Позначка: Агроновини

 Джерело

КИЇВ. 1 вересня. УНН. Підприємства аграрного сектору підлягають первинному та обов’язковому фінансовому моніторингу. Про це повідомив голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

“Це стосується усіх підприємств АПК. Виключень ні для кого немає, і це – правильно”, – підкреслив він.

Нардеп додав, що фінансовий моніторинг сприяє підвищенню податкової доброчесності. Однак не напряму.

“Інститут фінансового моніторингу та податкове право, що протидіє ухиленню від оподаткування, напряму не пов’язані. Тобто не можна у межах фінмоніторингу відслідковувати ухилення від оподаткування”, – пояснив він.

Разом з тим, боротися з тінізацією в агропромисловому комплексі потрібно. Це повинні робити законодавчі та виконавчі органи влади.

“Це треба робити двома шляхами: податковий контроль за діяльністю зернотрейдерів та шляхом виведення із тіні обробки землі. До речі, на це спрямований законопроект №3131д (законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції, – ред.)”, – додав Гетманцев.

Нагадаємо, у схемах ухилення від сплати податків фігурують не тільки “чорні” фермери, а й великі компанії, зокрема іноземні.

УНН повідомляв, що американська Cargill, яка купує у фермерів агропродукцію, а потім її експортує – часто потрапляє у поле зору правоохоронців саме через роботу з фіктивними підприємствами, внаслідок чого страждає репутація великої американської корпорації.

 Джерело

КИЇВ. 31 серпня. УНН. Агрохолдинг МХП Юрія Косюка увійшов до ТОП-8 технологічних проривів за історію незалежності України, підготовленого виданням “Сегодня“, передає УНН.

МХП, в який входять такі торгові марки, як “Наша Ряба”, “Бащинський”, “Секрети Шефа” і “Легко”, є прикладом динамічного бізнесу в Україні, який активно використовує сучасні технології та застосовує їх для забезпечення споживачів високоякісною продукцією як для внутрішнього ринку, так і за її межами. Продукція МХП знаменита за кордоном, так як її експортують до 80 країн по всьому світу, вказує видання.

“Однією з найбільших інвестицій МХП у 2019 році була купівля Perutnina Ptuj – найважливішого підприємства по переробці м’яса у Південно-Східній Європі зі своєю 110-річною історією, продукцію, яку споживає понад 2 мільйони осіб щодня. Perutnina Ptuj представлена ​​у 22 країнах, включаючи Хорватію, Сербію, Боснію і Герцеговину, Австрію, Північну Македонію і Румунію. Більше 3500 осіб працюють на підприємствах Perutnina Ptuj”, – пише “Сегодня”.

Аналізуючи роботу МХП відзначається, що коли в Україні буде 100 компаній з таким же підходом до інновацій, розвитку та інвестиціями в економіку, як це робить дана компанія, Європа вже буде в Україні. А це означає, що такі поняття як “європейські стандарти”, “культура ведення бізнесу” і “розвинена економіка” стануть не чимось недосяжним, а реальністю.

Нагадаємо, МХП і “Органічна Україна” підписали меморандум про партнерство. Меморандум закріплює наміри сторін щодо відновлення родючості українських грунтів, забезпечення споживачів українською органічною продукцією, впровадження концепції сталого виробництва та сталого споживання, заснованого на міжнародних екологічних вимогах і стандартах.

 Джерело

КИЇВ. 27 серпня. УНН. Сьогодні, 27 серпня, МХП та “Органічна Україна” уклали Меморандум про партнерство. Документ підписали Голова правління МХП Юрій Косюк та президент ГС “Органічна Україна” Олена Березовська, повідомляє УНН з посиланням на прес-службу МХП.

Меморандум закріплює наміри сторін щодо відновлення родючості українських ґрунтів, забезпечення споживачів українською органічною продукцією, впровадження концепції сталого виробництва та сталого споживання, що базується на міжнародних екологічних вимогах та стандартах.

“Для досягнення стратегічних цілей України – відновлення родючості українських ґрунтів та потужного виходу на глобальний ринок органічної продукції, необхідно зробити перший крок. Тому сьогодні ми підписуємо меморандум про стратегічне партнерство з Громадською спілкою “Органічна Україна”, — зазначив Юрій Косюк, Голова правління МХП.

У повідомленні наголошується на тому, що мета діяльності “Органічної України” — це органічні продукти на столі у кожного українця.

