Позначка: Агроновини

 Джерело

КИЇВ. 21 серпня. УНН. Німецькі урядовці пообіцяли сприяти Україні у розвитку аграрної галузі та підготовці вступу нашої країни до Європейського Союзу. Про це заявив новопризначений Надзвичайний Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Мартін Єґер на зустрічі із міністром аграрної політики та продовольства України Миколою Сольським. Про перебіг зустрічі повідомили у пресслужбі аграрного відомства, пише УНН.

Цитата

“Микола Сольський привітав Мартіна Єґера з призначенням, зазначивши, що між Україною і Німеччиною конструктивна і тісна співпраця. Зокрема, з міністерством сільського господарства Німеччини, і Україна цінує це.

Мартін Єґер подякував за привітання та запевнив у повній підтримці України, зміцненні співпраці і готовності німецького уряду й надалі посилювати допомогу, зокрема в аграрній галузі та підготовці вступу України до Європейського Союзу”, — розповіли про деталі зустрічі в Мінагрополітики.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Баланс між прибутком та дбайливим використанням земель: чи може аграрне держпідприємство бути успішним?

Деталі

Під час зустрічі сторони обговорили нагальне питання експорту української сільськогосподарської продукції, та подальшу співпрацю України та Німеччини в аграрній сфері.

Нагадаємо

Раніше УНН писав, про те що Німеччина передала Україні нову партію військової допомоги, що включає високоточні керовані боєприпаси та інше військове обладнання.

 Джерело

КИЇВ. 21 серпня. УНН. Українські аграрії ніколи не були в гарних умовах, тому готові до боротьби за виживання. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН озвучив голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков.

Цитата

«Українські аграрії виживали й в більш гірших умовах – це десь у 90-ті роки, коли все починалося. Вони ніколи не були в гарних умовах. До боротьби за виживання люди готові», – підкреслив він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна готова до захисту своїх інтересів, можливі дзеркальні обмеження – офіс віце-прем’єрки про обмеження експорту до ЄС

З цього приводу, говорячи про те, що Польща продовжує дотримуватися позиції щодо стримування українського агроекспорту та про те, що може очікувати український АПК після 15 вересня, він зазначив, що вже нічому не здивується.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські аграрії працюють заради самозбереження – експерт про стан АПК

«Я вже не здивуюсь нічому. Рішення настільки нелогічні, що навіть не розумієш, як себе вести. Це ж не те що там ринок… Мені б не хотілося гучних фраз казати, що це все просто виглядає як знищення українського аграрія. Не хотілося б так думати, хоча з точки зору економічної вигоди це дуже вигідно, щоб українські аграрії занепадали», – зазначив експерт.

«А потім: якраз ринок землі, грошей валом, а ці бідні, щоб пішли по світу? Десь так… Не хочу так думати», – додав він.

Нагадаємо

Члени громадської спілки “Всеукраїнський аграрний форум” раніше звернулися з листом до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, у якому просять вжити заходів щодо повноцінного відновлення постачання української сільськогосподарської продукції, передусім на ринки ЄС.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шмигаль ігнорує українських аграріїв – вони нагадали про себе листом, у якому вимагають сприяти українському експорту

Представники українського АПК стурбовані ініціативами окремих держав-членів ЄС та Європейської комісії, які несуть в собі небезпеку знищення українського аграрного сектору економіки. Зокрема, вони занепокоєні фактами, які свідчать про невиконання ст. 35 Угоди. Ця стаття говорить про те, що жодна сторона Угоди не повинна запроваджувати будь-які заборони чи обмеження щодо імпорту будь-якого товару іншої сторони. Однак, переконані аграрії, практика обмежень, зокрема щодо ввезення на територію низки країн-членів ЄС українського зерна, порушує положення Угоди та є дискримінаційною щодо України.

З цього приводу президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в коментарі УНН зазначив, що, на його думку, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія не можуть конкурувати з Україною у агропромисловому комплексі, а блокуванням українського експорту суперечать позиції Єврокомісії та Європарламенту.

 Джерело

КИЇВ. 18 серпня. УНН. Якщо після 15 вересня не зміниться ситуація з блокуванням українського агроекспорту, а новий врожай зернових в Україні виявиться на рівні оновлених прогнозів Міністерства аграрної політики, то ситуація з цінами буде залежати більше від логістики, аніж від безпосередньо врожайності. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив економіст Андрій Новак.

