Позначка: Агроновини

 Джерело

КИЇВ. 14 липня. УНН. Очільник Одеської ОВА Олег Кіпер анонсував системну деофшоризацію експорту української продукції. Народний депутат, член аграрного Комітету ВР Микола Кучер в коментарі УНН пояснив, чим важлива така ініціатива.

Цитата

«Основна маса українського експорту проходить через Одещину. Тому це надзвичайно важливо – детінізувати цю сферу, адже мова про величезні обсяги. Я впевнений, що зернова угода так чи інакше буде діяти – бо іншого варіанту я не бачу – тому детінізація це про великі надходження і повернення валютної виручки у бюджет країни», – зазначив Кучер.

Він зауважив, що дієвість такої ініціативи залежатиме і від прозорості та завзятості правоохоронних органів, які контролюють експортні процеси.

Контекст

Олег Кіпер заявив, що Одещина переходить у жорсткий режим детінізації та деофщоризації експорту. Для цього він запропонував бізнесу підписати відкритий меморандум, який визначає зміцнення співпраці в аграрному, транспортному та продовольчому секторах, стратегічне партнерство для вирішення питань продовольчої безпеки.

Один із важливих пунктів меморандуму – забезпечення прозорості ланцюгів постачання від виробника до споживача, зокрема підтвердження походження та якості української агропродукції, яка постачається на світові ринки.

Підписанти меморандуму матимуть можливість звертатися до держави в особі Одеської ОВА за підтримкою, зокрема у розбудові нової експортної інфраструктури, рівних умов для ведення бізнесу та за консультацією спільних дій.

До меморандуму вже приєдналися СП «Нібулон» та ТОВ «Дельта Вільмар Україна». Ознайомитися з меморандумом можна на сайті Одеської ОВА за посиланням.

 Джерело

КИЇВ. 14 липня. УНН. Молдовська залізниця надала знижки розміром 27% на транзитні перевезення української агропродукції територіє Молдови у напрямку портів Рені, Джурджулешти та Галац. Про це пише УНН з посиланням на Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Деталі

Про знижку під час онлайн-зустрічі домовилися профільні міністри України та Молдови. На зустрічі також були присутні представники української залізниці.

Нові тарифні умови діятимуть з 15 липня 2023 року.

Доповнення

Для перерахунку тарифу необхідне дотримання однієї з двох умов:

• виконання встановленого обсягу вантажних перевезень за місяць;
• середньомісячний обсяг перевезених вантажів за останні три місяці більше або дорівнює встановленому обсягу вантажних перевезень за місяць.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські аграрії намолотили перший мільйон тонн зерна

 Джерело

КИЇВ. 13 липня. УНН. Найбільший у світі продавець рису Індія розглядає можливість заборони більшої частини експорту цієї культури через побоювання інфляції, пише УНН з посиланням на Bloomberg.

Деталі

“Індія, найбільший у світі постачальник рису, розглядає питання про заборону експорту більшості сортів, що може призвести до зростання і так високих світових цін на тлі повернення руйнівного погодного явища Ель-Ніньйо”, – пише видання.

За словами людей, знайомих із цим питанням, уряд країни “обговорює план із заборони експорту всього рису, окрім сорту басматі”. Це, як вказано, пов’язано зі зростанням внутрішніх цін, і влада хоче уникнути ризику збільшення інфляції.

У разі введення заборона торкнеться близько 80% експорту рису з Індії. Такий крок може призвести до зниження внутрішніх цін, але ризикує ще більше підвищити вартість у світі. Рис є основним продуктом харчування приблизно половини населення світу, Азія споживає близько 90% світових поставок. Орієнтовні ціни вже злетіли до дворічного максимуму через побоювання, що повернення Ель-Ніньйо завдасть збитків урожаю.

Доповнення

На Індію припадає близько 40% світової торгівлі рисом і вона прагнула скоротити експорт деяких сортів. Минулого року південноазіатська країна заборонила експорт подрібненого рису та ввела 20-відсоткове мито на постачання білого та коричневого рису після того, як вторгнення росії в Україну призвело до різкого зростання цін на основні продукти харчування, такі як пшениця та кукурудза. Країна також обмежила експорт пшениці та цукру.

