Позначка: Агроновини

 Джерело

КИЇВ. 5 вересня. УНН. В Україні розпочалася сівба озимих культур, повідомили у вівторок у Мінагрополітики, пише УНН.

Деталі

“Аграрії всіх областей України активно сіють ріпак та розпочали сівбу озимих на зерно. Станом на початок вересня вже посіяно 699,7 тис. га озимих”, – повідомили у міністерстві.

Як повідомляється, уже посіяно озимих:

• ріпаку – 654,9 тис. га;
• зернових – 44,8 тис. га:
• пшениці – 42,5 тис. га,
• ячменю – 1,2 тис. га,
• жита – 1,1 тис. га.

Як повідомляється, завдяки сприятливим погодним умовам сівбу ріпаку вже завершили сільгосптоваровиробники Волинської, Полтавської, Сумської та Тернопільської областей. Найбільша площа посіву ріпаку наразі на Тернопільщині – 72,5 тис. га, далі йдуть Вінниччина – 67,2 тис. га та Кіровоградщина – 59,4 тис. га.

У Мінагрополітики при цьому вказали, що, згідно з опитуванням, переважна більшість аграріїв не планує суттєво змінювати посівні площі під озимими культурами в 2024 році в порівнянні з минулим сезоном.

Нагадаємо

В Україні намолочено понад 33 млн тонн нового врожаю.

 Джерело

КИЇВ. 4 вересня. УНН. За рік Україна суттєво скоротила експорт продукції АПК залізничним транспортом – на 33%. Про це свідчать дані Мінагрополітики, передає УНН.

Деталі

Так, з початку 2023 року Україна експортувала за кордон залізничним транспортом 6 млн 231 тис. т продукції АПК. Тоді як у 2022 році цей показник становив 8 млн 370 тис. т., що на 33% більше.

У розрізі культур в 2023 році залізничним транспортом Україна найбільше експортувала кукурудзи (3,4 млн т), пшениці (970,5 тис. т), шротів (674,1 тис. т), олії соняшникової (452,2 тис. т), соєвих бобів (276,4 тис. т). Тоді як у 2022 році топ-5 культур, експортованих Україною за кордон залізничним транспортом, виглядав так: кукурудза (4,9 млн т, 58,6% від загального експорту), пшениця (898,2 тис. т, 10,7%), шроти (654,7 тис. т, 7,8%), ріпак (611,2 тис. т, 7,3%), олія соняшникова (496,4 тис. т, 5,9%).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Логістика більше впливатиме на вартість українського зерна, ніж врожайність – експерт

Додамо

Зазначимо, що, за прогнозами Мінагрополітики, загальний цього річний врожай зернових та олійних культур може перевищити тогорічний на 5% і становити 76,7 млн тонн.

Водночас, українські аграрії, особливо після закриття «зернового коридору», стикнулися з ускладненням експорту продукції. Україні потрібно експортувати 5 млн тонн зерна на місяць. Однак, наразі «Шляхи солідарності» ЄС дають змогу експортувати лише до 4 млн тонн.

Ситуація також ускладнюється забороною експорту (Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія і Румунія) до 5 сусідніх країн, що діє до 15 вересня і може бути продовжена.

Українська зернова асоціація офіційно звернулась до виконавчого віце-президента, комісара з питань торгівлі Європейської комісії Валдіса Домбровскіса щодо оптимізації альтернативних маршрутів експорту зерна з України до європейських портів з подальшим відвантаженням до третіх країн. Оскільки через зрив російською федерацією Чорноморської зернової ініціативи Україна зіткнулися з потребою додатково збільшити пропускну спроможність “Шляхів солідарності” приблизно на 1-1,5 млн тонн зерна на місяць.

Це можна зробити за рахунок експорту зерна через порти країн Балтії, Німеччини, Нідерландів, Хорватії, Італії та Словенії. Наразі ці маршрути мало задіяні через складність і вартість логістики порівняно з іншими маршрутами. Тому УЗА запропонувала запровадити “зелені коридори” для української сільськогосподарської продукції до згаданих портів.

Для реалізації цього проекту санітарний, фітосанітарний та ветеринарний контроль пропонується проводити вже на території країни призначення. Також Асоціація пропонує для європейських перевізників запровадити субсидії, аби компенсувати додаткові витрати на транзитні перевезення. Окрім того, для портів пропонується запровадити часткову компенсацію так званих “портових витрат на українське зерно”.

Наразі в ЄС обговорюється можливість компенсації українським аграріям логістичних витрат у сумі 30 євро за тонну.

