Позначка: Агроновини

 Джерело

КИЇВ. 11 серпня. УНН. Станом на 1 серпня на обліку в Державній службі зайнятості перебували 9,2 тис. безробітних з числа колишніх працівників сільського, лісового та рибного господарств, а також 3,7 тис. безробітних, які раніше працювали у сфері виробництва харчових продуктів. При цьому у базі даних служби зайнятості налічується 2,3 тис. вакансій для першої групи та 2,1 тис. вакансій – для другої групи фахівців. Про це УНН повідомили у відповідь на запит у Державному центрі зайнятості.

Деталі

У відповіді зазначається, що дані щодо чисельності зайнятих громадян, зокрема у сільському господарстві, а також чисельності безробітних розраховуються органами державної статистики на підставі обстежень робочої сили, які у зв’язку із військовими діями не проводились з 2022 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фахівці або на фронті, або виїхали за кордон – очільник “Укрхарчопрому” про нестачу кваліфікованих кадрів

Говорячи про те, які саме фахівці наразі шукають працевлаштування через центри зайнятості, представники ДЦЗ зазначили, що серед них переважають трактористи, фахівці з комплексного обслуговування сільськогоспвиробництва, працівники фермерського господарства та фахівці з лісокультурних робот. Також шукають роботу доярі, виноградарі, оператори лінії з виробництва харчової продукції, птахівники та агрономи.

Загалом з початку російської агресії за допомогою у підрозділи ДЦЗ зверталися 1,2 млн громадян, а нові робочі місця з допомогою працівників Служби знайшли 382 тис. українців.

Нагадаємо

Найчастіше українські роботодавці наразі шукають представників робітничих професій та працівників сфери торгівлі та послуг.

Загалом же, станом на 1 серпня 2023 року, на обліку в Державній службі зайнятості перебували 112 тис. зареєстрованих безробітних, а кількість вакансій становить майже 60 тисяч. Таким чином, у цілому по країні на одне вільне робоче місце в середньому претендує 2 особи (на відповідну дату минулого року – 12 осіб, на початок 2023 року – 9 осіб).

 Джерело

КИЇВ. 10 серпня. УНН. Урожай зернових та олійних культур цього року очікується на рівні 76,7 млн тонн, що на 5% більше, ніж торік, повідомили у четвер в Міністерстві аграрної політики, пише УНН.

Цитата

“Цього року українські аграрії можуть зібрати близько 56,4 млн тонн зернових, а також 20,3 млн тонн олійних”, – повідомили в міністерстві про оновлений прогноз щодо валового виробництва зернових та олійних культур.

“Зараз, завдяки сприятливим погодним умовам, маємо всі підстави для чергової зміни прогнозу в позитивну сторону до 76,7 млн т, що на 5% більше показника 2022 року”, – повідомили в Мінагрополітики.

Деталі

У відомстві зауважили, що на початку весни 2023 року загальний валовий збір на поточний рік прогнозувався на рівні 63,5 млн т, що було на 13% менше щодо показника 2022 року. У червні, після початку жнив, прогноз був підвищений до 68 млн тонн, що було на 7% менше показника 2022 року.

Хоча загальна площа посівних ярих і озимих зернових цього року була меншою на 980 тис. га, ніж торік, і становила 10 895 тис. га, як зазначили у міністерстві, “погодні умови сприяли майже рекордній врожайності зернових культур (до 51,8 ц/га), що дозволяє значно збільшити обсяги виробництва врожаю”.

За попередніми оцінками Мінагрополітики, у 2023 році аграрії зможуть зібрати зернових у таких обсягах: пшениці – 20,9 млн тонн, ячменю – 5,8 млн тонн та кукурудзи – 28,1 млн тонн.

Валове виробництво олійних культур досягне 20,3 млн тонн. Врожай соняшнику прогнозується на рівні 12 млн тонн. Ріпаку, як прогнозується, аграрії зберуть рекордну кількість за останні роки – 4 млн тонн. Рівень виробництва соєвих бобів становить 4,2 млн тонн.

Також аграрії цього року зберуть 13,7 млн тонн цукрових буряків.

Нагадаємо

Українська зернова асоціація раніше покращила прогноз врожаю 2023 року на 7,8 млн тонн – до 76,8 млн тонн зернових та олійних.

 Джерело

КИЇВ. 9 серпня. УНН. Блокування низкою країн ЄС шляхів для експорту продукції українського АПК суходолом та блокування водних шляхів з боку рф є рівнозначними у питанні наслідків. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН озвучив голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков.

