Позначка: Агроновини

 Джерело

КИЇВ. 29 червня. УНН. Верховна Рада ухвалила законопроект №5762, який спрощує умови виробництва крафтових спиртних напоїв малими підприємцями. Про деталі у четвер розповіли у Мінагрополітики, пише УНН.

За словами першого заступника міністра агрополітики Тараса Висоцького, законопроєкт спрямований на стимулювання розвитку та легалізацію малого підприємництва у сфері виробництва спиртових дистилятів та спиртних напоїв. 

Цитата

«Законопроєкт допоможе легалізувати малих підприємців, які виробляють та продають крафтові спиртні напої та спиртові дистиляти, і створить додаткові можливості для переробки сільськогосподарської продукції. Усе це сприятиме просуванню української крафтової продукції на зовнішні ринки. Адже в Україні є всі умови для розвитку унікальної за якісними та смаковими властивостями продукції», – зазначив перший заступник.

Деталі

Основними положеннями проєкту закону пропонується:

• визначити, що малими виробниками дистилятів є суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво спиртових дистилятів на обладнанні, виробничі потужності якого не перевищують 20 000 декалітрів у перерахунку на 100-відсотковий спирт за календарний рік, та спиртних напоїв із використанням спиртових дистилятів виключно власного виробництва (не придбаних), з подальшим їх розливом у споживчу тару та реалізацією об’ємом не більше 10 000 декалітрів за календарний рік;
• встановити вимоги до матеріально-технічної бази малих виробників дистилятів;
• для отримання ліцензії на виробництво подавати зареєстровану Держпродспоживслужбою декларацію про відповідність вимог матеріально-технічної бази замість атестата виробництва (процедура платна);
• зменшити вартість ліцензії на оптову торгівлю спиртними напоями для малих виробників дистилятів (з 500 тисяч грн до 30 тисяч грн);
• дозволити використання усіх спиртових дистилятів, вироблених із сільськогосподарської продукції, для виробництва алкогольних напоїв;
• надати право малим виробникам дистилятів подавати звіт про обсяги виробленої і реалізованої продукції щоквартально (замість щомісяця) та зменшити штраф за неподання або неправильне подання такої звітності (з 17500 до 1020 грн);
• уніфікувати визначення термінів «спирт етиловий, спиртовий дистилят».

Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.

Нагадаємо

В Україні охоронялося 3 тисячі 113 географічних зазначень, більшість з яких зареєстровані на підставі Угоди про асоціацію.

 Джерело

КИЇВ. 28 червня. УНН. Президент Польщі Анджей Дуда у середу у Києві заявив, що у темі імпорту сільськогосподарської продукції з України, є питання, які потребують вирішення, і на це потрібен певний час, передає кореспондент УНН.

Цитата

“Я сподіваюся, що ці рішення будуть якнайшвидше зменшені, щоб максимально дозволити вільну торгівлю. Але, перш за все, є питання, які мають бути впорядковані. Це потребує часу”, – заявив Дуда на спільній пресконференції з Президентом України Володимиром Зеленським та президентом Литви Гітанасом Науседою.

Також він заявив, цей час є необхідним для “уникнення певних негативних явищ”, які мають значний вплив на економіку та суспільство.

При цьому після пресконференції очільник бюро міжнародної політики в канцелярії президента Польщі Марцін Пшидач у відповідь на повідомлення у ЗМІ, що Польща погоджується зняти агроблокаду України після 15 вересня, зауважив, що “президент Дуда цього не казав”. “Власне, президент зазначив, що потрібен дієвий механізм запобігання зловживанням”, – написав Пшидач у Twitter.

Своєю чергою Зеленський на пресконференції підкреслив, що пріоритетом є забезпечення транзиту сільськогосподарської продукції через Польщу, особливо в умовах блокування росією роботи Чорноморської зернової ініціативи, яка мала за мету забезпечити морський експорт сільгосптоварів через порти Одеської області.

“Ми повинні мати можливість як мінімум транзиту, але це питання виходить за межі двосторонніх відносин. Вже винесено питання на рівень Європейського Союзу. Ми подивимося, як буде все розблоковано, але шановна пані Урсула фон дер Ляйєн пообіцяла мені особисто, що після 15-го вересня не може бути продовження блокування”, – сказав Зеленський.

Нагадаємо

У травні 2023 року Європейська комісія заборонила імпорт певних видів зернових культур з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії, відповідаючи на прохання цих країн. Заборона була продовжена до 15 вересня 2023 року. Попередньо, Польща призупинила транзит української сільськогосподарської продукції через свою територію, але з 21 квітня відновила його.

 Джерело

КИЇВ. 26 червня. УНН. Урожай зернових цього року очікується на рівні близько 46 млн тонн, що на 10-15% менше, ніж торік, повідомили у понеділок в Міністерстві аграрної політики, пише УНН.

Як зазначив в ефірі телемарафону перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, жнива розпочалися із запізненням, але вже намолочено 100 тисяч тонн озимого ячменю на Одещині. І в липні вже розпочнуться активні жнива по всій Україні.