 Джерело

КИЇВ. 1 вересня. УНН. Прем’єр-міністри України Денис Шмигаль і Естонії Кая Каллас обговорили експорт української агропродукції та розширення логістики, повідомили у п’ятницю в пресслужбі уряду, пише УНН.

Очільник українського уряду зауважив, що Естонія є одним із лідерів у підтримці України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Майже третина аграріїв можуть зменшити кількість посівних площ під озимі, якщо експорт не відновиться – експерт 

Цитата

«Розраховуємо на підтримку Естонії на рівні ЄС у питанні експорту української аграрної продукції до країн Європи. А також на співпрацю в розвитку логістики, зокрема через проект Rail Baltica, який покращить доступ українській продукції до балтійських портів», — зазначив Шмигаль.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Логістика більше впливатиме на вартість українського зерна, ніж врожайність — експерт

Деталі

Сторони також обговорили підтримку євроатлантичної інтеграції України та допомогу зброєю. Шмигаль, як повідомляється, відзначив активну участь Естонії у відновленні, зокрема Житомирської області за регіональним принципом.

Прем’єр також підкреслив, що для нашої країни дуже важлива підтримка Естонією формули миру Президента України, посилення санкцій проти росії та створення спеціального міжнародного трибуналу за злочин агресії.

 Джерело

КИЇВ. 1 вересня. УНН. Станом на останній день літа аграрії всіх областей України намолотили понад 33 млн тонн нового врожаю. Про це УНН повідомляє з посиланням на Мінагрополітики.

Деталі

Від загальної кількості 29 млн 184 тис. тонн – зернові та понад 4 млн тонн олійних культур.
Збір зернових та зернобобових культур проведено на площі 6 642 тис. га при врожайності 43,9 ц/га, зокрема:

• пшениці обмолочено 4 688 тис. га, (врожайність — 47,2 ц/га), намолочено 22 142 тис. тонн;
• ячменю обмолочено 1 498 тис. га (врожайність — 38,8 ц/га), намолочено 5 809 тис. тонн;
• гороху обмолочено 154 тис. га (врожайність — 25 ц/га), намолочено 385,7 тис. тонн;
• гречки обмолочено 19,8 тис. га (врожайність — 14 ц/га), намолочено 27,7 тис. тонн;
• проса обмолочено 16,7 тис. га (врожайність — 20,4 ц/га), намолочено 34,1 тис. тонн;
• інших зернових та зернобобових культур обмолочено 265,3 тис. га, намолочено 785,4 тис. тонн.

Також триває збір олійних культур:

• ріпаку намолочено 3 997 тис. тонн насіння (врожайність – 28,7 ц/га), обмолочено на площі 1 393 тис. га.
• соняшника намолочено 49,4 тис. тонн насіння (врожайність — 19,3 ц/га), збір проведено на площі 25,6 тис. га.
• сої намолочено 30,6 тис. тонн (врожайність — 27,3 ц/га), площа збору становить 11,2 тис. га.

Аграрії 17 областей закінчили збирання ріпаку.

Найбільший намолот залишається за Одещиною – 3,2 млн тонн. Найвища урожайність зернових та зернобобових культур у аграріїв Хмельниччини – 64,5 ц/га.

Додамо

Зазначимо, що за прогнозами Мінагрополітики загальний цього річний врожай зернових та олійних культур може перевищити тогорічний на 5% і становити 76,7 млн тон. 

Водночас, українські аграрії, особливо після закриття «зернового коридору», стикнулися з ускладненням експорту продукції. Україні потрібно експортувати 5 млн тонн зерна на місяць. Однак, наразі «шляхі солідарності» ЄС дають змогу експортувати лише до 4 млн тонн.

Ситуація також ускладнюється забороною експорту (Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія і Румунія) до 5 прифронтових країн, що діє до 15 вересня і може бути продовжена. 

Українська зернова асоціація офіційно звернулась до виконавчого віце-президента, комісара з питань торгівлі Європейської комісії Валдіса Домбровскіса щодо оптимізації альтернативних маршрутів експорту зерна з України до європейських портів з подальшим відвантаженням до третіх країн. Оскільки через зрив російською федерацією Чорноморської зернової ініціативи Україна зіткнулися з потребою додатково збільшити пропускну спроможність “Шляхів солідарності” приблизно на 1-1,5 млн тонн зерна на місяць.

