Позначка: Агроновини

 Джерело

КИЇВ. 7 червня. УНН. Херсонський виробничо-експериментальний завод з розведення молоді риб, який знаходиться на тимчасово окупованій території Херсонщини, під загрозою повного затоплення через підрив росіянами Каховської ГЕС. Про це УНН повідомляє з посиланням на Міністерство аграрної політики та продовольства.

Цитата

«Зокрема, на одній з його виробничих дільниць у м. Гола Пристань, вода піднялася вже до 2,5 – 3 метрів. Затоплені риборозплідна дільниця, ставки вирощувальної дільниці, насосна станція та інші гідроспоруди. Під загрозою затоплення також і Новокаховська дільниця заводу. Повне затоплення може призвести до втрати племінного поголів’я риб та вихід плідників і молоді за межі територій», – йдеться в повідомленні.

Додамо

Повідомляється, що завод утримує цінне племінне поголів’я водних біоресурсів та вирощує коропів, щук, судака, сома, ляща, товстолоба, білого амура для зариблення природних водойм загальнодержавного значення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Збитки для екології України від військової агресії рф становлять понад 2 трильйони гривень – Олександр Рувін

«Сучасне промислове стадо цих видів риб у нижньому Дніпрі та Дніпровсько-Бузькому лимані майже повністю складається з особин, що є продукцією заводу. Щорічно у рибогосподарські водні об’єкти України заводом вселялося 13 млн екземплярів риб», – зазначається в повідомленні.

Нагадаємо

Внаслідок знищення окупантами Каховської греблі, під водою опинився єдиний в Україні державний осетровий завод, що забезпечував вселення понад 1,5 млн екземплярів молодих осетрових на рік. Наразі встановлюються обсяги збитків.

 Джерело

КИЇВ. 7 червня. УНН. В Україні рано зацвітаючі плодові дерева – такі, як абрикоси – постраждали через заморозки та грибкові хвороби. Тому врожай абрикосів буде набагато менший, ніж минулого року. Про це журналісту УНН повідомила керівниця відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко.

Цитата

«Щодо плодових, то можемо говорити про те, що рано зацвітаючі плодові дерева – такі, як абрикос, – звичайно, постраждали, тому що була велика кількість заморозків, і грибкові хвороби обсіли саме цей вид плодових. Це говорить про те, що врожай абрикосів буде набагато менший, ніж минулого року», – сказала Адаменко.

Деталі

Також вона прокоментувала ситуацію з насіннячковими деревами, тобто яблунями, грушами.

«Що стосується насіннячкових, то тут ситуація краща, але потрібно мати на увазі, що оброблення садів отрутохімікатами від шкідників і грибкових захворювань дороговартісне, й на скільки воно буде здійснено, ми не знаємо. Тому ситуація така, що перспектива є, але все буде залежати від багатьох факторів», – зазначила Адаменко.

Доповнення

Адаменко повідомляла, що в Україні цього року погодні умови сприятливі для формування врожаю ранніх зернових.

 Джерело

КИЇВ. 6 червня. УНН. Обмеження – це як перекриття кисню, наслідки будуть відчутними не тільки в Україні, але і в ЄС, і в глобальному вимірі. Так віцепремʼєр-міністерка Ольга Стефанішина прокоментувала рішення ЄС щодо агроімпорту з України і додала, що Київ наполягатиме на компенсації збитків, завданих обмежувальними заходами, передає УНН.

Цитата

«Українська сторона взяла до уваги рішення Єврокомісії. Будемо стежити за його виконанням, передусім забезпеченням безбар’єрного транзиту української продукції. Кордони мають бути розблоковані, а індивідуальні заходи, введені окремими державами-членами, скасовані. Також наполягаємо на компенсації збитків, завданих Україні обмежувальними заходами. В умовах повномасштабної війни росії проти України, коли кордон з ЄС є фактично єдиним надійним шляхом для українського експорту, обмеження – це як перекриття кисню, наслідки будуть відчутними не тільки в Україні, але і в ЄС, і в глобальному вимірі. Закликали партнерів працювати разом над вирішенням та врегулюванням ситуації повною мірою та недопущенням подібного в майбутньому», – прокоментувала ситуацію віцепремʼєр-міністерка Ольга Стефанішина.

Раніше

Європейський Союз ухвалив рішення продовжити обмеження на імпорт окремих видів агропродукції з України до п’яти країн-членів ЄС, але пообіцяв поступово їх скасовувати до 15 вересня.

Як повідомляв УНН, з 2 травня по 5 червня (з можливістю продовження) діяла постанова ЄС, яка забороняє вільний обіг пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України в Болгарії, Польщі та Румунії, а також в Угорщині та Словаччині. Це зерно з України можна транспортувати транзитом територіями цих п’яти країн.