Цитата

«Все буде залежати від динаміки прориву зернової блокади та від альтернативних шляхів – зокрема залізничних, над якими також працюють. В цілому ситуація буде залежати більше від логістики, ніж від безпосередньо урожайності, яка у нас буде у цьому році», – вважає експерт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Більший за торішній на 5%: Мінагрополітики покращило прогноз нового врожаю

На його думку, якщо блокування українського агроекспорту буде продовжуватися, утвориться перенасичення внутрішнього ринку, що «в принципі повинно призвести до незначного, але зниження цін на внутрішньому ринку – і на зерно, і на всі продукти переробки зерна: борошно, макаронні і хлібобулочні вироби».

«Але в будь-якому випадку внутрішній український ринок буде насичений й перенасичений продукцією. І не те що дефіциту не має бути – надлишок буде великий. Й кожна аграрна компанія буде приймати рішення, чи все ж таки максимально віддавати свою продукцію на внутрішній ринок, чи шукати шляхи для експорту, який з фінансової точки зору вигідніший», – резюмував економіст Андрій Новак.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До 60% макаронів в Україні – це імпорт: українські борошномели втрачають внутрішній ринок

Нагадаємо

Члени громадської спілки “Всеукраїнський аграрний форум” раніше звернулися з листом до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, у якому просять вжити заходів щодо повноцінного відновлення постачання української сільськогосподарської продукції, передусім на ринки ЄС.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шмигаль ігнорує українських аграріїв – вони нагадали про себе листом, у якому вимагають сприяти українському експорту

Представники українського АПК стурбовані ініціативами окремих держав-членів ЄС та Європейської комісії, які несуть в собі небезпеку знищення українського аграрного сектору економіки. Зокрема, вони занепокоєні фактами, які свідчать про невиконання ст. 35 Угоди. Ця стаття говорить про те, що жодна сторона Угоди не повинна запроваджувати будь-які заборони чи обмеження щодо імпорту будь-якого товару іншої сторони. Однак, переконані аграрії, практика обмежень, зокрема щодо ввезення на територію низки країн-членів ЄС українського зерна, порушує положення Угоди та є дискримінаційною щодо України.

З цього приводу президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в коментарі УНН зазначив, що, на його думку, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія не можуть конкурувати з Україною у агропромисловому комплексі, а блокуванням українського експорту протирічать позиції Єврокомісії та Європарламенту.

 Джерело

КИЇВ. 17 серпня. УНН. Обвал цін на овочі у липні хоч і був, проте ціни досі вище рівня грудня минулого року, повідомили в Інституті аграрної економіки, пише УНН.

Деталі

У липні споживчі ціни на білокачанну капусту знизилися на 48,9% порівняно з червнем, цибуля ріпчаста подешевшала на 34,2%, а морква – на 30,4%. Це є найсуттєвішим зниженням серед 33 найменувань продуктів харчування, помісячну динаміку цін на які відстежує Держстат. Утім, вартість цих продуктів значно перевищувала рівні грудня 2022 року, зокрема по цибулі – на 17,9%, капусті – в 1,8 разу, цибулі – у 2,1 разу, поінформував директор Інституту, академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, через традиційний тренд падіння цін на овочі в другій половині літа – на початку осені “можна очікувати подальше зменшення споживчих цін на овочі”. Наприклад, минулого року ціни на капусту падали від липня 2022 року до січня 2023 року, а на моркву – від серпня до грудня.

Проте зараз, як зазначено, є ознаки зупинення цього низхідного тренду цін. Наприклад, після тривалого зниження цін на буряки з серпня 2022 року до травня 2023 року, у червні 2023 року їх зростання лише відновилося (+7,7 %), а в липні вони зросли у рекордні 3,1 раза.

Також після тривалого зниження, яке тривало з серпня 2022 року до травня 2023 року, зафіксовано рекордне – в 1,7 раза – зростання цін на картоплю, зазначили в Інституті.

Усі ці чинники змушують припустити можливість зростання цін і на інші види овочів, зазначив науковець.