Акції індійських виробників рису впали на новинах про можливу заборону. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хвилі спеки вразять і без того менші врожаї бавовни в Китаї – прогноз

 Джерело

КИЇВ. 13 липня. УНН. Українська зернова асоціація (УЗА) підтримала ініціативу голови Одеської ОВА Олега Кіпера щодо детінізації експорту продукції, заявив в коментарі УНН виконавчий директор УЗА Сергій Іващенко.

Цитата

«Ми всіляко підтримуємо ініціативи, що покликані зробити зерновий ринок «білим», прозорим та цивілізованим», – зазначив Іващенко.

Українська зернова асоціація об’єднує найбільші компанії на ринку, зокрема «Кернел Трейд», «Нібулон», «Грейнкорп Україна» – усі вони виступають за створення прозорих і чесних правил на ринку зерна.

«УЗА як об’єднання добросовісних та прозорих компаній, що цінують свою багаторічну історію у всьому світі, завжди підтримує боротьбу з тіньовим бізнесом, який несе загрози не тільки для держави через втрату податкових надходжень до бюджету, але й для чесного і прозорого бізнесу, який може зіштовхнутися з загрозою неповернення ПДВ, арештів зерна на суднах чи елеваторах через недобросовісних учасників ринку на ланцюгу з поля до порту», – наголосили в УЗА.

Контекст

Голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер ініціював спільний з бізнесом проект по детінізації та деофшоризації експорту. Він запропонував усім експортерам та агровиробникам підписати меморандум. Один із важливих пунктів меморандуму – забезпечення прозорості ланцюгів постачання від виробника до споживача, зокрема підтвердження походження та якості української агропродукції, яка постачається на світові ринки. Мета меморандуму – детінізувати кошти, які осідають в офшорах і повернути їх в бюджет України.

«Підписанти меморандуму матимуть можливість звертатися до держави в особі Одеської ОВА за підтримкою, зокрема у розбудові нової експортної інфраструктури, рівних умов для ведення бізнесу та за консультацією спільних дій», – наголосив Кіпер.

Детально про меморандум тут.

Інформацію про намір приєднатися до меморандуму необхідно надсилати на електронну адресу Одеської обласної державної (військової) адміністрації [email protected] та за адресою: проспект Шевченка, 4, м. Одеса, 65032

 Джерело

КИЇВ. 13 липня. УНН. Одеська обласна військова адміністрація має намір у найкоротші терміни детінізувати експорт продукції. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив очільник ОВА Олег Кіпер, передає УНН.

Цитата

«Одещина переходить у жорсткий режим детінізації експорту продукції.

Український бюджет може втрачати в офшорах мільярди доларів. Подолання тіньових механізмів, детінізація та деофшоризація економіки – задача з нелегких, але необхідних для кожного громадянина і країни в цілому. Тим паче в цей час!

Не допустити її можна, але за умови партнерства та об’єднавши зусилля влади і легального бізнесу у форматі win-win», – пише Кіпер.

Тож, ОВА спільно з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання пропонує бізнесу підписати відкритий меморандум про співпрацю, інформує чиновник.

Меморандум є взаємним, добровільним та паритетним, уточнив Кіпер.

Документ визначає зміцнення співпраці в аграрному, транспортному та продовольчому секторах, стратегічне партнерство для вирішення питань продовольчої безпеки, додав очільник ОВА.

«Один із важливих пунктів меморандуму – забезпечення прозорості ланцюгів постачання від виробника до споживача, зокрема підтвердження походження та якості української агропродукції, яка постачається на світові ринки», – поінформував він.

Підписанти меморандуму матимуть можливість звертатися до держави в особі Одеської ОВА за підтримкою, зокрема у розбудові нової експортної інфраструктури, рівних умов для ведення бізнесу та за консультацією спільних дій.

Також Кіпер подякував Українській Зерновій Асоціації, ТОВ «Дельта Вілмар Україна» та ТОВ СП «НІБУЛОН», які вже приєдналися до ініціативи.