 Джерело

КИЇВ. 6 червня. УНН. Ціни на пшеницю різко зросли на тлі “ескалації бойових дій” між росією та Україною, повідомляє Bloomberg, передає УНН.

Деталі

Як зазначає видання, ціни на пшеницю зросли після “ескалації бойових дій” між росією та Україною, включаючи руйнування Каховської ГЕС та пошкодження аміакопроводу у Харківській області поблизу кордону між двома країнами.

“Короткостроковий вплив – пошкодження сховищ та іншого обладнання, розташованого на низьких берегах річки, – зазначив керівник «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов, говорячи про підрив Каховської ГЕС. – Які саме сховища, чи є зерно в сховищах і скільки зерна може згнити, зараз незрозуміло. Довгостроковий вплив буде набагато драматичнішим”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ексміністр з ядерної безпеки проаналізував загрозу для ЗАЕС через підрив Каховської ГЕС

Ф’ючерси на пшеницю в Чикаго, як повідомляється, виросли на 3,1%, продовживши зростання з 30-місячного мінімуму. Кукурудза подорожчала на 1,4%.

Доповнення

6 червня 2023 року близько 3:00 російські військові підірвали греблю Каховської ГЕС на Херсонщині. Каховська ГЕС через підрив повністю зруйнована і відновленню не підлягає.

Є додаткова загроза для Запорізької АЕС, але ситуація контрольована, вказали в Енергоатомі.

Відкрито кримінальне провадження про екоцид.

Через декілька годин вода сягне критичного рівня. Є загроза затоплення до 80 населених пунктів. У критичній зоні опинилися близько 16 тисяч людей.

У Херсонській ОВА оголосили евакуацію населення деяких населених пунктів, у тому числі частково з Херсона. Евакуація вже розпочалася.

Через підрив окупантами ГЕС Президент Зеленський скликав екстрене засідання РНБО.

 Джерело

КИЇВ. 6 червня. УНН. Європейський Союз ухвалив рішення продовжити обмеження на імпорт окремих видів агропродукції з України до п’яти країн-членів ЄС, але пообіцяв поступово їх скасовувати до 15 вересня. Про це ідеться у повідомлення Єврокомісії, передає УНН.

Цитата

“ЄС поступово скасовує до 15 вересня 2023 року виняткові та тимчасові запобіжні заходи, ухвалені 2 травня 2023 року щодо імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України відповідно до виняткових гарантій Регламенту про автономні торговельні заходи. Обсяг цих заходів додатково скорочується з 17 до 6 тарифних позицій для 4 продуктів, що охоплюються”, – повідомили у виконавчому органі ЄС.

Деталі

У Єврокомісії зазначають, що ці тимчасові та цілеспрямовані заходи були вжиті “через вузькі місця у логістиці цих продуктів у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині, а також за умови, що держави-члени не зберігають жодних обмежувальних заходів”.

“Поетапна відмова дозволить внести значні покращення до Шляхів солідарності та вирішити проблеми з вивезенням українського зерна з країни для цього врожаю”, – зазначили у євроінституції.

“Ці заходи, як і раніше, необхідні протягом обмеженого періоду часу, враховуючи виняткові обставини серйозних вузьких місць у логістиці та обмежених потужностей для зберігання зерна напередодні сезону збирання врожаю у п’яти державах-членах”, – вказали у Єврокомісії.

Також повідомляється, що відповідно до домовленості створено Спільну координаційну платформу для координації зусиль Єврокомісії, Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини, а також України щодо покращення торгових потоків між Союзом та Україною, включаючи транзит сільськогосподарської продукції коридорами. “Виконавчий віце-президент Валдіс Домбровскіс керує цим процесом на політичному рівні. Перша стартова нарада цієї координаційної платформи відбулася технічно 2 червня”, – зазначається у повідомленні.

“У випадку, якщо транзиту українських товарів перешкоджають невиправдано обтяжливим вимогам в одній або кількох із п’яти держав-членів, Єврокомісія переглядатиме, чи залишаються істотні умови для застосування цих превентивних заходів”, – наголосили у виконавчому органі ЄС.

При цьому у Єврокомісії вказали, що продовжили на рік безмитну торгівлю з Україною.

Доповнення

З 2 травня по 5 червня (з можливістю продовження) діяла постанова ЄС, яка забороняє вільний обіг пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України в Болгарії, Польщі та Румунії, а також в Угорщині та Словаччині. Це зерно з України можна транспортувати транзитом територіями цих п’яти країн.

 Джерело

КИЇВ. 5 червня. УНН. В Україні цього року погодні умови сприятливі для формування вурожаю ранніх зернових. Про це журналісту УНН повідомила керівниця відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко.