За прогнозними оцінками науковців Інституту агарної економіки, з огляду на те, що під впливом зростання цін на енергоносії падіння споживчих цін на перероблені продукти харчування та продукти тваринництва загальмувалося, у серпні значного зменшення цін на продукти харчування, скоріше за все, не відбудеться, підсумував Лупенко.

 Джерело

КИЇВ. 17 серпня. УНН. У разі, якщо заборона на імпорт продукції українського АПК буде продовжена після 15 вересня та не будуть ухвалені компенсаторні заходи щодо вартості логістики, українські аграрії зазнають фінансових втрат. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН озвучила директор Всеукраїнського аграрного форуму Марія Дідух.

Цитата

«Якщо заборона буде продовжена без компенсаторних механізмів по логістиці – то оце відіб’ється на ціні, бо за все в кінцевому випадку платить фермер», – підкреслила вона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Подальше зниження вартості зерна робитиме збитковим вирощування зернових – УКАБ

Марія Дідух пояснила, що вартість логістики для постачання продукції на ринки ЄС «трейдер все одно закладе» у закупівельну ціну, і «пересічний фермер за це заплатить».

При цьому, на її думку, зниження вартості українських зернових відбудеться навіть не через обсяги майбутнього урожаю, на який вже оголошено підвищений прогноз, а саме через відсутність можливості для експорту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Український агроекспорт за перше півріччя досяг майже 12 млрд дол.

«Нам у будь-якому випадку потрібно говорити з ЄС про те, щоб цієї заборони (на експорт, у тому числі й транзитний, продукції українського АПК – ред.) не було. Єдине, що здатне зробити сильні й серйозні зміни для аграріїв – це закриття транзиту. Але про це навіть говорити не хочеться», – зазначила директор Всеукраїнського аграрного форуму.

Нагадаємо

Члени громадської спілки “Всеукраїнський аграрний форум” раніше звернулися з листом до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, у якому просять вжити заходів щодо повноцінного відновлення постачання української сільськогосподарської продукції, передусім на ринки ЄС.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шмигаль ігнорує українських аграріїв – вони нагадали про себе листом, у якому вимагають сприяти українському експорту

Представники українського АПК стурбовані ініціативами окремих держав-членів ЄС та Європейської комісії, які несуть в собі небезпеку знищення українського аграрного сектору економіки. Зокрема, вони занепокоєні фактами, які свідчать про невиконання ст. 35 Угоди. Ця стаття говорить про те, що жодна сторона Угоди не повинна запроваджувати будь-які заборони чи обмеження щодо імпорту будь-якого товару іншої сторони. Однак, переконані аграрії, практика обмежень, зокрема щодо ввезення на територію низки країн-членів ЄС українського зерна, порушує положення Угоди та є дискримінаційною щодо України.

З цього приводу президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в коментарі УНН зазначив, що, на його думку, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія не можуть конкурувати з Україною у агропромисловому комплексі, а блокуванням українського експорту протирічать позиції Єврокомісії та Європарламенту.

 Джерело

КИЇВ. 16 серпня. УНН. У разі подальшого зменшення ціни зернових на українському ринку їх вирощування стане збитковим. Про це в ексклюзивному коментарі УНН повідомила аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин.

Цитата

«Вже зараз ціна (зернових – ред.) на українському ринку дуже низька, і подальше її зниження буде призводити до збитковості їх вирощування», – вважає експерт.

Загалом, на її думку, подальше зниження цін на зернові малоймовірне. Вона пояснила, що Україна завжди вирощувала в рази більше зернових культур, ніж того потребував внутрішній ринок. При цьому до початку російської збройної агресії левова частка експортоорієнтованої продукції вивозилися в першій половині маркетингового року, тобто одразу після збору врожаю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Український агроекспорт за перше півріччя досяг майже 12 млрд дол. – УКАБ

«Минулого року в умовах війни врожай та попередні перехідні залишки експортувалися протягом всього року. Аналогічну ситуацію ми будемо спостерігати і цього року також», – зазначила Світлана Литвин, на думку якої наразі вже існують ризики утворення нових перехідних залишків на наступний рік.

