Позначка: Агроновини

 Джерело

КИЇВ. 25 серпня. УНН. В Україні намолочено майже 29 млн тонн нового врожаю, передає УНН із посиланням на Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Цитата

“28 млн 769 тис. тонн зерна намолотили українські аграрії станом на кінець літа”, – повідомили у відомстві.

Деталі

Збір ранніх зернових культур проведено на площі 6 531 тис. га при врожайності 44,0 ц/га, в т.ч.:

пшениці обмолочено 4647 тис. га, (врожайність – 47,2 ц/га), намолочено 21939 тис. тонн;

ячменю обмолочено 1484 тис. га (врожайність – 38,9 ц/га), намолочено 5766 тис. тонн;

гороху обмолочено 154 тис. га (врожайність – 25 ц/га), намолочено 385,6 тис. тонн;

проса обмолочено 8,21 тис. га (врожайність – 17,6 ц/га), намолочено 14,42 тис. тонн;

гречки обмолочено 1,98 тис. га (врожайність – 14,7 ц/га), намолочено 2,92 тис. тонн;

інших зернових та зернобобових культур обмолочено 237 тис. га, намолочено 661,9 тис. тонн.

Додамо

За даними Мінагрополітики, лідером з намолоту зернових залишається Одещина – 3,2 млн тонн, далі йдуть Дніппропетровщина – 2,6 млн тонн та Вінниччина – 2,3 млн тонн. Найбільше обмолотили площ зернових на Запоріжжі – 96%.

15 областей завершили збирання ріпаку. Наразі його обмолочено на площі 1389 тис. га, намолочено 3985 тис. тонн насіння при урожайності 28,7 ц/га.

 Джерело

КИЇВ. 24 серпня. УНН. На Одещині триває перевірка експортерів зернових та олійних на предмет проведення ризикових операцій, відсутності легального походження сільськогосподарської продукції, несплати податків до державного бюджету, наявних ризиків неповернення валютної виручки та легалізації відмивання доходів одержаних злочинним шляхом. Про це повідомляє Головне управління ДПС в Одеській області, передає УНН.

Деталі

Відповідна перевірка триває з метою забезпечення фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконання зобов’язань перед бюджетом, детінізації експорту продукції, на підставі спільного з військовим командуванням наказу від 18 серпня 2023 «Про деякі питання фінансової дисципліни в умовах правового режиму воєнного стану».

«Спільні заходи сприятимуть економічній безпеці держави, дозволять створити належні умови забезпечення фінансової дисципліни, обліку та звітності та виконання зобов’язань перед бюджетом суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності – експортерів зернових та олійних вантажів», – переконані податківці

Нагадаємо, ініціатива детінізації експорту зерна належить очільнику Одеської ОВА Олегу Кіперу.

В середині липня ОВА спільно з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання запропонувала бізнесу підписати відкритий меморандум про співпрацю.

Меморандум є взаємним, добровільним та паритетним.

 Джерело

КИЇВ. 24 серпня. УНН. Угорщина хоче, щоб заборона ЄС на внутрішні продажі українського зерна та деяких інших видів агропродукції була продовжена у п’яти країнах-членах ЄС, що межують з Україною, після того, як дія нинішніх заходів закінчиться 15 вересня, заявив голова адміністрації прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Про це УНН повідомляє з посиланням на Reuters.

Цитата

“Угорщина попросить ЄС продовжити заборону з 16 вересня”, – сказав Гергелі Гуляс, додавши, що Угорщина готова знову запровадити національну заборону на імпорт, якщо ЄС не продовжить цей захід.

Контекст

Днями Президент України Володимир Зеленський обговорив з головою Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн важливість відновлення українського продовольчого експорту та транзиту у повному обсязі із 15 вересня.

