Позначка: Агроновини

 Джерело

КИЇВ. 9 лютого. УНН. У Київській області виявлено спалах африканської чуми свиней. Про це повідомляє пресслужба Обухівської РДА, передає УНН.

Спалах зафіксували на території Обухівського районного мисливського господарства. Там контролери виявили два трупи диких кабанів. Подальша експертиза підтвердила діагноз африканської чуми.

Для запобігання поширенню хвороби в області введені карантинні обмеження. Зокрема, в адміністрації вирішили створити в районі зону захисту, в яку включили села: Перше Травня, Шевченкове, Копачів, Березовий, Старі Безрадичі, Котовськ.

Окрім того, контролери будуть спостерігати за станом здоров’я тварин із так званої зони нагляду. До неї включили Обухів, а також 21 село та свиногосподарства ТОВ “Світанок плюс”, ТОВ “Краснослободський відгодівельний комплекс” та два мисливські господарства -“Трипільський мисливець” та “Київське”.

Додамо

Свинина потенційно може провокувати рак, як і інше червоне м’ясо, заявляють у Комісії ЄС.

“Загальна думка полягає в тому, що для запобігання зростання захворюваності на рак необхідно скоротити або виключити із щоденного раціону червоне та перероблене м’ясо” – йдеться в оновленій стратегії європейських країн.

Спеціалісти радять замінити червоне м’ясо на біле (курятину, індичку).

 Джерело

КИЇВ. 26 січня. УНН. Україна четвертий рік поспіль оновлює історичний рекорд аграрного експорту. Про це повідомляє Інститут аграрної економіки, передає УНН.

Так, головними продуктами експорту України торік були: пшениця, м’ясо птиці, заморожені та інші фрукти, макаронні вироби.

“За підсумками календарного 2021 року зафіксовано найбільші в історії України обсяги експорту пшениці — 20 071 тис. т, м’яса птиці — 459 тис. т, заморожених ягід та інших фруктів — 76 тис. т, макаронних виробів — 38 тис. т”, — розповів заступник директора Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” академік НААН Микола Пугачов.

Також, за даними фахівців, за рік частка агропродовольчої продукції в загальному експорті України зменшилася з 45% до 41%, зберігши при цьому лідерство у його товарній структурі.

“Ключовими продуктами вітчизняного аграрного експорту традиційно стали зернові та олійні культури, різні олії, залишки харчової і переробної промисловості, а також м’ясо та субпродукти, на які припадає близько 87% його вартісних обсягів”, — підсумував Пугачов.

Цікаві факти

За роки незалежності виробництво м’яса птиці в Україні зросло на 98% і залишається флагманом експорту українського м’яса.

М’ясо птиці, зокрема курятина, залишається найпопулярнішим м’ясом в Україні.

Єдиною курятиною в Україні, яка підтвердила відсутність антибіотиків, залишається “Наша Ряба”. Під час незалежного тестування фахівці дослідили, що виробник (МХП) не використовує антибіотики впродовж всього процесу вирощування птиці.

Зазначимо, що продукція МХП експортується у понад 80 країн світу, що свідчить про високу якість і безпечність м’яса. Минулого року МХП став першим, хто відправив українську курятину в Лондон.

 Джерело

КИЇВ. 11 листопада. УНН. В Україні продовжують знаходити свиней, інфікованих африканською чумою. Про це повідомили в Головному управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області, передає УНН.

Цитата:

“Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області повідомляє про те, що 7 листопада на території Чернівецької області в с. Горбівці на несанкціонованому сміттєзвалищі виявили труп свійської свині з підозрою на АЧС. Другий випадок АЧС виявлений при проведенні планового моніторингового дослідження дикого кабана з ГО Мисливський клуб “Лісівник“, який був добутий під час полювання. Згідно з результатами проведених досліджень Івано-Франківською регіональною державною лабораторію Держпродспоживслужби виявлено збудник АЧС. Про подальші дії та обмежувальні заходи сповістимо згодом”, — повідомили фахівці.

Доповнення

На АЧС хворіють дикі та свійські свині (всіх видів, порід та статево-вікових груп). АЧС характеризується високою смертністю, значними економічними збитками, запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств, обов’язковістю дотримання ветеринарно-санітарних вимог до утримання свиней, витратами на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів.

 Джерело

КИЇВ. 9 листопада. УНН. У 2020 році аграрна продукція була основою зовнішньої торгівлі, передає УНН із посиланням на інфографічний довідник “Агробізнес України”.

Найбільше доходу від експорту Україні принесла соняшникова олія – 5 млрд 325 млн дол. за рік.

На другому місці – кукурудза, із показником у 4 млрд 886 млн дол.

Замикає трійку лідерів пшениця. У 2020 році Україна отримала 3 млрд 596 млн дол. доходу від експерту пшениці.

Також до топ-10 агропродуктів експорту України увійшли ячмінь, соя та м’ясо птиці.

Так, торік Україна отримала 1 млрд дол. доходу від експорту ячменю (4 місце), 692 млн дол. доходу від експорту сої (6 місце), та 561 млн дол. від експорту м’яса птиці (7 місце).

Україна експортує багато сировини, коментують аналітики.