Це можна зробити за рахунок експорту зерна через порти країн Балтії, Німеччини, Нідерландів, Хорватії, Італії та Словенії. Наразі ці маршрути мало задіяні через складність і вартість логістики порівняно з іншими маршрутами. Тому УЗА запропонувала запровадити “зелені коридори” для української сільськогосподарської продукції до згаданих портів.

Для реалізації цього проекту санітарний, фітосанітарний та ветеринарний контроль пропонується проводити вже на території країни призначення. Також Асоціація пропонує для європейських перевізників запровадити субсидії, аби компенсувати додаткові витрати на транзитні перевезення. Окрім того, для портів пропонується запровадити часткову компенсацію так званих “портових витрат на українське зерно”.

Наразі в ЄС обговорюється можливість компенсації українським аграріям логістичних витрат у сумі 30 євро за тонну.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Логістика більше впливатиме на вартість українського зерна, ніж врожайність — експерт 

 Джерело

КИЇВ. 31 серпня. УНН. Прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль обговорив обмеження експорту української агропродуккції із віцепрезидентом Єврокомісії — Валдісом Домбровскісом. Зокрема, у цій розмові сторони торкнулись і питання напрацювання альтернативних логістичних шляхів, передає УНН.

Цитата

“Подякував Європейській комісії за всебічну підтримку в розмові з Виконавчим віцепрезидентом Валдісом Домбровскісом. Обговорили питання експорту української аграрної продукції. Тісно координуємо це питання з Єврокомісією в межах спільної координаційної платформи. Позиція України — односторонні обмеження з боку країн ЄС неприйнятні в умовах повномасштабної війни та спроб росії заблокувати чорноморський зерновий коридор. Водночас напрацьовуємо рішення, спрямовані, зокрема, на розвиток альтернативних логістичних шляхів”, — написав Прем‘єр у своєму телеграм-каналі.

Деталі

У розмові з Валдісом Домбровскісом наш прем’єр-міністр приділив окрему увагу фінансовому блоку. Він подякував за макрофінансову підтримку та ініціативу ЄС Ukraine Facility у 50 млрд євро, що розрахована на 4 роки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Єврокомісар висловив підтримку ідеї компенсувати українським аграріям вартість експортної логістики

Денис Шмигаль відзначив, що Україна вже працює над запуском цієї програми.

Нагадаємо

Напередодні УНН писав, про зустріч прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля із головою Представництва ЄС в Україні Матті Маасікасом. Вони обговорили ініціативу “Ukraine Facility”.

 Джерело

КИЇВ. 31 серпня. УНН. Єврокомісар Януш Войцеховський під час засідання євродепутатів комітету з питань сільського господарства висловив підтримку ідеї компенсувати вартість логістики для українських аграріїв, передає кореспондент УНН.

Войцеховський зазначив, що запроваджена раніше заборона для українського агроекспорту до п’яти прифронтових країн (Польща, Румунія, Угорщина, Болгарія та Словаччина) наразі функціонує добре — імпорт української агропродукції до цих країн припинився. Заборона діятиме до 15 вересня.

Цитата

“Немає рішення комісії про продовження або непродовження цієї тимчасової заборони”, — повідомив Войцеховський.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Логістика більше впливатиме на вартість українського зерна, ніж врожайність — експерт

Водночас єврокомісар висловив власне спостереження, що у разі скасування цього обмеження ринки прифронтових країн стикнуться з “великим шоком”, з яким вони зіткнулися, коли українські аграрії почали активно постачати туди свою продукцію. Войцеховський зауважив, що Україні потрібно експортувати 5 млн тонн зерна на місяць. Наразі, за його словами, “шляхами солідарності” ЄС може допомогти Україні експортувати 4 млн тонн зерна на місяць. Але для того, щоб цей експорт працював, — українських фермерів слід підтримати — компенсувати їм логістичні витрати, з тим, що б аграрії, які відправляють збіжжя, наприклад, до Індонезії чи африканських країн, могли користуватися більшою кількістю європейських портів, доставка до яких коштує дорожче, ніж наприклад, до Румунії.

“Вартість цієї операції не дуже висока в порівнянні з іншими альтернативними рішеннями. Це 30 євро за тонну. За рахунок близько 600 млн євро можна підтримати експорт 20 млн тонн зерна з України. Це означає, що практично проблема буде вирішена. Інше рішення — блокування імпорту з України, але воно абсолютно неприйнятне. Лише одна країна цьому буде рада — росія. Другий варіант — знову відкрити ринок, як перед 2 травня (до запровадження заборони українського агроекспорту до прифронтових країн — ред.). Ми знову матимемо кризу в п’яти прифронтових державах-членах у майбутньому. Завжди буде спекулятивний імпорт, це буде мотивація до такого імпорту. І лише одне рішення — підтримка транзиту та продовження заборони до кінця року, тому що після 15 вересня це буде величезна проблема, і вона може стати більшою, ніж у нас була раніше”, — вважає Войцеховський.