Тобто, як пояснила вона, аграрії будуть мати змогу експортувати вирощену продукцію не тоді, коли це їм вигідно чи є попит, а тоді, коли буде фізична можливість, при цьому несучи значні логістичні витрати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перевершить торішній: зернова асоціація дала прогноз нового врожаю

Нагадаємо

Українська зернова асоціація офіційно звернулася до виконавчого віце-президента, комісара з питань торгівлі Європейської комісії Валдіса Домбровскіса щодо оптимізації альтернативних маршрутів експорту зерна з України до європейських портів з подальшим відвантаженням до третіх країн. Оскільки через зрив російською федерацією Чорноморської зернової ініціативи Україна зіткнулися з потребою додатково збільшити пропускну спроможність “Шляхів солідарності” приблизно на 1-1,5 млн тонн зерна на місяць.

Це можна зробити за рахунок експорту зерна через порти країн Балтії, Німеччини, Нідерландів, Хорватії, Італії та Словенії. Наразі ці маршрути мало задіяні через складність і вартість логістики порівняно з іншими маршрутами. Тому УЗА запропонувала запровадити “зелені коридори” для української сільськогосподарської продукції до згаданих портів. Для реалізації цього проекту санітарний, фітосанітарний та ветеринарний контроль пропонується проводити вже на території країни призначення. Також Асоціація пропонує для європейських перевізників запровадити субсидії, аби компенсувати додаткові витрати на транзитні перевезення. Окрім того, для портів пропонується запровадити часткову компенсацію так званих “портових витрат на українське зерно”.

Також нагадаємо, що члени громадської спілки “Всеукраїнський аграрний форум” раніше звернулися з листом до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, у якому просять вжити заходів щодо повноцінного відновлення постачання української сільськогосподарської продукції, передусім на ринки ЄС.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шмигаль ігнорує українських аграріїв – вони нагадали про себе листом, у якому вимагають сприяти українському експорту

Представники українського АПК стурбовані ініціативами окремих держав-членів ЄС та Європейської комісії, які несуть в собі небезпеку знищення українського аграрного сектору економіки. Зокрема, вони занепокоєні фактами, які свідчать про невиконання ст. 35 Угоди. Ця стаття говорить про те, що жодна сторона Угоди не повинна запроваджувати будь-які заборони чи обмеження щодо імпорту будь-якого товару іншої сторони. Однак, переконані аграрії, практика обмежень, зокрема щодо ввезення на територію низки країн-членів ЄС українського зерна, порушує положення Угоди та є дискримінаційною щодо України.

З цього приводу президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в коментарі УНН зазначив, що, на його думку, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія не можуть конкурувати з Україною у агропромисловому комплексі, а блокуванням українського експорту протирічать позиції Єврокомісії та Європарламенту.

 Джерело

КИЇВ. 14 серпня. УНН. Загальна пропускна спроможність української залізниці на кордоні значно вища за добові показники фактичного вантажообігу. Про це йдеться у відповіді Українського логістичного альянсу (УЛА) на запит УНН.

Цитата

«Загальна пропускна спроможність кордонів української залізниці дозволяє щодобово передавати близько 220 тис. тонн вантажів або 3,4 тис. вагонів. Проте у даний період через прикордонні переходи щодобово передається значно менше – близько 125 тис. тонн вантажів або 1,9-2 тис. вагонів. Тобто, фактична кількість вантажів, яка проходить через кордон, значно нижча за потенційну пропускну спроможність», – ідеться у відповіді.

Представники УЛА зазначили, що наразі працює 13 залізничних прикордонних переходів. Ці переходи розподілені таким чином: 4 – з Польщею, 3 – з Румунією, 2 – зі Словаччиною, 2 – з Угорщиною та ще 2 – з Молдовою. У теорії, залізничними шляхами можна щодобово передавати до 700 вагонів із зерновими вантажами, що приблизно становить 1,2-1,5 мільйонів тонн на місяць.

«Необхідно зрозуміти, що системи залізниць в Україні та країнах Європейського Союзу мають різну ширину колії. В Україні ширина колії становить 1520 мм, тоді як в країнах ЄС ця ширина – 1435 мм. Внаслідок цього, на кордоні виникає необхідність або перевантажувати вантаж з одного вагона в інший, або переставляти візки на вагонах – це два можливих способи перетину кордону», – зазначили експерти, коментуючи особливості транспортної системи.