Наразі український агроекспорт блокують такі європейські країни, як Румунія, Болгарія, Словаччина, Угорщина та Польща. Водночас, поки невідомо, чи продовжать усі ці країни блокування після 15 вересня. На позиції продовження блокування наполягає польська сторона, однак, нещодавно з’явилася інформація, що деякі країни ЄС готові до застосування штрафних санкцій до Польщі, якщо вона реалізує своє рішення одноосібно. На думку міністра сільського господарства Польщі Роберта Телюса, рішення про закриття кордону для українських сільськогосподарських товарів ухвалять й інші країни-сусіди.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Логістика більше впливатиме на вартість українського зерна, ніж врожайність – експерт

На думку українських експертів та представників агрокомплексу, у заявах Польщі щодо блокування українського агроекспорту мало економіки, адже вони спричинені передвиборним процесом в країні. А через важливу роль фермерів в економіці жоден польський політик не ігноруватиме їх напередодні виборів.

Своєю чергою президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в коментарі УНН зазначив, що, на його думку, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія не можуть конкурувати з Україною у агропромисловому комплексі, а блокуванням українського експорту протирічать позиції Єврокомісії та Європарламенту.

 Джерело

КИЇВ. 24 серпня. УНН. Наразі, в умовах ускладненої логістики, Україна експортує щомісяця понад 3 млн тонн усієї сільськогосподарської продукції. Ці обсяги потрібно збільшити десь на 50%. Про це в ефірі Новини.LIVE розповів міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський, передає УНН.

Деталі

Міністр повідомив, що попри скорочення на 20% виробничих площ під сільгоспкультури, зокрема через окупацію, та скорочення об’ємів посівів озимих на 25%, цього року українські аграрії збирають суттєво більший врожай ніж у 2022 році. Але є проблеми з експортом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якщо не буде агроекспорту, то наш ринок обвалиться — голова Аграрного союзу України

Цитата

“Проблеми з логістикою — загальновідомі. В основному зараз експорт іде через Дунай і через румунські порти, такі як Констанца. Частково експорт іде через наших сусідів — транзитом до європейських портів або транзитом до інших європейських країн. Деяка сілгосппродукція, на якій немає заборон сусідів, йде безпосередньо до цих сусідів. Приблизно ми зараз експортуємо три з чимось мільйони тонн всієї с/г продукції з країни на місяць. Нам треба хоча б на 50% більше — цим займається багато людей від керівництва країни до багатьох міністерств. Я думаю, там домовлено і зроблено певні речі, які змінять це в кращу сторону навіть в найгіршому варіанті. Зрозуміло, що ми всі працюємо над тим, щоб все ж таки знайти варіанти відкриття одеських портів”, — повідомив міністр.

Контекст

Днями Президент України Володимир Зеленський обговорив з головою Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн важливість відновлення українського продовольчого експорту та транзиту у повному обсязі із 15 вересня.

Наразі український агроекспорт блокують такі європейські країни, як Румунія, Болгарія, Словаччина, Угорщина та Польща. Водночас, поки невідомо, чи продовжать усі ці країни блокування після 15 вересня. На позиції продовження блокування наполягає польська сторона, однак, нещодавно з’явилася інформація, що деякі країни ЄС готові до застосування штрафних санкцій до Польщі, якщо вона реалізує своє рішення одноосібно, зокрема, на цьому наголосив міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс. На його думку, рішення про закриття кордону для українських сільськогосподарських товарів ухвалять й інші країни-сусіди.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Логістика більше впливатиме на вартість українського зерна, ніж врожайність — експерт

На думку українських експертів та представників агрокомплексу, у заявах Польщі щодо блокування українського агроекспорту мало економіки, адже вони спричинені передвиборним процесом в країні. А через важливу роль фермерів в економіці жоден польський політик не ігноруватиме їх напередодні виборів.

Своєю чергою президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в коментарі УНН зазначив, що, на його думку, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія не можуть конкурувати з Україною у агропромисловому комплексі, а блокуванням українського експорту протирічать позиції Єврокомісії та Європарламенту.

 Джерело

КИЇВ. 23 серпня. УНН. Одеська область є лідером зі збору площ кавунів. Про це повідомляє Мінагрополітики,
передає УНН.