“Ключові рішення приймають стратегічні лідери у своїх галузях. Вони є реалізаторами ідей. Для мене особисто є важливою комунікація з людьми, які розділяють однаковий сенс життя і тому важливо мати спільний світогляд та бачення. Вдячна МХП за готовність до партнерства”, — прокоментувала Олена Березовська, президент ГС “Органічна Україна”.

Нагадаємо, раніше МХП підписав меморандум з Укргазвидобуванням про співпрацю у сферах нафтогазового комплексу та сільського господарства.

 Джерело

КИЇВ. 21 серпня. УНН. В українському представництві американської корпорації Cargill не змогли прокоментувати кримінальні провадження за фактом ухилення від сплати податків, у яких фігурує компанія, повідомляє УНН.

Приводом для звернення УНН до Cargill стала інформація з судового реєстру України, яка свідчить про неодноразові спроби ухиляння від сплати податків з боку дочірньої компанії, та допомогу третім особам у незаконній діяльності.

Мова про те, що Cargill допомагає компаніям, проти яких ведеться державне розслідування, у тому числі за фактом фінансових махінацій (несплата податків, ухилення від виконання зобов’язань перед кредиторами), тобто так званим “чорним” компаніям. Такою є, серед інших, компанія “Рантьє” (KSG AGRO), якій Cargill надає товарні кредити, а та, своєю чергою, не сплачує податки та проводить махінації з активами.

Втім, коментувати вищезазначене у Cargill відмовилися. У коментарі телефоном співробітник компанії порадив редакції УНН надіслати запит на адресу американської компанії. Мовляв тому, що українська компанія із пресою не спілкується.

“У нас немає пресслужби або ж прессекретаря, який би надав відповідь на ваші питання”, – повідомив співробітник компанії.

УНН інформує, що відповідний запит скеровано й до материнської компанії, адже порушення законодавства з боку української “дочки” є грубим невиконанням корпоративних правил американської корпорації.

Нагадаємо, Верховний суд України визнав незаконною угоду між Cargill та “Яблуневим даром” по “схлопуванню кредитів” “Дельта банку”, внаслідок чого вкладники банку втратили близько 100 млн доларів.

Водночас, на цьому тижні уряд України взяв кредит у Cargill на 250 млн євро, який обійдеться українцям дорожче, ніж минулорічний, оскільки американська компанія підвищила кредитні ставки. Це, в свою чергу, збентежило економістів.

Довідка УНН: Cargill – приватна американська корпорація, яка в Україні має представництво і займається агробізнесом.

 Джерело

КИЇВ. 21 серпня. УНН. МХП здійснив першу пряму поставку м’ясо-кісткового борошна в Туреччину. Про це повідомляє пресслужба компанії, передає УНН.

М’ясо-кісткове борошно є основним компонентом для виробництва кормів для домашніх тварин. Сировину у МХП придбала один з лідерів турецького ринку – компанія Çagatay pet food.

Першу партію товару (25 тонн) МХП відправив у червні поточного року. Слідом за цим сторони підписали угоду про щомісячне постачання 100 тонн сировини до кінця 2020 року.

“Наші принципи ведення бізнесу збіглися, після чого була довга і копітка робота з узгодження всіх деталей, з якою вся команда впоралася на відмінно”, – коментує керівник управління продажів агродепартаменту МХП Юрій Шлончак.

МХП володіє замкнутим циклом виробництва м’ясо-кісткового борошна. Це дозволяє компанії ставити контрольні точки на всіх етапах виготовлення продукту, що відповідає міжнародним стандартам GMP + B2. У холдингу тримають вектор на укладення довгострокових партнерських відносин з кінцевим споживачем, гарантуючи високу якість і стабільність поставок. Це – основна причина, за якою Çagatay pet food уклав договір з МХП.

“Зараз ми працюємо тільки з МХП. Визначальним фактором став візит представників компанії до нас і проявлений професіоналізм щодо продукції та технології переробки птиці”, – коментує менеджер з експорту та імпорту Çagatay pet food Айфер Кайхан.

МХП вдалося задовольнити високі потреби клієнта шляхом тривалих переговорів через соціальні платформи, відвідування виробництва партнера, коментує провідний менеджер відділу продажів продуктів переробки МХП Юлія Олефіренко.