Цитата

“Один ворог перекрив портові можливості, а інші друзі перекрили сухопутні коридори. Дія з точки зору наслідків однакова. Дія однозначно негативна”, — підкреслив експерт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Наразі похватилися немає чим, але невдовзі ЄС сам буде просити — нардеп про відновлення агроекспорту до Європи

Говорячи безпосередньо про заяву міністра сільського господарства Польщі Роберта Телюса про те, що Польща зачинить кордон з Україною самостійно у разі, якщо Європейська комісія відмовиться продовжити ембарго на імпорт українських зернових після 15 вересня, Геннадій Новіков зазначив, що через співвідношення внутрішніх потреб України та обсягами врожаю вартість українського збіжжя буде й далі зменшуватися.

“У нас, умовно кажучи, при внутрішній потребі держави десь близько 20 млн тонн збіжжя ми збираємо, умовно, 50 млн тонн. Що буде, якщо на внутрішньому ринку буде 50 млн продавців й тільки 20 млн покупців? Очевидно, що ціни обваляться, хоча вони й так обвалилися далі начебто не має куди”, — пояснив голова Аграрного союзу України.

Нагадаємо

Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс наголосив, що якщо Європейська комісія відмовиться продовжити ембаго на імпорт українських зернових до ЄС після 15 вересня, Польща закриє кордон самостійно. На його думку, рішення про закриття кордону для українських сільськогосподарських товарів ухвалять й інші прифронтові країни.

“Навіть якщо Європейська комісія не прийме такого рішення, ми закриємо кордон для українських продуктів після 15 вересня. Я думаю, що деякі з 5 прифронтових країн зроблять те саме. Це не проти когось, а в інтересах добробуту польських фермерів”, — заявив Роберт Телюс.

На думку українських експертів та представників агрокомплексу, у заявах Польщі щодо блокування українського агроекспорту мало економіки, адже вони спричинені передвиборним процесом в країні. А через важливу роль фермерів в економіці жоден польський політик не ігноруватиме їх напередодні виборів.

 Джерело

КИЇВ. 9 серпня. УНН. Вітчизняна галузь харчової промисловості наразі має серйозну проблему нестачі кваліфікованих кадрів для сталої роботи підприємств-виробників. Про це в ексклюзивному коментарі УНН повідомив голова правління Союзу виробників харчової промисловості України “Укрхарчопром”, директор асоціації “Борошномели України” Родіон Рибчинський.

Цитата

“У нас суттєва проблема з кадрами. З одного боку у нас чоловіки в армії, з іншого — у нас багато жінок, які працювали на підприємствах, потім знайшли прихисток за кордоном й там залишилися”, — зазначив він.

Деталі

Наразі, за словами експерта, серед фахівців, які опинилися за межами України, “дуже не велика кількість продовжує дистанційну роботу”.

“Люди знаходять роботу вже там, а якщо не повертаються до України, то керівники їх звільняють. Проблема в тому, що у нас наразі немає вибору персоналу і це дуже суттєва проблема. Вона впливає на всі результати роботи підприємств, в тому числі й на якість вітчизняної продукції, й на просування цієї продукції як в Україні, так й на ззовні.

“Фахівці — вони або на фронті, або виїхали за кордон. Вибір не дуже великий”, — резюмував Родіон Рибчинський.

Нагадаємо

Як повідомили УНН у відповідь на запит у Державній службі зайнятості, в Україні вже зараз за низкою професій є дефіцит кадрів, тобто — кількість вакансій у базі служби зайнятості суттєво перевищує чисельність зареєстрованих безробітних.

Станом на 1 серпня 2023 року на обліку в Державній службі зайнятості перебували 112 тис. зареєстрованих безробітних, а кількість вакансій становить майже 60 тисяч. Таким чином, у цілому по країні на одне вільне робоче місце в середньому претендує 2 особи (на відповідну дату минулого року — 12 осіб, на початок 2023 року — 9 осіб).

 Джерело

КИЇВ. 8 серпня. УНН. Українські аграрії дійсно є конкурентами для польського АПК, тому польські аграрії не хочуть, аби українське зерно конкурувало з їхньою продукцією на ринках євроспільноти. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН озвучив економічний експерт Олександр Охріменко.

Цитата

«Ми дійсно конкуренти Польщі, тому ми і бачимо конфлікт, коли польські аграрії не хочуть, щоб українське зерно конкурувало з їхнім на ринку євроспільноти», – пояснив експерт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Конкурентів ніхто не любить – експерт про український АПК на ринку ЄС

За його словами, Польща сама експортує зерно в Німеччину та інші країни ЄС.

«Тому для нас – більше політична розмова. Для нас важливо, що Німеччина та Нідерланди купують наше зерно. Вони купували раніше його багато й продовжують купувати», – зазначив Олександр Охріменко.

