Позначка: Агроновини

 Джерело

КИЇВ. 3 вересня. УНН. Цьогорічний врожай ранніх зернових є рекордним за всю історію України – 44,8 млн тонн. Агросектор цього року може дати п’яту частину ВВП України. Такі дані оприлюднило Міністерство аграрної політики та продовольства, повідомляє УНН.

Цитата:

“Збирання ранніх зернових (зернових та зернобобових – ред.) культур в Україні завершено. На площі 10,2 млн га, що становить 100% до прогнозу, було намолочено 44,8 млн тонн зерна. Цьогорічний врожай є рекордним за всю історію України”, — зазначив профільний міністр Роман Лещенко.

Деталі

Він додав, що пшениці намолочено 32,8 млн тонн. Найвища її урожайність — у сільгосптоваровиробників Хмельницької області — 65,2 ц/га. Ячменю намолочено 10 млн 94 тис. тонн. Лідером є Київська область — 57,2 ц/га. Гороху — 570 тис. тонн.

Міністр також додав, що лідером із намолоту зерна є Одещина із показником понад 4,1 млн тонн. По 3 млн тонн зерна намолотили у Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Урожай в Одеській області постраждав через погоду

Лещенко зазначив, що вже завершилося збирання ріпаку та намолочено понад 2,8 млн тонн насіння. Найвища врожайність ріпаку по Хмельницькій (35 ц/га) та Черкаській (34,2 ц/га) областях.

“Враховуючи неврожай на інших континентах, кон’юнктура світових цін є сприятливою для аграрної продукції України і посилює роль нашої держави у глобальній продовольчій безпеці. Відповідно агросектор… може у 2021-му році може сформувати понад половини обсягу валютної виручки держави та забезпечити п’яту частину ВВП України”, — підсумував міністр аграрної політики та продовольства України.

Додамо

В Україні жнива стартували на початку липня.

Доповнення

За даними Мінекономіки, українські аграрії в 2020 році намолотили 65,4 млн тонн зернових і зернобобових з площі 15,3 млн га. Такий урожай на близько 13% менше, ніж роком раніше. Щодо результатів осінньої посівної кампанії, то українські аграрії провели сівбу озимих культур на площі 8,07 млн га.

У Міністерстві економіки прогнозують, що цьогорічний врожай зернових в Україні досягне рекордного показника 2019 року – 75 млн тонн. 

 Джерело

КИЇВ. 6 серпня. УНН. Під час візиту до США посол Фонду ООН з Глобального Сталого Розвитку, заступник голови партії “Батьківщина”, нардеп Вадим Івченко обговорив з американськими колегами імплементацію американських інноваційних технологій у землеробство України та домовився про створення україно-американської платформи для розвитку біоетанолової галузі. Зі свого боку, політичний аналітик Олександр Кочетков переконаний, що таке налагодження співпраці з США відкриває для України доступ до американських аграрних інновацій та інвестицій, передає УНН.

Цитата:

“Це дуже корисно, бо є реакцією американського бізнесу на певні тенденції, які є в Україні. Китайці нас вже “кидають“ в агросекторі, тому поглиблення співпраці з США — це важливі випереджувальні дії. У цих умовах Україна може отримати доступ до новітніх технологій, отримати фінансування, тому що аграрний сектор є сезонними, тому його потрібно й можна підтримувати ресурсами”, — вважає Кочетков.

Деталі

У своєму коментарі політичний аналітик пояснює, що Україна здатна цікавити інші країни, зокрема США, не лише як місце для вирощування та переробки сільськогосподарської продукції.

“США мають, що запропонувати, вони хочуть розширювати власні можливості в Україні, що стимулюватиме наше сільське господарство”, — зазначив Кочетков.

Контекст

За словами народного депутата Вадима Івченка, українському фермеру потрібен доступ до американських надсучасних технологій та сільськогосподарської машинобудівної техніки. Зокрема, надання таких можливостей парламентар обговорював під час свого візиту до Вашингтону з американськими колегами та великим бізнесом.

“Ми обговорили багато ключових питань для сільськогосподарської сфери України — від запуску ринку біоетанолу в Україні до інтересу американських інноваційних компаній до українського ринку. Домовились шукати фінансові інструменти для того, щоб американські сільськогосподарські машинобудівництва могли спільно з українськими заводами створювати інноваційні технології. Також ми домовились про налагодження комунікації між американською та українською асоціаціями фермерів з перспективою підписання меморандуму між ними для обміну досвідом аграріїв наших країн”, — розповів Вадим Івченко.