Нагадаємо

Єврокомісією до 15 вересня 2023 року введені обмеження експорту 4 культур з України до 5 країн-сусідів: Польщі, Угорщини, Словаччини, Болгарії і Румунії.

Водночас, поки невідомо, чи продовжать усі ці країни блокування після 15 вересня. На позиції продовження блокування наполягає польська сторона, однак, нещодавно з’явилася інформація, що деякі країни ЄС готові до застосування штрафних санкцій до Польщі, якщо вона реалізує своє рішення одноосібно.

Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс наголосив, що якщо Європейська комісія відмовиться продовжити ембарго на імпорт українських зернових до ЄС після 15 вересня, Польща закриє кордон самостійно. На його думку, рішення про закриття кордону для українських сільськогосподарських товарів ухвалять й інші прифронтові країни.

“Навіть якщо Європейська комісія не ухвалить такого рішення, ми закриємо кордон для українських продуктів після 15 вересня. Я думаю, що деякі з 5 прифронтових країн зроблять те саме. Це не проти когось, а в інтересах добробуту польських фермерів”, — заявив Роберт Телюс.

На думку українських експертів та представників агрокомплексу, у заявах Польщі щодо блокування українського агроекспорту мало економіки, адже вони спричинені передвиборним процесом в країні. А через важливу роль фермерів в економіці жоден польський політик не ігноруватиме їх напередодні виборів.

Своєю чергою президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в коментарі УНН зазначив, що, на його думку, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія не можуть конкурувати з Україною у агропромисловому комплексі, а блокуванням українського експорту протирічать позиції Єврокомісії та Європарламенту.

 Джерело

Аграрії несуть колосальні втрати від недобросовісних дій трейдерів

Під час війни вибудовані схеми роботи в усіх сферах українського бізнесу зазнали змін. Підприємцям довелося напрацьовувати нові ланцюги постачання та збуту, відновлювати вщент знищене виробництво та/або проводити релокацію в інші регіони. Але, мабуть, жодна галузь не зазнавала таких труднощів, як агросектор. За приблизними оцінками, прямі та непрямі збитки від російської агресії перевищують 40 млрд доларів. Знищена техніка, забруднені та заміновані землі, нестача кадрів та посівного матеріалу – і все це в умовах, коли ціни на внутрішньому ринку обвалюються, а експорт з кожним днем ускладнюється.

У таких надскладних умовах багатьом аграріям довелося зіштовхнутися з іще однією перепоною – недобросовісною поведінкою трейдерів.

Історія «Успіху»

Агропромислова корпорація «Успіх» однією з перших заявила в ЗМІ про ситуацію, що виникла через дії трейдера.
«У березні цього року одне з наших підприємств — «Віскар Агро» — уклало контракт з «Агропросперіс» на поставку 2 тис. т кукурудзи по ціні 202 дол./т. Поставка відбувалася на термінал «ТІС» у березні. У результаті 560 т відправлено, а 1,4 тис. т «зависли» на терміналі. Хоча на той час «зерновий коридор» працював. Чому зерно не відправляли — невідомо. Можливо, чекали судна. Хоча ми знаємо, що «Агропросперіс» вивозила зерно упродовж березня-червня. Як компанія обирала, яке саме зерно вивозити — не знаємо», — розповів виданню Latifundist.com управляючий партнер та співвласник компанії Андрій Шишацький.

У липні, коли «зерновий коридор» майже не працював, «Агропросперіс» надіслав листа, у якому повідомив, що у зв’язку з форс-мажорними обставинами не може виконати контракт, і запропонував або забрати зерно з терміналу, або укласти з «ТІС-Зерно» угоду про зберігання.

Пізніше «Агропросперіс» запропонував «Віскар Агро» купити це зерно по 7,2 тис. грн/т (195 дол./т). Агропідприємство погодилося і уклало новий контракт уже з українською компанією «Агропросперіс», хоча по прибутку і виходили в нуль.
«Уклали контракт, відправили вантажівки на термінал, щоб забрати зерно. А нас ніхто не пускає туди. Вантажівки стоять тиждень на завантаження. Другий. І це не тільки нас не пускають. Інші компанії теж стоять і чекають. Зерно нікому не віддають. Ми звернулися за поясненнями до «Агропросперіс», і вони відповіли, що дійсно «ТІС» не пропускає на завантаження», — розповідає Шишацький.