“Основа експорту — зернові та олійні культури. Хоча вони й забезпечують значні обсяги доходу, проте дають менше доданої вартості порівняно з готовою продукцією та продукцією переробки, якої експортується значно менше”, – розповіли фахівці.

До теми

Найбільший в України виробник і експортер курятини, агрохолдинг МХП, за рік наростив експорт на 23%. У першому півріччі 2021 року МХП експортував 191,3 тис. тонн курятини, тоді як в першому півріччі 2020 року — 170,5 тис. тонн (+12%). 

“Попри складні часи, МХП продовжив слідувати стратегії як географічної диверсифікації, так і оптимізації продуктового міксу, направляючи основні обсяги експорту курятини в основному в країни регіону Близького Сходу і Північної Африки. Загальний експорт курятини в І півріччі 2021 р. становив близько 57% проти 52% за І півріччя 2020 р. від загального обсягу продажів курятини”, — розповіли в МХП.

Цього року МХП першим поставив українську курятину у Британію. 

 Джерело

КИЇВ. 3 листопада. УНН. Податковий законопроект № 5600 містить низку дискримінаційних норм щодо вітчизняної галузі птахівництва. Таку думку висловив керівник відділу аналізу та адміністрування МХП Павло Мороз, передає УНН із посиланням на AgroTrend. 

Він нагадав, що проектом ЗУ пропонується позбавити птахівників права бути платниками єдиного податку четвертої групи. Вказана норма є контраверсійною і призведе до зменшення податкових надходжень у місцеві бюджети, каже фахівець.

“Протягом 2017-2020 років Група компаній МХП сплатила до бюджетів всіх рівнів 15,78 млрд грн. Значна доля податкових платежів – до місцевих бюджетів. Це села, селища, невеликі міста, де знаходяться наші виробничі потужності й на наших підприємствах працюють місцеві жителі.

Тому, найбільш контраверсійною є норма законопроекту 5600 про позбавлення права виробників продукції птахівництва – курей, качок, індиків, перепелів, виробників яєць – сплачувати єдиний податок 4-ої групи до місцевих бюджетів”, – аргументував він.

Єдиний податок четвертої групи є бюджетоутворюючим для багатьох ОТГ, продовжив Мороз. Тож, у разі ухвалення ЗУ громади можуть зіштовхнутися із нестачею коштів, що матиме негативні наслідки для соціально-економічного розвитку регіону, додав фахівець.

Доповнення

У Головному науково-експертному управлінні ВР назвали наслідки ухвалення законопроекту 5600: безробіття, еміграція та монополізація агросектору. 

Окрім того, ухвалення цього законопректу, за словами експертів, призведе до значного здорожчання найпопулярного серед українців м’яса — курятини. Адже йдеться про зміну оподаткування птахівників. 

 Джерело

КИЇВ. 30 вересня. УНН. 28 вересня у Києві пройшла конференція “Стан та перспективи розвитку бджільництва в Україні. Нові виклики 2021- 2022 р.р.”, у якій взяли участь представники влади, профільних асоціацій бізнесу і бджільництва, передає УНН.

За даними аналітиків UBTA, ринок ЄС є найбільшим у світі за масштабом торгівлі продуктами бджільництва. Лише меду торік імпортували туди на понад 1 млрд дол. І українське бджільництво на 80% залежить від цього ринку: обсяги нашого “медового” експорту до ЄС торік у 9 разів перевищили встановлені квоти на пільгове постачання такої продукції.

“І це — привід для перегляду. Завдання для нашого уряду — домовитися про те, щоб наступного року українські пасічники отримали значне збільшення квот”, — прокоментувала аграрний експерт UBTA Анастасія Данилюк.

Народний депутат Дмитро Соломчук розповів, що сфера бджільництва понад 20 років не обговорювалася у Верховній Раді. За останні декілька років депутати вже встигли напрацювати чимало законопроектів, зокрема, про використання пестицидів та агрохімікатів, від яких гинуть бджоли.

“Наші українські бджолярі роками дивують світ якісним і смачним медом, який давно став візитівкою країни. Щоправда, останні 20 років тема бджільництва фактично не звучала у Верховній Раді. За цей час накопичилося чимало питань, і чим швидше у ВР їх розглянуть, тим швидше вдасться їх реалізувати. Цим самим ми нарешті досягнемо довгоочікуваного балансу між аграріями та пасічниками”, — повідомив він.

Геодезист відділу розвитку, земельної політики та майнових відносин МХП Андрій Юрченко розповів, що між аграріями та бджолярами повинна бути налагоджена комунікація.

“Перші шляхи починаються на межі діалогу. Там, де буде діалог аграрія з пасічниками — там буде відповідь і партнерство. Настільки буде й все легко, і продуктивним, у нас вже є приклади. Якщо бджола є, то я вже спокійний, що буде гарний врожай соняшника”, — додав фахівець МХП.

Також Юрченко розповів про важливість збереження популяції бджіл, оскільки єдиний ефективний інструмент уникнення ризиків отруєння комах — це вивезення бджолосімей за межі полів, де відбувається протруювання.

Увагу аудиторії отримала і тема ключових законодавчих змін у галузі бджільництва щодо маркування пестицидів та агрохімікатів, з якою виступила Яна Казміна, керівник аграрного комітету асоціації UBTA.

Усі учасники наголосили на важливості подібних заходів та всебічного обговорення даної теми на усіх рівнях.