Сама індустрія pet food – одна з найбільш динамічних галузей на ринку. Світові продажі товарів з догляду за домашніми улюбленцями виросли на 14% за останні 5 років. У 2018 році ринок pet food оцінювався в 91 млрд дол. У МХП націлені на подальшу експансію на цьому ринку.

 Джерело

КИЇВ. 18 серпня. УНН. Агрохолдинг Юрія Косюка МХП та Укргазвидобування підписали Меморандум про співпрацю у сферах нафтогазового комплексу та сільського господарства, повідомляє УНН.

Меморандум закріплює зацікавленість сторін у всебічному сприянні регіональному розвитку громад та розвитку корпоративної соціальної відповідальності. Також документ передбачає подальше зміцнення співробітництва та об’єднання зусиль, спрямованих на розвиток агропромислового комплексу, розвитку нафтогазової галузі та підвищення енергетичної та продовольчої безпеки України.

Укргазвидобування зокрема сприятиме МХП в охороні земельних ресурсів, що пов’язані з проведенням геологорозвідувальних робіт на сільськогосподарських землях, братиме участь у спільному фінансуванні проектів регіонального розвитку, здійснюватиме компенсаційні заходи у разі використання земельних ресурсів.

Водночас МХП зобов’язалося сприяти Укргазвидобуванню у налагодженні взаємодії його виробничих підрозділів з підприємствами групи компаній ПрАТ “МХП”, надавати консультаційну підтримку у вирішенні важливих питань і також брати участь у спільному фінансуванні проектів регіонального розвитку.

“З Укргазвидобування ми вже реалізовуємо три проєкти у Львівській області. Для закріплення та масштабування нашої співпраці було прийнято рішення підписати меморандум. Він перший у нашій практиці. 2020 рік ми оголосили роком партнерства, ми відкриті до реалізації спільних масштабних проєктів як з бізнесом, так і у форматі державно-приватного партнерства”, – зазначив Ігор Лещенко, заступник голови правління з корпоративної соціальної відповідальності ПрАТ “МХП”.

“Партнерські відносини з громадами, основані на взаємодопомозі та підтримці – це принципова позиція Укргазвидобування. Ми розуміємо свою відповідальність перед місцевим населенням та співробітниками, які проживають в регіонах, тому прагнемо забезпечити добробут таких громад. Нам приємно, що МХП дотримується тих самих принципів у своїй діяльності. Синергія двох потужних соціально-відповідальних компаній – це те, що зробить нашу країну сильнішою та забезпечить сталий розвиток її регіонів”, – зазначив В’ячеслав Чаус, заступник генерального директора АТ “Укргазвидобування” із земельних та соціальних питань.

 Джерело

КИЇВ. 17 серпня. УНН. Тіньовий обіг зерна в Україні сягає 50%. Про це у коментарі УНН заявив глава асоціації “Аграрний союз України” Геннадій Новіков.

“В середньому він складає 30%, а в окремих областях – усі 50%. На жаль, ситуація не покращується – з року в рік іде все більше пропозицій купити зерновий врожай “за кеш”. При чому, коли говориш, що хочеш продати за безготівковим розрахунком – просто кидають слухавку”, – розповів він.

Купують зерно за готівку, переважно, великі компанії, каже Новіков.

“Скуплене за готівку зерно вони додають до своєї врожайності, і таким чином підвищують ефективність роботи своїх структур у публічній площині”, – додав він.

Проблема тіньового обігу зерна існує через законодавчі прогалини, вважає Новіков.

“Чорну продукцію” можна купити тільки за готівку. І, згідно положення НБУ, на готівкові операції підприємство має право знімати з каси до 10 тис. грн у день. Але по факту обороти по зняттю готівкових коштів на окремих підприємствах сягають близько 100 млн грн на рік. Натомість, НБУ величезного і неконтрольованого обігу готівки просто не помічає”, – додав він.

Новіков додав, що привілейоване становище на українському ринку АПК мають нерезиденти.

“Вони мають право знімати стільки готівки, скільки хочуть. А українець, який хоче зняти готівку для оплати, приміром, оренди, повинен надати купу довідок – аж до повного реєстру своїх земельних паїв”, – каже він.

Раніше в УНН повідомлялося, що діяльність “сірих” агрокомпаній підтримують, серед іншого, транснаціональні корпорації. В тому числі – “дочка” американської Cargill.