Говорячи про те, що фактична кількість вантажів, яка наразі проходить через кордон, значно нижча за потенційну пропускну спроможність, вони констатували, що черги на кордонах збільшилися, а логістичні можливості для перевезення аграрної продукції з України на західний сухопутний кордон обмежені.

Також у відповіді зазначається необхідність враховувати обмежені перевалочні потужності Європейського Союзу, які займаються обробкою зернових вантажів.

«Навіть якщо вирішено питання на кордонах (наприклад), все одно є уже проблема обмежених перевалочних здатностей найближчих європейських портів. Зокрема, польські порти Гданськ, Гдиня, Свіноуйсьце та Щецин минулого року перевантажили лише 8,2 млн тонн зернових, тоді як Констанца, найбільший близько розташований порт, перевантажив 25,2 млн тонн зерна. Найближчі до України порти Польщі та Румунії в сумі можуть перевантажити близько 33-35 млн тонн зернових, що становить лише половину потреб України. І це ще не враховує той факт, що ці потужності також зайняті перевантаженням європейського зерна», – зазначили в УЛА.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Єврокомісії пропонують розширити “Шляхи солідарності” та компенсувати втрати перевізників українського зерна

На думку експертів, альтернативою може стати перевалка аграрної продукції портовими потужностями Балтійських країн (Литва, Латвія, Естонія) – портами Клайпеда, Рига, Вентспілс, Лиепай, Мууга, але витрати на залізничне та транспортування вантажів автотранспортом через територію Європи значно скоротять маржинальність експортерів.

 Джерело

КИЇВ. 12 серпня. УНН. Кабмін затвердив максимальну величину страхових внесків для страхування зимових зернових сільськогосподарських культур з підтримкою держави на весь термін їх вирощування, повідомляє представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук, передає УНН.

Деталі

Кабмін ухвалив рішення про встановлення максимально допустимого розміру платежів для страхування зимових зернових сільськогосподарських культур. Це стосується тих випадків, коли держава надає підтримку для захисту від можливих аграрних ризиків протягом усього періоду вирощування таких культур.

Крім того, була прийнята ухвала щодо визначення правил і порядку використання цих платежів для забезпечення страхування зернових сільськогосподарських культур під час зимового періоду з підтримкою від держави.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд України виділить 20 мільярдів гривень для страхування суден, які експортуватимуть зерно

 Джерело

КИЇв. 11 серпня. УНН. Українські аграрії у цьому році намолотили вже майже 23 млн тонн зерна, Одеська область завершила збір ранніх зернових, повідомило у п’ятницю Міністерство аграрної політики та продовольства України, пише УНН.

Деталі

“Українські аграрії намолотили вже 22 млн 961 тис. тонн ранніх зернових культур”, – ідеться у повідомленні.

Як вказано, збір врожаю проведено на площі 5 292 тис. га при врожайності 43,7 ц/га, зокрема:

• пшениці обмолочено 3830 тис. га (врожайність – 46,2 ц/га), намолочено 17698 тис. тонн;
• ячменю обмолочено 1263 тис. га (врожайність – 38,8 ц/га), намолочено 4901 тис. тонн;
• гороху обмолочено 146,6 тис. га (врожайність – 24,6 ц/га), намолочено 361,2 тис. тонн;
• проса обмолочено 0,3 тис. га (врожайність – 6,9 ц/га), намолочено 0,2 тис. тонн;
• гречки обмолочено 0,08 тис. га (врожайність – 11,3 ц/га), намолочено 0,1 тис. тонн.

Як повідомляється, найбільший намолот на Одещині – 3,2 млн тонн, аграрії цього регіону вже завершили збір ранніх зернових та бобових культур. Також, лідерами зі збирання зернових є господарники Запоріжжя, вони обмолотили 90% площ. Аграрії 13 областей закінчили збирання гороху.

Дніпропетровщина та Херсонщина розпочали збирання проса. На Дніпропетровщині також триває збір гречки.

У всіх областях продовжується збирання ріпаку, який обмолочено на площі 1315,2 тис. га, намолочено 3702,1 тис. тонн насіння при урожайності 28,1 ц/га. 7 областей вже закінчили збирання цієї с/г культури.

Нагадаємо

Урожай зернових та олійних культур цього року очікується на рівні 76,7 млн тонн, що на 5% більше, ніж торік.