики та монополізму у транспортній галузі, фіскальна політика та питання компенсацій знищеного або втраченого через військову агресію рф майна. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

Деталі

За його совами, наразі українські аграрії стикаються не лише із зовнішніми проблемами, наприклад блокуванням агроекспорту, а й з внутрішніми, які потрібно вирішувати безпосередньо в межах України та за допомогою уряду.

Головною наявною проблемою Леонід Козаченко вважає логістику, вартість якої збільшилася через військове вторгнення рф майже в 4 рази.

“І це вдарило по кишені виробників продукції — вони у багатьох випадках отримали втрати, а не прибутки від того, що вирощували продукцію. Тому це є головна проблема, над якою треба працювати”, — зазначив експерт.

В якості одного із шляхів вирішення транспортного питання він запропонував запровадження практики приватної власності не лише на вагони, а й на локомотиви. За його словами, наприклад, у ЄС “хочеш — купуй локомотив чи вагон, навіть пасажирський”.

“Це є бізнес й конкуренція. В Україні немає конкуренції, є бізнес та є монополізм. Тут треба багато працювати”, — зазначив він.

Також, за словами експерта, наразі в АПК є “дуже багато питань до фіскальної політики”, про які “можна говорити окремо й багато”. Зокрема, серед цих питань він відзначив проблеми з блокуванням ПДВ-реєстрації.

“І останнє — відновлення того, що ми втратили у результаті війни. Це й заміновані поля, й розмиті після підриву ГЕС та окуповані землі, забрана продукція з елеваторів й ферм наших. Усе це треба компенсовувати, відновлювати, ставити на ноги”, — резюмував Леонід Козаченко.

 Джерело

КИЇВ. 1 серпня. УНН. Польща побоюється євроінтеграції України так само, як Німеччина свого часу боялася, що Польща стане для неї серйозним конкурентом. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловила голова комітету з євроінтеграції Українського клубу аграрного бізнесу Олександра Авраменко.

Деталі

Коментуючи посилення контролю української продукції при перетині, зокрема, польського кордону, вона підтвердила, що порушення, які виявляють представники європейських країн під час контролю на кордоні, «не суттєві» та в кінцевому результаті «не впливають на безпечність харчової продукції».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До продукції українського АПК у ЄС застосовують нетарифні бар’єри – аграрії

«Тобто це може бути якась розбита скляна тара. Або були випадки цвілі – внаслідок того, що у нас війна, і багато продукції зберігалося саме в зерносховищах, почала трохи поширюватися цвіль на наших зернових. Але й то, й то – воно не є суттєвим і не має впливу», – підкреслила експерт.

З приводу посилення контролю з боку країн ЄС представниця УКАБ зазначила, що не схильна вважати це ознакою побудови якихось жорстких нетарифних бар’єрів.

«Скоріше так – Польща готується до приєднання України до ЄС. Були прецеденти, коли Польща входила в ЄС, і тоді вона отримувала жорстку політику від Німеччини, бо Німеччина боялася, що виходить серйозний конкурент на ринок ЄС. Думаю, що ідентичне переживаємо зараз ми», – зазначила Олександра Авраменко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські аграрії поскаржились на упередженість з боку єврокомісара з питань сільського господарства

З іншого боку, підкреслила вона, в України наразі «все ще напружені стосунки» з європейськими країнами у зерновому питанні.

«І навіть якщо ми не експортуємо безпосередньо на ринки 5 країн членів – у нас є ринки інших країн. Наприклад, Німеччина, Іспанія, Португалія, можливо, частково Італія – у цих ринках Польща так само зацікавлена. Тому чи це така офіційна політика? Схильна вважати, що ні. Але чи це стає проблемою, яка повторюється – так, це вже стає проблемою. І про це ми вже говоримо відкрито з європейськими партнерами», – зазначила представниця УКАБ.

«Ми живемо фактично на сторінках підручника з історії. Ситуації, які зараз відбуваються, – вони не мали аналогів в минулому. Принаймні, з нами», – підкреслила Олександра Авраменко.