Вона співпрацює з компаніями, які ухиляються від сплати податків і не виконують зобов’язань перед кредиторами. Такою зокрема є компанія “Рантьє” (група KSG Agro), яка за даними УНН, отримала від Cargill нещодавно товарний кредит. Експерти вказують, що таким чином підживлюється “чорний” сектор АПК.

Водночас, Cargill, нагадаємо, кредитує уряд України. У 2019 році Україна позичила у корпорації на два роки 100 млн євро під 5,15% річних, і ще 150 млн євро на 5 років під 6,25% річних.

 Джерело

КИЇВ. 14 серпня. УНН. Українська “дочка” американської корпорації Cargill збільшувала свій прибуток за рахунок наших аграріїв. Про це в коментарі УНН розповів журналіст, блогер Сергій Лямець.

Cargill практикує формування заборгованості перед постачальниками, тим самим примножуючи свій прибуток, розповідає він, посилаючись на дані контрагентів компанії.

“Лінія поведінки компанії виглядає наступним чином: українські постачальники привозять Cargill зерно, вони це зерно вивантажують, а потім знаходять якісь деталі, до яких чіпляються в документах. Із серії: не так оформлена накладна та інше. І виходить, що зерно вже вивантажили і відвезли, Cargill уже його продав і отримав валюту, а постачальник повинен доводити, що документи були правильні.

За підсумком, Cargill по кілька місяців не платить за зерно постачальнику. А своєчасна, як і не своєчасна, оплата товару дуже важлива для бізнесу, оскільки зекономлені гроші ти можеш пустити в обіг і примножити свій дохід. Наприклад, ти можеш купити 1 млн тонн зерна, а якщо ти не заплатиш постачальнику і будеш чіплятися до папірців, ти можеш купити, умовно 1,5 млн тонн. Що, власне, і робить Cargill, збільшуючи обороти компанії за рахунок українських сільгоспвиробників”, – розповів він.

Лямець додав, що така поведінка характерна для багатьох зернотрейдерів, які ведуть свою діяльність в Україні.

“Страждає від цього, в кінцевому підсумку, вітчизняний аграрій”, – додав він.

Нагадаємо, за даними YouControl, у 2018 році виторг Cargill склав близько 19 млрд грн, що на 2 млрд грн більше, ніж у 2017 році. Активи компанії також зросли – на 1 млрд грн, а чиста маржа – на 11,5%.

Нагадаємо, Cargill кредитує уряд України, при цьому часто згадується у схемах несплати податків.

Також незаконної була визнана угода Cargill і “Яблуневого дару” про “схлопування” кредитів “Дельта банку”.

 Джерело

Тривала фінансова криза в Україні все частіше змушує співвітчизників вдаватися до пошуку легких і швидких грошей. І сьогодні мова не про ломбарди або “швідкогроші”. І навіть не про транші МВФ. Голка залежності куди довша і більш невидима. Транснаціональні корпорації, що прижилися в Україні з початку незалежності, все глибше проникають у життя кожного українця, використовуючи традиційний інструмент – гроші.

КИЇВ. 7 серпня. УНН. Приватне (товарне) кредитування, що практикується іноземними корпораціями, стало особливо актуальним для українського бізнесу після масової ліквідації українських банків. Але, на відміну від банків, система кредитування у корпорацій зовсім інша – як приватні компанії, вони можуть собі дозволити кредитувати кого захочуть, включаючи “чорний” бізнес, який ігнорує сплату податків і повернення боргів. На прикладі американського гіганта Cargill, що влаштувався в Україні з 90-х років, УНН спробував розібратися, чим транснаціональні корпорації займаються в Україні протягом майже вже 30 років, чому їх звинувачують у знищенні українських банків, і як їхнім партнером стає токсичний бізнес, всупереч заявленим цінностям добросовісності.

Історія Cargill в Україні

Cargill у США заснували дві сім’ї: Каргілл і Мак-Міллан у 1865 році. З тих пір корпорація стала стрімко зростати і сьогодні позиціонує себе як одна з найбільших світових приватних компаній, що інвестують у харчове виробництво. Компанія проводить операції майже у 70 країнах світу. Займається продажами зерна, олії, цукру, какао-продуктів, яловичини, свинини, м’яса індички та ін. Крім того, компанія є і великим виробником сільськогосподарської продукції.

