Позначка: Агроновини

 Джерело

КИЇВ. 10 червня. УНН. Нове законодавство ЄС, яке набирає чинності 28 січня 2022 року, буде забороняти будь-яке рутинне використання антибіотиків на фермах, включаючи всі види профілактичного лікування тварин, повідомляє УНН з посиланням на портал Poultry world.

У 2017 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) випустила нові керівні принципи щодо використання антибіотиків на фермах, в яких рекомендовано припинити використання антибіотиків для групової профілактики.

Однак залишаються країни, наприклад, США, які виступають проти такої заборони ЄС на антибіотики.

Україна ж навпаки, підтримує заборону на використання профілактичного антибіотика, і добровільно, без всіляких законодавчих норм – рухається в напрямку виробництва “чистих” продуктів харчування.

Найбільш відповідальні в цьому плані, мабуть, виробники курятини та яєць, з причини своєї експортоорієнтованості.

Будучи великим світовим трейдером і експортуючи свою курятину до більш, ніж 80 країн світу – вітчизняна компанія МХП (Наша Ряба) самостійно ініціювала заборону антибіотиків для профілактики на всіх своїх птахофабриках.

“Використання антибіотиків з метою профілактики захворювань птиці було і є заборонено в нашій компанії. Ми не використовували і зараз не використовуємо препарати, які визначені ВООЗ як критично важливі для медицини людини”, – кажуть в МХП.

Зараз компанія проходить аудит для можливості наносити на свою продукцію відповідний знак “Без антибіотиків”. Перевірка якості продуктів повинна була закінчиться кілька місяців тому, але з огляду на карантину була відстрочена.

Крім МХП, аудит проходять і інші виробники-експортери курятини та яєць. У “Союзі птахівників” їх обіцяють назвати протягом місяця.

 Джерело

КИЇВ. 9 червня. УНН. В Україні у травні цього року найбільше піднялися ціни на яйця – на 16,6% та на фрукти – на 15,8%. Про це повідомляє УНН із посиланням на дані Держстату.

“На споживчому ринку у травні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,2%. Найбільше (на 16,6% та 15,8%) подорожчали яйця та фрукти. На 2,3–0,8% зросли ціни на продукти переробки зернових, рис, рибу та продукти з риби, овочі. Водночас на 1,6–0,2% подешевшали м’ясо та м’ясопродукти, сало, масло, цукор, соняшникова олія, кисломолочна продукція, молоко”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що підвищення цін наведене у порівнянні із квітнем 2020 року.

Додамо, дослідження охоплює усі регіони України, крім тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях. Відбір міст здійснюється на державному рівні та є репрезентативним для розрахунку ІСЦ для кожного регіону країни. Спостереження за змінами споживчих цін (тарифів) не проводиться в сільській місцевості.

Нагадаємо, в Україні реєструють першу ягоду з географічним значенням – мелітопольську черешню. Вона матиме право на визнання в ЄС.

 Джерело

КИЇВ. 5 червня. УНН. Експорт м’яса птиці з початку року приніс Україні 223,5 млн дол. Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН.

Так, з початку року Україна експортувала 175 тис. тонн курятини загальною вартістю 223,5 млн дол. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року поставки української курятини за кордон зросли на 25% (у грошовому вираженні).

При цьому, у січні-травні в Україну завезли лише 35,3 тис. тонн імпортної курятини загальною вартістю 15,3 млн дол. Тобто, експорт продукту України перевищує імпорт в 5 разів (у ваговому виразі).

ТОП-споживачами українського продукту є Нідерланди, Саудівська Аравія і ОАЕ.

За 5 місяців Україна поставила Нідерландам курятини на 39,3 млн дол. Водночас Саудівська Аравія купила українського м’яса птиці на 34,2 млн дол., ОАЕ – на 29 млн дол.

Нагадаємо, за десять років Україна збільшила поставки курятини за кордон у 30 разів і стала одним з ключових трейдерів.

Раніше УНН повідомляв, що головний в Україні виробник і експортер курятини, компанія МХП (“Наша Ряба”), у І кварталі 2020 року виробила 178,6 тис. тонн курятини, що на 4% більше, ніж роком раніше. Також виробник знизив вартість курятини на 11%. 

 Джерело

КИЇВ. 2 червня. УНН. Компанія МХП зазнає збитків, передає УНН з посиланням на дані Лондонської фондової біржі.

