Позначка: Агроновини

 Джерело

КИЇВ. 12 жовтня. УНН. В Україні зібрано близько 65-70% гречки від запланованих площ, й вже зрозуміло, що Україна не буде забезпечена власною гречкою на 100%. Про це журналісту УНН повідомив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

“Гречка ще збирається, але десь 65-70% від запланованих (площ – ред. ) зібрано, і зрозуміло вже, що ми не будемо власною гречкою забезпечені на 100%. Доведеться враховувати перехідні залишки, й думати про частковий імпорт”, — сказав Коваль.

Додамо, станом на 5 жовтня українські сільгоспвиробники зібрали майже 53 млн тонн основних культур з площі 17,1 млн га. Зокрема, зернових та зернобобових культур намолочено 40,7 млн тонн з площі близько 11 млн га (71% до прогнозу).

Як повідомлялося, в Україні очікується врожай зернових на 7 млн тонн менше, ніж торік.

 Джерело

КИЇВ. 1 жовтня. УНН. Аграрії, які відмовляються виконувати форвардні контракти щодо поставок зернових, будуть внесені у так званий “чорний список” – публічний реєстр недобросовісних компаній, де будуть вказані дані не тільки про юридичних осіб, а й про кінцевих власників компаній. Про це заявили аграрні асоціації, інформує УНН.

Зараз в Україні виникла ситуація, коли розпочало зриватися виконання форвардних контрактів і аграрних розписок з постачання зерна трейдерам. Однак одні агропідприємства мають об’єктивні причини: урожай втрачений повністю через природні катаклізми, чи він не покриває необхідних обсягів. Інші ж не бажають виконувати взяті на себе зобов’язання, вимагаючи більш високу ціну, ніж та, яка передбачена контрактом, або відмовляються повністю від його виконання.

“Ми проаналізували укладені контракти. І хочемо сказати всім, хто думає, що можна легко відмовитися від їх виконання: закінчиться все це програшем у суді. Перспектив тут немає, справи ці для судів прості”, – попередив заступник голови всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов.

За його словами, така ситуація може призвести до того, що Україну визнають неблагонадійним партнером на міжнародному ринку і перестануть кредитувати, від чого постраждають всі аграрії.

Щоб не допустити такого сценарію, профільні асоціації й планують створити реєстр, який дозволить очистити АПК від недобросовісних учасників ринку і зберегти довіру кредиторів.

У той же час, аграрні асоціації планують укласти меморандум для захисту компаній, які постраждали від посухи і не можуть виконати взяті на себе зобов’язання. Такі підприємства у “чорний” список не вноситимуть.

 Джерело

КИЇВ. 30 вересня. УНН. Бізнес прагне динамічного переходу до “зеленої” економіки. Те, як “не проїсти” планету — цими вихідними обговорювали підприємці, фахівці та влада на Всеукраїнському ECOFORUM-2020 у Переяславі, повідомляє пресслужба агрохолдингу МХП, передає УНН.

Під час свого виступу на Екофорумі заступник голови правління агрохолдингу МХП Олександр Домбровський наголосив на важливості пошуку “золотої пропорції” між сталим виробництвом та оптимальним споживанням для збереження екосистеми планети, а також розповів про особливості розвитку “зеленої” енергетики та формування “зеленої” економіки.

“Перед нами сьогодні стоїть великий національний та глобальний виклик: “чиста” енергія та “жива” земля для майбутніх поколінь. Ми маємо мати візію розвитку хоча б до 2100 року. У глобальному сенсі бізнес потребує нових більш сталих підходів, і класичне розуміння його моделей починає помирати — “Business as usual is dead”. Нам потрібен швидкий динамічний перехід до “зеленої” економіки. Людство “проїдає” планету та накопичує “екоборг”. Кількість використаних ресурсів щорічно перевищує той обсяг, який Земля здатна відновити за рік“, — сказав Домбровський.

За його словами, сьогодні на екологічні проблеми потрібно дивитись набагато глибше, адже для збереження біорізноманіття та екосистеми мало лише природоохоронних заходів — потрібно впроваджувати більш стале виробництво та споживання.

“Що стосується кліматичних змін — то, на жаль, сьогодні це вже реальність для України. Про це можна запитати в будь-якого фермера, і наслідки цих змін можна побачити на багатьох наших полях.

 Джерело

КИЇВ. 29 вересня. УНН. Незалежний аудит підтвердив невикористання антибіотиків на птахофабриках групи МХП – виробника курятини “Наша Ряба”. Про це повідомили у пресслужбі компанії, передає УНН.