Потім «Агропросперіс» виставила «Віскар Агро» рахунок за зберігання за липень — 18 тис. дол./т (у день – 0,50 центів/т).

«Цього тижня (статтю видання Latifundist.com опублікувало 25 серпня – ред.) частину все ж вдалося вивезти — орієнтовно 800 т, але зерно нам віддали поганої якості. Зерно потребує додаткової доочистки, тощо. Ми поставляли чисту кукурудзу експортної якості, а отримали з домішками інших культур. Плюс – багато битого зерна», — зазначив співвласник компанії.

Як виявилося, подібна ситуація спіткала не лише «Успіх».

Видання Kurkul оприлюднило історію фермера з Вінниччини, який заявляє, що через дії трейдера не лише втратив половину вартості зерна, а й тепер не може це зерно повернути.

Олександр Кічмаренко, керівник ПП «Юхимівське» у березні уклав договір на продаж 1200 т пшениці 3 класу з агрохолдингом…«Агропросперіс» (збіг?). З цією компанією фермер працював і раніше та не мав жодних зауважень до неї. Збіжжя доставили у ТІС «Південний», а розрахунок фермер мав отримати після завантаження зерна на судно. Пройшло 4 місяці і у червні представник «Агропросперіс» повідомив фермеру, що холдинг не може виконати контракт, тому визнає його дефолт-контрактом.

На початку липня до фермера знову зателефонував менеджер «Агропросперіс» з повідомленням, що до 7 серпня він має забрати своє зерно. В іншому разі — він буде самостійно оплачувати збереження зерна у ТІС «Південний». На той час вже було зрозуміло, що «зернова угода» зупиниться.

Фермер намагався забрати зерно, відправляв вантажівки, але завантажували лише частину. Коли він додзвонився в порт — там повідомили, що надають квоту обсягом 80 вантажівок на день для «Агропросперіс», а компанія розподіляє, які машини завантажувати. Врешті фермер опинився у замкнутому колі – трейдер не йде на зустріч, а термінал не віддає збіжжя, бо з ним не розрахувалися за його збереження.

Перестраховка для трейдера чи заламування рук аграрію?

«Агропросперіс», міжнародна компанія, яка позиціонує себе як найбільший виробник і експортер сільськогосподарських культур Чорноморського регіону. За відкритими даними, холдинг фінансує і поставляє на експорт понад 3 млн тонн зерна щорічно.

Компанія надає повний комплекс товарів і послуг з вирощування зерна експортної якості, фінансування та експертного супроводу його виробництва, зберігання та продажу врожаїв на світові ринки. Група компаній «Агропросперіс» експортує зернові та олійні культури, а також продукти їхньої переробки до понад 35 світових ринків.

На українському аграрному ринку компанію дійсно добре знають і кажуть – питань до неї не було. Співпраця відбувалася планово, і всі спірні питання, що подекуди виникали, вирішувалися рівно. Однак, останнім часом, зауважують учасники ринку, ситуація змінилася, і від дій, які цілком можна назвати недобросовісними та непартнерськими, постраждали не лише невеликі фермери, а й потужні агрохолдинги.

Схема, у яку, як в капкан, потрапили аграрії, загалом виглядає доволі просто. «Агропросперіс», як трейдер, пропонує агровиробнику придбати його зерно з тим, щоб продати на експорт, після погодження ціни зерно агровиробник відвозить на термінал, наприклад, «ТІС-Зерно». Там зерно зберігається до моменту відвантаження на корабель. Та цього року до відпрацьованої схеми були внесені деякі змінні. На відміну від інших років, у договорі купівлі/продажу було зазначено, що оплата за збіжжя здійснюється після того, як воно не просто завантажене на судно, а це судно вийшло з територіальних вод України. Тобто трейдер таким чином страхував себе на випадок форс-мажорів, пов’язаних з війною. До моменту, поки судно перебуває в межах України і її територіальних вод, зерно формально все ще належить агровиробнику, гроші за нього він не отримав і трейдер не несе відповідальність.

Схема побудована на довірі і вимагає чітких партнерських взаємин, адже породжує юридичну колізію: поки зерно зберігається на терміналі, воно формально належить фермерові (продавцю), але цей продавець не має прямих договірних зобов’язань з терміналом – збіжжя зберігається на терміналі за квотою трейдера, у нашому випадку це «Агропросперіс», який не є власником зерна.

