Посівну розпочали у більшості областей України

 Джерело

КИЇВ. 15 березня. УНН. Сівба ярих культур стартувала у більшості областей України, повідомили в Міністерстві аграрної політики, пише УНН.

Цитата

“До сівби ярих культур приступили вже 18 областей України”, – ідеться у повідомленні міністерства від 24 березня.

Деталі

Як повідомляється, всіма категоріями господарств посіяно 293 тис. га зернових та зернобобових культур, з яких:

  • ярої пшениці – 76,1 тис. га;
  • ярого ячменю – 168,1 тис. га;
  • гороху – 35,3 тис. га;
  • вівса – 14,2 тис. га.

Найбільше ярих зернових та зернобобових культур, як вказано, посіяли аграрії Тернопільщини – 67,6 тис. га. За минулий тиждень всього посіяно 210 тис. га зернових та зернобобових культур, у лідерах Тернопільщина – 47,2 тис. га.

До сівби цукрових буряків приступили аграрії Вінниччини, Волині, Рівненщини, Хмельниччини та Черкащини.

Соняшник розпочали сіяти аграрії Одещини.

Доповнення

Міністерство аграрної політики України дало перші прогнози урожаю 2023 року: загальний валовий збір зернових та зернобобових культур може становитт 44,3 млн т, що на 16,57% менше проти попереднього показника у 53,1 млн т.

Схожі повідомлення

Україна озвучила перші прогнози на цьогорічний врожай: очікується зменшення на 16%

 Джерело

КИЇВ. 21 березня. УНН. Міністерство аграрної політики України дало перші прогнози урожаю 2023 року: загальний валовий збір зернових та зернобобових культур може становитт 44,3 млн т, що на 16,57% менше проти попереднього показника у 53,1 млн т, пише УНН.

Цитата

“Зменшення посівних площ під зерновими культурами разом з прогнозованим зменшенням середньої урожайності, спричинене зростанням цін основних факторів виробництва, вплине на обсяги врожаю. Так, загальний валовий збір зернових та зернобобових культур у сезоні 2023 року може скласти 44,3 млн т проти попереднього показника у 53,1 млн т. Зокрема, врожай пшениці очікується на рівні 16,6 млн т (20,5 млн т у 2022 році), ячменю – 4,8 млн т (5,6 млн т), кукурудзи – 21,7 млн т (25,6 млн т)”, – вказують у міністерстві.

Разом з тим, “очікується збільшення валового виробництва олійних культур до 19,2 млн т проти 18,2 млн т попереднього року”. “Врожай соняшнику прогнозується на рівні 11,5 млн т (11,1 млн т), ріпаку – 3,8 млн т (3,7 млн т), соєвих бобів – 3,9 млн т (3,4 млн т). Також очікується збільшення виробництва цукрового буряку – 11,3 млн т (9,7 млн т)”, – зазначили у відомстві.

Деталі

Як вказали у Мінагрополітики, “підстави до перших обережних прогнозів щодо врожаю 2023 року” дають осінній посів озимих культур 2022 року та поточний посів ярого клину. При цьому там наголосили, що ці прогнози щодо показників валових зборів “носять попередній характер та будуть коригуватись протягом року в залежності від обставин, в першу чергу погодних умов”.

Що стосується прогнозованих площ зернових та технічних культур під урожай 2023 року на контрольованій Україною території, то, за даними міністерства, вони становлять 19,3 млн га, що фактично співставно з показником попереднього сезону – 19,8 млн га. При цьому площа посіяних озимих культур під урожай 2023 року була меншою на 1 млн га ніж у попередньому сезоні, натомість ярих очікується більше на 556 тис. га.

Посівні площі зернових та зернобобових культур прогнозуються на рівні 10240 тис. га (-1409 тис. га до показника 2022 року). З них, озима пшениця – 4166 тис. га (-834 тис. га), яра пшениця – 285 тис га (+67 тис. га), озимий ячмінь – 536 тис га (-255 тис. га), ярий ячмінь – 1041 тис. га (+111 тис. га), кукурудза – 3618 тис. га (-451 тис. га).

На відміну від зернових культур посівні площі під основними видами олійних прогнозуються до збільшення, так: соняшник – 5641 тис. га (+476 тис. га), ріпак – 1374 тис. га (+110 тис. га), соєві боби – 1841 тис. га (+334 тис. га).

Також очікується збільшення посівних площ під цукровим буряком – 220 тис. га проти 180 тис. га минулого сезону.

Нагадаємо

В Україні стартувала посівна.