“У 2019 році МХП прийняв чітку стратегію на повну відмову від використання антибіотиків. У профілактичних цілях ми антибіотики ніколи не використовували, але є ще лікування птиці. Цього року ми вирішили піти ще далі та повністю виключити антимікробні засоби з виробничого процесу. Три наші птахофабрики — “Миронівська”, “Вінницька” та “Оріль-Лідер” — успішно пройшли незалежний аудит “Союзу птахівників України” щодо підтвердження вирощування птиці без застосування антибіотиків та отримали право наносити додаткове маркування класу “А” на свою продукцію. Цей клас означає, що антимікробні засоби не застосовувалися на жодному з етапів вирощування: ані на батьківському стаді, ані на промисловому”, — розповів вчора під час пресконференції Євген Бойко, головний ветеринарний лікар МХП.

Раніше, у березні цього року, Союз птахівників спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Європейським банком реконструкції та розвитку (EBRD), Держпродспоживслужбою та МХП провели пресконференцію, де учасники обговорили глобальні ризики, які криє у собі проблема резистентності до антибіотиків.

Найбільш гостро стоять питання неконтрольованого обігу антибіотичних засобів та потрапляння їхніх залишків до організму людини разом із їжею. Саме тому за ініціативи найбільших українських компаній, які представлені у птахівництві, було розроблено систему маркування продукції, вирощеної без антибіотиків, а також критерії для отримання виробниками права наносити таке маркування. Тож вчорашня пресконференція була присвячена підбиттю перших результатів із впровадження цього галузевого стандарту.

“Вимоги були розроблені ще у минулому році. Вже з 1 січня цього року підприємства, які мали намір брати участь у цій програмі, розпочали здійснювати моніторингові дослідження залишків інгібіторів та токсинів у кормах, воді, кінцевій продукції та продуктах життєдіяльності птиці, які є основою для підтвердження відповідності зазначеним вимогам. Через карантинні обмеження інспектування підприємств декілька разів відкладалися, але вже наприкінці травня відбулися аудити на двох підприємствах МХП — Миронівській та Вінницькій птахофабриках, а у липні аудит відбувся ще на одній птахофабриці МХП — “Оріль-Лідер”. За результатами моніторингу всім трьом фабрикам було надано право наносити маркування класу “А”, — поділився Сергій Карпенко, виконавчий директор Асоціації “Союз птахівників України”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Наша Ряба” поки єдині в Україні, хто підтвердив відсутність антибіотиків у курятині.

Віталій Башинський, національний консультант ФАО та координатор проекту з подолання ризиків АМР під час пресконференції ще раз наголосив на викликах, які ставить перед людством антибіотикорезистентність.

“Весь світ опікується питанням антибіотикорезистентності вже більше десяти років. Ми розуміємо, що ситуація погіршується не просто швидко, а занадто швидко — ми не очікували такого стрімкого утворення антибіотикорезистентних штамів. Ще десятиліття тому антибіотикорезистентний штам був чимось рідкісним. На сьогодні ми навпаки – шукаємо ті штами, які не мають антибіотикорезистентності. Тому це дуже серйозна проблема, яку нам, як людству, потрібно зараз вирішувати”, — зазначив він.

Василь Говгера, провідний експерт відділу агробізнесу Європейського банку реконструкції та розвитку, поміж іншого зауважив на важливості підвищення стандартів біобезпеки у харчовій промисловості у контексті всесвітньої пандемії COVID-19.

“Сьогодні у контексті пандемії коронавірусу, а також минулих пандемій різного роду зоонозних хвороб, ми розуміємо, що не можна розділяти питання продовольчої безпеки та охорони здоров’я. Під час цієї пандемії ми багато працювали з експертами стосовно питань біобезпеки та консультували компанії, допомагаючи підвищити ефективність та подолати кризу. Ми зауважили, що компанії, які впроваджують інші системи безпеки, такі як, наприклад, виробництво без антибіотиків, виходять на новий рівень ефективності. Це дозволяє їм стабільніше працювати в умовах постійної невизначеності, та тим самим забезпечувати продовольчу безпеку”, — зауважив Говгера.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Виростити курку без антибіотиків в Україні можуть одиниці.

Борис Кобаль, директор департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби та головний ветеринарний лікар України наголосив на серйозності проведених моніторингових досліджень.

“Якщо говорити про моніторинг, про який вже згадував Сергій Карпенко, то я маю додати, що мова йде про значну кількість тестів і лабораторних досліджень. Це величезна робота, яка може гарантувати кінцевому споживачу найголовніше — якість, безпечність продукції та її відповідність всім стандартам. І звісно ж, розміщення відповідного маркування виробниками неможливе без участі державного регулятора. Ми всіляко вітаємо ініціативу “Союзу птахівників України” та раді, що галузь готова до внутрішньої регуляції та постійно йде на підвищення стандартів якості та біологічної безпеки”, — підсумував він.