Деталі

Так, станом на середину серпня кавуни на Одещині зібрані з площі 1,3 тис. га. Далі йдуть Полтавщина — 0,7 тис. га, Вінниччина — 0,6 тис. га та Дніпропетровщина — 0,5 тис. га.

Разом з тим, найбільше виробництво та найвища врожайність баштанних станом на середину серпня на Вінниччині. В області вже зібрано 12,6 тис. тонн з врожайністю 140 ц/га.

Збір баштанних культур триває, інформують в міністерстві. Станом на середину серпня аграрії зібрали 50,4 тис.тонн, з яких кавунів 38 тис. тонн та динь — 12,4 тис. тонн. Це 20,7 % від прогнозованого врожаю.

“Наразі площа з якої вже зібрано баштанні культури становить 6,2 тис. га. Середня врожайність з гектару 81,5 ц”, — додали в Мінагрополітики.

Нагадаємо

На початку серпня очільник Одеської ОВА Кіпер зібрав перші одеські кавуни.

 Джерело

КИЇВ. 23 серпня. УНН. Влада України звернулася до Єврокомісії щодо компенсації вартості логістики українським фермерам у перерахунку 30 євро на одну тонну. Про це в ефірі телемарафону «Єдині новини» повідомив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, пише УНН. 

Деталі

Рішення про компенсацію Єврокомісією логістичних витрат на транспортування агропродукції з України до морських портів Німеччини, Італії, Латвії, Литви, Хорватії, Словенії та Нідерландів покращить можливості безперебійного експорту української агропродукції. Неможливо гарантувати світову продовольчу безпеку без українського зерна.

За його словами, у зв’язку із заблокованими чорноморськими портами вартість транспортування українського зерна до дальніх європейських портів для фермера дуже дорога. А подальша доставка агропродукції з цих портів у країни Африки, Азії і Близького Сходу – збиткова для українського аграрія.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Логістика більше впливатиме на вартість українського зерна, ніж врожайність – експерт

Цитата

«Мінагрополітики та Уряд звернулися до Єврокомісії щодо компенсації вартості логістики українським фермерам у перерахунку 30 євро на одну тонну. Надання таких субсидій, які платитимуть тільки при доставці продукції в дальні європейські порти, покращить експорт, у тому числі, позитивно вплине на транзит через Польщу, Угорщину, Словаччину та Болгарію», – повідомив Тарас Висоцький.

Перший заступник Міністра також зауважив, що Україна звернулася до Туреччини, ООН та інших міжнародних партнерів щодо забезпечення експорту українського зерна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якщо не буде агроекспорту, то наш ринок обвалиться – голова Аграрного союзу України

Нагадаємо

Єврокомісією до 15 вересня 2023 року введені обмеження експорту 4 культур з України до 5 країн-сусідів: Польщі, Угорщини, Словаччини, Болгарії і Румунії.

Водночас, поки невідомо, чи продовжать усі ці країни блокування після 15 вересня. На позиції продовження блокування наполягає польська сторона, однак, нещодавно з’явилася інформація, що деякі країни ЄС готові до застосування штрафних санкцій до Польщі, якщо вона реалізує своє рішення одноосібно.

Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс наголосив, що якщо Європейська комісія відмовиться продовжити ембарго на імпорт українських зернових до ЄС після 15 вересня, Польща закриє кордон самостійно. На його думку, рішення про закриття кордону для українських сільськогосподарських товарів ухвалять й інші прифронтові країни.

“Навіть якщо Європейська комісія не ухвалить такого рішення, ми закриємо кордон для українських продуктів після 15 вересня. Я думаю, що деякі з 5 прифронтових країн зроблять те саме. Це не проти когось, а в інтересах добробуту польських фермерів”, – заявив Роберт Телюс.

На думку українських експертів  та представників агрокомплексу, у заявах Польщі щодо блокування українського агроекспорту мало економіки, адже вони спричинені передвиборним процесом в країні. А через важливу роль фермерів в економіці жоден польський політик не ігноруватиме їх напередодні виборів.