Схожі повідомлення

Різке потепління у березні: як почувається озимина

 Джерело

КИЇВ. 15 березня. УНН. Різке потепління в березні не несе загрози для посівів. Навпаки, відбувається рання вегетація, що дає змогу рослинам використовувати накопичена за зиму вологу в грунті. Про це в коментарі УНН керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко.

Цитата

«Нічого поганого немає в різкому потеплінні. Навпаки, відбувається раннє пробудження посівів. Якщо говоримо про озимі зернові культури, то рання вегетація дозволить використати наявну вологу в грунті. Адже з вологою у нас є проблеми в певних регіонах», – розповіла Адаменко.

Деталі

Як зазначила метеоролог, найближчого тижня жодних загроз для озимих немає, адже спостерігатиметься фаза активного наростання тепла. Далі прогнозується похолодання, проте це відбуватиметься в нормі. Березень не очікується екстремальним щодо температурного аспекту.

«Тобто, типові процеси для березня, просто дещо на підвищеному температурному фоні. Але для озимини на сьогодні все складається добре. Щодо квітня, то в цілому, мало загроз щодо температури. Більше ризиків щодо опадів, адже ранньо-весняна посуха дуже шкідлива. На найближчі 7-10 днів основні опади будуть у північних та західних областях, в центрі та на півдні прогнозується дефіцит. Але зважаючи на той ресурс вологи, який знаходиться зараз на полях, то найближчий місяць цієї вологи має вистачити», – зазначила Адаменко.

Нагадаємо

В Україні на початку березня стартувала сівба ярих зернових та зернобобових культур.

Схожі повідомлення

В Україні вже посіяно понад 16 тис. га пшениці, ячменю та гороху

 Джерело

КИЇВ. 10 березня. УНН. В Україні вже посіяно понад 16 тис. га зернових та зернобобових культур – пшениці, ячменю та гороху, передає УНН із посиланням на Мінагрополітики.

Цитата

“… всіма категоріями господарств Одещини посіяно 16,1 тис. га зернових та зернобобових культур, з яких – 6,7 тис. га ярої пшениці, 5,9 тис. га ярого ячменю та 3,5 тис. га гороху”, – йдеться у повідомленні.

Деталі

Станом на 9 березня, прогнозовані площі посіву основних ярих культур під урожай 2023 року на контрольованій Україною території складають 5 700,1 тис. га, що на 206,5 тис. га менше від показника минулого року.

До сівби ярих культур приступила одна область – Одеська, при цьому на відповідну дату в минулому році в Україні посів ще не розпочинали.

Нагадаємо

В Україні стартувала сівба – розпочато з ярих культур.

Схожі повідомлення

Цього року прогнозують зменшення посівних площ на 7 млн га – комітет

 Джерело

КИЇВ. 10 березня. УНН. Посівні площі цього року, за деякими прогнозами, зменшаться на 7 млн га порівняно із довоєнним показником – 29 млн га, повідомили у комітеті ВР з питань аграрної та земельної політики, пише УНН.

Цитата

“За попередніми прогнозами, посівні площі цьогоріч зменшаться на 7 млн га порівняно із довоєнним показником – 29 млн га. Мільйони гектарів земель в Україні не будуть засіяні цією весною через забрудненість вибухонебезпечними предметами”, – повідомляє прес-служба апарату ВР з посиланням на комітет з питань аграрної та земельної політики.

Деталі

Найбільш забрудненими вибухонебезпечними предметами є деокуповані території Херсонщини, Миколаївщини та Харківщини. У Мінагрополітики прогнозують, що до кінця березня 2023 року на цих участках можливо очистити та засіяти третину з нині замінованих полів. Аграрії, як повідомляється, зможуть засіяти на звільнених територіях правого берега Дніпра близько 30% площі сільськогосподарських земель.

Відповідно до аналітичних оцінок асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», аграрії будуть змушені замінити посів збиткових культур на більш прибуткові. “Це означає, що замість зернових сіятимуть більше олійних культур – соняшнику, ріпаку, сої та інших культур, які можна продати дорожче за пшеницю”, – вказано у повідомленні.

У той же час весняна посівна вже стартувала у південних областях. Першими в Україні польові роботи розпочали на Одещині. Посіяно 3,5 тис. га зернових та зернобобових культур з яких 1,5 тис. га ячменю та 2 тис. га гороху. Також сільгоспвиробники Волинської області розпочали весняно-польові роботи. Під урожай поточного року посіяна 177,7 тис. га озимих зернових культур, серед них пшениця, жито і ячмінь. Крім того, на площі 50 тис. га посіяно озимий ріпак.