Система передбачає маркування трьох видів:

клас “А” — антимікробні засоби не використовуються на жодному із виробничих процесів (“Вільне від антибіотиків”);

клас “В” — антимікробні засоби не використовуються у продуктивній зграї птиці (“Ферма без антибіотиків”);

клас “С” — антимікробні засоби не використовуються з профілактичною метою, але можуть застосовуватися з лікувальною за умови дотримання правил (“М’ясо без залишків антибіотиків”).

Завдяки впровадженню даної системи, споживач може бути впевнений у достовірності заявленої виробником інформації, оскільки право наносити відповідне маркування надається незалежною стороною. Крім того, Союз птахівників залишає за собою право проводити самостійні відбори зразків продукції цих підприємств на будь-якому етапі вирощування, виробництва, реалізації з метою зовнішнього моніторингу дієвості контролю.

Довідка УНН: МХП — найбільший виробник і експортер курятини. Найпопулярніша торгова марка — “Наша Ряба”. Компанія належить Юрію Косюку.

 Джерело

КИЇВ. 28 вересня. УНН. Агроіндустріальний холдинг МХП 28 вересня провів пресконференцію, присвячену темам харчової безпеки та відмови від використання антибіотиків у птахівництві, повідомляє УНН.

Зокрема, спікери розказали про загрози використання антибіотиків, сучасні підходи до птахівництва, стандарти біобезпеки та практичний досвід провідного європейського виробника м’яса курки з повної відмови від використання антимікробних засобів на всіх етапах вирощування.

“Весь світ опікується цим питанням вже більше ніж 10 років, і ми розуміємо, що ситуація погіршується не просто швидко, а занадто швидко”, — сказав Національний консультант та координатор проектів Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Віталій Башинський.

ФАО разом з Асоціацією птахівників розробили незалежний стандарт, який дає право наносити маркування класу А. Компанія МХП найперша дала згоду на проведення незалежного аудиту. Після трьох місяців моніторингу та перевірок корпорація отримала право наносити маркування класу А, що означає відсутність антибіотиків.

Головний ветеринарний лікар МХП Євген Бойко поділився досвідом холдингу, завдяки якому вдалося досягти повної відмови від використання антибіотиків.

“Ми не використовуємо ці компоненти ані під час вирощування батьківського стада, ані під час вирощування бройлерного стада, і м’ясо іде на полиці до споживача без використання антибіотиків під час вирощування”, — наголосив Євген Бойко.

За словами виконавчого директора Асоціації “Союзу птахівників України” Сергія Карпенка, за 2020 рік три підприємства Групи МХП (“Миронівська птахофабрика”, “Вінницька птахофабрика” та “Оріль-Лідер”) успішно пройшли незалежний аудит.

“Наприкінці травня відбулись аудити на двох підприємствах Миронівського хлібопродукту, і за результатами цих інспектувань вже була надана можливість маркувати продукцію відповідним знаком. У липні було проведено ще одне інспектування підприємства компанії МХП”, — сказав Сергій Карпенко.

Довідка УНН. МХП — найбільший виробник і експортер курятини. Найпопулярніша торгова марка — “Наша Ряба”. Компанія належить Юрію Косюку.

 Джерело

КИЇВ. 21 вересня. УНН. У першому півріччі 2020 року агрохолдинг МХП Юрія Косюка сплатив до бюджету 1,59 млрд гривень податків. Про це повідомляє пресслужба компанії, передає УНН.

“Підприємства групи одного з найбільших агроіндустріальних холдингів України МХП протягом першого півріччя 2020 року сплатили до бюджетів всіх рівнів 1,59 млрд гривень податків”, – йдеться у повідомленні.

Зокрема, податок на доходи фізичних осіб склав 663,1 млн грн, єдиний соціальний внесок – 539,6 млн грн, ПДВ на митниці – 212,7 млн грн.

Також до бюджету МХП направив 55,8 млн грн військового збору та 54,9 млн грн – податок на землю.

“На прикладі МХП ми хочемо показати, що чесний і сильний бізнес в Україні цілком можливий. Ми працюємо абсолютно чесно і прозоро як з нашими партнерами, так і з державою”, – коментує засновник та СЕО МХП Юрій Косюк.

Косюк переконаний, що сильний національний бізнес є основою розвиненої національної економіки.

“Коли в Україні буде 100 таких компаній, як МХП, Україна вже буде європейською країною”, – вважає він.

Нагадаємо, на подолання коронавірусу МХП надав державі 84 млн грн.