Тож не дивно, що така велика сільгоспкорпорація не обійшла стороною українські чорноземи. Перші поставки агропродукції Cargill здійснював ще за часів Радянського Союзу. А після його розвалу і зовсім – влаштувався як у Росії, так і в Україні.

На сайті корпорації зазначено, що у 1991 році українська дочка Cargill створила спільне підприємство з дослідним інститутом у Дніпропетровській області. З 1995 року почала будівництво і придбання заводів з переробки олійних культур. У 2016 році “Cargill Україна” уклала договір на будівництво терміналу у порту “Південний”.

Однак на сайті не згадується про те, що американська корпорація мала безпосереднє відношення до “Дельта Банку”, згодом визнаного банкрутом, і “Укрлендфармінгу”, чиї проблеми не припиняються дотепер. Говорити про причетність Cargill до проблем двох партнерів – не доводиться. Але і про зразкову діяльність корпорації – також.

Головний кредитор українських банків став їх ліквідатором

“Борги перед американською компанією Cargill можуть стати причиною ліквідації кількох українських банків”, – такий матеріал українські ЗМІ опублікували у 2009 році. І виявилися частково правими.

“За даними оцінок, фінансовий підрозділ Cargill активно кредитував українські банки і компанії (видано кредитів на загальну суму понад 1 млрд доларів) і є безперечним лідером серед всіх американських кредиторів. Відомо про співпрацю Cargill Financial Services з банками “Аваль”, “Укрпромбанк”, “ПУМБ”, “Мрія”, Донгорбанк, “Індекс-Банк”, “Внєшторгбанк”, “Фінанси і Кредит”, “Родовід Банк”, “Кредит-Дніпро”, “Форум”, “НРБ”, “ОТП”, а також такими компаніями, як “МКС” і “КОНТІ”, – повідомляли тоді журналісти.

З перерахованих банків “на плаву” залишився мабуть тільки “Аваль”, і то, ймовірно, через своєчасної продажу іноземцям, і “ПУМБ” – через те, що належить не “статистичному” українцеві, а найбільшому бізнесменові – Рінату Ахметову, з усіма його можливостями. У той же час, “Кредит-Дніпро” іншого бізнесмена – Віктора Пінчука у 2019 році ще продовжував оскаржувати ліквідацію свого банку. Збіг чи ні – питання риторичне. Але найтоксичнішим для репутації Cargill виявився “Дельта Банк”.

Виведення з “Дельта Банку” 100 млн доларів
Один із найбільших банків України з 500 тис. клієнтів “Дельта Банк” не став винятком “банкопаду”, керованим тодішньою главою НБУ Валерією Гонтаревою. Нечувані часом суми згорали просто на очах у розгублених і шокованих вкладників, яким замість їхніх заощаджень – пропонували видати гарантовані державою 200 тис. грн. Скільки людей збанкрутувало, втратило свої гроші і залишилося ні з чим – важко навіть уявити. Але в Україні, як відомо, усі рівні перед законом, але деякі “рівніші”.

За місяць до входу тимчасової адміністрації у “Дельта Банк” свої гроші почав виводити звідти Cargill. Звідки така поінформованість – здогадатися не складно. Ні для кого не секрет, що Cargill в Україні – під опікою американського посольства, який, на відміну від українських вкладників, був, схоже, краще поінформований про плани Нацбанку.

Cargill вдалося вивести частину активів, щоб повернути свій внесок в капітал “Дельта Банку”.

Група робила внески у капітал банку, але в якийсь момент зрозуміла, що ситуація стала нагадувати штопор, з якого “Дельта” вже не вийде. Тому вона нишком забрала скільки могла, залишивши напризволяще численних клієнтів “Дельта Банку”. Основним з них є держава – тобто, громадяни України “, – писав тоді журналіст Сергій Лямець.

Шлейф “Дельта Банку” тягнеться за Cargill і досі. Він намагається обернути на свою користь активи банку, зокрема відомі в Україні соки “Галичина”. Паралельно Cargill прагне зайняти вагому нішу на агроринку, видаючи приватні товарні кредити фермерам. І тут відразу дві сторони медалі: з одного боку українські фермери потребують обігових коштів, з іншого боку – такі кредити можуть закінчуватися катастрофою і банкрутством в разі “непокори”. До того ж, велике питання – кого насправді кредитує Cargill: “білий” бізнес або “чорний”?