“Ярими культурами цього року планують засіяти близько 330 тис. га, з них 135 тис. га – це ярі зернові та зернобобові”, – сказано у повідомленні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна та ООН погодили продовження Чорноморської зернової ініціативи

Схожі повідомлення

Посівна ускладнюється пізнім збиранням кукурудзи – НБУ

 Джерело

КИЇВ. 7 березня. УНН. Весняна посівна цього року вже стартувала, але ускладнюється пізнім збиранням кукурудзи. Про це повідомляється у макроекономічному та монетарному огляді Нацбанку України, пише УНН.

Цитата

“Почалася весняна посівна, яка ускладнюється пізнім збиранням кукурудзи (незібраними залишаються 5% площ)”, – ідеться у повідомленні.

Деталі

Що стосується інших новин агросектору, то, за повідомленням, тепличні комбінати почали відвантаження огірків нового обороту. У тваринництві пропозиція сирого молока сезонно скоротилася, проте з кінця лютого очікувалося її зростання. Завдяки нарощенню поголів’я курей у найближчі місяці очікується зростання виробництва яєць, повідомили у НБУ.

Окрім того, як зазначається, у лютому перевезення “зерновим коридором” зросли на 19% м/м. 

Доповнення

В Україні стартувала посівна – розпочато сівбу ярих культур.

Схожі повідомлення

В Україні стартувала посівна

 Джерело

КИЇВ. 3 березня. УНН. В Україні стартувала сівба – розпочато з ярих культур. Про це повідомляє Мінагрополітики, пише УНН.

Деталі

“В Україні розпочалась сівба ярих культур”, – ідеться у повідомленні.

Як повідомляється, аграрії Одещини посіяли 3,5 тис. га зернових та зернобобових культур з яких 1,5 тис. га ячменю та 2 тис. га гороху.

Доповнення

В Україні планують весною засіяти площі, які не вдалось використати восени під озимі культури, у Мінагрополітики сподіваються “вийти щонайменше на площі, які були посіяні у 2022 році”.

Схожі повідомлення

Експерт розповіла, чи сприятлива цьогорічна зима для посівів озимих

 Джерело

КИЇВ. 24 січня. УНН. Наразі в Україні спостерігається тепла зима. Морози, які періодично фіксуються, короткотривалі, тому не несуть негативного впливу на посіви. Далі все залежатиме, наскільки холодним буде лютий і чи випаде в період зниження температури сніг. Про це в коментарі УНН розповіла керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко.

Цитата

«Ситуація сприятлива, тому що ми маємо європейську зиму, і на сьогодні жодних ризиків для озимих культур немає. Морози, які були в середині місяця, з 11 по 15, найсильнішими спостерігалися на північному сході нашої країни, там було зниження до небезпечних значень для озимої пшениці. Однак ці зниження були короткотривалими, всього 1 день. Негативний вплив морозів проявляється після того, як спостерігаються такі зниження три та більше днів. Тобто зниження пройшло абсолютно безпечно», – розповіла Адаменко.

Цього року в Україні спостерігається аномально тепла зима, у порівнянні з кліматичною нормою. У період 1-20 січня в середньому температура була вища на 2,5 градуса за Цельсієм на сході та на 5 градусів – на заході та півдні України.

«Ми маємо зараз абсолютно позитивні середні температури в січні, тому жодних ризиків для озимих немає. Навпаки, на півдні Одещини спостерігалася температура до 19 градусів. Там дуже пізні посіви, і таке накопичення тепла спричинило відновлення вегетації і навіть фазові зміни. Тобто, через пізні посіви в зиму рослини увійшли у фазу проростання зерна, що є дуже вразливою фазою. А тепер за рахунок зимового тепла вони підросли і утворили сходи», – зазначила Адаменко.

Зараз спостерігається чергова хвиля похолодання. Проте, як зазначає експертка, воно поступове та щадливе. За попереднім прогнозом, не очікується, що до початку лютого будуть сильні морози.

«Буде зниження до -5…-10 градусів, але це буде абсолютно безпечно для посівів. Звісно, є негативний фактор від того, що розтанув сніг. Хоча вся волога від снігу пішла на засвоєння грунту і створення нормальних вологозапасів на весну. Далі доля посівів залежатиме від температури повітря у лютому та наявності снігу», – розповіла Адаменко.