 Джерело

КИЇВ. 22 липня. УНН. Президент Володимир Зеленський підписав закон № 1601-ІХ про страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою. Про це повідомили в Офісі Президента, передає УНН.

Деталі

Закон передбачає запровадження нового виду договору – страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою. Йдеться про часткове бюджетне відшкодування до 60% суми страхових виплат. Також встановлюються базові вимоги до договорів такого страхування.

Серед обставин, за яких планують виплачувати страховку: вимерзання, буря, зливи, посуха, розвиток хвороб та шкідників, крадіжки.

Водночас зазначається, що конкретний розмір компенсації визначатиметься з огляду на можливості державного бюджету у відповідному порядку використання бюджетних коштів.

Також документ збільшує ставку податку на дохід за договорами страхування с/г продукції на 0,5 відсоткових пункту з метою подальшого спрямування цих коштів на підтримку страхування зазначеної продукції.

Водночас документ скасовує положення щодо страхування сільськогосподарської продукції через Аграрний страховий пул.

Закон покликаний забезпечити фінансову стабільність виробників за несприятливих погодних умов, сприяти збільшенню застрахованих сільськогосподарських угідь та розширенню ринку страхування такої продукції. Він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Коментар профільного урядовця

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький раніше розповів, що наразі в Україні страхування сільгосппродукції, врожаїв чи посівів не розвинене. Тому у 2020 році низка аграріїв на півдні країни після засухи мали труднощі з компенсацією втрат. Також він нагадав, що у 2000-х існувала низка програм держпідтримки щодо страхування, але при форсмажорах виплати не здійснювались – і довіра до страховиків зникла.

“Цей законопроект чітко визначає критерії і вимоги до страхових компаній, які необхідно дотримуватися, щоб мати державну підтримку. Законопроект підтримає аграріїв у боротьбі з форсмажорами та дозволить продовжити розвиток аграрного сектору”, – наголошував Висоцький раніше.

 Джерело

КИЇВ. 21 липня. УНН. У поточному році в сегменті рослинництва агрохолдинг МХП планує зібрати урожай з 355 тис. га землі. Про це йдеться в звіті МХП, передає УНН.

Там уточнили, що зараз йде кампанія з прибирання озимого ячменю. А найближчим часом планується збирання озимого ріпаку та озимої пшениці.

“Очікується, що урожай всіх озимих культур буде хорошим і відповідає очікуванням компанії з урахуванням погодних умов”, – розповіли в МХП, додавши, що ярі культури – кукурудза, соя і соняшник – перебувають у “гарному стані”.

Довідка УНН

МХП – провідний виробник курячого м’яса в Україні з найбільшою часткою ринку і високою впізнаваністю бренду своїх продуктів (“Наша Ряба”). МХП контролює всі етапи виробництва м’яса птиці – від вирощування зернових, виробництва комбікормів до інкубації яєць, вирощування бройлерного поголів’я, переробки, збуту, розподілу і продажу м’яса птиці (у тому числі через франчайзингові точки МХП). МХП використовує власні рефрижератори для доставки своєї продукції, що знижує загальні транспортні витрати і час доставки. З 15 травня 2008 року акції МХП котируються на Лондонській фондовій біржі під стікером MHPC.

 Джерело

КИЇВ. 17 липня. УНН. Міністр агропромисловості Роман Лещенко, який обіцяв санкції проти компаній, що вдаються до земельних махінацій, пішов на піар-захід агрохолдингу “Кернел”, який звинувачують саме у таких махінаціях, повідомляє УНН.

Про його присутність на заході повідомила прес-служба “Кернел”. Поряд з ним також були екс-міністр Тимофій Милованов, генеральний директор Dragon Capital Ігор Мазепа та голова Всеукраїнського Конргесу фермерів Іван Слободяник.

Не збентежила публічних осіб і кримінальна справа проти “Кернел”, відкрита за фактом можливих “скруток ПДВ”.