Повідомляється, що за підсумками січня-березня 2020 року МХП отримала 174 млн дол. чистого збитку, проти 33 млн дол. прибутку за аналогічний період в 2019 році.

Уточнюється, що виручка компанії протягом звітного періоду зросла на 2% – до 443 млн дол. Валовий дохід склав 92 млн дол. (+14%), а операційний – 47 млн ​​дол. (-6%).

У свою чергу, скоригований показник EBITDA зріс до 90 млн дол. з 83 млн дол.

Але, не дивлячись на збитки, МХП допомагає країні впоратися з COVID-19. Так, на боротьбу з пандемією коронавірусу агрохолдинг виділив 84 млн грн.

З них 55 млн направлено в загальнонаціональний фонд, розподілом коштів якого займаються фахівці МОЗ. Ще 15 і 14 млн направлено на потреби підопічних компанії Вінницької та Черкаської областей відповідно (регіони присутності компанії).

У травні МХП також допоміг придбати черкаській обласній лікарні сучасний ампліфікатор CFX96 Touch для діагностики методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

Довідка: МХП – найбільший виробник курятини в Україні, найпопулярніша торгова марка – “Наша Ряба”. Власник компанії Юрій Косюк.

 Джерело

КИЇВ. 29 травня. УНН. Днями уряд презентував програму стимулювання економіки. Мета документу – подолати тривалу кризу. Презентація програми відбулася для обмеженого кола осіб – міністрів КМУ, але чорновий варіант стратегічно важливого документу потрапив до рук експертного середовища. Про це у своєму блозі написав економіст, міжнародний експерт Ігор Гарбарук, передає УНН.

За словами Гарбарука, зазначена програма викликає повагу. Це якісний документ – починаючи від структури його формування і закінчуючи інформаційним наповненням.

“Перш за все видно те, що заявлені Президентом ініціативи щодо пожвавлення економіки країни на рівні уряду починають отримувати своє втілення. Також неозброєним оком помітно, що основу програми формували не кабмінівські чиновники, а фахівці, які мають пряме відношення до тих секторів економіки, про які в ній йдеться”, – говорить експерт.

Так, у програмі йдеться про підтримку бізнесу та створення умов для залучення інвестицій, захисту вітчизняного виробника і зменшення податкового пресу, доступності вітчизняного бізнесу до кредитних ресурсів, продовження мораторію на позапланові перевірки.

Але все ж, на думку Гарбарука, програму варто трохи доопрацювати. Зокрема, порушити питання лобізму інтересів національних компаній на рівні уряду. Як на зовнішніх ринках, так і всередині України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Аграрні аташе, просування і інтернаціоналізація: як Україна планує рятувати експорт.

“Вважаю, що закупівлі за рахунок бюджету повинні проводиться виключно в українських компаній. Виключно – це означає 100%, не дивлячись на те, що саме закуповується – продукти харчування для армії, обладнання для державних підприємств або складові для нашого машинобудування”, – пояснив він.

Значно більшої уваги варто приділити питанню підтримки ключових галузей-драйверів економіки – здатних забезпечити її швидке зростання.

“Дієва, а не декларативна підтримка державою наших агровиробників дозволить не тільки забезпечити якісними продуктами харчування потреби внутрішнього ринку, а й активно просувати наші національні бренди на зовнішніх ринках”, – вважає експерт.

Гарбарук нагадав, що пандемія вірусу COVID-19 запустила в світі стійку тенденцію впровадження політики протекціонізму на рівні держави на користь вітчизняних виробників. Це, зокрема, констатував і глава держави Володимир Зеленський. Тепер важливо перейти від слів до дії, вважає Гарбарук.

“Чи можна допускати, щоб з українського дерева вироблялися італійські меблі, з українського борошна випікалися французькі круасани, а видобутий в Україні титан світові авіа-виробники використовували при будівництві своїх лайнерів?! Може щось потрібно робити самим?”, – аргументував експерт, додавши, що Україна, роблячи ставку на політику протекціонізму, захистить громадян країни від вимушеного працевлаштування за кордоном.

Нагадаємо, власник агрохолдингу МХП (курятина “Наша Ряба”) Юрій Косюк заявив про глобальні плани розвитку сільської місцевості. Експеримент почнеться у Каневі, Ладижині, Миронівці – міст присутності МХП.