Своєю чергою президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в коментарі УНН зазначив, що, на його думку, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія не можуть конкурувати з Україною у агропромисловому комплексі, а блокуванням українського експорту протирічать позиції Єврокомісії та Європарламенту.

 Джерело

КИЇВ. 23 серпня. УНН. У разі, якщо після 15 вересня блокування експорту продукції українського АПК не буде знято, вітчизняні аграрії зіткнуться з подальшим зниженням цін на їх продукцію та з проблемами зберігання вже нового врожаю зернових та олійних культур. Про це в ексклюзивному коментарі УНН повідомив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

Цитата

“Перше — впадуть ціни, друге — не буде де зберігати. Ми будемо втрачати якість продукції й від цього мати додаткові втрати. Тобто, втрати від зниження ціни плюс втрати від того, що якість продукції може бути втраченою через неправильне зберігання”, — пояснив президент Української аграрної конфедерації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Логістика більше впливатиме на вартість українського зерна, ніж врожайність — експерт

“Будуть знижуватися ціни на внутрішньому ринку. Окрім цього, буде великою проблемою зберігання — у нас залишилося біля 1,5 млн тонн збіжжя, яке ми не вивезли ще з минулого року й воно перейшло на цей рік. А ми вже збираємо новий врожай й якщо не будемо його експортувати, то проблеми у нас будуть”, — додав Леонід Козаченко.

За його словами, є можливість того, що значні обсяги зернових не будуть продані відразу й в аграріїв можуть виникнути проблеми зі зберіганням врожаю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Подальше зниження вартості зерна робитиме збитковим вирощування зернових — УКАБ

“Воно (зерно — ред.) довго не може зберігатися в нестандартних умовах. Це повинні бути елеватори. У нас велика кількість портових елеваторів, куди б можна було завезти врожай й там тримати, але це зона ризику (через можливість обстрілів з боку рф, яка намагається знищити логістичну інфраструктуру України — ред.). Тому це є проблема”, — пояснив Леонід Козаченко.

Наразі, на думку президента УАК, треба шукати оперативне вирішення проблеми логістики та інструменти для збільшення підтримки вітчизняних агровиробників.

“Обов’язково — внутрішньої підтримки, збільшення дотацій для аграрного сектору. Дасть Бог, закінчиться війна і ми примножимо те, що маємо”, — резюмував Леонід Козаченко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За наслідки заборони українського агроекспорту платитимуть фермери — експерт

Нагадаємо

Члени громадської спілки “Всеукраїнський аграрний форум” раніше звернулися з листом до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, у якому просять вжити заходів щодо повноцінного відновлення постачання української сільськогосподарської продукції, передусім на ринки ЄС.

 Джерело

КИЇВ. 22 серпня. УНН. Президент України Володимир Зеленський вказав голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн на важливість відновлення українського продовольчого експорту та транзиту у повному обсязі із 15 вересня. Про це він повідомив у вівторок у соцмережах, пише УНН.

Цитата

“Провів зустріч із Президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і висловив вдячність за її зусилля з нормалізації українського продовольчого експорту та транзиту. Важливо повністю відновити їх із 15 вересня”, – вказав Зеленський.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якщо не буде агроекспорту, то наш ринок обвалиться – голова Аграрного союзу України 

Нагадаємо

Наразі український агроекспорт блокують такі європейські країни, як Румунія, Болгарія, Словаччина, Угорщина та Польща. Водночас, поки невідомо чи продовжать усі ці країни блокування після 15 вересня. На позиції продовження блокування наполягає польська сторона, однак, нещодавно з’явилася інформація, що деякі країни ЄС готові до застосування штрафних санкцій до Польщі, якщо вона реалізує своє рішення одноосібно.

Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс наголосив, що якщо Європейська комісія відмовиться продовжити ембарго на імпорт українських зернових до ЄС після 15 вересня, Польща закриє кордон самостійно. На його думку, рішення про закриття кордону для українських сільськогосподарських товарів ухвалять й інші прифронтові країни.