Саrgill не цікаво рятувати український бізнес, перш за все він думає про себе

З реєстру судових рішень відомо, що Cargill жорстко карає фермера за прострочення. Крім основного боргу Cargill вимагає через суд пеню, 20% штрафу, 30% річних, інфляційні втрати, не рахуючи судового збору. Якщо фермер брав у Cargill трохи більше 645 тис. грн і не виконав зобов’язання, віддавати йому доведеться вже понад 1 млн гривень. І це реальний приклад з життя.

“Транснаціональні компанії перш за все зацікавлені в українських активах, у примноженні цих активів, як одному з ключових показників бізнесу, а не в порятунку інших компаній”, – пояснює економіст Андрій Новак.

“Головна мета транснаціональних компаній – оптимізація свого прибутку, що може йти у розріз з національними інтересами країни в цілому”, – підтверджує експерт Інституту суспільних досліджень, економіст Павло Вернівскій.

“Фінансуючи аграрний бізнес, Cargill, думаю, стає співвласником або співінвестором. Це законний спосіб стати співвласником компанії через кредитування. І в такий спосіб, думаю, міжнародні фінансові структури намагаються заволодіти аграрним комплексом України – найціннішим, що сьогодні має Україна”, – говорить банківський експерт Арсен Маринушкін.

У той же час, контроль за іноземним капіталом в Україні має здійснювати держава, вважає економіст, банківський експерт Віктор Медведь.

“По суті, у нас відсутнє законодавче регулювання участі міжнародного капіталу у галузях промисловості України, що, по суті, може ставити під загрозу ті чи інші чинники стабільності держави”, – говорить він.

Також існує ризик, що своїм приватним кредитуванням транснаціональні корпорації, включаючи Cargill, підтримують “чорний” сектор АПК. Кредитуючи фермерів, яким відмовили банки через неблагонадійність або непрозору фіндіяльність, вони підтримують тіньову економіку, з якою так старанно, нібито, бореться держава.

“Звичайно, є трейдери, які працюють у тіньовому форматі – купують за готівку, мають контакти з так званими “скрутками” (ПДВ – ред), які формують фіктивний податок на додану вартість, підписують фіктивні договори і проводять всі ці оборудки – таке є і вони фінансують саме тіньових фермерів”, – говорить Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

На підтвердження таких слів може служити той факт, що Cargill видає приватне фінансування структурам, підконтрольним компанії KSG Agro. За інформацією УНН, товарний кредит від Cargill отримав у тому числі “Рантьє”, який, нібито, числиться у “чорних” списках банків. Цю структуру, судячи з інформації з реєстру судових рішень, дійсно важко назвати сумлінною.

“Згідно з повідомленням про вчинення кримінального злочину ТОВ “Рантьє”, щоб уникнути зобов’язань перед кредиторами, здійснило відчуження своїх основних фондів на користь афілійованої особи.. Також заявник зазначає, що службові особи ТОВ “Рантьє” при передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ “Стронг-Інвест” занизили його вартість більше ніж у 50 разів, що свідчить про заниження вартості об’єкта оподаткування”, – повідомляється у матеріалах кримінальної справи про “Рантьє”.

Також цій компанії дорікають через фіктивні операції і умисне ухилення від сплати податків.

Можливо подібні б компанії і перестали існувати в Україні, якби не “підживлення” з боку американської корпорації. Але керівників України такий стан справ, схоже, не бентежить. У січні цього року Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна зацікавлена ​​у збільшенні інвестицій Cargill в АПК.

“Ми будемо раді співпраці з Cargill Financial по запуску інструментів кредитування фермерів для збільшення врожайності та придбання нової агротехніки”, – зазначив він.

Не виключено, що в Офісі Президента просто не проводили аналіз того, кого саме і як кредитує Cargill. Адже, складно припустити, що Президент готовий закрити очі на підживлення “чорного” сектора АПК.

Паралельно з “чорним” сектором Cargill фінансує Кабмін

Втім, лояльне ставлення до Cargill може пояснюватися і тим, що Кабмін сам вдається до їхніх послуг, причому на взаємовигідних умовах. Рік тому уряд України доручив Міністерству фінансів залучити два кредити від Cargill Financial Services International: 100 млн євро на два роки під 5,15% річних і 150 млн євро на п’ять років під 6,25% річних. Тобто, цього року Україна повинна платити Cargill за користування їх грошей приблизно 15 млн доларів.