«Меморандум відкритий, тож запрошую всіх охочих», – резюмував він.

Нагадаємо

Аграрії Одеської області намолотили майже 400 тис. тонн зерна.

 Джерело

КИЇВ. 7 липня. УНН. В Україні намолотили перший мільйон тонн зерна. Про це повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства, пише УНН.

Деталі

Аграрії 12 областей розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур.

На площі 308,2 тис. га (3%) при врожайності 33,2 ц/га намолочено 1 млн 24 тис. тонн зерна:

• ячменю – 235 тис. га (16%) при врожайності 34,3 ц/га намолочено 805,8 тис. тонн;
• пшениці – 51,4 тис. га (1%) при врожайності 33,5 ц/га намолочено 172 тис. тонн;
• гороху – 21,7 тис. га (15%) при врожайності 21,1 ц/га намолочено 45,8 тис. тонн.

Цитата

«По збиранню зернових лідирують сільгосптоваровиробники Миколаївщини, які обмолотили 118 тис. га (19%), а найбільше намолотили на Одещині – 468,8 тис. тонн», — йдеться у повідомленні.

Доповнення

Крім того, сільгосптоваровиробники 5 областей розпочали збирання озимого ріпаку, який обмолочено на площі 47,7 тис. га (3%) намолочено 86,2 тис. тонн насіння при урожайності 18,1 ц/га.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мінагрополітики покращило прогноз врожаю зернових, але він на 10-15% менше за торішній

 Джерело

КИЇВ. 26 червня. УНН. З початку жнив аграрії Одеської області намолотили майже 400 тис. тонн зерна. Про це повідомив голова Одеської ОДА Олег Кіпер у своєму телеграм-каналі, передає УНН.

Цитата

«Вже майже 400 000 тонн зерна! Саме стільки вже встигли намолотити одеські аграрії з початку жнив. Далі буде», – пише Кіпер.

Урожайність становить – 33,3 ц/га. Загальна збиральна площа цьогорічних жнив – 1029,8 тис. га, інформує чиновник.

«Дякую аграріям регіону, які, незважаючи на всі перепони, продовжують працювати на благо Одещини та всіх українців!», – резюмував Кіпер.

Нагадаємо

Жнива на Одещині стартували 20 червня.

 Джерело

КИЇВ. 4 липня. УНН. З 1 липня 2021 року по 1 липня 2023 року в Україні уклали 85 247 угоди на ринку землі, які охоплюють площу у 275 157 гектарів. Тобто за два роки існування землі в обігу було продано, куплено всього 1% від підмораторних раніше земель. Про це повідомив заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик під час пресконференції у вівторок, передає кореспондент УНН.

Цитата

«Ми бачимо кількість угод на сьогодні – 85 247. Це з 1 липня 2021 року по 1 липня 2023 року. Це понад 85 тис. українців, які змогли розпорядитися своєю власністю, які чекали, або хотіли продати, чи передати, й змогли дійсно вільно розпорядитися власністю яка їм належить на законних правах», – розповів Башлик.

За його словами, 275 157 гектарів земель за час існування ринку землі “було укладено, продано, або перепродано”.

«Ця цифра розвінчує міф, що у нас всі, усі одразу продадуть, ми залишимося взагалі без землі. Так співпало, насправді, що кількість підмораторної землі становила 27,5 млн гектарів. У нас на сьогодні за два роки існування землі в обігу було продано, куплено всього 1% від цих земель, колишніх підмораторних», – сказав Башлик.

Доповнення

1 липня 2021 року міністр аграрної політики та продовольства України оголосив старт ринку землі. До 2024 року купувати сільськогосподарську землю можуть тільки фізособи-громадяни України з обмеженням в 100 гектарів. Закон про ринок землі забороняє купувати землю іноземцям. Питання продажу землі особам без українського громадянства та іноземцям вирішуватиметься тільки на загальнонаціональному референдумі.

За два роки з моменту запуску ринку землі вартість гектару зросла на 20%.