“Канів, Ладижин, Миронівка… Ми з ними почнемо програму, де разом з місцевою владою, з громадами будемо створювати центри глобальної урбанізації. Ми зрозуміємо, чому люди виїжджають з цих міст і разом спробуємо ці проблемні питання зняти, щоб це не було: медицина, освіта або інший “біль” людей. мМ будемо не тільки учасником процесу, ми будемо фінансистами цього процесу. Це буде наш внесок у локальну урбанізацію та пожвавлення територій. Щоб ці люди не виїжджали за кордон, або у Київ. Я хочу, щоб вони залишилися вдома і їм було комфортно”, – розповів Косюк. 

 Джерело

КИЇВ. 29 травня. УНН. Загальні капітальні інвестиції у національну економіку падають. Зокрема через відсутність стимулів з боку держави. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, д.е.н. Олександр Захарчук, передає УНН.

У січні-березні 2020 року загальні капітальні інвестиції у національну економіку держави склали лише 76,9 млрд грн. Це на 29,0% менше показника у 108,3 млрд грн за відповідний період минулого року.

При цьому обсяги вкладень у сільському господарстві, мисливстві та наданні пов’язаних із ними послуг зменшилися більш ніж на третину: з 10,9 млрд грн у І кварталі 2019 року до 7,0 млрд грн у січні-березні цього року.

За словами фахівця, зменшення інвестицій в аграрний сектор економіки на 35,3 %, яке відбулося за три місяці 2020 року, – це один з найбільших спадів капіталовкладень за останні 5 років.

Таку динаміку можна було б пов’язати з карантинними обмеженнями, які запровадив уряд через пандемію коронавірусу COVID-19, але спад економіки пішов раніше пандемії, зазначив Захарчук.

“Він є наслідком непослідовної та недосконалої інвестиційної політики держави в аграрній сфері, в якій переважають принципи залишкового виділення бюджетних коштів на інвестиційні заходи у сільському господарстві.

Як результат, у сільському господарстві, яке традиційно забезпечує близько 11-15% валової доданої вартості держави, накопичуються й поглиблюються численні проблеми.

Основні з них – нерозвиненість виробничої інвестиційної та інноваційної інфраструктури, надмірний знос основних засобів і відсутність умов їх відтворення, недостатня ліквідність інвестицій, невирішеність проблеми іпотеки, брак фінансування заходів з розвитку шляхової мережі на селі”, – каже фахівець.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пандемія коронавірусу може стати каталізатором розвитку сільських територій

Для покращення інвестиційного забезпечення розвитку сільського господарства та економіки держави слід сконцентрувати зусилля на реалізації стратегічних та поточних заходів з підвищення ефективності діяльності агропідприємств та формування ними власних інвестиційних ресурсів, створенні дієвого механізму державної підтримки інноваційно-інвестиційної діяльності сільськогосподарських товаровиробників, кардинальному покращенні стану їх кредитного забезпечення та урізноманітненні кредитних інструментів з метою залучення інвестицій в АПК України на довгостроковій основі, підсумував Захарчук.

Нагадаємо, найбільше інвестицій в АПК України було вкладено в 2017-2018 роках. Тоді були введені спеціальні державні програми підтримки аграріїв та дотації.

У 2018 році інфраструктуру в АПК оновили одразу 15 підприємств: “Прогрес”, “Вінницька птахофабрика” (МХП), “Генетик-Інвест”, “Урманське”, “Аграрна компанія 2004”, МВК “Катеринославський”, ВК “Дніпровський”, СФГ “Мрія”, ТОВ “ДФУ Агро”, ФГ “Персей Агро”, ТОВ “Селекційний центр свинарства”, ФГ “Агротрейд 2006”, ТОВ “Марлен КД”, ТОВ “Агро Рось”, ТОВ “Кищенці”.

Найбільше інвестував “Миронівський хлібопродукт” Юрія Косюка. Його “Вінницька птахофабрика” витратила 2 млрд грн на розвиток тваринницьких комплексів.

Скорочення державних програм призвело до скорочення інвестицій з боку бізнеса.

 Джерело

КИЇВ. 26 травня. УНН. Уряд розпочав фінансування бюджетної програми “Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників” у 2020 році, направивши понад пів мільярда грн на погашення заборгованості перед аграріями за 2019 рік. Про це повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу Кабміну.