В контексті

Напередодні цього заходу вдова народного депутата Валерія Давиденко Людмила закликала міністра Романа Лещенко не підтримувати “Кернел”, який грубо порушує права фермерів, зокрема вдається до агресивного поглинання їх родинного бізнесу “Агродім”, що на Чернігівщині.

Також Людмила Давиденко пригадала міністру Лещенко його обіцянку застосувати санкції РНБО проти компаній — земельних махінаторів. Проте, вочевидь, ця обіцянка працювати не буде. Принаймні, по відношенню до агрогіганта “Кернел” Андрія Веревського.

До теми

Dragon Capital вивів акції “Кернел” на українську біржу, проте їх ніхто не купує.

Можливо це через те, що у міжнародних судах “Кернел” програв справу Михайлу Стаднику. Останній домагався навіть визнати агрохолдинг банкрутом через боргові зобов’язання перед ним.

 Джерело

2021 рік ознаменувався “чорною смугою” для одного з найбільших агрохолдингів і виробників соняшникової олії в Україні, компанії “Кернел” Андрія Веревського. Але замість того, щоб купірувати конфлікти, топ-менеджмент компанії, схоже, тільки погіршує ситуацію, “рикошетом” зачепаючи і репутацію України в цілому на міжнародній арені.

КИЇВ. 16 липня. УНН. Український аграрний гігант “Кернел” латифундиста Андрія Веревського позиціонує себе не просто як “провідний в світі і найбільший в Україні виробник і експортер соняшникової олії, ключовий постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки”, але і як компанія, в основі роботи якої лежать принципи прозорості і чесності. Топ-менеджмент компанії підкреслює, що він завжди подає тільки достовірну інформацію про холдинг, починаючи від фінансової звітності і закінчуючи стратегією розвитку, операційною діяльністю, критеріями вибору постачальників, проведенням тендерів і оцінкою ризиків.

На офіційному сайті холдингу навіть є спеціальний розділ під назвою “Стійка ділова репутація”, в якому детально написано не тільки про транспарентність у веденні справ, а й про “відповідальне лідерство”, “дотримання законів і правил”, “підвищення соціальної відповідальності”.

Загалом – багато красивих і правильних слів. Які, на жаль, розходяться з суворою реальністю. УНН аналізував, чому “Кернел” втрачає гроші і репутацію.

“Кернел” докладно повідомляє про те, що компанія підписала декларацію “Гендерної рівності та протидії домашньому насильству”. Але – вкрай лаконічний в інформуванні про подробиці конфлікту, наслідком якого стало порушення в грудні 2020 року в Люксембурзі процесу про банкрутство Kernel Holding SA (є засновником агрохолдингу “Кернел”). Тим часом останнє – куди більш важлива інформація для ділових партнерів компанії, ніж демонстрація залученості в дискусії на тему “гендеру”.

Сам факт наявності цілої низки невирішених суперечок і безлічі осіб, які вважають себе постраждалими в результаті “співробітництва” з “Кернел”, говорить про “ділову етику” і “відповідальність” компанії набагато більше, ніж барвисті слайди її “презентації” і твердження про “неприйняття корупції і шахрайства”.

Згаданий конфлікт, який став предметом судового розгляду в Люксембурзі, розгорівся через відмову “Кернел” сплатити встановлену договором і судом вартість проданих компанії корпоративних прав “СТІОМІ-холдинг” і “Хмельницькхлібопродукт” їх попереднім власникам – Михайлу і Інесі Стадник.

Михайло Стадник

Поза всяким сумнівом, цей конфлікт матиме негативні фінансові наслідки для “Кернел”. Адже ця компанія не настільки фінансово стійка і самодостатня, як про це говорить топ-менеджмент. Вона постійно залучає фінансування на міжнародних ринках капіталів і обслуговує кредити від “Європейського інвестиційного банку”, ЄБРР та інших фондів і організацій.

Чи захочуть (і якщо захочуть – то на яких умовах) західні інвестори і банкіри, і надалі мати справу з компанією, що має цілий ряд конфліктів, в підґрунті яких – банальне небажання дотримуватися договорів і виплачувати гроші за придбані активи?

І це тільки “верхівка айсберга”. В історії холдингу вже були ситуації, коли його сумнівні методи роботи в Україні провокували міжнародний скандал. У 2018 році громадська спілка “Всеукраїнський аграрний форум” від імені національних аграрних асоціацій навіть звертався з відкритим листом до Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні і Міжнародної фінансової корпорації з закликом не надавати кредитні лінії для компанії, що зневажає основні принципи конкуренції та рівності перед законом усіх суб’єктів підприємницької діяльності.