Цитата

«Зернових буде зібрано близько 46 млн тонн. Це на 10-15% менше, ніж минулого року. Але внутрішнє споживання зернових в Україні становить 18 млн тонн. Тому дефіциту зернових для внутрішніх потреб українців не буде», – сказав Висоцький.

Деталі

Відповідаючи на запитання про ціну на експорт зернових нового врожаю, перший заступник міністра підкреслив, що наразі про це говорити ще рано, кінцева ціна буде відома ближче до осені.

«Зараз експортні ціни на зернові знизилися. Але, сподіваюся, що ближче до вересня ціни на експорт агропродукції наближатимуться до показників попереднього року», – зауважив Висоцький.

Доповнення

У березні Мінагрополітики давало перші прогнози урожаю 2023 року: загальний валовий збір зернових та зернобобових культур тоді очікувався на рівні 44,3 млн т, що на 16,57% менше проти попереднього показника у 53,1 млн т.

 Джерело

КИЇВ. 20 червня. УНН. В Одеській області розпочався збір урожаю. Загальна площа – більше 1 мільйона гектарів, передає УНН із посиланням на Одеську ОВА.

Деталі

Як повідомили в ОВА, Одеська область завжди була одним із найбільших хабів сільськогосподарської продукції в Україні. Незважаючи на агресію країни-терориста, регіон залишається лідером.

“Збір врожаю – відповідальне завдання, від якого залежить продовольча безпека як України, так і всього світу. Аграрії Одещини – наша опора, а ми їх підтримка. Тож бажаю, щоб і клімат, і погода, і настрій, і старання, і здібності сприяли процвітанню вашої справи. Ми зробимо усе від нас можливе, аби збір і експорт врожаю був максимально плідним і результативним”, – заявив голова Одеської ОВА Олег Кіпер.

Додамо

“Зараз більше 70 країн у світі на межі голоду. Але завдяки програмі Президента “Grain from Ukraine Україна” продовжуватиме допомагати цим державам. Кожен кілограм української пшениці – це чиєсь життя”, – резюмували в ОВА.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні сприятливі погодні умови для врожаю ранніх зернових – Укргідрометцентр

 Джерело

КИЇВ. 15 червня. УНН. Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський провів онлайн зустріч зі своїм молдовським колегою – міністром сільського господарства та харчової промисловості – Володимиром Болям, де головною темою були переговори щодо зниження тарифу на перевезення українських сільськогосподарських продуктів через молдовську залізницю. Повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства України, передає УНН.

Деталі

Під час зустрічі міністри обговорили поточний стан переговорів та наголосили на важливості зниження тарифу для сприяння зростанню обсягів перевезень. Молдовська сторона повідомила про завершення формування пропозицій щодо нових тарифів, які будуть залежати від обсягу перевезень української агропродукції. Ці пропозиції найближчим часом будуть передані українській стороні для ретельного вивчення.

Боля висловив зацікавленість Молдови у збільшенні обсягів перевезень за допомогою залізниці, при цьому зменшуючи автоперевезення. Це має вигоди як для молдовської залізниці, так і для учасників ринку. Микола Сольський висловив подяку за співпрацю та підтримку в цьому питанні.

У відомстві зазначають, що ця зустріч стала ще одним кроком в напрямку розвитку торговельних зв’язків між Україною та Молдовою, а також сприяння збільшенню обсягів перевезень сільськогосподарської продукції через молдовську залізницю.

Доповнення

Україна та Молдова підписали угоду про будівництво мосту через Дністер спільному кордоні.

 Джерело

КИЇВ. 13 червня. УНН. В ООН заявили, що очікується зростання цін на продукти харчування через підрив Каховської ГЕС. Чи буде подорожчання продуктів харчування і в самій Україні – УНН дізнавався в експертів.

Виконавчий директор “Економічного дискусійного клубу” Олег Пендзин запевняє, що подорожчання продуктів торкнеться тільки Європи.

Цитата

“Подорожчання очікується в світі, бо на 4% підскочили цін на зернові. В Україні нічого дорожчати не буде”, – каже експерт та додає, що люди вже пережили 2022 рік, коли площі окупованих територій були більші. Крім того, ті українці, які садять городину, навчені гірким досвідом, цього року садять більше.

Також експерт запевняє, що дефіциту продуктів в Україні не буде.

“Для світу є надзвичайно важливим, що Україна через усі події збере на 10% менше урожаю, це приблизно мінус 4-5 мільйонів тонн. Але Україна збере десь 35-38 мільйонів тонн зернових, а з олійними взагалі буде під 55-60 мільйонів тонн. А для того, щоб нам прогодуватися треба всього 15. Так, впаде експортний потенціал на 5-6 мільйонів тонн. Україна менше отримає валюти від продажу зернових. І все, внутрішній ринок більш ніж заповнений. Ми не будемо мати дефіцит ні в чому”, – повідомив експерт.