“Уряд розпочав фінансування бюджетної програми “Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників” у 2020 році за напрямом “Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що Мінекономіки наказами від 22 травня 2020 року затвердило розподіл коштів у розмірі 555 млн грн між уповноваженими банками для перерахування їх на поточні рахунки сільськогосподарських товаровиробників, які придбали техніку та обладнання у жовтні та листопаді 2019 року.

“Всього сума заборгованості за цією програмою складала 564 млн грн, останні 9 млн грн буде затверджено до сплати найближчим часом. Кошти отримають 4 102 аграрії, які за вказаний період придбали 14 756 одиниць техніки та обладнання на загальну суму 2,7 млрд грн”, – повідомили в уряді.

Як повідомив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, число виробників сільгосптехніки з належним рівнем локалізації зросло до 4,5 рази, що сприяло розширенню кількості робочих місць щонайменше на 5 тисяч.

“Очікуваний ефект від фінансування програми у 2020 році: збільшення обсягів реалізації вітчизняної техніки та обладнання на 15%, надходження податків і зборів від учасників програми та суміжних виробництв становитимуть близько 2,34 млрд грн, із яких понад 550 млн грн – податки на фонд оплати праці”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, уряд підтримав постанову про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів.

 Джерело

КИЇВ. 25 травня. УНН. Масова міграція українців внаслідок запровадження у світі карантинних заходів, пов’язаних із пандемією коронавірусу COVID-19, може сприяти розвитку сільських територій в Україні та прискоренню запровадження там інновацій, здатних зменшити негативний вплив наслідків карантину. Таку думку озвучив завідувач відділу організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, к.е.н. Мирослав Козак, передає УНН.

Він вважає, що цьому сприятимуть два чинники: вимушене повернення селян-заробітчан з-за кордону, а також приплив міських жителів, які на час карантину перебрались в село.

“За різними оцінками, чисельність трудових мігрантів складає 1-2 млн українців, тобто 15% від всього сільського населення. Всі вони, отримавши досвід стандартів якості європейського життя, мають більш прогресивні погляди та власні вмотивовані потреби, а також володіють необхідним рівнем знань і навичок для створення нових бізнес-проектів вже на сільських територіях. Такі люди безумовно можуть стати лідерами, здатними змінити сільський світогляд власним прикладом, адже дана сільська місцевість є їхньою домівкою, місцем проживання їх предків та дітей”, – пояснює експерт.

Крім того, на час карантину у село – до родинних домівок – перебралась частина міських жителів. Наразі складно підрахувати точну кількість, проте можна виділити дві категорії населення, які залишаться в селі й після завершення карантину: люди, які втратили роботу у місті і проживатимуть в селі в цілях економії, а також спеціалісти, які вже зараз працюють дистанційно, спрогнозував Козак.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Підтримку малому бізнесу може надати не так держава, як великий національний бізнес – експерт.

“Нагальним завданням влади у сфері розвитку сільських територій є створення для цих груп людей необхідних преференцій, які стимулювали б їх створювати та розвивати бізнес саме в Україні. Це дасть можливість запустити такі механізми розвитку сільських територій, які не лише зменшать негативний вплив наслідків карантину, але й матимуть довготерміновий ефект розвитку сільських територій”, – наголосив науковець.

Основою таких змін мають стати інфраструктурні інновації з урахуванням викликів сьогодення, каже Козак.

“У першу чергу слід зосередити увагу на елементах інфраструктури, які формують комфортні умови проживання (роботи). Нині існує велика кількість інновацій, що можуть швидко, якісно та за помірну ціну вирішити будь-які організаційно-побутові питання”, – розповідає науковець.

Також інфраструктурні інновації сприятимуть збільшенню сфер диверсифікації зайнятості на сільських територіях та розвитку малого й середнього бізнесу з формуванням локалізованих закритих продовольчих ланцюгів – просування інноваційної концепції слоуфуд (slow food) та крафтового виробництва, підсумував Мирослав Козак.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Карантин не призвів до зростання цін на харчі – експерт.

Нагадаємо, великий бізнес вже заявив, що допомогатиме із працевлаштуванням людей у сільській місцевості. Власник одного з найбільших агрохолдингів (МХП) та головного виробника курятини в Україні (“Наша Ряба”) Юрій Косюк анонсував, що окрім працевлаштування – має більш глобальні плани.

МХП планує взятися за території і зробити життя у сільських місцевостях комфортним. Експеримент стартує у 2020 році і розпочнеться з Канева, Ладижина, Миронівки – міст присутності МХП.