На його думку, наразі Україна на прикладі Польщі знайомиться з тим, із чим зіткнеться після вступу до ЄС.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польща бачить Україну конкурентом на ринках ЄС та готується до цього – експерт про блокування українського агроекспорту

«Вступ у євроспільноту не означає, що ми повинні мати якісь пільги. Ні, ми – конкуренти. Перш за все – для Польщі, Угорщини, у деякій мірі Румунії та Болгарії. Тому щодо нас буде дуже конкурентна боротьба, і ми повинні перемогти Польщу, Угорщину, Румунію на ринку зерна в Європі. Це нормальна конкуренція між країнами», – вважає експерт.

На його думку, у разі, якщо Польща не буде купувати українське зерно, це не буде мати значного впливу на ситуацію.

«Звертаю увагу – Польща не купує сировину. А от печиво, яке, наприклад, виробляється в Україні, купує. Так що тут не все так однозначно», – резюмував Олександр Охріменко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польський бізнес зацікавлений в постачанні продовольства з України – експерт ВАР

Нагадаємо

Члени громадської спілки “Всеукраїнський аграрний форум” звернулися з листом до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, у якому просять вжити заходів щодо повноцінного відновлення постачання української сільськогосподарської продукції, передусім на ринки ЄС.

Також у листі вказується, що через дисбаланс обсягів експортованих та імпортованих «Шляхами солідарності» товарів Україна почала перетворення на ринок для збуту європейських товарів. Представники українського АПК зазначили, що, за даними в.о. генерального директора Генерального директорату Європейської комісії з мобільності i транспорту Майї Бакран, станом на 2 червня поточного року, у межах ініціативи Україна поставила до ЄС продукції всіх видів на 30 млрд євро.

«За цей же період ЄС поставив в Україну своєї продукції на 51 млрд євро, тобто у 1,7 рази більше, ніж Україна до ЄС. Таким чином, Україна почала перетворюватися із постачальника продукції до ЄС на ринок збуту для відповідної європейської продукції», – зазначили підписанти листа до голови українського уряду.

 Джерело

КИЇВ. 8 серпня. УНН. На українському ринку продуктів харчування дуже суттєво збільшилася конкуренція й наразі ризик витіснення вітчизняних продуктів вже не є гіпотетичним. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН озвучив голова правління Союзу виробників харчової промисловості України “Укрхарчопром”, директор асоціації “Борошномели України” Родіон Рибчинський.

Цитата

“Проблема, з якою ми живемо й вона нікуди не дінеться — Європа нам відкрила свої кордони, але так само зробила й Україна. Тому конкуренція на українському ринку продуктів харчування дуже суттєво збільшилася”, — зазначив він.

За словами очільника “Укрхарчопрому”, така ситуація склалася через те, що наразі до України постачається великий обсяг продовольства саме з-за кордону.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До 60% макаронів в Україні — це імпорт: українські борошномели втрачають внутрішній ринок

“У першу чергу Польща — це номер один, особливо по молочній продукції. Туреччина, яка дуже активно постачає свої продукти. Та й інші європейські країни. Тобто нас вже не дивують продукти з Данії, Румунії, Болгарії, які з’явилися на наших прилавках”, — підкреслив Родіон Рибчинський.

Експерт вважає зрозумілими потреби українського рітейлу заповнити полиці торгівельних мереж продуктами харчування. Особливо у перше півріччя військового вторгнення росії, але, за його словами, “коли налагодилося виробництво в Україні, вони не пішли з полиць”.

“Стосовно того, чи є ризик витіснення — так. Він не гіпотетичний, він вже є. Ми бачимо, що збільшились обсяги постачання (обсяги імпорту — ред.) молочної продукції. Я вже не кажу за вино чи інші дорогі продукти”, — наголосив голова “Укрхарчопрому”.

Нагадаємо

Члени громадської спілки “Всеукраїнський аграрний форум” звернулися з листом до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, у якому просять вжити заходів щодо повноцінного відновлення постачання української сільськогосподарської продукції, передусім на ринки ЄС.

Також у листі вказується, що через дисбаланс обсягів експортованих та імпортованих “Шляхами солідарності” товарів Україна почала перетворення на ринок для збуту європейських товарів. Представники українського АПК зазначили, що, за даними в.о. Генерального директора Генерального Директорату Європейської Комісії з мобільності i транспорту Майї Бакран, станом на 2 червня поточного року, в рамках ініціативи Україна поставила до ЄС продукції всіх видів на 30 млрд евро.