Про те, що українцям не слід боятись подорожчання продуктів повідомив і аналітик Олександр Паращій.

Цитата

“Не факт, що ми побачимо збільшення цін. Затоплені регіони не найбільші аграрні регіони в Україні. Фермерство там займає дуже низьку долю в зборі зернових в Україні. Але ми знаємо, що цей регіон багатий на овочівництво і відповідно є невеликий ризик того, що можуть подорожчати овочі та фрукти, такі як огірки, помідори, а також кавуни. Але говорити про те, що буде якесь суттєве підвищення цін на основні продукти харчування точно не варто”, – зазначив Олександр Паращій

Доповнення

Раніше повідомлялось, що після підриву Каховської ГЕС на закордонних ринках стрімко подорожчала пшениця. Ф’ючерси на пшеницю в Чикаго, як повідомляється, виросли на 3,1%, продовживши зростання з 30-місячного мінімуму. Кукурудза подорожчала на 1,4%. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Інфляція в Україні сповільнилася до 15,3%. Вже другий місяць поспіль в країні дешевшають яйця

 Джерело

КИЇВ. 9 червня. УНН. 12 регіонів України завершили сівбу ярих культур, загалом засіяно вже 12,8 млн га, повідомили в Мінагрополітики, пише УНН.

Деталі

За даними міністерства, “на перший тиждень літа в Україні посіяно 12,8 млн га зернових, зернобобових та олійних культур, зокрема, зернових – 5 млн 605 тис. га”, з яких:

• ярої пшениці – 271,0 тис. га;
• ярого ячменю – 808,6 тис. га;
• гороху – 137,2 тис. га;
• вівса – 145,6 тис. га;
• кукурудзи – 3 999,6 тис. га;
• гречки – 116,2 тис. га;
• проса – 48,5 тис. га.

“Аграрії 12 областей: Вінниччини, Запоріжжя, Івано-Франківщини, Кіровоградщини, Одещини, Полтавщини, Сумщини, Тернопільщини, Хмельниччини, Черкащини, Буковини та Чернігівщини завершили сівбу ярих культур”, – повідомили в Мінагрополітики.

Сівбу соняшника проведено на площі – 5 213,1 тис. га, сої – 1 762,7 тис. га.

Цукрових буряків посіяно на площі 213,1 тис. га.

Нагадаємо

Україна планує засіяти найбільшу площу ярої пшениці за останні 12 років.

 Джерело

КИЇВ. 9 червня. УНН. Через підрив росіянами Каховської ГЕС займатися сільським господарством буде дуже важко. Понад 500 тис. га землі будуть непридатними для введення сільського господарства, адже зрошення земель залежало від Каховського водосховища. Про це повідомив заступник голови Всеукраїнської агарної ради Денис Марчук під час брифінгу, передає кореспондент УНН.

Цитата

«На жаль доводиться констатувати, що через неможливість забирати воду для каналів, які постачали воду для зрошення товаровиробників, фактично займатися сільським господарством буде дуже важко», – сказав Марчук.

За його словами, не йдеться про те, що неможливо, але буде дуже важко.

«Тому, що у довоєнний період часу фактично понад 500 тис. гектарів землі перебувало на зрошенні», – додав експерт.

Додамо

Марчук повідомив, що Південно-Кримський канал та Каховський магістральний канал забезпечували зрошування для більше 500 тис. гектарів землі.

«Якщо ми зможемо аналізувати втрати, які ми понесемо, то ми можемо констатувати лише з довоєнного періоду часу, так, як ми не маємо поки що можливості туди зайти. Але констатуємо, що втрати колосальні, тому що на 2021 рік фактично регіон виробляв понад 4 млн тонн зернових, олійних культур. Фактично це більше 14% від загального експортного потенціалу України. Тому власне в еквіваленті коштів – це понад півтора мільярда доларів тільки по зерновій та олійній групі, яку Україна не дотримує через те, що була знищена Каховська ГЕС і немає можливості забирати звідти воду», – сказав він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Підрив Каховської ГЕС: на відновлення зрошування земель піде від 3 до 7 років

Також він нагадав, що південь України є одним з головних постачальників овочевої групи на материкову Україну.

«Ми всі любили з вами споживати помідори, огірки й баштанні культури, які приходили з території Херсонщини чи Запоріжжя. На жаль з цієї категорії продуктів у нас теж буде проблема. Зернові ще можна частково вирощувати під різними технологіями, а для овочів потрібно, щоб було достатньо води. Ми констатуємо, що з моменту окупації ми вже фактично втратили велику пропозицію з боку Херсонщини та Запоріжжя, і коли ми деокупуємо ці території, то повернутися до вирощування цього напрямку буде дуже важко. Фактично аграрій говорить, що якщо не буде збудовано ГЕС і звідки забирати воду, то цим бізнесом ми займатися не будемо», – зазначив Марчук.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через підрив Каховської ГЕС під загрозою знищення 333 види тварин і рослин – Міндовкілля