У зв’язку з цим виникають питання до основного власника холдингу, Андрія Веревського.

Андрій Веревський

Адже саме він несе всю повноту відповідальності перед акціонерами за дії свого менеджменту, які конфліктно управляють активами холдингу, “попутно” завдаючи удару по іміджу України на міжнародній арені.

І мова, схоже, не про якісь “казуси”, а про системний підхід. Наріжним каменем “бізнес-стратегії” “Кернел”, судячи з усього, є “компенсація” попередніх провалів, які спричинили за собою фінансові втрати, за допомогою агресивного “поглинання” успішних підприємств, що працюють на українському ринку.

Одним з яскравих прикладів, який ілюструє “безвихідність” такого підходу, є ситуація навколо ТОВ “АГРОДІМ”. У 2019 році “Кернел” прийшов в цю компанію, як інвестор, а вже в 2020-му, в момент заміщення, пов’язаного зі смертю засновника компанії, Валерія Давиденко, встановив контроль над підприємством. Що дозволило йому “не пашучи, не сіючи, не будуючи” отримати прибуток від продажу врожаю поперднього року, виручка від якого склала, за різними оцінками, від 25 до 32 млн. доларів.

УНН побував в епіцентрі конфлікту.

Для порівняння – офіційно, в 2020 фінансовому році (липень 2019-червень 2020 року), вся компанія “Кернел” отримала 123 млн. Доларів чистого прибутку. Можна лише здогадуватися, яка частина від цього показника отримана за допомогою “приписування” врожаю “АГРОДІМ”. У ЗМІ можна знайти інформацію і про інших (крім “АГРОДІМ”) прикладах подібного “господарювання” менеджерів холдингу-гіганта.

Спроба недружнього поглинання СП “АГДОДІМ” цілком може привести до чергового удару по репутації “Кернел”. У травні 2021 році мати і дружина покійного Валерія Давиденко звернулися до Господарського суду Чернігівської області з позовами про витребування частки в статутному капіталі ТОВ “СП” АГРОДІМ “в розмірі 76%, що належить Валентині Давиденко.

З високою ймовірностю можна прогнозувати, що сім’ї Давиденко вдасться відстояти свої законні права. Добре розуміють це і в “Кернел”. Напевно, саме щоб убезпечити себе від прогнозованого судового рішення, топ-менеджери зважилися на реалізацію вкрай сумнівною схеми. Для її здійснення була, за тією ж адресою, що і справжній “АГРОДІМ”, зареєстрована компанія-клон. Її відмінність від справжньої – в одній маленькій і малопомітною деталі (точці після назви – “АГРОДІМ.”).

Статутний капітал компанії-клона – всього 10 000 грн. На її балансі немає техніки, обладнання, виробничих і складських площ. На рахунках – немає грошей. Сенс її створення, схоже, в тому, щоб переписати на себе “земельний банк” компанії сім’ї Давиденка “АГРОДІМ”.

Напевно, ця “схема” (жертвами якої вже стали сотні власників земельних паїв) здається менеджменту “Кернел” вдалою і перспективною. Однак її підсумком може стати не тільки подальша девальвація репутації компанії, але і прямі збитки для неї: якщо “АГРОДІМ” повернеться під контроль родини Давиденко, “Кернелу” буде набагато складніше “замилювати очі” іноземним кредиторам звітами про свої прибутки.

Для лістингових компаній, якій в тому числі є “Кернел”, “Корпоративний кодекс” – не порожній звук, це орієнтир для інвесторів. І коли слова розходяться зі справами – це серйозний сигнал для акціонерів і кредиторів переглянути своє подальше співробітництво з “токсичним” контрагентом, для запобігання власних фінансових і репутаційних ризиків. А це означає тільки одне, чим більше конфліктів буде плодити навколо себе “Кернел” – тим менше кредиторів будуть хотіти мати справу з його топ-менеджментом і Україною в цілому. Особливо це питання актуальне на тлі відкриття ринку землі.