“За цей же період ЄС поставив в Україну своєї продукції на 51 млрд євро, тобто у 1,7 рази більше, ніж Україна до ЄС. Таким чином, Україна почала перетворюватись із постачальника продукції до ЄС на ринок збуту для відповідної європейської продукції”, — зазначили підписанти листа до голови українського уряду.

 Джерело

КИЇВ. 7 серпня. УНН. З початку року аграрії Одещини отримали 3,24 млрд грн кредитів на підтримку і розвиток бізнесу. Про це повідомив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер у телеграм-каналі, передає УНН.

Деталі

“3 240 000 000 грн. Саме таку суму кредитів отримали одеські аграрії на підтримку та розвиток бізнесу за різними програмами”, — повідомив він.

Також Кіпер назвав найбільш популярну державну програму серед аграріїв. Це — “Доступні кредити 5-7-9”. Одразу 685 агропідприємств стали її учасниками з початку року, поінформував чиновник.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд виділив за рік 4,5 млрд гривень на підтримку українських підприємців

 Джерело

КИЇВ. 7 серпня. УНН. Українській агропромисловості необхідно приділяти більше уваги розвитку власної переробної галузі. Таку думку під час брифінгу озвучив народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук, передає УНН.

За його словами, на європейські ринки продовольства українському АПК слід заходити саме готовою кінцевою продукцією.

Цитата

«Нам потрібна ще більш глибока переробка. Всі кажуть: давайте будемо молоти на муку й експортувати муку. Але немає стільки клієнтів на українську муку. Потрібно заходити на полиці європейських магазинів саме із тим, чого вони потребують», – підкреслив Дмитро Соломчук.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Світ вчиться жити без України – експерт УКАБ

З цього приводу нардеп додав, що у багатьох європейських країнах у торгових продовольчих мережах вже з’явилися відділи сільськогосподарської та харчової продукції саме з України.

«Постачається молочна продукція, інші товари. Але потрібні готові продукти харчування», – підкреслив член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Нагадаємо

Члени громадської спілки “Всеукраїнський аграрний форум” раніше звернулися з листом до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, в якому просять вжити заходів щодо повноцінного відновлення постачання української сільськогосподарської продукції, передусім на ринки ЄС.

Як повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, у свою чергу бізнес-структури Польщі заявили про зацікавленність в постачанні українського продовольства та не приймають односторонніх рішень свого уряду.

 Джерело

КИЇВ. 7 серпня. УНН. Україні немає чим похвалитися у питанні відновлення агроекспорту до Європейського Союзу, але невдовзі країни ЄС самостійно будуть просити про експорт продукції українських аграріїв. Таку думку під час брифінгу озвучив народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук, передає УНН.

За його словами, наразі й Офіс Президента, і парламентарі, і український уряд працюють над тим, аби відновити експорт продукції українського АПК до країн ЄС.

Цитата

«На жаль, сьогодні чимось похватилися немає. Тому сьогодні головне – зібрати врожай, щоб він лежав на складі», – зазначив нардеп.

На його думку, уже через кілька місяців ситуація може змінитися. На підтримку своєї думки нардеп зазначив, що наразі такі країни, як Франція, Іспанія та Португалія не мають прогнозованих показників, оскільки через погодні умови у цих країнах вже є значні втрати врожаю. При цьому у згаданих країнах, нагадав Дмитро Соломчук, розвинені всі тваринницькі комплекси, і тому, наприклад, цій галузі буде потрібна велика кількість кормів.

«Думаю, десь у листопаді всі країни самі будуть просити, щоб ми експортували нашу пшеницю й кукурудзу», – підкреслив член комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Наразі, на його думку, деякі країни – сусіди України використовують питання українського агроекспорту як «політичне питання» напередодні виборів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Економіки в цьому рішенні мало, є політика – голова УКАБ про блокування Польщею українського агроекспорту

«Скінчяться вибори – побачимо. Як на мене, вони повідкривають коридори. В іншому випадку продукція на їхніх полицях подорожчає на 30-40%, тому що у них немає власного врожаю й немає дешевих кормів для власного тваринницького комплексу. Це здорожчання м’яса, курятини, ковбас, сосисок – всього, що вони люблять», – резюмував парламентар.

Нагадаємо

Члени громадської спілки “Всеукраїнський аграрний форум” раніше звернулися з листом до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, у якому просять вжити заходів щодо повноцінного відновлення постачання української сільськогосподарської продукції, передусім на ринки ЄС.

Своєю чергою бізнес-структури Польщі заявили про зацікавленність в постачанні українського продовольства та не ухвалюють односторонніх рішень свого уряду, повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.