Але фермери і навіть великі агрохолдинги приставали й на такі умови. А куди діватися? Урожай треба реалізовувати, і, доки працював «зерновий коридор», найвигіднішою була реалізація на експорт саме коридором. А без реалізації вже зібраного врожаю – може не бути наступного: фермеру не стане грошей на придбання посівного матеріалу, ремонт техніки, оплату пального… Якщо фермер не продасть врожай за достатньо вигідною ціною – його господарство може не вижити. Тому юридичні прийоми з боку компанії, яка раніше вела справи чесно, була найменшим клопотом аграрія. Головне – реалізувати.

У лютому-березні цього року багато аграріїв віддали свій врожай на реалізацію «Агропросперісу» – збіжжя зберігалося на «ТІС» за квотою трейдера і чекало на відвантаження на судна. УНН не відомо, скільки саме було цих аграріїв (знаємо лише, що далеко не одне фермерське господарство і навіть не один агрохолдинг), але, як і в ситуації з «Успіхом» та фермером з Вінниччини (про яких ми писали вище), у червні-липні аграріям почали телефонувати представники «Агропросперісу» і пояснювати, що зерно реалізувати не змогли і не зможуть, адже «зерновий коридор» закрився, платити за нього не будуть, тож заберіть його з термінала або платіть за подальше зберігання вже безпосередньо «ТІС».

Аграрії опинилися у глухому куті: нереалізоване зерно, вартість якого щодня знижується, лежить на терміналі, і потрібно його вивозити (а це витрати на перевезення) і платити за відвантаження з терміналу 15 доларів за тонну, або залишати там на зберігання (а це теж чималі витрати – вартість зберігання на «ТІС» – 50 центів за тонну на добу і, наприклад, доба зберігання 10 000 тонн коштуватиме 5 тисяч доларів, що в 5 разів вище ніж ринкова вартість зберігання зерна на елеваторі), виглядає як здирництво. Власники збіжжя вирішують забрати зерно з тим, аби спробувати реалізувати його, і стикаються з тим, що «ТІС» не визнає їх власниками цього товару – та сама невеличка юридична колізія, про яку ми писали, виливається в кола пекла для аграріїв, які не можуть отримати свою власність. «ТІС» тим часом відправляє їх до «Агропросперісу» – трейдер спочатку заспокоює аграріїв, просить зачекати, обіцяє, що питання вирішиться, навіть каже, що можна присилати вантажівки з тим, щоб забрати зерно, а потім практично перестає виходити на контакт. «ТІС» тим часом нараховує кошти за зберігання зерна. Коли ж кому з фермерів вдається отримати хоч якусь інформацію, то вони дізнаються, що мають сплатити тисячі доларів за зберігання збіжжя, адже «Агропросперіс» за цю послугу вже деякий час не сплачує.

Врешті аграріям, після тривалих переговорів, поєднаних з простоєм порожніх вантажівок, що очікують на відвантаження зерна з терміналу, вдається забрати частину свого зерна. Та тут їх очікує неприємний сюрприз – справа в тому, що все зерно зберігається на терміналі знеособлено, і, у міру накопичення великої партії, вантажиться на судна, і от з цього спільного «котла» аграріям і повертали збіжжя, яке ще й пролежало на терміналі не один місяць. Тож ті, хто поставив на термінал зерно експортної якості, назад отримують бите, злежане зерно з домішками. І це – якщо отримують. Адже аграрії скаржаться, що вантажівки й далі простоюють по кілька днів, а термінал – якщо його все ж вдається переконати, що саме цей аграрій власник зерна – відвантажує невеликими партіями, при цьому нараховуючи вартість зберігання.

Отже аграрії щодня втрачають на вартості зерна, на простої вантажівок, а ще сплачують за зберігання. Чи це не дії, спрямовані на знищення агровиробника? Чи є вони цілеспрямованими та організованими зумисно? Чи, можливо, за цим стоїть бажання власників терміналу підзаробити на зберіганні?

А поки відповідей на ці запитання немає, аграрії намагаються повернути свою власність з тим, аби реалізувати зерно хоча б за мінімальну вартість.

 Джерело

КИЇВ. 30 серпня. УНН. До 30% товаровиробників можуть зменшити кількість посівних площ під озимі. Про це повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, передає УНН.

Сьогодні проведено аналітику, збір інформації Міністерством аграрної політики щодо того, чи будуть зменшуватися посівні площі на період посівної кампанії озимих. Наразі товаровиробники про зменшення не говорять. Однак це питання залежить від можливості експорту. Якщо він не поновиться, то до 30% товаровиробників можуть скоротити кількість посівних площ під озимі, пояснив Марчук.