 Джерело

КИЇВ. 14 липня. УНН. Агрохолдинг “Кернел” і його засновника Андрія Веревського звинуватили в земельних махінаціях з агрокомпанією покійного народного депутата Валерія Давиденка “Агродом”. Звинувачення холдинг Веревського спростовує, однак пояснити, навіщо створив клон на підприємство Давиденка – не може, повідомляє УНН.

У “Кернел” вважають, що правомірно забрали компанію “Агродім” у сім’ї Давиденка, нібито на підставі простроченої заборгованості за кредитом. При чому відчуження частки підприємства, за словами вдови Давиденка, сталося буквально відразу після смерті чоловіка.

У своє виправдання “Кернел” заявив, що раніше видав кредит компаніям Давиденка обсягом 11 млн доларів під заставу пайової участі в його агропідприємстві “Агродім”, і якби Давиденко повернув кредит, то “Кернел” би повернув частку в “Агродомі”. Однак сам же “Кернел” визнає, що забрав частку у сім’ї Давиденка не через прострочений кредит, а через затримку в оплаті відсотків.

При цьому “Кернел” нічого не вказує про проданий врожай “Агродому” після смерті Давиденка, який, за словами співрозмовників агентства, цілком покривав усю його заборгованість і за кредитами, і за відсотками.

Обговорюючи цю ситуацію з УНН, учасники ринку вважають, що Андрій Веревський фактично скористався смертю Давиденка і нетривалим простроченням в оплаті відсотків для того, щоб агресивно відібрати досить велике підприємство “Агродім” у Чернігівській області. Тут же вони пригадують історію з агрокомпанією “Креатив” уже теж покійного нардепа Станіслава Березкіна, яка перейшла у власність “Кернел”. І хоч процедура була іншою, “Кернел” у властивій манері вів нечесну боротьбу, кажуть вони.

УНН направив запит “Кернел” з проханням прокоментувати, навіщо вони створили клон “Агродому” – “Агродім.” (з крапкою в кінці) і зареєстрували його на Оксану Сліпенчук з Полтави, звідки родом сам Андрій Веревський. Однак у “Кернел” відповідати на запитання не стали. Також від коментарів відмовилася і сама Сліпенчук.

Тим часом клон компанії Давиденка намагається переукласти договори оренди з пайовиками, запевняючи що “Агродім” і “Агродім.” (клон) – це одне і теж, вводячи тим самим в оману людей.

УНН став свідком того, як люди ледь не побили представників “Кернел”, коли дізналися що вони – це зовсім не “Агродім” сім’ї Давиденка. Детально на відео.

 Джерело

КИЇВ. 14 липня. УНН. Акції агрохолдингу “Кернел” на Українській біржі ніхто не купує, передає УНН з посиланням на торги компанії.

Так, в період з 3 по 13 липня не було жодного бажаючого купити акції українського агрохолдингу.

Доповнення

“Кернел” почав торгувати акціями на “Українській біржі” не так давно. Перші угоди були проведені 24 червня 2021 року. До цих пір акції компанії “Кернел” торгувалися тільки на Варшавській біржі.

Інші українські компанії торгують акціями на Українській біржі більш успішно. Так, наприклад, Райффайзен Банк в період з 3 по 13 липня провів низку торгів. І продав в цілому акцій на 355 тис. 380 грн.

Всього, в період з 3 по 13 липня учасники Української біржі здійснили 169 угод на загальну суму 533,3 млн грн.

Контекст

Суди Лондона, Швейцарії та Люксембургу розглядають питання банкрутства Kernel Holding за позовом Михайла Стадника, якому компанія Андрія Веревського винна порядку 30 млн доларів.

За оцінкою учасників процесу, рішення міжнародних судів про банкрутство Кернел матимуть катастрофічні наслідки для компанії, яка запозичує гроші у міжнародних фондів та ЄБРР.

 Джерело

КИЇВ. 14 липня. УНН. Українська асоціація бізнесу і торгівлі (UBTA) та Центр економічного відновлення (ЦЕВ) від імені українського бізнесу надали прем’єр-міністру Денису Шмигалю та відповідним Міністерствам “Звіт щодо визначення Другого Національного визначеного внеску (НВВ-2) України до Паризької кліматичної угоди” та підготували пропозиції до проекту НВВ-2 із використанням Міжнародної методики та актуальних показників галузей, повідомляє УНН з посиланням на прес-службу Асоціації.