Історія метеорологічних спостережень показує, що не виключена сувора зима в лютому. Наприклад, як розповіла експертка, у 2012 році в лютому відбулося вимерзання озимих. Та аналіз історії метеорологічних спостережень демонструє, що після теплого січня вкрай рідко буває холодний лютий. Проте, тоді тепла зима компенсується за рахунок заморозків у квітні й травні.

Нагадаємо

Мінагрополітики повідомило, що посівні площі у 2023 році переорієнтують із зернових на олійні культури через те, що останні за вартістю є дорожчими.

Схожі повідомлення

Посівна-2023: у Мінагрополітики прогнозують переорієнтацію на олійні культури

 Джерело

КИЇВ. 8 січня. УНН. Посівні площі у 2023 році переорієнтують із зернових на олійні культури через те, що останні за вартістю є дорожчими. Про це в ефірі національного телемарафону повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, передає УНН.

Він пояснив, що урожайність наступного року може частково знизитися на 5%, у порівнянні з цим роком, оскільки залишається проблематика з мінеральними добривами та іншими факторами.

Цитата

“Якщо говорити про посівні площі – там буде переорієнтація, тобто, більше в пріоритеті стають олійні культури. Ми це вже побачили, коли площа озимого ріпака не зменшилася цього року, порівняно з попереднім. І також очікується збільшення соняшника та сої. Якщо ми говоримо про фізичний збір – ми погоджуємося, що буде зменшений. Єдине, що все-таки не 30%, а на 10-15%. Якщо говорити про вартість цієї вирощеної продукції, з урахуванням того, що олійні є дорожчими, то все ж таки ми сподіваємося, що буде приблизно на рівні поточного року”, – сказав він.

Деталі

За словами представника Мінагрополітики, цього року виробництво або на рівні нульової рентабельності, або збиткове. Але проблеми профіциту олійних культур наразі немає, тому що по олійних культурах, як і по зернових, Україна експортоорієнтована.

“Тобто, фактично, абсолютна більшість продукції експортується. Міжнародний ринок готовий спожити і більші обсяги олійних культур з України. Тому те, що буде додатково вирощено, – воно буде більше експортовано. Більше того, логістика по олійних культурах більш вигідна, оскільки одиниця тонн олійних культур – більша вартість, а логістика на одну тонну майже однакова, як з зерновими. Тому якраз і переналаштовуються фермери, щоб все ж таки, працювати не в збиток, не в нуль, а з певною прибутковістю для того, щоб з більшою впевненістю дивитися на майбутній період”, – зазначив Висоцький.

Зокрема, з його слів, основна збитковість була весною-літом, до відкриття “зернової ініціативи”, оскільки тоді була обмежена логістика, і дуже низька, відповідно, ціна на внутрішньому ринку. Після початку дії “зернової угоди”, у тому числі по зернових культурах, – спостерігалася певна мінімальна прибутковість.

“Більше того, бачимо, що об’єми зростають, вартість логістики падає. Тому прогнозуємо і по зернових культурах, у тому числі озимі і пшеницю, які сіяли попереднього року аграрії, все ж таки позитивні результати в 2023 році”, – додав він.

Доповнення

У 2022 році понад 90% полів в Україні були засіяні та зібрані, абсолютна більшість фермерів сплатила орендну плату.

Схожі повідомлення

Під час війни найбільший дохід Україна отримала від експорту кукурудзи та олії – дослідження

 Джерело

КИЇВ. 22 грудня. УНН. З початку повномасштабного вторгнення Україна найбільше заробила від продажу на експорт аграрної продукції. Про це йдеться у дослідженні YouControl, який порівняв торішні дані Митниці з показниками 10 місяців 2022 року, передає УНН.

Деталі

Так, згідно з дослідженням, експорт кукурудзи та соняшникової олії відносяться до товарних груп, які займають 1 і 2 місця в ренкінгу експорту з 12,9% (4,7 млрд дол.) та 12,1% (4,4 млрд дол.) частками відповідно.

На третьому місці знаходиться залізна руда та концентрати з 7,5% (2,7 млрд дол.).

Далі за обсягами експортних постачань йде продукція АПК: пшениця і насіння ріпаку. №6 – кабелі та ізольовані проводи, №7 — напівфабрикати з вуглецевої сталі.

Загалом, основними джерелами експортної валютного виторгу як і в попередні роки лишається продукція сільського господарства і суттєво “просівшої” металургії.

Фрагментарними вкрапленнями з інших секторів в топ 20-ці експортних позицій залишаються вищезазначені електрокабелі, а також, як не парадоксально, електроенергія, електронагрівальне обладнання, лісоматеріали та меблі.

Схожі повідомлення