Цитата

«Ситуація така, що цього року погодні умови взагалі сприятливі для формування урожаю ранніх зернових. Про кукурудзу ми поки не говоримо, тому що її нещодавно посіяно. Що стосується озимих зернових – це пшениця, жито, ячмінь, то умови зимівлі були сприятливі, і весняні умови були досить сприятливі», – сказала Адаменко.

Вона зазначила, що велика кількість опадів у квітні сприяла тому, що до цього часу в принципі в Україні немає ґрунтової посухи, що дуже важливо.

«Тому що зараз наразі посіви знаходяться в стані достигання урожаю, і дуже важливо, щоб була наявна волога у ґрунті, а вона є наявна, і дуже важливо, що є такий помірний температурний режим, який ми наразі спостерігаємо. Тобто немає дуже високих температур у повітрі. Тому все складається для цієї групи культур», – розповіла Адаменко.

За її словами, ситуація з ярим ячменем не така райдужна через погоду, яка була під час його сівби, проте попри те що посіяли дещо менше, можна очікувати на досить високий врожай.

«Що стосується ярого ячменю, то тут ситуація не така райдужна, тому що оптимальні строки для його сівби – це кінець березня – початок квітня, а квітень був дуже дощовий і, звичайно, це позначилося на темпах сівби й на об’ємах, які були здійснені. Але на сьогодні ситуація вирівнюється, тобто попри те, що посіяли дещо менше, врожай можна очікувати досить високий», – зазначила Адаменко.

Доповнення

Раніше в ЄС прогнозували хорошу врожайність озимих культур в Україні.

2 червня повідомлялося, що в Україні посіяно вже понад 12 млн га ярих зернових та олійних культур.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, цього року очікується найбільший за 12 років посів ярої пшениці, до 285 тисяч га, хоча суттєво це не компенсує загальне скорочення посівних площ цієї культури.

 Джерело

КИЇВ. 5 червня. УНН. Європейська комісія, згідно з даними джерела PAP у ЄС, продовжила заборону Євросоюзу на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України до середини вересня, передає УНН з посиланням на польську Gazeta Prawna.

Деталі

“Європейська комісія продовжила заборону ЄС на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до середини вересня, повідомило PAP джерело в ЄС”, – ідеться у повідомленні.

Як повідомляється, 28 квітня Єврокомісія досягла домовленості з Польщею, Болгарією, Угорщиною, Румунією та Словаччиною щодо українських агропродовольчих товарів, а 2 травня оголосила про введення тимчасових запобіжних заходів щодо імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України.

Водночас, за даними ЄС, Болгарія, Угорщина, Польща та Словаччина зобов’язалися скасувати односторонні заходи щодо цих та всіх інших товарів походженням з України. Цього ж дня втратило чинність розпорядження міністра розвитку та технологій Польщі від 21 квітня 2023 року про заборону імпорту сільськогосподарської продукції з України.

З 2 травня по 5 червня (з можливістю продовження) діє постанова ЄС, яка забороняє вільний обіг насіння пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України в Болгарії, Польщі та Румунії, а також в Угорщині та Словаччині. Це зерно з України ще можна транспортувати транзитом територіями цих п’яти країн.

Нагадаємо

Днями на засіданні Ради ЄС з сільського господарства міністр аграрної політики України Микола Сольський зауважив, що введені обмежувальні заходи з боку ЄС на експорт української агропродукції мають бути скасовані, рішення мають бути знайдені в консультаціях за участю України.

Перед цим Угорщина звернулася до ЄС із проханням продовжити обмеження на імпорт українських зернових і олійних культур для п’яти країн Східної Європи щонайменше до кінця 2023 року.

 Джерело

КИЇВ. 2 червня. УНН. Уряд у п’ятницю ухвалив рішення доручити Міністерству аграрної політики та продовольства відкрити рахунок у Нацбанку для благодійних пожертв на надання гуманітарної допомоги державам Африки та Азії. Про це повідомив представник КМУ у Верховній Раді Тарас Мельничук після засідання Кабміну, пише УНН.

Цитата

“Доручено Міністерству аграрної політики та продовольства відкрити рахунок у Національному банку з метою залучення добровільних внесків (благодійних пожертв) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права для фінансового забезпечення заходів з надання гуманітарної допомоги державам Африки та Азії”, – написав Мельничук в Telegram.

До слова

Для країн Африки та Азії в Україні діє гуманітарна продовольча програма Grain From Ukraine. У межах цієї ініціативи Україна, країни-партнери та донори з приватного сектора постачають українське зерно до країн Африки та Азії, які стикаються з проблемою голоду.

Доповнення

Як раніше повідомляв УНН, Рада дозволила міністерствам використовувати добровільні внески.