“Навіть якщо Європейська комісія не ухвалить такого рішення, ми закриємо кордон для українських продуктів після 15 вересня. Я думаю, що деякі з 5 прифронтових країн зроблять те саме. Це не проти когось, а в інтересах добробуту польських фермерів”, – заявив Роберт Телюс.

На думку українських експертів та представників агрокомплексу, у заявах Польщі щодо блокування українського агроекспорту мало економіки, адже вони спричинені передвиборним процесом в країні. А через важливу роль фермерів в економіці жоден польський політик не ігноруватиме їх напередодні виборів.

Своєю чергою президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в коментарі УНН зазначив, що, на його думку, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія не можуть конкурувати з Україною у агропромисловому комплексі, а блокуванням українського експорту протирічать позиції Єврокомісії та Європарламенту.

 Джерело

КИЇВ. 22 серпня. УНН. Якщо питання повного відновлення експорту продукції українського агропрому не буде вирішене, то ринок очікує значне зниження цін або просто обвал. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН озвучив голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков.

Цитата

«Якщо не будуть вирішені питання експорту – однозначно буде зниження ціни. Знаючи наш ринок – буде просто обвал. Він уже дещо відбувся, адже ми продаємо і пшеницю, і ріпак, і ячмінь за ціною на 25% нижче, ніж минулорічна ціна», – зазначив він.

При цьому, на думку експерта, «немає різниці аграрію, куди він продає» врожай, адже важлива собівартість вирощеної продукції. За його словами, ринкова ціна врожаю, як мінімум, повинна «покривати собівартість».

«На жаль, пшениця зараз вже торгується у збиток. Ячмінь – у збиток», – додав Геннадій Новіков.

При цьому, як зазначив голова Аграрного союзу України, він вже чув думку про те, що фермери «відмовляються сіяти озимину і таке інше», але особисто він у це не вірить. Але, підкреслив Геннадій Новіков, «якщо експорт не відкриють – це просто буде жах і провал».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уже цього року в Україні можуть скоротитися посіви зернових – аналітик

Нагадаємо

Українська зернова асоціація офіційно звернулася до виконавчого віце-президента, комісара з питань торгівлі Європейської комісії Валдіса Домбровскіса щодо оптимізації альтернативних маршрутів експорту зерна з України до європейських портів з подальшим відвантаженням до третіх країн.

Досягнути оптимізації пропонується «за рахунок експорту зерна через порти країн Балтії (Клайпеда та інші), Німеччини (Росток, Гамбург), Нідерландів (Роттердам), Хорватії (Рієка), Італії (Трієст) та Словенії (Копер)».

«Розвиток цих маршрутів активно підтримується Європейською комісією. Варто зауважити, що ці маршрути мало задіяні через складність і вартість логістики порівняно з іншими маршрутами», – зазначається у повідомлені УЗА.

Для цього представники Асоціації запропонували запровадити «зелені коридори» для української сільськогосподарської продукції до згаданих портів. Для реалізації цього проекту санітарний, фітосанітарний та ветеринарний контроль пропонується проводити вже на території країни призначення.

Окрім того, у листі міститься пропозиція щодо запровадження субсидій від Комісії для європейських перевізників. Їм пропонується компенсувати додаткові витрати на транзитні перевезення, а для портів пропонується запровадити часткову компенсацію так званих «портових витрат на українське зерно».

Наразі загальна пропускна спроможність української залізниці на кордоні значно вища за добові показники фактичного вантажообігу. За інформацією Українського логістичного альянсу, загальна пропускна спроможність кордонів української залізниці дозволяє щодобово передавати близько 220 тис. тонн вантажів або 3,4 тис. вагонів. Проте через прикордонні переходи щодобово передається значно менше – близько 125 тис. тонн вантажів або 1,9-2 тис. вагонів. Тобто, фактична кількість вантажів, яка проходить через кордон, значно нижча за потенційну пропускну спроможність.