 Джерело

КИЇВ. 16 вересня. УНН. Виробництво курятини без антибіотиків – важке і затратне. Тому в Україні таке практикують одиниці. Про це в коментарі УНН розповів лікар ветеринарної медицини Андрій Биченко.

“Вигодувати птицю без застосування антибіотиків теоретично можливо. Але для цього на підприємстві має бути досить висока культура вирощування курей: стерильні пташники, підтримка стабільної температури в місцях життєдіяльності маточного поголів’я птиці, висока якість корму.

Окремо важливо, аби співробітники таких підприємств щодня змінювали робочий одяг, обробляли його”, – каже він.

І це дуже важкі вимоги, адже в разі інфікування 10% поголів’я – знищується усе стадо.

“А це – великі фінансові ресурси, які виробник змушений буде покривати власним коштом”, – додав він.

Тому в Україні одиниці тих, хто може забезпечити виробництво без шкідливих антибіотиків.

“Антибіотики у великій кількості можуть зруйнувати шлунково-кишковий тракт, спровокувати діарею, дуже неприємні наслідки для шлунку. Тому, коли людина застосовує антибіотики у лікувальних цілях – завжди з ними виписуються пробіотики, які відновлюють мікрофлору кишечника”, – уточнив він.

Нагадаємо, станом на сьогодні лише один виробник української курятини пройшов тест на відсутність антибіотиків. Це виробник курятини “Наша Ряба” – компанія МХП.

 Джерело

КИЇВ. 14 вересня. УНН. З початку року Держпродспоживслужба прийняла близько 3 тисяч рішень обмежити роботу підприємств харчової сфери, включаючи місця розведення тварин, які нехтують санітарним законодавством. Про це у відповідь на запит УНН повідомили у відомстві.

“У зв’язку з виникнення та розповсюдженням небезпечних хвороб тварин у 2020 році прийнято 3 тис. 86 рішень державних надзвичайних протиепізоотичних комісій, відповідно до яких встановлено обмеження, які стосувалися усунення ймовірного зараження та розповсюдження хвороб тварин”, – розповіли у Держпродспоживслужбі.

Там додали, що Держпродспоживслужба вповноважена призупиняти роботу сумнівних виробництв і лише у першому півріччі таких нараховано півтисячі.

“За 6 місяців 2020 року тимчасово припинено виробництво та/або обіг харчових продуктів у 478 випадках”, – розповіли контролери.

Нагадаємо, Держпродспоживслужба зупинила роботу свиноферми, яка отруювала село під Києвом.

 Джерело

КИЇВ. 14 вересня. УНН. Майже рік Володимир-Волинська прокуратура не може знайти винних у “кривавих ріках”, що розлилися з місцевої птахофабрики, повідомляє УНН.

Мова про кримінальне провадження, відкрите ще у жовтні минулого року, на підставі даних волинських активістів. Останні зафільмували потік викидів рідких відходів червоного кольору на території Володимир-Волинського району.

Активісти дослідили, що нечистоти ведуть до відстійників ПрАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” (виробник курятини “Епікур”).

У “Володимир-Волинській птахофабриці” спочатку мовчали, а потім визнали: викиди кривавих відходів червоного кольору сталися внаслідок діяльності компанії.

Кримінальне провадження розслідують слідчі Володимир-Волинського ВП ГУ НП у Волинській області. Але підозру за вчинення правопорушення досі нікому не повідомили.

“У кримінальному провадженні триває досудове розслідування”, – розповіли у прокуратурі.

Нагадаємо, у травні на Володимир-Волинській птахофабриці стався спалах коронавірусу серед працівників.

 Джерело

КИЇВ. 12 вересня. УНН. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства отримало завдання щодо підготовки програми підтримки фермерів, які постраждали від посухи, зокрема, щодо включення до програми “Доступні кредити 5-7-9%”. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський, повідомляє УНН з посиланням на пресслужбу Офісу Президента.

“Я говорив з фермерами. Поставили завдання (Мінекономіки — ред.). Крім програми „5-7-9%“, буде виділено частину в цій програмі для фермерів. Перш за все для тих, які постраждали від посухи в Україні”, — сказав Зеленський.

Президент наголосив, що профільні міністерства мають розробити програми зрошування.

“Всі скаржаться, що довгі роки — засуха, фермери втрачають урожай. Так, це природа, це клімат, але держава не може відповідати, що це тільки природа та клімат”, — додав Президент.

Глава держави зазначив, що уряд має вирішити питання страхування врожаю.

Нагадаємо, ефективна державна підтримка агрострахування могла б стати механізмом підтримки українського АПК в умовах коронакризи та посухи.