Цитата

«Якщо в нас не поновиться експорт Чорним морем і не запрацюють нормально «коридори солідарності» та Дунай, усе ж таки я прогнозую, що від 20% до 30% товаровиробників будуть змушені просто зменшити кількість посівних площ під озимі, або взагалі не працювати в цьому сезоні, бо їхні склади будуть переповнені врожаєм цього сезону», – пояснив він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уже цього року в Україні можуть скоротитися посіви зернових – аналітик

Контекст

Окрім припинення дії “зернового коридору” український агроекспорт зіткнувся з частковим блокуванням “шляхів солідарності” з боку таких європейських країн, як Румунія, Болгарія, Словаччина, Угорщина та Польща. Обмеження діють до 15 вересня. Міністри аграрної промисловості названих країн під час нещодавнього спільного засідання висловили підтримку ідеї застосувати обмеження щодо українського агроекспорту і після 15 вересня.

Водночас, нещодавно з’являлася інформація, що деякі країни ЄС готові до застосування штрафних санкцій, зокрема, до Польщі, якщо вона реалізує своє рішення одноосібно блокувати українську агродукцію. На думку українських експертів та представників агрокомплексу, у заявах Польщі щодо блокування українського агроекспорту мало економіки, адже вони спричинені передвиборним процесом в країні. А через важливу роль фермерів в економіці жоден польський політик не ігноруватиме їх напередодні виборів.

Своєю чергою президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в коментарі УНН зазначив, що, на його думку, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія не можуть конкурувати з Україною у агропромисловому комплексі, а блокуванням українського експорту протирічать позиції Єврокомісії та Європарламенту.

 Джерело

КИЇВ. 29 серпня. УНН. У серпні з українського пункту пропуску «Ягодин» до польського «Дороськ» за добу пропускали в середньому лише 43 вантажівки з товарами продовольчої групи – все через посилений ветеринарний контроль. Про це повідомили представники Волинської митниці під час виїзного засідання Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики, повідомляє УНН.

Під час комітетських слухань розглядали питання про логістичні шляхи експорту вітчизняної агропродукції суходолом в умовах воєнного стану.

Деталі

Керівник митниці Юрій Іваськів повідомив, що болісним для усіх аграріїв-експортерів питанням залишається робота польських ветеринарів. Українська митниця у межах своєї компетенції неодноразово піднімала його під час міжнародних зустрічей на різних рівнях. Однак зрештою польська сторона заявила про неможливість прискорення цих видів державного контролю через суперечності із законодавством Європейського Союзу. Визначені види контролю можуть здійснюватись виключно на кордоні.

“Як наслідок, цьогоріч у серпні в середньому за добу до „Дорогуська“ з „Ягодина“ приймали 625 вантажівок, з них з товарами продовольчих груп — лише 43. Зважаючи на той факт, що всі товари зернової групи, в тому числі технічне зерно, направляються митними органами РП для проходження ветеринарного контролю, а дослідження зразків продукції триває протягом 2-3 діб, авто з цією категорією товарів очікують на перетин „Ягодина“ в окремій електронній черзі”, — повідомляє Волинська митниця.

Під час засідання комітету представники регіональної митниці також повідомили, що у 2022 році порівняно з попереднім періодом товаропотік с/г продукції через автомобільні чи залізничні пункти пропуску на Волині збільшився у 19 разів, а кількість оформлених митними постами продовольчих товарів (1-24 груп УКТ ЗЕД) в режимі “експорт” зросла у 10 разів.

Нагадаємо

Ще у липні цього року представники “Всеукраїнського аграрного форуму” звернулися з листом до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля. У листі представники агроспільноти просили вжити заходів щодо повноцінного відновлення постачання української сільськогосподарської продукції, передусім на ринки ЄС. Зокрема вони звертали увагу на застосування нетарифних обмежень щодо товарів українського агропрому, які експортуються до ЄС. Аграрії зауважили, що експортовані продовольчі товари почали зазнавати тотальних перевірок з боку, зокрема, польських митників, і що найменша невідповідність, яка навіть не несе шкоди, може стати підставою для блокування експорту товару.

“Наведені дані свідчать про те, що офіційні органи цих країн фактично запровадили нетарифний бар’єр у вигляді режиму посиленого контролю щодо української аграрної та харчової продукції. Результатом таких дій може стати накопичення статистичних фактів виявлення будь-яких невідповідностеЙ (навіть тих, що не несуть загрози здоров’ю людей чи тварин) та використання такої статистики в подальшому як додаткового аргументу в питанні продовження дії обмежень стосовно української агропродовольчої продукції на новий невизначений період”, — заявили аграрії.