Експерт нагадала, що коли Польща вступала в ЄС, мали місце «квоти на виробництво й доступ продукції до ринку ЄС». Але, наскільки відомо експерту, наразі такої політики у ЄС щодо нових членів уже немає. Однак, за її словами, до цього часу не відбувалася євроінтеграція країни, яку можна було б порівняти з Україною.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експерт про те, чому європейські партнери побоюються українського АПК: наші аграрії залишаються ефективнішими навіть в умовах війни

«Враховуючи наш масштаб і розмір, це (євроінтеграція України – ред.) буде доволі відчутно. Я більш ніж впевнена, що українські аграрні компанії не будуть зацікавлені у тому, щоб демпінгувати й закидувати європейський ринок своєю продукцією. Але все одно якась продукція буде заходити, і вона буде мати вплив на ринок», – резюмувала голова комітету з євроінтеграції Українського клубу аграрного бізнесу Олександра Авраменко.

Нагадаємо

Члени громадської спілки “Всеукраїнський аграрний форум” раніше звернулися з листом до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, у якому просять вжити заходів щодо повноцінного відновлення постачання української сільськогосподарської продукції, передусім на ринки ЄС.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шмигаль ігнорує українських аграріїв – вони нагадали про себе листом, у якому вимагають сприяти українському експорту

Представники українського АПК стурбовані ініціативами окремих держав-членів ЄС та Європейської комісії, які несуть в собі небезпеку знищення українського аграрного сектору економіки. Зокрема, вони занепокоєні фактами, які свідчать про невиконання ст. 35 Угоди. Ця стаття говорить про те, що жодна сторона Угоди не повинна запроваджувати будь-які заборони чи обмеження щодо імпорту будь-якого товару іншої сторони. Однак, переконані аграрії, практика обмежень, зокрема щодо ввезення на територію низки країн-членів ЄС українського зерна, порушує положення Угоди та є дискримінаційною щодо України.

З цього приводу президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в коментарі УНН зазначив, що, на його думку, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія не можуть конкурувати з Україною у агропромисловому комплексі, а блокуванням українського експорту протирічать позиції Єврокомісії та Європарламенту.

 Джерело

КИЇВ. 31 липня. УНН. Обсяг експортованої у першому півріччі поточного року української агропромислової продукції становив 11,8 млрд дол. Про це в ексклюзивному коментарі УНН повідомила аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин.

Вона уточнила, що наразі ця оцінка є попередньою.

Деталі

Загальна маса експортованої продукції українського АПК становить 36,4 млн тонн. При цьому у ТОП-5 позицій за експортною виручкою увійшли кукурудза (16,7 млн тон – 3,4 млрд дол.), соняшникова олія (2,8 млн тонн – 2,7 млрд дол.), пшениця (8,5 млн тонн – 1,7 млрд дол.) соєві боби (1,8 млн тонн – 0,7 млрд дол.) та соняшникова макуха (2 млн тонн – 0,5 млрд дол.).

Світлана Литвин повідомила, що близько 50% експортної виручки надійшло з країн ЄС. При цьому найбільшими імпортерами української агропромислової продукції серед країн-членів ЄС є Румунія, Польща, Іспанія, Нідерланди та Італія.

Нагадаємо

Члени громадської спілки “Всеукраїнський аграрний форум” раніше звернулися з листом до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, у якому просять вжити заходів щодо повноцінного відновлення постачання української сільськогосподарської продукції, передусім на ринки ЄС.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шмигаль ігнорує українських аграріїв – вони нагадали про себе листом, у якому вимагають сприяти українському експорту

Представники українського АПК стурбовані ініціативами окремих держав-членів ЄС та Європейської комісії, які несуть в собі небезпеку знищення українського аграрного сектору економіки. Зокрема, вони занепокоєні фактами, які свідчать про невиконання ст. 35 Угоди. Ця стаття говорить про те, що жодна сторона Угоди не повинна запроваджувати будь-які заборони чи обмеження щодо імпорту будь-якого товару іншої сторони. Однак, переконані аграрії, практика обмежень, зокрема щодо ввезення на територію низки країн-членів ЄС українського зерна, порушує положення Угоди та є дискримінаційною щодо України.

З цього приводу президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в коментарі УНН зазначив, що, на його думку, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія не можуть конкурувати з Україною у агропромисловому комплексі, а блокуванням українського експорту протирічать позиції Єврокомісії та Європарламенту.