Починаючи з квітня 2021 року ЦЕВ та UBTA проводили розрахунки обсягів викидів парникових газів в Україні до 2030 року на основі Національної економічної стратегії 2030 (НЕС-2030) та розробляли три сценарії викидів парникових газів в розрізі різних секторів економіки. До розрахунків були залучені ключові галузеві об’єднання та бізнес-асоціації, а також провідні експерти.

Сценарії відрізняються рівнем складності заходів та обсягом фінансування. Так, Базовий сценарій — це 43% і передбачає додаткове фінансування заходів з екомодернізації у розмірі 12 млрд євро, що є можливим для України за умов створення додаткових стимулів. Консервативним сценарієм визначено показник у 40%, який передбачає додаткове до базового сценарію фінансування заходів з декарбонізації у розмірі 27 млрд євро. Оптимістичний сценарій (36%) передбачає найбільш радикальні технологічні рішення з декарбонізації і відповідно найбільший обсяг фінансування на заходи з декарбонізації — 50 млрд євро. Така сума співставна із фінансуванням програми МВФ і наразі не має жодних підстав для реального втілення.

“ЦЕВ та UBTA переконані, що досягнення достатньо амбітного обсягу викидів парникових газів у 2030 році у розмірі 40% від рівня 1990 року є можливим для України тільки за наявності достатнього фінансування, затвердження Урядом чіткого плану дій з декарбонізації економіки на період 2021 — 2030 рр., а також виконання ряду інших заходів. В умовах поточного рівня фінансування реалістичним у 2030 році є виконання тільки Базового сценарію (43% викидів парникових газів від рівня 1990 року)” — вказано у відкритому листі-зверненні до Прем’єр-міністра України та відповідних профільних Міністерств від авторів розрахунків.

В UBTA нагадали, що Паризька угода передбачає добровільне скорочення країнами світу викидів парникових газів. НВВ — це добровільне зобов’язання, що періодично переглядається в сторону більшої амбітності. При формуванні НВВ обов’язково має враховуватись “національний контекст” країни.

Тема скорочення обсягів викидів парникових газів в Україні лише на перший погляд може здатися чимось недосяжним, переконані в Асоціації. Насправді Україна продемонструвала одне з найбільших у світі скорочень викидів з 1990 року. Це пояснюється падінням обсягів виробництва та скороченням кількості населення. Сьогодні рівень викидів у розрахунку на одного громадянина в Україні у 2-3 рази нижчі за країни ЄС. Але якщо у 1990 році величина енергоємності українського продукту була на рівні з розвиненими країнами, то сьогодні енергоємність вітчизняної економіки значно вища за відповідний показник країн з потужним промисловим комплексом (Німеччина, Франція) з огляду на системну роботу, що проводилась у цих країнах впродовж багатьох років, розповіли в UBTA.

Україні аби відповідати викликам Паризької угоди необхідно здійснити трансформації, які мають різні ризики, одним з яких є додаткове навантаження на бізнес щодо фінансування приватного чи запозиченого капіталу у перебудову виробничих потужностей, й бізнес у цьому обмежений, додали в UBTA. З іншого боку, ці витрати відобразяться додатковим фінансовим навантаженням на гаманці споживачів. Також присутні загальні фактори, такі як неможливість об’єктивного обліку викидів через наявність значного тіньового сектору економіки, відсутність моніторингу та контролю викидів парникових газів та ін.

В той же час, український бізнес та експерти підтримують необхідність скорочення енергоємності виробництв та зменшення “carbon footprint” (ред. “вуглецевий слід” — викиди, що формуються протягом всього ланцюга виготовлення продукції). Адже в довгостроковій перспективі це дозволить забезпечити високу конкурентоспроможність вітчизняних виробників на глобальному ринку.

На шляху до кліматичної нейтральності аби успішно досягти кліматичної амбіції та розвивати економіку, Україні необхідно реалізувати низку заходів, описаних в листі, з яких: створення чіткого та зрозумілого плану дій з декарбонізації економіки із визначенням джерел фінансування, механізмів зі стимулювання та термінів реалізації заходів; забезпечення зростання добробуту громадян та лібералізації енергетичних ринків, впровадження енергоефективних заходів та просвітництво громадян щодо раціонального використання ресурсів, енергоефективності та кліматичних викликів, підкреслили в Асоціації.