Додамо

Днями Президент України Володимир Зеленський обговорив з головою Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн важливість відновлення українського продовольчого експорту та транзиту у повному обсязі із 15 вересня.

Наразі український агроекспорт блокують такі європейські країни, як Румунія, Болгарія, Словаччина, Угорщина та Польща. Міністри аграрної промисловості цих країн під час нещодавнього спільного засідання висловили підтримку ідеї застосувати обмеження щодо українського агроекспорту і після 15 вересня.

Водночас, нещодавно з’являлася інформація, що деякі країни ЄС готові до застосування штрафних санкцій, зокрема, до Польщі, якщо вона реалізує своє рішення одноосібно блокувати українську агродукцію. На думку українських експертів та представників агрокомплексу, у заявах Польщі щодо блокування українського агроекспорту мало економіки, адже вони спричинені передвиборним процесом в країні. А через важливу роль фермерів в економіці жоден польський політик не ігноруватиме їх напередодні виборів.

Своєю чергою президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в коментарі УНН зазначив, що, на його думку, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія не можуть конкурувати з Україною у агропромисловому комплексі, а блокуванням українського експорту протирічать позиції Єврокомісії та Європарламенту.

 Джерело

КИЇВ. 28 серпня. УНН. За рік Україна суттєво скоротила експорт продукції АПК автомобільним транспортом – майже у півтора рази. Про це свідчать дані Мінагрополітики, передає УНН.

Деталі

З початку 2023 року Україна експортувала за кордон автомобільним транспортом 2 млн 298,2 тис. т продукції АПК. Тоді як у 2022 році цей показник становив 3 млн 209,1 тис. т, що майже у півтора рази більше.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Логістика більше впливатиме на вартість українського зерна, ніж врожайність – експерт

У розрізі культур в 2023 році автотранспортом Україна найбільше експортувала кукурудзи (669,3 тис. т), пшениці (370,4 тис. т), олії соняшникової (355,9 тис. т), насіння соняшника (237,1 тис. т), соєвих бобів (225,9 тис. т).

Тоді як у 2022 році топ-5 культур, експортованих Україною за кордон автомобільним транспортом, виглядав так:

• кукурудза (884,5 тис т, 21,1% від загального експорту)
• насіння соняшнику (756,6 тис т, 18%)
• ріпак (683,8 тис т, 16,3%)
• олія соняшникова (609,9 тис т, 14,5%)
• пшениця (563,6 тис т, 13,4%).

Нагадаємо

Члени громадської спілки “Всеукраїнський аграрний форум” раніше звернулися з листом до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, у якому просять вжити заходів щодо повноцінного відновлення постачання української сільськогосподарської продукції, передусім на ринки ЄС.

Представники українського АПК стурбовані ініціативами окремих держав-членів ЄС та Європейської комісії, які несуть в собі небезпеку знищення українського аграрного сектору економіки. Зокрема, вони занепокоєні фактами, які свідчать про невиконання ст. 35 Угоди. Ця стаття говорить про те, що жодна сторона Угоди не повинна запроваджувати будь-які заборони чи обмеження щодо імпорту будь-якого товару іншої сторони. Однак, переконані аграрії, практика обмежень, зокрема щодо ввезення на територію низки країн-членів ЄС українського зерна, порушує положення Угоди та є дискримінаційною щодо України.

Днями Президент України Володимир Зеленський обговорив з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн важливість відновлення українського продовольчого експорту та транзиту у повному обсязі із 15 вересня. Наразі український агроекспорт блокують такі європейські країни, як Румунія, Болгарія, Словаччина, Угорщина та Польща. Водночас, нещодавно з’являлася інформація, що деякі країни ЄС готові до застосування штрафних санкцій, зокрема, до Польщі, якщо вона реалізує своє рішення одноосібно блокувати українську агродукцію.

На думку українських експертів та представників агрокомплексу, у заявах Польщі щодо блокування українського агроекспорту мало економіки, адже вони спричинені передвиборним процесом в країні. А через важливу роль фермерів в економіці жоден польський політик не ігноруватиме їх напередодні виборів.

Своєю чергою президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в коментарі УНН зазначив, що, на його думку, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія не можуть конкурувати з Україною у агропромисловому комплексі, а блокуванням українського експорту протирічать позиції Єврокомісії та Європарламенту.