“Канів, Ладижин, Миронівка. Ми з ними започаткуємо програму, де разом із місцевою владою, із громадами будемо створювати центри глобальної урбанізації.

Ми зрозуміємо, чому люди їдуть з цих міст і разом спробуємо ці проблемні питання зняти, щоб це не було: медицина, освіта або інший “біль” людей. Ми будемо не тільки учасником процесу, ми будемо фінансистами цього процесу.

Це буде наш внесок у локальну урбанізацію і оживлення територій. Щоб ці люди не їхали за кордон, або у Київ. Я хочу, щоб вони залишилися вдома і їм було комфортно”, – розповів Косюк. 

Також нагадаємо, на подолання коронавірусу МХП виділив країні 84 млн грн.

 Джерело

КИЇВ. 20 травня. УНН. Україна цінує торгове співробітництво з ЄС, проте в разі обмежень буде змушена ввести відповідні заходи. Так в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України прокоментували пропозицію Угорщини обмежити ввезення курятини у ЄС з інших країн, передає УНН.

Зазначимо, що сьогодні Україна є одним із найбільших постачальників м’яса птиці у ЄС, а отже будь-які обмеження будуть для країни серйозним ударом. Водночас, Україна є і імпортером м’яса птиці з ЄС, а відтак перекриття торгових кордонів буде взаємоневигідним усім.

У Мінекономіки, посилаючись на дані Євростату, розповіли, що в 2019 році Україна експортувала до ЄС майже 110 тис. тонн м’яса птиці.

“З них в Угорщину — 10, 6 тис. тонн (10,6% — ред.)”, — пишуть у міністерстві.

Водночас, з ЄС в Україну було ввезено 130,9 тис. тонн продукту. 13,6% курятини поставила Україні Угорщина, розповіли у Мінекономіки.

Аналогічна тенденція зберігається і в 2020 році. Так, у першому кварталі 2020 року Україна поставила до ЄС 23,4 тис. тонн м’яса свійської птиці, водночас з ЄС було ввезено в Україну — 26,5 тис. тонн.

“Таким чином, обсяги поставок м’яса птиці з ЄС перевищують експорт аналогічних товарів з України до Євросоюзу. А у разі обмеження Європейським Союзом імпорту української птиці, українська сторона виходитиме з необхідності захисту національних інтересів та вжиття відповідних кроків, спрямованих на обмеження імпорту м’яса свійської птиці, походженням з держав-членів ЄС”, — прокоментували у Мінекономіки.

Нагадаємо, нещодавно пролунав тривожний сигнал від ЄС — вони знову хочуть обмежити імпорт з інших країн, у тому числі, ймовірно, розглядається й Україна. Відповідну пропозицію оголосила Угорщина. Якщо таке рішення буде ухвалено, це буде ще один серйозний удар по нашій країні з боку ЄС — подібний до того, що був у лютому цього року через локальний спалах пташиного грипу. Утім, тоді Міністерство розвитку економіки торгівлі та сільського господарства блискавично впоралося з кризою і оперативно відновило продовольчі ланцюжки. 

 Джерело

КИЇВ. 13 травня. УНН. Птахофабрика “Курганський бройлер” під Харковом закрилася на карантин. Місцеві жителі підозрюють, що призупинка виробництва пов’язана з поширенням на птахофабриці коронавірусу, повідомляє УНН.

У коментарі УНН жителі Балаклійського району, де розташовано “Курганський бройлер”, зазначили, що з початку пандемії птахофабрика працювала і закриватися на карантин не збиралася — виробництво продуктів харчування офіційно дозволено урядом.

Тож, серед основних причин закриття птахофабрики люди називають виявлення інфікованих працівників.

Той факт, що птахофабрика на карантині — підтвердили і в Міністерстві юстиції. Там зазначають, що птахофабрика мала бути закрита ще два місяці тому. Але не через карантин, а через те, що вона несе загрозу життю людей своєю пожежонебезпечністю. Ще в березні судом було вирішено знеструмити та опечатати птахофабрику та припинити будь-яку діяльність там. Та попри рішення суду, птахофабрика продовжувала працювати. І лише тепер закрилася.

Водночас, за даними харківського лабцентру, у Балаклійському районі нині вже 8 осіб інфікованих коронавірусом. 

“Курганський бройлер” входить до групи “Агромарс” — виробника курятини “Гаврилівські курчата”.